Рішення № 90572989, 24.07.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 24.07.2020

Справа № 320/303/19

Провадження № 2/937/149/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі: головуючого - судді Горбачової Ю.В.,

з секретарем с/з – Лебідь М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Алексеєнко Віталій Петрович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Врожайний» про розірвання договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в інтересах якого на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЗП № 001217 від 27.01.2017 року, договору-доручення про надання правової допомоги від 21.11.2018 року, ордеру на надання правової допомоги серія ЗП № 089971 від 14.01.2019 року діє адвокат Алексеєнко Віталій Петрович, звернувся до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом до ТОВ «Врожайний» про розірвання договору оренди земельної ділянки, в якому з урахуванням уточнень просить розірвати договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Врожайний», відділом Держкомзему у Мелітопольському районі за № НОМЕР_1 , стягнути з ТОВ «Врожайний» на користь ОСОБА_1 судові витати в розмірі 5 768,40 грн., з яких: 768,40 грн. - сплата судового збору, 5 000,00 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 5,58 га., кадастровий №2323081200:01:063:0019, з цільовим призначенням «Для ведення особистого сільськогосподарського виробництва», яка розташована на землях Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області. 12.05.2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 був укладений договір встановлення емфітевзису, згідно якого ОСОБА_1 передав ОСОБА_3 право володіння та право цільового користування вищезазначеною земельною ділянкою. У жовтні 2017 р. ОСОБА_1 стало відомо, що в провадженні Мелітопольського міськрайонного суду знаходиться цивільна справа №320/7656/17 за позовом ТОВ «Врожайний» до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , про визнання договору про встановлення права користування земельною ділянкою недійсним. З позовної заяви йому стало відомо. Що 10.12.2010 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Врожайний» був укладений договір оренди земельної ділянки, терміном на 10 років, який 17.06.2012 року був зареєстрований відділом Держкомзему у Мелітопольскому районі за № 232300004001894. Згідно п.9; 10; 11. Договору оренди, орендна плата вноситься у грошової формі або натуральної формі та розмірі 2022.12грн., щорічно, але не менше 3.0% від вартості нормативно грошової оцінки земельної ділянки у рік розрахунку, без урахування індексів інфляції у строк не пізніше 01 листопада, щорічно. Однак відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою та відповідно нехтує терміном зазначеним в Договорі оренди землі, який є його істотною умовою. Як вбачається з свідоцтва про право на спадщину, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто з 2013 р. по цей час відповідачем, в рахунок погашення заборгованості за користування земельною ділянкою, не сплачено жодних грошових коштів. До того ж ніяких послуг в рахунок орендної плати за цей період позивач від відповідача не отримував. В зв`язку з цим, систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою, є невиконанням обов`язків, передбачених договором оренди землі та є порушенням ст. 526 ЦК України, що відповідно до ст. 32 ЗУ «Про оренду землі» та п. «д» ч. 1 ст. 141 ЗК України є підставою для припинення права користування земельною ділянкою та розірвання спірного договору оренди, що також відповідає правовій позиції викладеної в постанові ВСУ від 12 грудня 2012 року № 6-146 цс 12. Тривале невиконання відповідачем умов укладеного договору оренди землі в частині сплати орендної плати та його небажання добровільно припинити дію спірного договору, змусило ОСОБА_1 звернутись до суду з цим позовом. Крім того, для захисту свого порушеного права ОСОБА_1 був змушений звернутись за правовою допомогою, в наслідок чого ним понесені витрати в розмірі 5000,00грн., що підтверджується відповідною квитанцією та договором про надання правової допомоги. Ці витрати пов`язані з розглядом справи, тому відповідач зобов`язаний їх відшкодувати в повному обсязі.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явився, надавши суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні позову наполягають з підстав викладених у позові. Раніше в судовому засіданні позивач пояснив, що він прийняв у спадок земельний пай від бабусі у 2013 році. Вважаючи себе власником землі, він у травні 2016 року уклав договір емфітевзису з фермером ОСОБА_3 . У жовтні 2017 року він дізнався про існування договору між бабусею та відповідачем, коли ТОВ «Врожайний» звернулося до нього з позовом в судовому порядку. Оформленням спадщини після смерті бабусі займалася його мати від його імені на підставі виданої ним довіреності. Про те, що мати зверталася до ТОВ «Врожайний» від його імені та просила надати допомогу на оформлення спадщини, йому не відомо.

Представник відповідача ТОВ «Врожайний» в судове засідання не з`явилася, надавши суду заяву про розгляд справи за її відсутності, заперечує проти задоволення позову з підстав викладених у письмовому відзиві. Раніше в судовому засіданні представник позивача поясняла, що орендна плата за користування земельною ділянкою після смерті власника земельної ділянки ОСОБА_2 , ні кому не могла бути виплачена, оскільки ніхто не надавав орендарю документів про прийняття спадщини. Про те, що позивач є спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , він орендаря не повідомляв. Навесні 2019 року орендарем позивачу направлено листа, у якому запропоновано врегулювати ситуацію щодо отримання орендної плати за земельну ділянку, але на цей лист відповіді отримано не було.

В відзиві зазначила, що за користування земельною ділянкою площею 5,58 га кадастровий номер 2323081200:01:063:0019, що належала ОСОБА_2 нараховувалась орендна плата та Товариством з обмеженою відповідальністю «Врожайний», як податковим агентом, сплачувались визначені чинним законодавством України податки, що підтверджується бухгалтерською довідкою, яка додається. Однак, з 2014 року та по теперішній час ОСОБА_2 за отриманням орендної плати до орендаря не зверталась, оскільки як згодом стало відомо, вона померла. Крім того, позивач - ОСОБА_1 всупереч нормам чинного законодавства України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Врожайний» не звертався, в порядку визначеному діючими нормами законодавства орендаря не сповіщав про зміну власника земельної ділянки. Жодних заяв, вимог щодо сплати орендної плати, документів підтверджуючих набуття позивачам - ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку площею 5,58 га кадастровий номер 2323081200:01:063:0019 розташовану на території Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, яка належала ОСОБА_2 , на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Врожайний» від позивача не надходило, що в свою чергу також спростовує твердження позивача про його спробу врегулювати спір у позасудовому порядку.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що представник позивача у своєму відзиві посилається на те, що з 2014р. ОСОБА_2 за отриманням орендної плати до орендаря не зверталась, оскільки як стало відомо померла. Тому, якщо орендодавець помер, то орендар не може виконувати свої зобов`язання, адже немає особи (сторони договору), на користь якої потрібно сплачувати дохід - орендну плату, а позивач в порушення норм ст.31 ЗУ «Про оренду землі» та ст. 148-1 ЗК України, в продовж місяця не повідомив орендаря про набуття ним права власності на земельну ділянку. Таким чином, відповідач помилково вважає, що систематична несплата орендної плати виникла з підстав бездіяльності позивача. Крім того, доводи відповідача про те, що ним була вчасно нарахована орендна плата, згідно бухгалтерської довідки, але позивач не звертався за її отриманням, не підтверджені належними та допустимими доказами, зокрема, орендарем не надано будь-яких доказів того, що він був готовий виплатити орендну плату у строк, встановлений договором, та пропонував орендодавцю її отримати. Також, орендар відповідно до вимог частини першої статті 537 Цивільного Кодексу України мав можливість сплатити орендну плату шляхом внесення грошових коштів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори, якщо не знав, куди відправляти кошти на виконання договірного зобов`язання. Щодо тверджень відповідача про неповідомлення його про зміну власника земельної ділянки, слід зазначити, що ще у жовтні 2017р., ОСОБА_1 стало відомо, що в провадженні Мелітопольського міськрайонного суду знаходиться цивільна справа №320/7656/17 за позовом ТОВ «Врожайний» до ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , про визнання договору про встановлення права користування земельною ділянкою недійсним. Таким чином з 2017р., з часу звернення до суду, відповідач знав про перехід права власності на орендовану земельну ділянку до позивача та про наявність перед ним заборгованості з орендної плати. Проте не виплатив позивачу суму заборгованості з орендної плати та орендної плати за 2018 рік. строк оплати за який минув. Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди. Таким чином, вважаю що існують всі підстави для розірвання договору оренди в зв`язку з систематичною несплатою відповідачем орендної плати.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою відео-(звуко)-записувального технічного засобу не здійснюється.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Врожайний» та землевласником ОСОБА_2 був укладений договір оренди землі від 10.12.2010 року на належну останній земельну ділянку площею 5,58 га кадастровий номер 2323081200:01:063:0019 розташовану на території Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області.

Зазначений договір оренди землі був зареєстрований, у відповідності до норм чинного законодавства України діючого на момент укладання такого договору, у відділі Держкомзему у Мелітопольському районі, про що у державному реєстрі земель вчинено запис 17.06.2012 року за № 232300004001894.

Згідно умов зазначеного договору оренди землі ОСОБА_2 (Орендодавець) передала, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Врожайний» (Орендар) прийняв в строкове платне користування земельну ділянку площею 5,58 га кадастровий номер 2323081200:01:063:0019, розташовану на території Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

За користування земельною ділянкою орендарем вноситься орендна плата в порядку та строки визначені умовами договору. Виплата орендної плати здійснюється щорічно в орендованому Товариством з обмеженою відповідальністю «Врожайний» приміщенні на території Костянтинівської сільської ради, про дату та час видачі орендної пати орендодавці сповіщаються заздалегідь шляхом розповсюдження на території села відповідного оголошення.

За користування земельною ділянкою площею 5,58 га кадастровий номер 2323081200:01:063:0019, що належала ОСОБА_2 нараховувалась орендна плата за період з 2014 по 2018 роки та Товариством з обмеженою відповідальністю «Врожайний», як податковим агентом, сплачувались визначені чинним законодавством України податки, що підтверджується бухгалтерською довідкою (а.с.57).

Однак, з 2014 року ОСОБА_2 за отриманням орендної плати до відповідача не зверталась, оскільки померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як було встановлено в судовому засіданні і визнано сторонами, позивач, як спадкоємець померлої власниці земельної ділянки ОСОБА_2 до ТОВ «Врожайний» не звертався з будь-якими вимогами чи запитами щодо отримання орендної плати чи з інших питань, пов`язаних з орендою земельної ділянки, що була ним успадкована.

Враховуючи приписи статті 509 Цивільного кодексу України - зобов`язання, що виникають при укладанні договору оренди, є правовідносини, в яких орендар зобов`язаний вчинити на користь другої сторони - орендодавця певну дію або утриматись від неї. У статті 21 Закону України «Про оренду землі» зазначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Але, якщо орендодавець помер, то орендар не може виконувати свої зобов`язання, адже немає особи (сторони договору), на користь якої потрібно сплачувати дохід - орендну плату, а тому твердження позивача, що відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою є безпідставними.

Відповідно до положень статті 32 Закону України «Про оренду землі» та пункту 39 договору оренди землі укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Врожайний» та ОСОБА_2 - перехід права власності на орендовану земельну ділянку (у тому числі в порядку спадкування) до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору. Отже, за діючим договором оренди землі, уразі зміни власника, право користування земельною ділянкою зберігається за орендарем, всі права та обов`язки померлого орендодавця переходять до його спадкоємців, у тому числі і право отримувати орендну плату.

Статтею 31 Закону України «Про оренду землі» закріплено, що особа, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває в оренді, протягом одного місяця з дня державної реєстрації права власності на неї зобов`язана повідомити про це орендаря в порядку, визначеному статтею 148-1 Земельного кодексу України.

Статтею 148-1 земельного кодексу України визначено, що до особи, яка набула право власності на земельну ділянку, що перебуває у користуванні іншої особи, з моменту переходу права власності на земельну ділянку переходять права та обов`язки попереднього власника земельної ділянки за чинними договорами оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту щодо такої земельної ділянки.

Особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням:

кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника;

місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси;

платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі).

Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.

Також, відповідно до положень статті 1225 Цивільного кодексу України - право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах.

При цьому статтями 125 та 126 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-1V.

Відповідно до положень статей 18 та 21 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на підтвердження реєстрації права власності на земельну ділянку заявнику видається витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Однак, позивач - ОСОБА_1 , всупереч наведеним нормам чинного законодавства України, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Врожайний» не звертався, в порядку визначеному діючими нормами законодавства орендаря не сповіщав про зміну власника земельної ділянки. Жодних заяв, вимог щодо сплати орендної плати, документів підтверджуючих набуття ним права власності на земельну ділянку площею 5,58 га кадастровий номер 2323081200:01:063:0019 розташовану на території Костянтинівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, яка належала ОСОБА_2 , на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Врожайний» від позивача не надходило (доказів цьому в судовому засіданні не надано), що в свою чергу спростовує твердження позивача про його спробу врегулювати спір у позасудовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим та недоведеним доказами, а тому не підлягає задоволенню.

Також відповідно до ст.141 ЦПК України не підлягають задоволенню і вимоги позивача щодо стягнення з відповідача сум судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 509,1225 Цивільного кодексу України, статтями 125, 126, 148-1 Земельного кодексу України, статтями 31,32 Закону України «Про оренду землі», статтею 178 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Алексеєнко Віталій Петрович до Товариства з обмеженою відповідальністю «Врожайний» про розірвання договору оренди земельної ділянки – відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 30 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

СУДДЯ: Ю.В. Горбачова