Постанова № 90660936, 23.07.2020, Приазовський районний суд Запорізької області

№ 1-кс/325/225/2020

№325/985/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2020 року слідчий суддя Приазовського районного суду Запорізької області Пантилус О.П., за участю секретаря Гажевої І.І., слідчого СВ Приазовського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Пташинської-Коноваленко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Приазовське Запорізької області клопотання слідчого Приазовського ВП Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області Пташинської — Коноваленко Олени Сергіївни про арешт майна у кримінальному провадженні № 12019080330000232, внесеному 31 травня 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч.1 ст. 382 КК України,

ВСТАНОВИВ:

слідчий звернувся із клопотанням, погодженим прокурором Приазовського відділу Мелітопольської місцевої прокуратури Запорізької області Богуном О.Ю., в якому просить накласти арешт з метою заборони користування будь яким особам автомобілем Mitsubishi Pajero, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 .

В клопотанні зазначено, що вказаний автомобіль є речовим доказом у кримінальному провадженні. 31.05.2019 до Приазовського ВП надійшла заява старшого державного виконавця Воронцова С.В. про те, що працівники бази відпочину “Ельдорадо” умисно перешкоджають виконанню рішення суду. Повідомлення про вказану подію внесене до ЄРДР під № 12019080330000232.Ухвалою Приазовського районного суду Запорізької області від 30.07.2019 накладено арешт на вказаний автомобіль, який належить ОСОБА_1 та перебуває у користуванні ОСОБА_2 , шляхом заборони на відчуження та розпорядження автомобілем. 01.07.2020 слідчим проведено огляд автомобіля, доступ до якого наданий представником ОСОБА_2 - адвокатом Ковальовим Д.В., про що складений протокол. Після огляду автомобіля, на пропозицію слідчого ОСОБА_3 відмовився прийняти автомобіль на відповідальне зберігання. У зв`язку з відмовою адвоката від отримання речового доказу під розписку, наявні підстави вважати, що у володільця майна або його представника є наміри розпорядитись автомобілем – знищити, пошкодити, тощо. Тому, накладення арешту у вигляді заборони користуватись майном необхідне для збереження речового доказу, яким є автомобіль. Слідчий вважала, що є реальна загроза зміни або знищення автомобіля, тому просила розглянути це клопотання без виклику осіб, у володінні яких знаходиться автомобіль.

Враховуючи те, що слідчий в клопотанні просив провести судовий розгляд без повідомлення володільця, яке не було тимчасово вилучене, зважаючи на вимоги ч.2 ст.172 КПК та передбачені законом строки розгляду такого клопотання, наявні підстави для розгляду клопотання без участі власника (володільця, його представника) майна та без повідомлення його про розгляд.

Слідчий Пташинська — Коноваленко О.С. в судовому засіданні підтримала клопотання, просили його задовольнити з підстав зазначених в ньому. Крім того, пояснила, що власником майна є померлий ОСОБА_1 , а володільцем – син померлого ОСОБА_2 .. Зазначаючи в клопотанні про ризик того, що автомобіль може бути знищений, пошкоджений, переданий іншим особам, мала на увазі, що можливе приховування майна, так як представник власника - адвокат Ковальов Д.В., який діяв на підставі ордеру про надання правової допомоги, відмовився приймати майно на відповідальне зберігання.

Відповідно до положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, зокрема, що воно є доказом злочину.

Арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів (п.1 ч.2 ст.170 КПК).

У цьому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

В судовому засіданні встановлені наступні обставини.

Із протоколу прийняття заяви від державного виконавця Воронцова С.В. про кримінальне правопорушення від 31.05.2019 та із витягу з ЄРДР встановлено, що 31.05.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080330000232 внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.382 КК України, а саме про те, що працівники бази відпочинку “Ельдорадо” за адресою: Запорізька область, Приазовський район, с.Приморський Посад, вул.Набережна, 2, умисно перешкоджають працівникам виконавчої служби виконанню рішення суду.

Згідно копії ухвали слідчого судді Приазовського районного суду Запорізької області від 30.07.2019, накладено арешт на транспортний засіб – автомобіль марки Mitsubishi Pajero, реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , чорного кольору, який належить ОСОБА_1 та перебуває у користуванні ОСОБА_2 , шляхом позбавлення права відчуження та розпорядження таким автомобілем, без позбавлення права користування автомобілем. Ухвала набрала законної сили, ніким не оскаржувалась.

Судом було встановлено, що автомобіль є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, так як за його допомогою був перекритий під`їзний шлях для спеціальної техніки, залученої державним виконавцем для знесення будівлі на виконання рішення господарського суду.

При відмові в накладенні арешту в частині заборони користуватися автомобілем, судом було враховано, що транспортний засіб має значну матеріальну цінність для законного володільця, а тримання автомобіля на відкритому майданчику відділення поліції не забезпечить належного збереження, оскільки може привести до його пошкодження.

Згідно протоколу огляду від 01.07.2020, слідчим в присутності двох понятих на території, що належить ОСОБА_4 , розташованій за адресою вулиця Квіткова, 59 в смт.Приазовське Запорізької АДРЕСА_1 , оглянутий автомобіль Mitsubishi Pajero, реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , чорного кольору, який належить ОСОБА_1 . Оглядом встановлено (дослівно): «автомобіль на момент огляду знаходиться в справному стані, має чорний колір. Попереду та позаду нього розміщені таблички з реєстраційним номером НОМЕР_1 . Будь яких пошкоджень автомобіль не має. Автомобіль було надано для огляду представником ОСОБА_5 адвокатом Ковальовим Дмитром Валерійовичем. Після огляду слідчим було запропоновано представникові отримати автомобіль під зберігальну розписку, але адвокат Ковальов Д.В. відмовився підписувати розписку у зв`язку з тим, що він ( ОСОБА_3 ) користувався ним на підставі ухвали суду».

Із встановлених обставин та згідно ст.. 98 КПК, суд приходить до висновку, що зазначений транспортний засіб має значення для кримінального провадження як один із знарядь вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до наведеного протоколу огляду та пояснень слідчого у суді, адвокат Ковальов Д.В., який раніше слідчому повідомив, що він надасть можливість оглянути автомобіль, відмовився приймати майно на відповідальне зберігання, так як не має на це повноважень, а безпосередньо до володільця майна ОСОБА_2 з цим питанням слідчий не зверталася.

Суд вважає, що зазначена поведінка представника володільця майна, який уповноважений на надання правової допомоги та інші його повноваження щодо майна нічим не підтверджені, не дають підстав вважати, що володілець або представник мають наміри приховати автомобіль, тим паче його пошкодити чи знищити, як вказано в клопотанні.

Окрім того, дане кримінальне провадження зареєстроване в ЄРДР та події відбувалися ще 31 травня 2019 року, і до цього часу автомобіль не був прихований володільцем та добровільно наданий органу досудового розслідування для потворного огляду.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абзац 2 частини 1 ст.170 КПК України).

Відповідно до ч.11 ст.170 КПК заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються (ч.5 ст.132 КПК).

Таким чином, підстав вважати, що надалі автомобіль буде приховуватись, немає, і такий ризик слідчим не доведений.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, відповідно до ч.2 ст.173 КПК, повинен враховувати, зокрема розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В даному випадку, за наведених обставин події, перешкоджання виконавчим діям своєю присутністю, автомобіль як знаряддя злочину лише своїм існуванням дає змогу встановити обставини, що мають значення для справи та конкретно не містить на собі певної слідової інформації (пошкодження чи інше, які виникли внаслідок подій кримінального правопорушення), яка повинна бути збережена на цьому об`єкті.

Речовий доказ, що не містить слідів кримінального правопорушення, згідно ч.6 ст.100 КПК, повертається власнику (законному володільцю) або передається йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди кримінального провадження. У такому випадку речові докази фіксуються за допомогою фотографування або відеозапису та докладно описуються.

Як встановлено із протоколу огляду, слідчий під час огляду 01.07.2020 здійснювала фотографування, автомобіль не вилучала та не зверталася до законного володільця ОСОБА_2 , щоб передати транспортний засіб на відповідальне зберігання.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб (ч.4 ст.173 КПК України).

Судом раніше при вказаних вище обставинах вже накладений арешт на автомобіль в частині заборони розпорядження ним, який до цього часу забезпечив збереження речового доказу.

Враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права користування автомобілем, який для кримінального провадження має значення речового доказу тільки своїм існуванням та конкретно не містить на собі певної слідової інформації, з огляду на те, що цей транспортний засіб має значну матеріальну цінність для володільця (спадкоємця власника), а зберігання його на відкритому майданчику відділення поліції не забезпечить належного збереження, то встановлення заборони на право користуватися автомобілем суперечить ч.4 ст.173 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.173 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.132 КПК застосування заходів забезпечення кримінального провадження, до яких відноситься також арешт майна, не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, зокрема, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Таким чином, вивчивши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали кримінального провадження, заслухавши доводи слідчого, суд приходить до переконання про відсутність наведених законних підстав для накладення арешту у вигляді заборони користуватися автомобілем, так як не доведено, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права законного володільця майна та не доведена наявність ризику приховування цього майна від органу досудового розслідування, або наміри його пошкодження чи знищення.

Керуючись ст. ст. 170, 172, 173, 309 КПК України,

УХВАЛИВ:

відмовити в задоволенні клопотання слідчого про арешт шляхом заборони користування автомобіля Mitsubishi Pajero, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , кузов НОМЕР_2 , чорного кольору.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії цієї ухвали.

Слідчий суддя О.П. Пантилус