Ухвала суду № 90619708, 28.07.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

28 липня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1973/20

Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Чернявської Т.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 360/1973/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якій позивач з урахуванням уточненої позовної заяви від 27 травня 2020 року б/н (арк. спр. 34-38) просить визнати протиправною та скасувати постанову начальника Управління Укртрансбезпеки у Луганській області Стефанова К.О. про застосування адміністративно-господарського штрафу від 17 січня 2020 року № 130365, якою на ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34000,00 грн.

27 липня 2020 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним № 29945/2020 від позивача надійшла заява від 22 липня 2020 року б/н про забезпечення позову, якою позивач просить зупинити стягнення за виконавчим документом у виконавчому провадженні ВП № 61950381, яке здійснюється старшим державним виконавцем Троїцького районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Калюжною О.С. з виконання постанови № 130365, виданої 17 січня 2020 року начальником Управління Укртрансбезпеки у Луганській області Стефановим К.О., про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34000,00 грн (арк. спр. 66-67).

В обґрунтування клопотання про забезпечення позову позивач зазначив, що 08 травня 2020 року він отримав постанову Троїцького районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про відкриття виконавчого провадження ВП № 61950381 з виконання постанови від 17 січня 2020 року № 130365, виданої начальником Управління Укртрансбезпеки у Луганській області Стефановим К.О., про стягнення з позивача штрафу в сумі 34000,00 грн.

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, на підставі якої відкрито зазначене вище виконавче провадження.

09 червня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду Луганським окружним адміністративним судом та відкрито провадження у справі № 360/1973/20.

Проте, на даний час старшим державним виконавцем Троїцького районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Калюжною О.С. продовжується виконання за виконавчим документом у виконавчому провадженні ВП № 61950381 з виконання постанови від 17 січня 2020 року № 130365, виданої начальником Управління Укртрансбезпеки у Луганській області Стефановим К.О., про стягнення з позивача штрафу в сумі 34000,00 грн.

Зазначені дії державного виконавця можуть в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

З урахуванням викладеного, позивач просить задовольнити заяву про забезпечення позову.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Дослідивши матеріали заяви, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву по суті, суд виходить з такого.

Положеннями частини другої статті 150 КАС України визначено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, заходи забезпечення позову повинні обиратися судом з урахуванням дотримання балансу між правами та інтересами позивача, за захистом яких він звернувся, та наслідками впливу таких заходів на права та свободи заінтересованих осіб.

Заявник обов`язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

У свою чергу суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, яке допускається, якщо не вжиття цих заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що заходи забезпечення позову можуть вживатися виключно у випадках, коли невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини другої статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно з Рекомендацією № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятою Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов`язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов`язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв`язку з оскарженням адміністративного акта.

Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 30 вересня 2019 року у справі № 826/10936/18, від 22 листопада 2019 року у справі № 640/18007/18, від 20 грудня 2019 року у справі № 640/9158/19.

Як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову, позивач її обґрунтовує ускладненням в майбутньому виконання судового рішення та докладанням значних зусиль для відновлення прав позивача.

Однак, позивачем не зазначено, які саме права позивача будуть порушені і їх неможливо буде поновити (необхідно буде докласти значних зусиль та витрат для захисту цих прав) в разі невжиття заходів забезпечення позову, адже положеннями частини другої статті 150 КАС України передбачено забезпечення позову не у випадку наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, а у випадку необхідності докладання значних зусиль та витрат для виконання рішення суду або в поновленні порушених прав, або якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Як слідує з позовної заяви, предметом розгляду у даній справі є постанова Управління Укртрансбезпеки у Луганській області від 17 січня 2020 року № 130365 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 34000,00 грн, яка пред`явлена стягувачем до примусового виконання.

Старшим державним виконавцем Троїцького районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) винесено постанову від 30 квітня 2020 року ВП № 61950381 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Управління Укртрансбезпеки у Луганській області від 17 січня 2020 року № 130365 (арк. спр. 12).

З інформації про виконавче провадження ВП № 61950381, наявної в Автоматизованій системі виконавчого провадження станом на 28 липня 2020 року (арк. спр. 73-75), слідує, що в межах спірного виконавчого провадження державним виконавцем не вживаються передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи примусового виконання рішення, до яких частиною першою статті 10 вказаного закону віднесено: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Позивачем до заяви про забезпечення позову не додано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим документом у виконавчому провадженні ВП № 61950381, яке здійснюється старшим державним виконавцем Троїцького районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Калюжною О.С., з виконання постанови № 130365, виданої 17 січня 2020 року начальником Управління Укртрансбезпеки у Луганській області Стефановим К.О., про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34000,00 грн, через що, у задоволенні заяви позивачу слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні заяви, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на заявника.

Керуючись статтями 151, 154, 241, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову у справі № 360/1973/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу шляхом зупинення стягнення за виконавчим документом у виконавчому провадженні ВП № 61950381, яке здійснюється старшим державним виконавцем Троїцького районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Калюжною О.С., з виконання постанови № 130365, виданої 17 січня 2020 року начальником Управління Укртрансбезпеки у Луганській області Стефановим К.О., про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34000,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяТ.І. Чернявська