Рішення № 9063267, 16.03.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" березня 2010 р.Справа № 6/214-09-6397 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРЕЙД УКРЕЙН” до: Дочірнього підприємства “Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Одеський портовий елеватор” за участю прокуратури Одеської області

про: стягнення 92538296,67 грн.

Суддя Демешин О. А.

Представники:

Від позивача: Гусаров О.Л. - довіреність

Від відповідача: Зубарева М.О. –довіреність, Кірющенко О.М. –довіреність, Цобенко О.О. - довіреність

Від прокуратури: Будзул-Лавренюк К.Я. –посвідчення

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “ТРЕЙД УКРЕЙН” (далі –позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Дочірнього підприємства “Державної акціонерної компанії “Хліб України” “Одеський портовий елеватор” (далі –відповідач) про стягнення 92538296 грн. 67 коп., з яких 11006364 грн. 43 коп. –безпідставно набуті грошові кошти; 81531932 грн. 24 коп. –забезпечувального способу виконання зобов’язання.

03.04.2010р (вх.5601) до господарського суду Одеської області надійшло повідомлення в порядку ст..29 ГПК України про вступ до участі у справі прокуратури Одеської області.

Позивач позов підтримує у повному обсязі.

          Відповідач з позовом не згоден з підстав, викладених у попередньому відзиву на позов

          В судовому засіданні оголошувались перерви до 10.02.2010р. о 11.00, 12.03.2010р.о 09.15, 15.03.2010р. о 15.00 та 16.03.2010р. о 15.30

В С Т А Н О В И В :

23.04.2008 року між Дочірнім підприємством ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” та товариством з обмеженою відповідальністю „Трейн Укрейн” був укладений договір № 29-05/Пр, відповідно до умов якого позивач, як замовник, доручив, а відповідач, як виконавець прийняв на себе зобов'язання по транспортно-експедиторському обслуговуванню вантажів позивача, що завозиться на Одеський портовий елеватор для подальшого навантаження на судна в режимі „Експорту” та/чи „Транзиту”.

Відповідач зобов'язався надавати послуги по перевалці вантажу згідно заявки замовника (лабораторний аналіз, організація вивантаження із залізничного або автотранспорту, прийняття, зберігання на елеваторі з проведенням всіх необхідних технологічних операцій та відвантаження на судно зернових, зернобобових та олійних культур) в кількості, у терміни та за цінами, що встановлюються додатками до вказаного договору.

Позивач зобов'язався сплатити своєчасно та у повному обсязі послуги виконавця.

Відповідно до п. 3.1 договору № 29-05/Пр за виконані за цим договором послуги, позивач сплачував відповідачу суму, вказану в Додатку № 1, в наступному порядку: передплата погодженого сторонами об'єму вантажу, за рахунками відповідача, але не більше 50%, на протязі 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку відповідачем. Кінцевий розрахунок виконується після навантаження вантажу позивача на протязі 5-ти банківських днів з моменту виставлення рахунку відповідачем рахунку проти коносаменту.

Згідно пп. 3.1.1 вказаного договору відповідач надавав позивачу знижку із вартості послуг, обумовлених в додатках до договору, при перевалці об'ємів більш 25 000 т. за місяць в розмірі 10% та маркетингового року більш 300 000 т. додатково 5%.

У подальшому у період дії договору № 29-05/Пр сторонами були підписані додатки до цього договору №№ 1, 2, 2/1, 3, 4 про внесення змін до договору, але це не торкалось порядку розрахунків за договором.

27.08.2008 року між позивачем та відповідачем був підписаний додаток № 5 до договору № 29-05/Пр, згідно якого оплата за наданні послуги повинна була здійснюватись на протязі 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку виконавцем.

Крім того, сторонами були підписані додатки №№ 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12 до договору № 29-05/Пр, якими умови договору щодо порядку здійснення розрахунків не змінювались.

Додатковою угодою № 7 від 23.09.2008р. було продовжено строк дій договору № 29-05\ПР до 30.06.2009р.

27 квітня 2009 року між сторонами був укладений договір № 1313 відповідно до умов якого позивач, як замовник, доручив, а відповідач, як виконавець прийняв на себе зобов'язання по обслуговуванню вантажів позивача, що завозиться на Одеський портовий елеватор для подальшого навантаження на судна в режимі „Експорту” та/чи „Транзиту” з наданням стивідорних послуг.

У зв`язку з цим –до 26.04.2009р. ТОВ „Трейн Укрейн” здійснювало платежі відповідачу за надані послуги по договору № 29-05/Пр від 23.04.2008р., а з 27.04.2009р. –по договору №1313 від 27.04.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи –в період дії договору № 29-05\Пр, а саме –з травня 2008р. по квітень 2009р., незважаючи на те, що цей договір діяв до 30.06.2009р., позивачем було перераховано грошових коштів на суму 35617421,05грн., а послуг по актам здачі-прийняття робіт (послуг) відповідачем надано на суму 33898013,98грн.

Таким чином, після припинення дії вказаного договору розмір надмірно сплачених позивачем відповідачу грошових коштів становить 1719407,07грн.

Сторони не укладали угод про зарахування вказаних сум в рахунок платежів за новим договором (новацію зобов'язання) чи прощення боргу, однак відповідач до цього часу цих коштів не повернув.

Як зазначалось вище, 27 квітня 2009 року між сторонами був укладений договір №1313 щодо надання послуг по обслуговуванню вантажів замовника.

Відповідач зобов'язався надавати послуги по перевалці вантажу згідно заявки замовника (лабораторний аналіз, організація вивантаження із залізничного або автотранспорту, прийняття, зберігання на елеваторі з проведенням всіх необхідних технологічних операцій та відвантаження на судно зернових, зернобобових та олійних культур) в кількості, у терміни та за цінами, що встановлені договором.

Позивач зобов'язався сплатити своєчасно та у повному обсязі послуги виконавця.

Відповідно до п. 3.1 договору № 1313 за виконані за цим договором послуги, замовник сплачує виконавцю передплату 50% за 3-й банківських дні до підходу судна (крім випадків, вказаних в додатках до цього договору).

Пунктом 3.2 договору № 1313 передбачено, що надані за цим договором послуги замовник сплачує виконавцю суму в розмірі 53,73 гривен за тону вантажу українського походження та суму ПДВ згідно діючого законодавства. Вказана комплексна ставка включає в себе витрати щодо організації навантаження вантажу на борт судна у тому числі вантажно-розвантажні роботи Одеським морським торговельним портом.

Згідно пп. 3.2.1 вказаного договору виконавець надає замовнику знижку із вартості послуг, вказаних в договорі та додаткових угодах, при перевалці об'ємів більш 25 000 т за місяць в розмірі 10% та більше 50000 т за місяць - 15%, що оформлюється відповідними актами.

30 квітня 2009 року, 22 липня 2009 року, 13 жовтня 2009 року, 21 жовтня 2009 року між позивачем та відповідачем були підписані додаткові угоди № 1, 2, 3, 4, згідно яких були внесені зміни до договору № 1313, зокрема щодо вартості наданих послуг, але положення про порядок (спосіб) розрахунків за договором та розмір знижок залишилися незмінними.

Як вбачається з матеріалів справи в період дії договору № 1313, а саме –з травня 2009р. по грудень 2009р. позивачем було перераховано грошових коштів на суму 42484985,49грн., а послуг по актам здачі-прийняття робіт (послуг) відповідачем надано на суму 38074446,59грн.

Таким чином, сума надмірно сплачених позивачем відповідачу грошових коштів становить 4409954,78грн. Зазначені кошти не можна вважати передплатою за надання послугою в розумінні п. 3.1 Договору, оскільки передплата у передбаченому розмірі здійснена позивачем окремо у встановленому порядку –за 3 дні до підходу судна для навантаження вантажу позивача.

Крім того, в період з травня по листопад 2009 року ДП ДАК «Хліб України»„Одеський портовий елеватор” виконало за договором № 1313 послуги по перевалці вантажу в наступних обсягах:

•          в травні місяці - 73998,100 тон на загальну суму 3 956 002, 23 гривен (без врахування ПДВ) відповідно до актів №№ 257, 263, 265, 156; •          в червні місяці - 75801,773 тон на загальну суму 4 040 588,30 гривен (без врахування ПДВ) відповідно до актів №№ 165, 190, 194, 200, 208, 212, 222, 263; •          в липні місяці - 32437,75 тон на загальну суму 1 600 133, 26 гривен (без врахування ПДВ) відповідно до актів №№ 245, 246, 261, 265, 269, 274, 282; •          в серпні місяці - 73998,100 тон на загальну суму 2 299 530, 84 гривен (без врахування ПДВ) відповідно до актів №№ 349, 354, 383, 387, іЛ; •          в вересні місяці - 175918,33 тон на загальну суму 9542423,10 гривен (без врахування ПДВ) відповідно до актів №№ 402, 405, 419, 424, 431, 453, 467, 469,480,489,491,515; •          в жовтні місяці - 164621,76 тон на загальну суму 6955669,56 гривен (без врахування ПДВ) відповідно до актів №№ 525, 526, 528, 533, 540, 560, 561, 570, 574. Як зазначалось вище, пунктом 3.2.1 договору № 1313 передбачалось, що виконавець надає замовнику знижку від вартості послуг, вказаних в договорі і додаткових угодах, при перевалці об'ємів більше 25000тон в місяць у розмірі 10%, і більше 50000 тон в місяць - 15%, що оформлюється відповідними актами. На підставі цих положень договору № 1313 повинен здійснюватися перерахунок вартості наданих послуг, а в бухгалтерському та податковому обліку повинно проводитись коригування сум вартості за відповідний період (місяць). Згідно п. 3.2.1 договору № 1313 позивачем був виконаний розрахунок знижки, про що було складені акти «Типовий акт поточної перевірки виконання умов договору від 27.04.2009 № 1313 »на відповідні місяці. В період травень, червень, вересень, жовтень 2009 року ОПЕ були надані послуги в об'ємах, на які розповсюджується знижка в розмірі 15%, а в період липень, серпень 2009 року - в розмірі 10%.

Загальний розмір знижки за період травень - жовтень 2009 року, яку за умовами договору відповідач мав надати позивачу становить 4877002,68грн. з урахуванням ПДВ.

Складені Типові акти були передані відповідачу листами від 09.11.2009 вих. №150/0911 та від 19.11.2009 вих. № 176/1911. Однак відповідач, листом від 20.11.2009 за. №7204 від підписання цих актів та від повернення суми знижки позивачу відмовився без поважних причин.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстави, на які воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1)          повернення виконаного за недійсним правочином;

2)          витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3)          повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4)          відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Таким чином, суд вважає, що відповідач набув та зберіг у себе за рахунок ТОВ «ТРЕЙН УКРЕЙН»без достатньої правової підстави:

1 719 407,07 гривень - зайво одержаних коштів за договором № 29-05/Пр;

4 409 954,78 гривень - зайво одержаних коштів за договором № 1313 ;

4 877 002,68 гривен – безпідставно збереженої суми знижки вартості наданих послуг за договором № 1313.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача у попередньому відзиві на позов про наявність у ТОВ „Трейд Укрейн” заборгованості по договору № 29-05\Пр від 23.04.2008р. перед ДП ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” за понаднормове зберігання вантажів, за несплату послуг залізниці, за понаднормове користування вагонами, за використання транспортних засобів та інше, - оскільки зустрічних позовних вимог, або заяв про залік зустрічних однорідних вимог відповідачем не заявлялось.

Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що при укладенні договору №1313 сторони дійшли згоди про зарахування в рахунок розрахунків по цьому договору, залишку надмірно перерахованих платежів по договору № 29-05\Пр, оскільки ці твердження не ґрунтуються на умовах, укладеного між сторонами договору № 1313 від 27.04.2009р., а є тільки припущеннями відповідача.

Безпідставними є і посилання відповідача на зобов`язання позивача відшкодувати Одеському портовому елеватору, відповідно до умов договору № 1313, витрат на послуги залізниці з серпня 2009р. по жовтень 209р. на суму 8107744,03грн. за користування вагонами та зберігання вантажу у вагонах, якщо кількість вантажу перевищує об`єм одноразового зберігання, зазначеного в п.2.1.15 цього договору, оскільки відповідачем не доведено вини позивача в простоях вагонів. Крім того, ні зустрічних вимог, ні вимог про залік взаємної заборгованості –відповідачем, по договору № 1313, також, не заявлялось.

Що стосується заперечень на позовні вимоги про стягнення 4877002,68грн. знижки по договору № 1313, то слід зазначити, що відповідачем було проігноровано своє зобов`язання надати позивачу знижки за перевалку певних обсягів вантажів. Суд не погоджується з твердженням відповідача про те, що підписанням акту виконаних робіт (послуг), відповідно до вимог ст..853 ЦК України , позивач втратив право посилатися на відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі, оскільки у вказаній нормі закону мова йде тільки про виявлення допущених відступів від умов договору у роботі, а не у здійснених розрахунках. Тобто, підписання замовником акта виконаних робіт не припиняє його права вимагати виконувати умови договору в частині розрахунків за виконані роботи з наданням відповідних знижок.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 11006364,43 гривень, з яких 1719407,07грн зайво перерахованих коштів за договором № 29-05/Пр, 4409954,78грн. зайво перерахованих коштів за договором № 1313 та 4877002,68грн. суми знижки із вартості наданих послуг за договором № 1313.

Що стосується позовних вимог про стягнення 81531932,24грн. забезпечувального засобу виконання договору № 1313 від 27.04.2009р., то підстав для задоволення цих вимог судом не вбачається, з огляду на наступне:

Підставою для стягнення вищевказаних коштів в якості забезпечення виконання зобов`язання, позивач посилається на п. 2.1.1.1 додаткової угоди № 4 від 21.10.2009 до договору № 1313 від 27.04.2009 згідно якого на відповідача (виконавця) покладено зобов`язання в день подання відповідної заявки позивачем (замовником) погодити графік навантаження та у встановленій формі внести в АРМ оперативного планування відомості про погоджений графік навантаження (відомості про вантаж, добову квоту вантажу та інше) згідно поданої замовником заявки. Графік навантаження, внесений в АРМ оперативного планування вважається погодженим відповідачем (виконавцем); та - п. 2.3.10.1 цієї ж додаткової угоди до договору № 1313 від 27.04.2009 де на позивача (замовника) був покладений обов'язок для внесення в АРМ оперативного планування у письмовому виді подавати заявку про добове постачання вантажу, що планується, із зазначенням його найменування, кількості, коду, інших необхідних характеристик, залізничної станції відправлення, кількості (квоти) вагонів, дати постачання (прибуття) вагонів (вантажу), найменування вантажовідправника.

Крім того, позивач посилається на п. 4.4. викладений у додатковій угоді № 4 від 21.10.2009 до договору № 1313 від 27.04.2009 в якому - зобов'язання відповідача (виконавця) по належному та своєчасному підтвердженню заявки в АС «МЕСПЛАН»та внесенню даних про погоджений графік навантаження в АРМ оперативного планування забезпечуються шляхом виплати позивачу (замовнику) грошової суми, оговореної цим договором, в разі порушення відповідачем (виконавцем) зазначених зобов'язань.

Таким чином, вбачається, що на відповідача додатковою угодою № 4 від 21.10.2009 було покладено певне зобов'язання, яке містить в собі наступні умови: наявність відповідної заявки позивача (замовника); зобов'язання відповідача (виконавця) погодити таку заявку; дотримання відповідної форми внесення в АРМ оперативного планування інформації. Тобто, за наявності цих умов у відповідача мало виникнути зобов`язання по сплаті забезпечувального засобу.

З позовних вимог вбачається, що забезпечувальний засіб стягується позивачем за період з 05.11.2009 по 25.11.2009. Однак, позивач не обґрунтовав та не надав доказів наявності у відповідача за цей період відповідної заявки позивача.

Відповідно до п. 2.1.1 договору № 1313 від 27.04.2009 відповідач (виконавець) має право підтвердити заявку частково чи відхилити її в повному обсязі: в разі порушення позивачем (замовником) умов п. 2.3.1. договору.

Пунктом 2.3.1. цього договору передбачено, що позивач (замовник) зобов'язаний надати письмову заявку відповідачу (виконавцю) на затвердження квоти не пізніше 20 числа кожного поточного місяця, що передує тому який планується.

Пунктом 2.1.15 в редакції додаткової угоди № 1 від 30.04.2009 до цього договору було збільшено квоту одноразового зберігання для позивача до 75 000 тонн.

Згідно з ч. 2 ст. 613 ЦК України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Позивачем було лише надіслано відповідачу факс-лист за вих. № 20/10-003 від 20.10.2009, в якому повідомлялось про те, що під навантаження зернових та масляничних з Одеського портового елеватора очікуються у листопаді 2009 року судна під об'єм 90000 тонн. Дати підходу суден з розбивкою по культурам і тоннажам будуть уточнюватися по їх номінації.

Такий документ, не міг служити підставою для відповідача в рамках договору № 1313, для внесення (щодобово) у систему АРМ оперативного планування інформації про вантаж та залізничних станцій відправників. В цьому листі не містилося інформації про вантаж, який планується доставити залізничним транспортом в адресу відповідача. Відповідач отримав лише часткову інформацію стосовно очікування позивачем суден під певний об'єм.

Пунктом 2.2. Правил планування перевезень вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 9 грудня 2002 р. N 873 (далі по тексту - Правил планування перевезень вантажів) передбачено, що згідно з договором про організацію перевезень не пізніше 12 днів до початку наступного місяця відправник надає залізниці відправлення місячне замовлення на перевезення вантажів за формою ГУ-12 або формою ГУ-12К (додатки 1 і 2) через АС МЕСПЛАН або на електронному носії у формі, сумісній з АС МЕСПЛАН, із зазначенням обсягів перевезень у вагонах (контейнерах) і тоннах. Замовлення оформляється окремо для кожної номенклатури вантажу для кожної станції відправлення.

Відповідно до ч. 2 пункту 2.6. Правил планування перевезень вантажів замість декадних заявок відправник може надати погоджений з вантажоодержувачем (портом) графік навантаження, який складається на місяць, в якому планується перевезення, або на строк виконання додаткового замовлення. Зміни до графіка можуть вноситися відправником за погодженням з вантажоодержувачем (портом) та залізницею.

Згідно п.7.1.3. цих Правил планування перевезень вантажів, узгодження місячних планових замовлень на перевезення вантажів у межах України в системі АС МЕСПЛАН проводиться на рівні залізниці в терміни, установлені Правилами. Після завершення терміну вводу місячних планів нові замовлення вводяться як додаткові згідно з Правилами.

Оцінюючи, надані позивачем листи від 05.11.2009 - 25.11.2009 їх слід вважати лише, як додаткові замовлення, оскільки із змісту цих листів вбачається прохання позивача підтвердити прийомку певної кількості вагонів в АС МЕСПЛАН, інформація куди заноситься відповідно до зазначених вище Правил та згідно умов договору № 1313 не пізніш 20-го числа поточного місяця на наступний. Підтвердження ж додаткових об'ємів вантажу, в порушення встановлених договором строків подачі заявки, відповідачем та позивачем не узгоджувались. Тому і посилання позивача на свої листи як на підставу своїх вимог є необгрунтованими.

Крім того, ні договором № 1313 ні чинним законодавством не передбачено порядку, строків та інших істотних умов внесення інформації про вантаж (підтвердження вагонів) у АРМ оперативного планування.

Відповідно до цієї додаткової угоди (п. 2.1.1.1) в день подачі відповідної заявки позивачем (замовником) погодити графік навантаження та у встановленій формі внести в АРМ оперативного планування дані про погоджений графік навантаження (інформація про вантаж, добову квоту вантажу та інше) згідно наданої позивачем (замовником) заявки.

Пунктом 2.3.10.1 цієї додаткової угоди до договору № 1313 від 27.04.2009 визначено: для внесення в АРМ оперативного планування в письмовому вигляді подавати заявку про добову поставку вантажу, що планується, з вказівкою його найменування, кількості, коду, інших необхідних характеристик, залізничної станції відправлення, кількості (квоти) вагонів, дати поставки (прибуття) вагонів (вантажу) найменування відправника.

З цих пунктів договору не можна встановити якою має бути форма внесення інформації; яким чином слід вносити інформацію; на чию адресу і кому має бути внесена витребувана інформація; та взагалі не має визначення АРМ оперативного планування.

Крім того, позивачем взагалі не доведено факту невиконання відповідачем зобов'язань щодо внесення інформації в АРМ оперативного планування та АС МЕСПЛАН та того, які негативні наслідки через це настали для позивача.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення 81531932,24грн. забезпечувального засобу виконання договору № 1313 від 27.04.2009р. є безпідставними, недоведеними позивачем та такими, що не підлягають задоволенню.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з покладенням на відповідача судових витрат порпорційно розміру задоволених позовниїх вимог.

Суд не вбачає підстав для задоволення клопотань, наданих відповідачем та прокуратурою Одеської області, про зупинення провадження у справі до прийняття рішення по справі № 9\1-10-159 про визнання недійсними додатків №1 від 30.04.2009р. та № 4 від 21.10.2009р. до Договору № 1313 від 27.04.2009р., оскільки відповідно до частини першої статті 79 ГПК України –господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов`язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

У даному випадку вирішення спору щодо недійсності вищевказаних додатків до договору № 1313 не робить неможливим розгляд спору по цій справі щодо стягнення з відповідача грошових коштів по договорам № 29-05-Пр від 23.04.2008р. та № 1313 від 27.04.2009р., оскільки на момент вирішення спору всі договори і додатки до них, у т.ч. додатки № 1 та № 4 –є дійсними і правовідносини між сторонами, зокрема, щодо здійснення розрахунків –існують і є обов`язковими для виконання, як товариством з обмеженою відповідальністю „Трейд Укрейн”, так і Дочірнім підприємством ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор”.

Також, суд не вбачає підстав для залучення до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Держаного підприємства „Одеська залізниця” та Державної акціонерної компанії „Хліб України”, про що заявляв у своєму клопотання відповідач. Крім того, про залучення до участі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до господарського суду Одеської області надійшло клопотання від ДАК „Хліб України”.

Відповідно до частини першої статті 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору , можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може сплинути на їх права або обов`язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін або з ініціативи господарського суду.

Таким чином, умовою для вступу або залучення до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору є те, що рішення по справі може вплинути на права та обов`язки цих осіб щодо сторін у справі.

Між тим, стягнення грошових коштів з ДП ДАК „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” по договірним правовідносинам існуючим між цим підприємством та ТОВ „Трейд України” –ніяким чином не може вплинути на права та обов`язки Державного підприємства „Одеська залізниця” щодо сторін по справі.

Також, ніякого впливу на права та обов`язки ДАК „Хліб України” не може мати рішення по цій справі, оскільки вищевказані договори, стягнення по яким є предметом спору по справі, не мають відношення до Державної акціонерної компанії „Хліб України”, яка є окремою юридичною особою, що не відповідає по зобов`язанням створеного нею дочірнього підприємства „Одеський портовий елеватор”.

Суд зазначає, що відповідно до частини третьої статті 27 ГПК України –питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Оскільки підстав для залучення вищевказаних осіб до участі у справі суд не вбачав і допущення або залучення їх не здійснювалось –то відповідної ухвали не виносилось із зазначенням підстав для відмови у такому допущенні або залученні - в цьому рішенні.

Крім того, судом залишено без задоволення заяву відповідача про залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 ч.1 статті 81 ГПК України, оскільки зазначені в цій заяві підстави (нумерація матеріалів справи олівцем, не відповідність опису документів по томам змісту документів в томах, надання не в повному обсязі документів, невжиття позивачем заходів досудового врегулювання спору, не залучення позивачем до участі у справі третіх осіб, не відповідність позову нормам ГПКУ тощо –не є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до п.5 ч.1 ст.81 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії „Хліб України” „Одеський портовий елеватор” (65003, м.Одеса, Хлібна Гавань, 4, код 00955176) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Трейн Украйн” (65007, м.Одеса, пров.Книжний, 15, кв.21, код 34673821) 6129361гривню 85коп. безпідставно набутого майна зайво одержаних коштів, 4877002 гривні 68коп. суми знижки із вартості наданих послуг, 25500гривень держмита та 28гривень 06коп. витрат на ІТЗ судового процесу

3.          В решті позову відмовити

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя