Вирок № 90576185, 02.06.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

415/2289/20

1-КП/415/870/20

ВИРОК

Іменем України

02.06.20 року місто Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Грибанової Л.О.

за участю секретаря Близнюка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Лисичанського міського суду Луганської області кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12019130240000577 від 25 березня 2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Воронеж, РФ, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, судимого 10 липня 2019 року Лисичанським міським судом Луганської області за ст.309 ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 1 рік, 25 березня 2020 року Лисичанським міським судом за ст.185 ч.3, ст.70 ч.4 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України, з випробуванням на 1 рік 06 місяців, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3, ст.186 ч.2 КК України, –

за участю сторін кримінального провадження та учасників судового провадження:

прокурора Швиденка О.С..

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

встановив:

15 березня 2020 року, приблизно об 11 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_2 , по АДРЕСА_2 , та, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), скориставшись відсутністю уваги останньої, повторно, таємно викрав – мобільний телефон ТМ «TEXET», модель «TM-B111», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/1-377е від 20 березня 2020 року, 216 гривень 67 копійок, після чого, будучи поміченим господарем, та, маючи умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), не реагуючи на зауваження потерпілої ОСОБА_2 , повторно, відкрито викрав вказаний гаджет, спричинивши майнову шкоду на вказану суму.

27 квітня 2020 року, приблизно о 01 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши на територію подвір`я, по АДРЕСА_3 , повторно, таємно викрав: із будинку – компресор для холодильника ТМ «Атлант», модель «СК-140 Н5-02», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/1-627е від 19 травня 2020 року, 500 гривень, акумулятор від автомобіля марки «Champion Black Euro 60Аг 12В (CHB60-0)», вартістю, відповідно до Довідки ФОП « ОСОБА_3 » від 27 травня 2020 року, 1250 гривень, лом кольорового металу у виді складових із міді від холодильника, загальною вагою 2,5 кг, на суму, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/1-627е від 19 травня 2020 року, 216 гривень 67 копійок, а також, із приміщення літньої кухні – велосипед ТМ «ХВЗ-Україна 28», вартістю, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/1-627е від 19 травня 2020 року, 850 гривень спричинивши потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на загальну суму 2816 гривень 67 копійок.

01 травня 2020 року, приблизно о 01 годині, більш точніший час не встановлено, обвинувачений ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), проникнувши до приміщення гаражу, на території подвір`я будинку АДРЕСА_4 , повторно, таємно викрав – металобрухт, загальною вагою 33 кг, у виді: електродвигуна від точильного станка, автомобільного домкрата, насоса, молотків, у кількості 3 штук, автомобільних ключів, у кількості 3 штук, а також, болтів та гайок, на суму, відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи за №19/113/9/1-648е від 20 травня 2020 року, 320 гривень 01 копійка, спричинивши потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на вказану суму.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочини, передбачені ст.185 ч.3, ст.186 ч.2 КК України, а саме, – таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднане з проникненням у житло, інше приміщення, повторно (ст.185 ч.3 КК України),

– відкрите викрадення чужого майна (грабіж), повторно (ст.186 ч.2 КК України).

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст.185 ч.3, ст.186 ч.2 КК України, при обставинах, вказаних в обвинувальних актах, визнав повністю, від надання пояснень – відмовився, і, відповідаючи на питання, зазначив, що час та місце скоєння ним інкримінованих органом досудового розслідування кримінальних правопорушень, описаних в обвинувальних актах, а саме, викрадення майна: грабіжу – щодо потерпілої ОСОБА_2 , та крадіжок – щодо потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 :

мобільного телефону ТМ «TEXET», перебуваючи за місцем мешкання потерпілої ОСОБА_2 , по АДРЕСА_2 , прийшовши на запрошення допомогти виконати певні роботи по домогосподарству, і, в подальшому, скориставшись відсутністю уваги останньої, викрав вказаний гаджет, після чого, будучи поміченим та не реагуючи на зауваження потерпілої ОСОБА_2 повернути телефон, вивтікав за межі подвір`я, 15 березня 2020 року, в денний час,

компресору для холодильника вітчизняного виробництва, автомобільного акумулятора, мідних складових від холодильника, вагою біля 3 кг, проникнувши до будинку по АДРЕСА_3 , а також, велосипеду вітчизняного виробництва, проникнувши до приміщення літньої кухні на території вказаного двору, 27 квітня 2020 року, у нічний час (щодо потерпілого ОСОБА_4 ),

металобрухту, вагою біля 30 кг, у виді невеличких металевих виробів – електродвигуна, автомобільного домкрата, насоса, декількох молотків, автомобільних ключів, болтів та гайок, проникнувши до приміщення гаражу, на території подвір`я будинку АДРЕСА_4 , попередньо звернувши увагу на зазначене домоволодіння, у зв`язку з занедбаним станом останнього, та, рахуючи, що викрадене майно будь-якої цінності – не уявляє, 01 травня 2020 року, в нічний час (щодо потерпілого ОСОБА_5

– викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У скоєному – щиро розкаявся, перепрошуючи за свої дії, завдана потерпілим ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 майнова шкода – відшкодована частково: шляхом повернення частки викраденого, залишок – зобов`язується усунути найближчим часом при виникненні певної можливості.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою провину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальних актах, та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, в тому числі і обвинувачений ОСОБА_1 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши сторонам положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, – суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу останнього, і, відповідно, ухвалюючи судове рішення за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ст.185 ч.3, ст.186 ч.2 КК України, – яке, на підставі ст.370 КПК України, – повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому, законним – є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованим – є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом, відповідно до ст.94 КПК України, вмотивованим – є рішення, в якому наведенні належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення, – вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні:

– таємного викрадення чужого майна (крадіжки), поєднаного з проникненням у житло, інше приміщення, повторно,

– відкритого викрадення чужого майна (грабіжу), повторно,

доведено, і дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно і обґрунтовано кваліфіковано за ст.185 ч.3, ст.186 ч.2 КК України, відповідно.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання: скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів (ст.185 ч.3, ст.186 ч.2 КК України), обвинувачений ОСОБА_1 – не працює, має постійне місце проживання і у побуті за місцем мешкання – характеризується позитивно (том 1 а.с.52, том 2 а.с.55, том 3 а.с.95), у скоєному – щиро розкаявся.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, визнання вини, активне сприяння розкриттю злочинів, часткове добровільне відшкодування завданого збитку (том 1 а.с.31).

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 , згідно зі ст.67 КК України, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги вищенаведене, та, беручи до уваги обставини інкримінованих злочинів, в тому числі, і суму заподіяної потерпілім майнової шкоди, часткове відшкодування останньої, а також, враховуючи данні про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який – не працює, і, разом з тим, має постійне місце мешкання, за місцем проживання – позитивно характеризується у побуті, у судовому засіданні – в повному обсязі визнав свою провину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю інкримінованих кримінальних правопорушень, вибачаючись за вчинення останніх, і, одночасно, враховуючи обставини, що пом`якшують покарання, в тому числі, враховуючи також і відсутність тяжких наслідків від скоєного та відсутність обставин, що обтяжують покарання, наміри обвинуваченого щодо відшкодування залишку завданих злочинними діями матеріальних збитків і думку потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у наданих до суду заявах, які на призначенні обвинуваченому суворого покарання не наполягали, і, разом з тим, враховуючи суспільну небезпеку злочинних діянь, корисливий мотив вчинених дій, – суд, оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, – вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання – у виді позбавлення волі, в межах, передбачених санкціями ст.185 ч.3, ст.186 ч.2 КК України, з урахуванням положень ст.63 КК України, оскільки обвинувачений ОСОБА_1 скоїв умисні злочини, які, відповідно до положень ст.12 КК України, відносяться до категорії тяжких кримінальних правопорушень та – є корисливими, при цьому, останні – є злочинами проти власності, право на що, відповідно до ст.41 Конституції України, – є непорушеним, а також, інкриміновані кримінальні правопорушення – вчинено в період не відбутого покарання за попереднім вироком суду за скоєння умисного кримінального правопорушення, у зв`язку з чим, на думку суду, виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливо лише за умови застосуванням покарання, пов`язаного з ізоляцією від суспільства, – у виді позбавлення волі, що, на переконання суду, буде необхідним та достатнім для досягнення мети виправлення та попередження нових злочинів, оскільки, покарання, відповідно до положень ст.50 КК України, має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також, запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами.

І, оскільки, обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ст.186 ч.2 КК України (щодо потерпілої ОСОБА_2 ), викладений в даному вироку, до ухвалення вироку Лисичанського міського суду від 25 березня 2020 року (том 3 а.с.99-100), при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд вважає за необхідне застосувати положення ст.70 ч.4 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, – за сукупністю злочинів: шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Крім того, у зв`язку з тим, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин, передбачений ст.185 ч.3 КК України (щодо потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ), викладений в даному вироці, в період не відбутого покарання, визначеного в даному вироці, суд вважає за необхідне, при призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 остаточного покарання за даним вироком, застосувати положення ст.71 КК України, призначивши обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, – за сукупністю вироків: до покарання, призначеного за даним вироком, необхідно частково приєднати не відбуте покарання, визначене у даному вироці.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , за даним вироком, слід обчислювати з 02 червня 2020 року.

При цьому, суд вважає за необхідне, відповідно до вимог кримінального та кримінально-процесуального законодавства, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 , в строк відбування покарання, – термін попереднього ув`язнення останнього з 28 травня 2020 року (Ухвала слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 28 травня 2020 року, у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 (том 3 а.с.122-123), – до 01 червня 2020 року, включно: оскільки, попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання, призначеного вироком суду, за правилами, встановленими ст.72 ч.5 КК України, і у разі визнання особи винуватою, рішення про залік досудового тримання під вартою зазначається у резолютивній частині вироку (ст.374 ч.4 п.2 КПК України).

Підстав щодо зміни або скасування запобіжного заходу – у вигляді тримання під вартою, застосованого, відповідно до Ухвали слідчого судді Лисичанського міського суду Луганської області «Про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою» від 28 травня 2020 року, у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 (том 3 а.с.122-123), – суд не вбачає, і зазначене питання учасниками даного кримінального провадження – не ставилось.

Процесуальні витрати у справі – у сумі 785 гривень 05 копійок (том 1 а.с.40), у сумі 490 гривень 35 копійок (том 2 а.с.46) і у сумі 1144 гривні 15 копійок (том 3 а.с.75), пов`язані із залученням експертів під час проведення судових товарознавчих експертиз за №19/113/9/1-377е від 20 березня 2020 року (том 1 а.с.41-44), за №19/113/9/1-648е від 20 травня 2020 року (том 2 а.с.47-50) та за №19/113/9/1-627е від 19 травня 2020 року (том 3 а.с.76-80), з метою встановлення заподіяної потерпілим – ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 майнової шкоди, відповідно, за матеріалами кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.3, ст.186 ч.2 КК України, – підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 в дохід держави (отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300).

Процесуальні витрати у справі – в сумі 653 гривні 80 копійок (том 3 а.с.64) і у сумі 980 гривень 70 копійок (том 3 а.с.84), пов`язані із залученням експертів, під час проведення – судової дактилоскопічної експертизи за №19/113/7/1-356е від 13 травня 2020 року (том 3 а.с.65-68) та судової автотоварознавчої експертизи за №19/113/9/2-57е від 22 травня 2020 року (том 3 а.с.85-88) – з метою встановлення причетності обвинуваченого ОСОБА_1 до вчинення злочину та з метою встановлення заподіяної потерпілому ОСОБА_4 майнової шкоди, відповідно, в рамках досудового розслідування кримінального провадження стосовно ОСОБА_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.185 ч.3, ст.186 ч.2 КК України, – стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 – не підлягають, так як причетність останнього до залишення досліджених слідів – не доведено і вартість викраденого майна зазначеним дослідженням – не встановлено.

Цивільні позови у встановленому законом порядку потерпілими ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 – не заявлені, що не позбавляє останніх права звернутися до суду з відповідними позовами у порядку цивільного судочинства.

Речові докази у справі:

мобільний телефон ТМ «TEXET», модель «TM-B111», що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 (том 1 а.с.37,45),

– підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_2 ,

велосипед ТМ «ХВЗ-Україна 28», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4 (том 3 а.с.37,38),

– підлягає поверненню потерпілому ОСОБА_4 ,

липкі стрічки зі слідами папілярних ліній, у кількості 5 штук, що знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області (том 3 а.с.69,70),

– підлягають знищенню.

Керуючись ст.349 ч.3, ст.369-ст.371, ст.373, ст.374 КПК України, суд, –

ухвалив:

ОСОБА_1 – визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, та призначити йому покарання – у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення покарання, призначеного за вироком Лисичанського міського суду від 25 березня 2020 року, покаранням, призначеним за даним вироком, визначити обвинуваченому ОСОБА_1 покарання – у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

ОСОБА_1 – визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, та призначити йому покарання – у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст.71 КК України, до призначеного за даним вироком покарання, частково приєднати не відбуте покарання, визначене у даному вироку, у виді 01 (одного) року 01 (одного) місяця позбавлення волі, і, призначити обвинуваченому ОСОБА_1 остаточне покарання, за сукупністю вироків, – у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 01 (один) місяць.

Початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з 02 червня 2020 року.

Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_1 , в строк відбування покарання, – термін попереднього ув`язнення з 28 травня 2020 року – до 01 червня 2020 року, включно.

Запобіжний захід у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , до набуття вироком законної сили, залишити попередній, – тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави:

(отримувач – УК у місті Лисичанську (місто Лисичанськ) 24060300, код ЄДРПОУ – 37800278, банк – Казначейство України (ЕАП), МФО – 899998, рахунок – 31112115012051, код класифікації доходів бюджету – 24060300)

2419 (дві тисячі чотириста дев`ятнадцять) гривень 55 копійок – за проведення судових товарознавчих експертиз за №19/113/9/1-377е від 20 березня 2020 року, за №19/113/9/1-648е від 20 травня 2020 року та за №19/113/9/1-627е від 19 травня 2020 року.

Речові докази у справі:

мобільний телефон ТМ «TEXET», модель «TM-B111», що знаходиться на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 ,

– повернути потерпілій ОСОБА_2 ,

велосипед ТМ «ХВЗ-Україна 28», що знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_4 ,

– повернути потерпілому ОСОБА_4 ,

липкі стрічки зі слідами папілярних ліній, у кількості 5 штук, що знаходяться на зберіганні у камері схову речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області,

– знищити.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Луганського Апеляційного суду через Лисичанський міський суд Луганської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст.395 КПК України, якщо таку скаргу не буде подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку суду негайно, після його проголошення, вручити обвинуваченому та прокуророві.

Суддя: