Рішення № 9063229, 12.03.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" березня 2010 р.Справа № 34/6-10-265 За позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

до відповідача Творчого громадського об’єднання митців та фольклористів «Південне товариство»

про розірвання договору оренди, виселення та стягнення на загальну суму 2395,22грн.

Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники

від позивача: Бондарчук І.І., діюча на підставі довіреності №01-13/11406 від 22.12.09р.;

від відповідача: не з’явилися.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, в якій просить розірвати договір оренди №8/5 від 22.06.04р., укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Творчим громадським об’єднанням митців та фольклористів «Південне товариство»; виселити Творче громадське об’єднання митців та фольклористів «Південне товариство»з нежилого приміщення підвалу, загальною площею 46,4м2, розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Успенська, 7; стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати станом на 18.11.09р. у розмірі 2300,42грн. та 94,8грн. пені.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.01.2010р. порушено провадження у справі №34/6-10-265.

Відповідач про місце та час судових засідань повідомлявся судом за місцем оренди та за адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 28.01.2010р. В судове засідання представники не з’явилися, відзив на позов та витребувані судом документи не надали.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

22.06.2004р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та Творчим громадським об’єднанням митців та фольклористів «Південне товариство»(Орендар), відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове підвальне приміщення, Успенська, 7, під розміщення творчої майстерні.

Пунктом 1.2. встановлено строк дії договору по 01.05.05р.

Згідно п.п.2.2, 2.4 договору за орендоване приміщення Орендар зобов’язується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 1грн. без урахування ПДВ та індексу інфляції за рік за все приміщення. При цьому, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України. Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно з п.4.7 даного договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобов’язався у 15-ти денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об’єкта оренди.

Відповідно до пункту 4.10 договору у випадку припинення дії цього договору у зв’язку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, Орендар сплачує Орендну плату по день підписання акту приймання-передачі приміщення.

Відповідно до п.5.2 цього договору за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченного платежу за кожен день прострочки.

Пунктом 5.3 вказаного договору визначено, що у разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством.

Відповідно до п.7.5 зміна або розірвання договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться до договору, розглядаються сторонами на протязі 20 днів. Одностороння відмова від виконання умов договору та внесених змін не допускається.

Згідно п.7.6 договір може бути розірваний на вимогу однієї із сторін за рішенням арбітражного суду у випадках, передбачених чинним законодавством.

28.11.08р. між сторонами підписане додаткове погодження до договору, згідно якого сторони домовились про те, що строк дії договору продовжено по 28.05.09р.; зроблено перерахунок орендної плати; а також доповнено п. 4.2. підпунктом ”м” наступного змісту: ”своєчасно та доброякісно забезпечувати здійснення заходів щодо очищення прилеглої території та тротуарів від снігу”.

Враховуючи порушення орендарем порядку внесення плати за користування приміщенням, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось на адресу Орендаря з повідомленням (пропозицією) від 25.11.09р. вих№01-15/1692 відповідно до якого відмовилось від договору оренди №8/5 від 31.05.1999р. (у новій редакції від 22.06.04р.) в порядку ст.782 Цивільного кодексу України, запропонувало оплатити заборгованість з орендної плати та пені, здійснити фактичну передачу Представництву приміщення за актом приймання-передачі в строк до 12.12.09р.

Вищевказане повідомлення відповідачем не отримано, у зв’язку з чим, посилаючись на несвоєчасну сплату відповідачем орендної плати, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до суду із позовною заявою, в якій просить розірвати договір оренди №8/5 від 22.06.04р., укладений між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради та Творчим громадським об’єднанням митців та фольклористів «Південне товариство»; виселити Творче громадське об’єднання митців та фольклористів «Південне товариство»з нежилого приміщення підвалу, загальною площею 46,4м2, розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Успенська, 7; стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати за період з серпня 2009р. по грудень 2009р. у розмірі 2300,42грн. та 94,8грн. пені.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

У відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Як вбачається з матеріалів справи та наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідачем в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобов’язання з своєчасної сплати орендних платежів не виконувались, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість з орендної плати за період з серпня 2009р. по грудень 2009р. у сумі 2300,42рн. та 94,80грн. пені, яку відповідачем до теперішнього часу не сплачено.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради в частині стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 2300,42рн. та 94,80грн. пені станом на 15.12.09р., підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про розірвання договору оренди №8/5 від 22.06.04р., укладеного між позивачем та відповідачем, необхідно зазначити наступне.

Частиною 3 ст.26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі, зокрема, невиконання сторонами своїх зобов’язань.

Відповідно до ст.651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В абзаці другому пункту 13 роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 25.05.2000р. №02-5/237 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про оренду державного та комунального майна” зазначено, що підставою для розірвання договору може бути належним чином доведене невиконання орендарем хоча б одного з його зобов’язань, передбачених ст.18 Закону України „Про оренду держаного та комунального майна”.

Господарським судом встановлено, а відповідачем не спростовано, що останній протягом дії договору оренди договірні зобов'язання по сплаті орендних платежів виконував неналежним чином, сплачував орендну плату несвоєчасно і не у повному обсязі, у зв'язку з чим орендодавець був позбавлений прибутку у вигляді орендної плати, на який міг розраховувати, укладаючи договір.

Відповідно до ч.3 ст.291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірвано за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України, для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст.188 цього Кодексу.

При цьому, порядок розірвання господарських договорів врегульовано ст.188 Господарського кодексу України п.4 якої встановлено, що заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду, якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового пробігу.

Досудовий порядок врегулювання спорів, що виникають у разі зміни та розірвання певної категорії господарських договорів врегульовано ст.11 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, підприємство, яке вважає за необхідне розірвати договір, надсилає другій стороні пропозицію про те.

Підприємство, яке одержало пропозицію про розірвання договору, повинне повідомити на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємство не досягло згоди щодо розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового пробігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.

Натомість, позивачем не дотримано встановленого порядку врегулювання спору щодо розірвання договору оренди.

Посилання позивача на повідомлення (пропозицію) від 25.11.09р. вих№01-15/1692 не заслуговують на увагу, оскільки містить посилання на ст.782 Цивільного кодексу України та за своїм змістом є повідомленням про відмову від договору, а не пропозицією про розірвання договору в розумінні ст.11 Господарського процесуального кодексу України та ст.188 Господарського кодексу України. Так, з метою захисту прав та інтересів учасників чинне законодавство надало право стороні, у разі порушення іншою стороною своїх зобов'язань, відмовитись від договору. Підставою односторонньої відмови наймодавця від договору найму є невнесення плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд (ч.1 ст.782).

Відповідно до ч.2 ст.782 Цивільного кодексу України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. При цьому, наймодавцеві для припинення договору не потрібно звертатися до суду.

Таким чином законодавець чітко розрізняє право висувати вимогу про розірвання договору та право на односторонню відмову від договору. Одностороння відмова від виконання договору здійснюється без звернення до суду і, відповідно, в силу самого факту його здійснення договір вважається розірваним.

Враховуючи вищевикладене, у суду відсутні підстави вважати про наявність спору між сторонами щодо розірвання договору та застосування відповідних наслідків.

З огляду на викладене, враховуючи висновки суду про відсутність підстав для розірвання договору оренди №8/5 від 22.06.04р., керуючись вищенаведеними положеннями чинного законодавства України, суд доходить висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовної вимоги про виселення відповідача з нежилого підвального приміщення підвалу, загальною площею 46,4м2, розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Успенська, 7.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита на суму 102грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 236грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Творчого громадського об’єднання митців та фольклористів «Південне товариство»(65012, м.Одеса, вул. Белінського, 17, код 25046492) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул.Артилерійська, 1, р/р37326027001909 в ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 26302595) заборгованість з орендної плати на суму 2300(дві тисячі триста)грн.426коп. та пені у розмірі 94(дев’яносто чотири)грн.80коп.

3. Стягнути з Творчого громадського об’єднання митців та фольклористів «Південне товариство»(65012, м.Одеса, вул. Белінського, 17, код 25046492) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул.Артилерійська, 1, р/р37326027001909 в ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 26302595) витрати по сплаті державного мита у сумі 102(сто дві)грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 236(двісті тридцять шість)грн.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати в порядку ст.116 ГПК України.

Суддя