Рішення № 90662002, 21.07.2020, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/5899/17

Провадження №2/442/783/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого судді - Кучаковського Ю.С.,

за участю секретаря судового засідання - Кравців Х.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Позика" до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія" Укрфінстандарт", про звернення стягнення на предмет іпотеки,

за участю представників:

від позивача: не з`явилися

від відповідача: ОСОБА_2

від третьої особи: не з`явилися

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Позика" звернулося з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. В обґрунтування позову посилається на те, що між АКІБ „УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено Договори про надання кредиту від 12.04.2007 № 11140472000, від 13.09.2007 № 11214443000, від 10.07.2008 № 11369259000, на забезпечення виконання зобов`язань, за якими між АКІБ „УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено Договори іпотеки, предметом яких є нерухоме майно - нежитлове приміщення, загальною площею 336,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та нерухоме майно - нежитлове приміщення, загальною площею 258,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що заочним рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу від 06.10.2010 по справі № 2-789/10 вирішено стягнути з Позичальника заборгованість за вказаними кредитними договорами у розмірі 23 402,60 швейцарських франків, 19 120,33 доларів США, 30 085,58 доларів США відповідно. Виданий на виконання рішення суду виконавчий лист станом на дату звернення до суду з позовною заявою про звернення стягнення на предмет іпотеки не виконаний, у зв`язку з чим заборгованість перед позивачем складає: за Кредитним договором-1 - 1 118 475,51 грн, Кредитним договором-2 - 894 214,49 грн, Кредитним договором-3 - 4 156 756,85 грн. Крім того, вказує, що 24.11.2016 між ПАТ „УкрСиббанк" (клієнт) та ТОВ „Фінансова компанія „Фінактив" (фактор) було укладено договір факторингу, а між ТОВ „Фінансова компанія „Фінактив" та ТОВ „Фінансова компанія „Позика" теж було укладено договір факторингу згідно якого позивачу передано право вимоги за вказаними договорами, тому позивач зазначає, що він є єдиним власником всіх прав вимоги за зазначеними кредитними договорами, у тому числі прав на отримання всіх платежів, передбачених цим Договором та є єдиним Іпотекодержателем предмета іпотеки, а тому просить позов задовольнити та звернути стягнення на предмет іпотеки за вищевказаними договорами.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що дії кредитних договорів від 12.04.2007 № 11140472000, від 13.09.2007 № 11214443000, від 10.07.2008 № 11369259000 достроково припинені у зв`язку з їх достроковим розірванням за ініціативою банку у грудні 2009 року. Вказує, що рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06.10.2010 по справі № 2-789/10 позов АКІБ „УкрСиббанк" задоволено повністю, з відповідача стягнуто в користь банку 583 933,07 грн - заборгованості по кредитних договорах № 11140472000 від 12.04.2007, № 11214443000 від 13.09.2007, № 11214459000 від 13.07.2007, № 11369259000 від 10.07.2008. Це рішення вступило у законну силу. Наголошує, що позивачем безпідставно вказана сума заборгованості у розмірі 4 156 756 грн 85 к. по вказаних у позові кредитних договорах, дія яких припинилася у зв`язку з достроковим розірванням кредитних договорів за письмовим повідомленням первинного кредитора АКБ „Укрсиббанк" 16.12.2009, з того часу припиняється нарахування відсотків, штрафу, пені по кредитних договорах, а тому вказаний розмір заборгованості є необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи. Також вказує, що сторони договору іпотеки передбачили позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому судовий порядок стягнення є неналежним способом захисту. Крім того, зазначає, що позивачем не подано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження переходу до нього прав нового кредитора, а саме належним чином завірених копій кредитних договорів та договорів іпотеки.

Представник відповідача подала заяву про застосування строків позовної давності, у зв`язку з тим, що позивачем пропущено 3-х річний строк позовної давності для звернення до суду з вказаним позовом за захистом його прав як кредитора, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

Повноважні представники позивача в судове засідання не з`явились. Представник позивача подав заяву, у якій просив проводити розгляд справи без його участі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала з підстав, викладених у відзиві та у заяві про застосування строку позовної давності.

Третя особа в судове засідання не з`явилася, хоча належним чином булла повідомлена про розгляд справи.

Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові докази, долучені до позову, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 24.11.2016 між ПАТ „УкрСиббанк" (клієнт) та ТОВ „Фінансова компанія „Фінактив" (фактор) було укладено договір факторингу № 48, відповідно до умов якого клієнт відступає фактору, а фактор зобов`язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.

ТОВ „Фінансова компанія „Фінактив" (клієнт) та ТОВ „Фінансова компанія „Позика" (фактор) було укладено договір факторингу № 48/1, відповідно до умов якого клієнт відступає фактору, а фактор зобов`язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до Акту приймання-передачі права вимоги від 28.11.2016 (додаток № 1.2 до договору факторингу № 48/1 від 28.11.2016) ТОВ „Фінансова компанія „Фінактив" (клієнт) передає (відступає) ТОВ „Фінансова компанія „Позика" (фактору) права вимоги, а фактор приймає права вимоги в обсязі та на умовах, визначених договором. Клієнт та фактор підтверджують, що відступлення прав вимоги набуває чинності безпосередньо з моменту підписання ними цього акту приймання-передачі, як передбачено у п. 4.1 договору.

12.04.2007 між АКІБ „УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту № 11140472000, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредит в іноземній валюті у розмірі 26 044,00 швейцарських франків, а Позичальник зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 12.04.2018 та сплачувати проценти за користування кредитом.

Для забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за вказаним кредитним договором між АКІБ „УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки, посвідчений 12.04.2007 приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу - Спариняк Л.В., зареєстрований в реєстрі за номером 604 (Договір іпотеки - 1).

13.09.2007 між АКІБ „УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11214443000, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредит в іноземній валюті у розмірі 19 900,00 доларів США, а Позичальник зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 03.07.2018 та сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 12,40% річних.

Для забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за вказаним договором між АКІБ „УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки, посвідчений 13.09.2007 приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу - Спариняк Л.В., зареєстрований в реєстрі за номером 1421 (Договір іпотеки - 2).

10.07.2008 АКІБ „УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту № 11369259000, відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику кредит в іноземній валюті у розмірі 47 000,00 доларів США, а Позичальник зобов`язався повернути наданий кредит у повному обсязі не пізніше 08.07.2011 та сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 15% річних.

Для забезпечення виконання зобов`язань Позичальника за вказаним Кредитним договором між АКІБ „УкрСиббанк" та ОСОБА_1 було укладено Договір іпотеки, посвідчений 10.07.2008 приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу - Спариняк Л.В., зареєстрований в реєстрі за номером 1848 (Договір іпотеки - 3).

Відповідно до Договору іпотеки-1, Договору іпотеки-3 предметом іпотеки є нерухоме майно - нежитлове приміщення, загальною площею 336,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Договору іпотеки-2, Договору іпотеки-3 предметом іпотеки є нерухоме майно - нежитлове приміщення, загальною площею 258,1 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

Спосіб захисту цивільного права чи інтересу - це дії, які спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Спосіб захисту цивільного права чи інтересу має бути доступним та ефективним.

Способи захисту цивільного права чи інтересу можуть бути судові (стаття 16 Цивільного кодексу України) та позасудові (статті 17-19 ЦК України).

Відповідно до статей 12 і 33 Закону України „Про іпотеку" одним зі способів захисту прав та інтересів іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підставами звернення стягнення на предмет іпотеки є: рішення суду, виконавчий напис нотаріуса або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (частина третя статті 33 Закону).

З огляду на вказане, Закон визначає такі способи звернення стягнення на предмет іпотеки: судовий (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду); позасудовий: захист прав нотаріусом (звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса) або самозахист (згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя).

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду (стаття 39 Закону) є:

1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (стаття 41-47 Закону);

2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття38 Закону).

Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідного застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, є (частина третя статті 36 Закону):

1) передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону;

2) право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі його у власність, виселення та усунення перешкод у здійсненні права власності.

Однак сторони у розділі 5 Договору іпотеки-1, Договору іпотеки-2, Договору іпотеки-3 досягли домовленості про позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом задоволення вимог іпотекодержателя наступними способами: передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки та отримання іпотекодержателем права продати предмет іпотеки.

Тому у суду відсутні повноваження для застосування судового способу звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки іпотекодержатель має у позасудовому порядку здійснювати захист свого цивільного права та інтересу, так як з приводу реалізації цього способу захисту сторони досягли домовленості у договорі іпотеки.

У разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом (частина перша статті 12 Закону України „Про іпотеку").

Відповідно до рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06.10.2010 по справі № 2-789/10 позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 в користь Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк" на р/р НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ 09807750, МФО 351005, заборгованість по кредитному договору № 11140472000 від 12.04.2007 185 251 грн 22 к., по кредитному договору № 11214443000 від 13.09.2007 154 045 грн 28 к., по кредитному договору № 11214459000 від 13.09.2007 1 694 грн 96 к., по кредитному договору № 11369259000 від 10.07.2008 242 941 грн 28 к., а всього стягнути заборгованість в сумі 583 933 грн 07 к. та 1 820 (одна тисяча вісімсот двадцять) грн сплачених судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 33 Закону України „Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки (частина перша статті 36 Закону України „Про іпотеку").

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки (частина друга статті 36 Закону України „Про іпотеку").

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Сторони погодили іпотечне застереження, а саме визначили у договорі іпотеки обидва, передбачені частиною третьою статті 36 Закону України „Про іпотеку", способи задоволення вимог іпотекодержателя: звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття його у власність іпотекодержателем (пункт 5.3. Договору іпотеки-1, Договору іпотеки-2, п. 5.2.1. Договору іпотеки-3); звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу іпотекодержателем третій особі (пункт 5.4. Договору іпотеки-1, Договору іпотеки-2, п. 5.2.2. Договору іпотеки-3).

Отже, сторони погодили, що судовий спосіб захисту прав позивача чи позасудовий спосіб такого захисту на підставі виконавчого напису нотаріуса позивач, як іпотекодержатель, може застосувати лише у разі, якщо заходи позасудового врегулювання на підставі застереження у договорі іпотеки не призвели до задоволення вимог іпотекодержателя в повному обсязі. Натомість позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу предмета іпотеки третій особі в порядку, встановленому статтею 38 Закону України „Про іпотеку", тоді як судом не встановлено, що позивач використав які-небудь способи задоволення вимог іпотекодержателя, визначені сторонами у договорі іпотеки.

Частина друга статті 36 Закону, яка встановлює, що визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки, означає, що у разі, якщо у договорі про задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили обидва, вказані у частині третій статті 36 Закону України „Про іпотеку", способи задоволення вимог іпотекодержателя (статті 37, 38 Закону України „Про іпотеку"), то їх наявність не перешкоджає іпотекодержателю застосувати:

1) судовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом задоволення вимог іпотеко держателя у спосіб реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах;

2) позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Згідно з частиною першою статті 35 Закону України „Про іпотеку" у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Положення частини першої цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку (частина друга статті 35 Закону України „Про іпотеку").

В рішенні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 06.10.2010 по справі № 2-789/10 судом встановлено, що у зв`язку з порушенням відповідачем своїх зобов`язань та у відповідності до ст.. 35 ЗУ „Про іпотеку" Банком: 16 листопада 2009 року на адресу місця проживання відповідача була направлена вимога № 137-023/6802 про дострокове повернення всієї суми кредитної заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору-1; 16 листопада 2009 року надсилалась вимога № 137-023/6801 про дострокове повернення всієї суми кредитної заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням умов кредитних договорів-2; -3; також 16 листопада 2009 року відповідачу надсилалась вимога № 137-023/68000 про дострокове повернення всієї суми кредитної заборгованості у зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору-4.

Таким чином, за змістом припису частини другої статті 35 Закону визначена у частині першій цієї статті процедура подання іпотекодержателем вимоги про усунення порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору (яка передує прийняттю іпотекодержателем рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовий спосіб на підставі договору), не є перешкодою для реалізації іпотекодержателем права звернутись у будь-який час за захистом його порушених прав до суду з вимогами:

1) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб його реалізації шляхом проведення прилюдних торгів (статті 41-47 Закону) - незалежно від того, які способи задоволення вимог іпотекодержателя сторони передбачили у відповідному договорі (в іпотечному застереженні);

2) про звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб продажу предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві (стаття 38 Закону) - якщо у відповідному договорі (в іпотечному застереженні) сторони цей спосіб задоволення вимог іпотекодержателя, встановлений статтею 38 Закону, не передбачили (передбачили тільки можливість передання іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону).

З огляду на наведене, суд дійшов до висновку, що позивач обрав неналежний спосіб захисту його прав.

Вказані висновки узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 29 травня 2019 року у справі № 310/11024/15-ц (провадження № 14-112цс19).

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц, провадження № 14-318цс18, зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Оскільки строк виконання основного зобов`язання було змінено банком внаслідок пред`явлення 16.11.2009 вимоги про дострокове погашення заборгованості, то позивач не вправі звертати стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за процентами та пенею, нарахованими після 16.11.2009.

З огляду на викладене задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Позика" до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія" Укрфінстандарт", про звернення стягнення на предмет іпотеки необхідно відмовити.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-83, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Позика" до ОСОБА_1 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія" Укрфінстандарт", про звернення стягнення на предмет іпотеки, - відмовити повністю.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Позика" (03191, м. Київ, вул. Маршала Якубовського, буд. 2; ідентифікаційний код 39493634).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія" Укрфінстандарт" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37-41, пов. 6, оф. 42; ідентифікаційний код 41153878).

Повний текст судового рішення виготовлено та підписано 29.07.2020.

Суддя Ю.С. Кучаковський