Рішення № 9061000, 13.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.04.10 р.                     Справа № 12/38                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ФОРА”, м.Вишневе

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПРОДУКТ”, м.Костянтинівка

про стягнення 7095,04 грн.

За участю представників:

від позивача: Мусатенко В.С. – дов.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю „ФОРА”, м.Вишневе, із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПРОДУКТ”, м.Костянтинівка, про стягнення 7095,04 грн., з яких 7063,69 – сума безпідставно отриманих грошових коштів, 31,35 грн. – сума 3% річних.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідач безпідставно утримує грошові кошти позивача, перерахованих платіжним дорученням від 29.01.08 р., на приписи Цивільного кодексу України та на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Ухвалою голови господарського суду Донецької області від 24.03.10 р. строк розгляду справи № 12/38 було продовжено на 1 місяць.

Розпорядженням голови господарського суду від 13.04.10 р., у зв’язку із відпусткою судді Склярук О.І., справу № 12/38 передано на розгляд судді Донцю О.Є.

У клопотанні від 13.04.10 р. позивач уточнив позовні вимоги та просив суд долучити до матеріалів справи документи, які підтверджують отримання, повернення та оплату товару, а саме - копії видаткових накладних.

Відповідач до судового засідання не з’явився, обставин, викладених у позові не спростував, незважаючи на те, що про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у зв’язку з чим справу розглянуто в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу за наявними в ній матеріалами, які є достатніми для вирішення спору по суті.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

06 липня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Євро продукт” (далі-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ФОРА” (далі-Покупець) було укладено договір поставки № 116 (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору, Постачальник зобов’язався передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити товар на умовах, визначених Договором.

Пунктом 12.1 Договору передбачено, що Договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31.12.07 р. У випадку, якщо сторони в строк не менш ніж на 20 днів до закінчення строку дії Договору не повідомлять один одного про небажання продовжити його дію, то Договір вважається продовжений строком на один рік.

За весь період дії Договору з 06.07.07 р. по 09.02.09 р. відповідач поставив позивачеві товар згідно видаткових накладних, що наявні в матеріалах справи.

Позивач, на виконання умов Договору, оплатив поставлений товар в сумі 924813,90 грн.

Крім того, позивач повернув відповідачеві частину товару згідно із видатковими накладними у зв’язку із невідповідною якістю окремої частини товару на загальну суму 78142,51 грн.

29 січня 2008 року позивач перерахував відповідачеві суму 8305,07 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 136785.

Факт отримання відповідачем коштів від позивача, крім того, підтверджується наявним в матеріалах справи актом звірки станом на 01.12.09 р., яким підписано сторонами без зауважень та відповідно до якого залишок на 01.12.09 р. в сумі 7063,69 грн. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ФОРА” підтверджено сторонами.

01 грудня 2009 року позивач на адресу відповідач надіслав лист № 01/0112 з вимогою повернути безпідставно отримані грошові кошти в сумі 7063,69 грн., який відповідачем залишено без відповіді.

Посилаючись на те, що відповідач, отримавши грошові кошти без належної на те підстави до теперішнього часу їх не повернув, позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 7095,04 грн., з яких 7063,69 – сума безпідставно отриманих грошових коштів, 31,35 грн. – сума 3% річних.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи документами, а саме – договором поставки № 116 від 06.07.07 р., видатковими накладними, платіжними дорученнями, актом звірки станом на 01.12.09 р., що підписаний сторонами без заперечень.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 7063,69 – суми безпідставно отриманих грошових коштів є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Статтею 1214 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Згідно із ст.536 зазначеного кодексу, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 31,35 грн. – суми 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач до судового засідання не з’явився, заперечень проти позову суду не надав, обставин, викладених у справі не спростував.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 536, 625, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „ФОРА”, м.Вишневе, до Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПРОДУКТ”, м.Костянтинівка, - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПРОДУКТ” (85104, Донецька область, м.Костянтинівка, вул.Шмідта, 48; ЄДРПОУ 23610497) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ФОРА” (08132, Київська область, м.Вишневе, вул.Промислова, 5; ЄДРПОУ 32294897) 7063,69 – суму безпідставно отриманих грошових коштів, 31,35 грн. – суму 3% річних, 102,00 грн. – суму витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 13.04.2010 р.

Повний текст рішення підписано 16.04.2010 р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники:

1-          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 – у справу

Вик.Канаховська В.В.