ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 квітня 2007 року м.Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів: Фадєєвої Н.М., Бим М.Є., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Чалого С.Я.
розглянувши в попередньому розгляді справу за касаційною скаргою дочірнього підприємства «Луганська універсальна торгова база» на постанову господарського суду Луганської області від 14 грудня 2005 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 13 березня 2006 року, у справі за позовом ДП «Луганська універсальна торгова база» до Державної податкової інспекції у Артемівському районі м.Луганська, про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИЛА:
ДП «Луганська універсальна торгова база» звернулось до суду з позовом до ДПІ у Артемівському районі м.Луганська, в якому просило визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 25.02.2005р. № 0002051601/0 про визначення штрафу в розмірі 50% в сумі 11755 грн. 98 коп.; № 0002061601/0 про визначення штрафу в розмірі 20% в сумі 2966 грн. 22 коп.; № 0002071601/0 про визначення штрафу в розмірі 10% в сумі 439 грн. 59 коп. Позивач посилався на те, що податкові повідомлення-рішення суперечать чинному законодавству.
Постановою господарського суду Луганської області від 14 грудня 2005 року, яка залишена без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 13 березня 2006 року, позов задоволено частково. Визнані протиправними і нечинними податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на землю від 25.02.05: № 0002051601/0 на суму 1903 грн. 05 коп.; № 0002061601/0 на суму 1333 грн. 88 коп.; № 0002071601/0 на суму 162 грн. 90 коп. У задоволенні позовних вимог про визнання недійсними зазначених податкових повідомлень в іншій частині відмовлено.
В касаційній скарзі ДП «Луганська універсальна торгова база» просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу на новий розгляд, посилаючись на те, що судами порушено норми матеріального і процесуального права.
В запереченні на касаційну скаргу ДПІ у Артемівському районі м.Луганська просить залишити судові рішення без змін.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, ДПІ у Артемівському районі м.Луганська проведена перевірка дотримання ДП „Луганська універсальна торгова база" вимог податкового законодавства з питання повноти та своєчасності сплати земельного податку за період з 27.06.02 по 23.02.05, про що складено акт перевірки від 23.02.05 № 38/15-03-01744642. Перевіркою встановлена несвоєчасна сплата узгоджених сум податкових зобов'язань з земельного податку, самостійно визначених платником у розрахунках, поданих до ДПІ у Артемівському районі.
За результатами перевірки ДПІ у Артемівському районі 25.02.05 прийняті податкові повідомлення-рішення:
№ 0002051601/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону 2181 за затримку на 303 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 23511 грн. 73 коп. нараховано штраф за платежем плата за землю в розмірі 50% в сумі 11755 грн. 98 коп.;
№ 0002061601/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону 2181 за затримку на 90 календарних днів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 14831 грн. 07 коп. нараховано штраф в розмірі 20% в сумі 2966 грн. 22 коп.;
№ 0002071601/0, яким на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону 2181 за затримку на 30 календарних днів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 4395 грн. 95 коп. визначено штраф в розмірі 10% в сумі 439 грн. 59 коп.
Судами встановлено, що позивач на 27.06.02, тобто на початок періоду, що перевірявся, мав непогашену податкову заборгованість, починаючи з листопада 2001 року, за листопад 2001 року податковий борг складав 1232 грн. 16 коп., крім того на дату початку перевірки обліковувався податковий борг за грудень 2001 року та січень - квітень 2002 року. В подальшому сума податкового боргу змінювалась у зв'язку з подачею податкової звітності, настанням нових граничних строків сплати і фактичною сплатою податкового боргу, в окремих періодах позивач погашав податковий борг, а потім він знову утворювався. Податковим органом в динаміці проаналізований стан розрахунків з бюджетом і штрафні санкції нараховані лише за ті періоди, в яких обліковувався податковий борг, що відображено в додатку № 58 від 23.02.05 до акту перевірки № 38/15-03-01744642.
Відповідно статті 51 Закону України „Про Державний бюджет України на 2002 рік", статті 55 Закону України „Про Державний бюджет України на 2003 рік", статті 46 Закону України „Про Державний бюджет України на 2004 рік" земельний податок сплачується платниками (крім громадян та виробників сільськогосподарської і рибної продукції) за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції нараховуються від дати погашення суми податкового боргу. Відповідач не допустив порушення строків, встановлених статтею 15 Закону, податкові зобов'язання зі сплати штрафних санкцій за межами 1095 днів не визначались. Судами попередніх інстанцій зроблено вірний висновок, що пеня і штраф є різними видами відповідальності, розмір і порядок нарахування яких встановлено спеціальним законом з питань оподаткування, а саме Законом України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», норми якого повинні застосовуватися при розгляді питання погашення податкових зобов'язань, тому безпідставними є доводи позивача про подвійне притягнення його до відповідальності за порушення строків сплати узгоджених сум податкового зобов'язання з земельного податку. Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують та не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права. Оскаржувані судові рішення ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій з додержанням норм матеріального і процесуального права. Згідно ч.1 ст.214 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст.ст.220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Касаційну скаргу дочірнього підприємства «Луганська універсальна торгова база» відхилити, а постанову господарського суду Луганської області від 14 грудня 2005 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 13 березня 2006 рокузалишити без змін.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Судді
Судове рішення № 905861, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 11.04.2007. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № к-19134/06. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: