Рішення № 90672617, 30.07.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 р. м. Чернівці Справа № 600/739/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Хотинського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Хотинського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії.

Позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Хотинського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області щодо відмови в оформленні та видачі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України старого зразка у вигляді книжечки (на паперових носіях);

- зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Хотинського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області оформити та видати ОСОБА_1 у зв`язку із досягненням 16-річного віку паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ, без передачі будь-яких даних про дитину і про батьків, до ЄДДР, без формування (присвоєння) унікального номеру запису в реєстрі (УНЗР), без відцифрованого підпису особи, без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без використання будь-яких засобів ЄДДР.

В обґрунтування позову зазначено, що у зв`язку із досягненням позивачем 16-річного віку він звернувся до Хотинського районного відділу Управління Державної міграційної служби в Чернівецькій області із заявою, в якій просив оформити і видати йому паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XII. Однак у видачі такого паспорта позивачу відмовлено, що, на його думку, грубо і безпідставно порушує його права та законні інтереси.

Ухвалою суду від 04 червня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше; встановлено строки для подання до суду заяв по суті справи.

Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області, не погоджуючись із позовними вимогами, подало до суду відзив на позовну заяву, в якому вказало, що до Хотинського РВ УДМС України в Чернівецькій області із заявою про видачу та оформлення паспорта ОСОБА_1 у формі книжечки зразка 1994 року звернувся одноосібно його батько - ОСОБА_2 , хоча діючим на момент звернення законодавством передбачено подачу заяви на оформлення паспорта громадянина України особисто та безпосередньо особою, що досягла шістнадцятирічного віку. Отже, така заява мала бути подана ОСОБА_1 , а не його батьком. Крім цього, відповідач зауважив, що ОСОБА_2 не було долучено жодного документа із необхідних для оформлення та видачі паспорта громадянина України. За таких обставин, на думку відповідача, розгляд указаної заяви відбувся відповідно до Закону України «Про звернення громадян». Оскільки саме позивачем порушено порядок звернення із заявою про оформлення паспорта громадянина України до органу міграційної служби, то в останнього були відсутні правові підстави для оформлення та видачі паспорта громадянина України. З урахуванням викладеного відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Правом подати відповідь на відзив на позовну заяву позивач не скористався.

Клопотань про розгляд справи за участю сторін до суду не надходило.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Беручи до уваги зміст наведених норм та відсутність клопотань сторін про розгляд справи в судовому засіданні за їх участю, суд вважає за можливе розглянути дану справу за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження в межах строку, визначеного статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Зарожанської міської ради Хотинського району Чернівецької області 23 грудня 2003 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 (батько ОСОБА_1 ) звернувся до Хотинського РВ УДМС України у Чернівецькій області із заявою, в якій просив видати його сину паспорт у вигляді книжечки затвердженого зразка у зв`язку з релігійними поглядами та переконаннями.

За результатами розгляду вказаної заяви листом №Б-4/6/7324-20/7324/1857-20 від 03 березня 2020 року Хотинський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області повідомив ОСОБА_2 про те, що відповідно до внесених змін у законодавство, що регулює питання оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки особі, яка досягла 16-річного віку, обов`язковою умовою для оформлення такого паспортного документа є подача заявником до органу міграційної служби повного пакету документів, визначених Тимчасовим порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06 червня 2019 року №456, який набрав чинності 21 червня 2019 року (далі - Тимчасовий порядок), а саме: 1) заява про видачу паспорта; 2) рішення суду, яким зобов`язано орган міграційної служби оформити та видати заявнику паспорт громадянина України зразка 1994 року; 3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; 4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України); 5) дві фотокартки розміром 3,5 на 4,5 см; 6) довідку про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання особи. Таким чином, за відсутності заяви про видачу паспорта (форма 1), оригіналу свідоцтва про народження, оригіналів паспортів батьків (або одного з них), двох фотокарток розміром 3,5 на 4,5 см, довідки про реєстрацію місця проживання заявника та відповідного рішення суду у Хотинського РВ УДМС відсутні правові підстави оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За таких обставин позивач звернувся до адміністративного суду з указаним позовом.

Вирішуючи спір, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України «Про громадянство України» 18 січня 2001 року №2235-III (далі - Закон №2235-III).

Статтею 5 Закону №2235-III визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи визначає Закон України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, що посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20 листопада 2012 року №5492-VI (далі - Закон №5492-VI).

Абзацом «а» пункту 1 частини першої статті 13 Закону №5492-VI визначено, що документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України.

Частинами 1, 2, 4, 5 ст. 14 Закону №5492-VI передбачено, що форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклета. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.

Частиною другою статті 15 Закону №5492-VI передбачено, що бланки документів, якщо інше не визначено цим Законом, виготовляються за єдиними зразками та технічними описами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частиною шостою статті 15 Закону №5492-VI бланки документів у формі картки виготовляються з полімерних матеріалів, які за фізичними характеристиками підлягають лазерній персоналізації і гравіюванню відповідно до державних (національних) та міжнародних стандартів, і містять безконтактний електронний носій (у випадках, передбачених цим Законом) та номер бланка.

Відповідно до частини першої та другої статті 21 Закону №5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України. Кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України.

Згідно пунктів 1, 3, 5, 6, 8 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-XI (далі - Положення №2503-XI) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу власника та підтверджує громадянство України. Паспорт дійсний для укладання цивільно-правових угод, здійснення банківських операцій, оформлення доручень іншим особам для представництва перед третьою особою лише на території України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Бланки паспортів виготовляються у вигляді паспортної книжечки або паспортної картки за єдиними зразками, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. Паспортна книжечка являє собою зшиту внакидку нитками обрізну книжечку розміром 88 х 125 мм, що складається з обкладинки та 16 сторінок. Усі сторінки книжечки пронумеровані і на кожній з них зображено Державний герб України і перфоровано серію та номер паспорта. У верхній частині лицьового боку обкладинки зроблено напис "Україна", нижче - зображення Державного герба України, під ним - напис "Паспорт". На внутрішньому лівому боці обкладинки у центрі - зображення Державного прапора України, нижче - напис "Паспорт громадянина України". На першу і другу сторінки паспортної книжечки заносяться прізвище, ім`я та по батькові, дата і місце народження. На першій сторінці також вклеюється фотокартка і відводиться місце для підпису його власника. На другу сторінку заносяться відомості про стать, дату видачі та орган, що видав паспорт, ставиться підпис посадової особи, відповідальної за його видачу. Записи засвідчуються мастиковою, а фотокартка - випуклою сухою печаткою. Перша сторінка або перший аркуш після внесення до них відповідних записів та вклеювання фотокартки можуть бути заклеєні плівкою. У разі заклеювання плівкою усього аркуша записи та фотокартка печатками не засвідчуються. Третя, четверта, п`ята і шоста сторінки призначені для фотокарток, додатково вклеюваних у паспорт, а сьома, восьма і дев`ята - для особливих відміток. На десятій сторінці робляться відмітки про сімейний стан власника паспорта, на одинадцятій - шістнадцятій - про реєстрацію постійного місця проживання громадянина. Термін дії паспорта, виготовленого у вигляді паспортної книжечки, не обмежується. До паспортної книжечки при досягненні громадянином 25- і 45-річного віку вклеюються нові фотокартки, що відповідають його вікові. Паспорт, в якому не вклеєно таких фотокарток при досягненні його власником зазначеного віку, вважається недійсним.

Отже, чинними на момент звернення ОСОБА_2 із заявою про видачу його сину паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року до Хотинського РВ УДМС України в Чернівецькій області, Законом №5492-VI та Положенням №2503-XII передбачено існування двох форм паспорта громадянина України: книжечка і картка.

Відповідно до частини другої статті 15 та абзацу другого частини другої статті 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 «Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України» (далі - Постанова №302) затверджено: зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм згідно з додатками 1 і 2; зразок та технічний опис бланка паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, згідно з додатками 3 і 4; Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, знищення паспорта громадянина України, що додається.

Пунктом 2 Постанови №302 запроваджено із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру:

- з 1 січня 2016 р. оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. N 2503-XII;

- з 1 листопада 2016 р. оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм, зразок бланка якого затверджено цією постановою, громадянам України відповідно до Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого цією постановою.

Як вбачається із матеріалів справи, 26 лютого 2020 року ОСОБА_2 - батько неповнолітнього ОСОБА_1 звернувся до Хотинського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області із заявою, в якій просив видати його сину паспорт у вигляді книжечки затвердженого зразка у зв`язку з релігійними поглядами та переконаннями.

Вказану заяву зареєстровано за №Б-4/6/7324-20 від 26 лютого 2020 року.

За результатами розгляду вказаної заяви листом №Б-4/6/7324-20/7324/1857-20 від 03 березня 2020 року Хотинський районний відділ Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області повідомив, що відповідно до внесених змін у законодавство, що регулює питання оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки особі, яка досягла 16-річного віку, обов`язковою умовою для оформлення такого паспортного документа є подача заявником до органу міграційної служби повного пакету документів, визначених Тимчасовим порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06 червня 2019 року №456, який набрав чинності 21 червня 2019 року (далі - Тимчасовий порядок), а саме: 1) заява про видачу паспорта; 2) рішення суду, яким зобов`язано орган міграційної служби оформити та видати заявнику паспорт громадянина України зразка 1994 року; 3) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; 4) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України); 5) дві фотокартки розміром 3,5 на 4,5 см; 6) довідку про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання особи. Таким чином, за відсутності заяви про видачу паспорта (форма 1), оригіналу свідоцтва про народження, оригіналів паспортів батьків (або одного з них), двох фотокарток розміром 3,5 на 4,5 см, довідки про реєстрацію місця проживання заявника та відповідного рішення суду у Хотинського РВ УДМС відсутні правові підстави оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Разом із цим, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у відзиві на позовну заяву вказував, що на момент звернення батька позивача із заявою про видачу паспорта у формі книжечки зразка 1994 року до органу міграційної служби ОСОБА_1 вже виповнилось шістнадцять років, при цьому чинним на момент звернення із такою заявою законодавством передбачається подача такої заяви безпосередньо особою, яка досягла шістнадцятирічного віку. Крім цього, до заяви не додано жодних документів, необхідних для оформлення та видачі паспорта громадянина України у формі книжечки зразка 1994 року.

У зв`язку з цим суд зазначає наступне.

Пунктом 3 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року №302 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року №745) (далі - Порядок №302) визначено, що кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов`язаний отримати паспорт.

Відповідно до підпункту 1 пункту 7 Порядку №302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Пунктом 13 Порядку №302 передбачено, що для внесення інформації до Реєстру формується заява-анкета, зразок якої затверджується МВС.

Згідно пункту 23 Порядку №302 керівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС визначає працівників, які здійснюють функції з прийняття документів, оформлення заяв-анкет та видачі паспорта, і працівників, які здійснюють функції з оформлення паспорта (розгляд заяви-анкети, ідентифікація особи та прийняття рішення). Керівник уповноваженого суб`єкта визначає осіб, які в межах повноважень, встановлених законодавством, отримують доступ до інформаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, власником або розпорядником яких є ДМС, є матеріально відповідальними особами та здійснюють функції з прийняття документів, оформлення заяв-анкет і видачі паспорта.

Відповідно до пункту 13 Положення №2503-XII для одержання паспорта громадянин подає: заяву за формою, встановленою Міністерством внутрішніх справ України; свідоцтво про народження; дві фотокартки розміром 35 х 45 мм; у необхідних випадках - документи, що підтверджують громадянство України.

Із системного аналізу вказаних норм вбачається, що ними встановлений обов`язок при зверненні до територіального органу/підрозділу ДМС України заявника (особи, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто), надати саме особисто заяву-анкету встановленого зразка, затвердженого МВС України. У випадку ж подачі заяви-анкети працівниками міграційної служби проводитимуться дії щодо перевірки повноти поданих заявником документів та відповідність їх оформлення вимогам законодавства.

Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Зарожанської міської ради Хотинського району Чернівецької області 23 грудня 2003 року, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Отже, на дату звернення ОСОБА_2 із заявою про видачу паспорта у формі книжечки зразка 1994 року (26 лютого 2020 року) його сину виповнилось шістнадцять років.

Відтак, із заявою про видачу паспорта України у відповідності до вимог Порядку №302, повинен звертатись ОСОБА_1 .

Натомість, із такою заявою звернувся його батько - ОСОБА_2 .

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що заява №Б-4/6/7324-20 від 26 лютого 2020 року, яка надійшла на адресу Хотинського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області, подана не уповноваженою особою, чим порушено порядок подачі заяви щодо оформлення паспорта громадянина України.

Крім того, як встановлено матеріалами справи, подана заява не відповідала зразку заяви-анкети, зразок якої затверджено МВС України та до неї не було додано усіх документів, передбачених діючим на час звернення із заявою законодавством (свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави; оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків (або одного з них), що на момент народження особи перебували(в) у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України); дві фотокартки розміром 3,5 на 4,5 см; довідку про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання особи).

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що заяву подано ОСОБА_2 у довільній формі та без документів, необхідних для оформлення та видачі паспорта громадянина України, що не відповідає Порядку №302 та Положенню №2503-XII, а тому не є підставою для оформлення та видачі паспорта будь-якого зразка, у тому числі у вигляді книжечки.

Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для прийняття заяви до розгляду та в подальшому для видачі паспорта у формі книжечки.

Натомість подана батьком позивача заява була прийнята до розгляду працівниками міграційної служби як звернення, на яке надано тільки відповідь-роз`яснення, оформлене листом №Б-4/6/7324-20/7324/1857-20 від 03 березня 2020 року, з метою інформування заявника про можливість оформлення паспорта ОСОБА_1 у відповідності до діючого законодавства.

Тобто, позивачу не відмовлено у видачі паспорту у формі книжечки з підстав ненадання ним рішення суду про зобов`язання оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року, як він зазначає про це у позовній заяві. Водночас, свою відповідь орган міграційної служби обґрунтував поданням такої заяви у невстановлений спосіб, через що йому було роз`яснено порядок звернення та необхідність подання передбачених законодавством документів.

Жодних рішень відповідачем щодо відмови в оформленні паспорта ОСОБА_1 у формі книжечки не виносилося.

Отже, вимоги позивача визнати протиправною відмову Хотинського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області щодо відмови в оформленні та видачі ОСОБА_1 паспорта громадянина України у вигляді книжечки, а також зобов`язати оформити та видати паспорт громадянина України у відповідності до Положення №2503-XII, є передчасними та безпідставними.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідач під час розгляду заяви, поданої батьком позивача, діяв в межах повноважень, на підставі та у спосіб, визначений діючим законодавством України.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для висновку про відмову у задоволенні даного позову.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Особливості визначення шкоди, заподіяної протиправними (незаконними) індивідуальними актами та/або рішеннями, зазначеними у частині першій статті 266-1 цього Кодексу, встановлюються Законом України «Про банки і банківську діяльність» та Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з частинами першою-третьою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідач як суб`єкт владних повноважень довів правомірність своїх дій при розгляді заяви ОСОБА_2 як батька ОСОБА_1 . Натомість доводи позивача, з огляду на вище викладене, є безпідставними та не свідчать про обґрунтованість позову, а тому такий задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Хотинського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 липня 2020 року.

Повне найменування учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ); відповідач - Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області в особі Хотинського районного відділу Управління Державної міграційної служби України в Чернівецькій області (вулиця Шептицького, 25, місто Чернівці, код ЄДРПОУ 37767440).

Суддя О.П. Лелюк