Рішення № 9056569, 13.04.2010, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-462/10 року

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13.04.2010 року. Соломянський районний суд м. Києва

У складі головуючого судді Оксюти Т.Г.

при секретарі Уваровій Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів», третя особа : ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ВАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів», обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 01.08.2007 року о 23.50 годин ОСОБА_2 керуючи автомобілем «КАМАЗ-6517» д.н. НОМЕР_7 який належить ВАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів», по вул. Кільцева Дорога в м. Києві, по правій смузі прямої горизонтальної ділянки проїзної частини, здійснюючи обїзд нерухомого транспортного засобу, який знаходився на його смузі, перед зміною напрямку руху проявив неуважність, не подав світового сигналу про зміну напрямку руху, раптово виїхав на ліву смугу руху, по якій рухався автомобіль «Рено Магнум - 430» д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, внаслідок чого сталося зіткнення.

На момент ДТП автомобіль «Рено Магнум 430» д.н. НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_1, перебував у користуванні ПБП «Вимал», згідно договору оренди.

Відносно водія ОСОБА_4, який перебував в трудових відносинах з ПБП «Вимал» та перебував за кермом автомобіля «Рено Магнум 430», працівниками ДАІ було складено протокол про адміністративне правпорушення.

06.09.2007 року постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва провадження в справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Як вбачається з постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 06.09.2007 року, водій автомобіля «Рено Магнум 430» д.н. НОМЕР_2, не в змозі був передбачити рух автомобіля «КАМАЗ-6517» д.н. НОМЕР_3 який на небезпечній дистанції різко змінив напрямок руху, без попереджувального світового сигналу повороту.

Таким чином, дана ДТП сталась внаслідок порушення ПДР України водієм «КАМАЗ-6517» д.н. НОМЕР_3 ОСОБА_2

Автомобіль «КАМАЗ-6517» д.н. НОМЕР_3 зареєстрований за ВАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів».

Відповідно до висновку №Т-71184 експертного, автотоварознавчого дослідження щодо визначення дійсного розміру матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу «Рено Магнум-430» д.н. НОМЕР_2 від 28.09.2007 року складеного Експертною фірмою «Еталон», дійсний розмір матеріальної шкоди, завданої власнику пошкодженого під час ДТП автомобіля «Рено Магнум-430» д.н. НОМЕР_2, становить 149806,99 грн.

Зазначив, що в звязку з пошкодженням належного йому автомобіля «Рено Магнум-430» д.н. НОМЕР_2, який знаходився у користуванні ПБП «Вимал», згідно договору оренди і не є придатним для подальшої експлуатації, зазначений договір був розірваний угодою від 02.08.2007 року, в результаті чого, він не отримав доходи, які міг би реально одержати за звичайних обставин, а саме дії договору оренди №7 та додаткової угоди від 04.10.2007 року щомісячно в сумі 4000,00 грн, а за період з серпня 2007 року по лютий 2008 року така сума складає 28000,00 грн.

Крім того, позивачу внаслідок вищевказаного ДТП було завдано моральної шкоди, яка полягала у тому, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС та має слабкий стан здоров'я, а саме хворіє на хворобу псоріаз і в червні 2007 року пройшов стаціонарне лікування.

Однак, після ДТП, в серпні 2007 року, стан здоров'я позивача різко погіршився, хвороба стала прогресувати через стресовий стан і тому він був госпіталізований до Чернігівського ОКВД для стаціонарного лікування з діагнозом розповсюджений псоріаз прогресивна стадія. Також, із-за стресового стану, душевних переживань виникло безсоння, що вплинуло на стан здоров'я.

На підставі вищевикладеного просив стягнути з ВАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» матеріальну шкоду в сумі 177806,99 грн. та 30000,00 моральної шкоди.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги свого довірителя у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог позивача заперечував у повному обсязі посилаючись на те, що ОСОБА_2 01.08.2007 року о 23.50 год. керуючи автомобілем «КАМАЗ-6517» д.н. НОМЕР_3, який належить ВАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів», по вул. Кільцева Дорога в м. Києві, здійснюючи маневр, рухався зі швидкістю 20 км/год. Для того, щоб на такій швидкості виїхати на ліву смугу для руху автомобілів і порівнятись з перешкодою йому необхідно б було щонайменше 10 секунд. За таких умов водій автомобіля позивача ОСОБА_4, який рухався зі швидкістю 45-50 км/год., повинен був бачити заздалегідь початок маневру автомобіля «КАМАЗ-6517», д.н. НОМЕР_3, оскільки здійснив удар не в бічну, а в задню частину «КАМАЗу», що підтверджується його пошкодженнями на місці ДТП, - задній бампер, задній лівий стояк, платформа кузова.

Це суперечить п. 12.2 ПДР України : «у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб в межах видимості дороги».

Проте, ОСОБА_4 не вжив заходів для зменшення швидкості перед ударом, згідно з протоколом огляду місця ДТП слідів гальмування на дорозі не виявлено. До цього ж водій ОСОБА_4, рухаючись по крайній лівій смузі для руху, нехтував ПДР України, а саме п.п. 11.2, 11.5, що зобовязують водіїв усіх нерейкових транспортних засобів рухатись як найближче до правого краю проїзної частини. У відповідності до п.2.3 для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобовязаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.

На підставі вищевикладеного вважає, що саме дії водія ОСОБА_4, його неуважність та необережність, нехтування ПДР України призвели до ДТП та як наслідок до заподіяння шкоди позивачу.

На підставі вищевикладеного просив у позові відмовити.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність, на підставі наявних у ній доказів.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, заподіяна неправомірними рішенням, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1172 ЦК України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов”язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утримання бійцівських порід тощо , що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об”єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” N 6 від 27.03.92р.:

«Володілець джерела підвищеної небезпеки не відповідає за шкоду, заподіяну цим джерелом, якщо доведе, що воно вибуло з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, а не з його вини. Особи, які вчинили ці протиправні дії, відшкодовують шкоду за правилами відповідальності володільців джерел підвищеної небезпеки, а коли цьому сприяла винна поведінка володільця (не була забезпечена належна охорона і т.п.), відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, може бути покладено на особу, що протиправно заволоділа цим джерелом, і на його володільця відповідно до ступеня вини кожного з них».

Згідно вищевказаної Постанови Пленуму Верховного Суду України, під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (абз. 4 п. 4 Постанови).

Судом встановлено, що 01.08.2007 року о 23.50 годин ОСОБА_2 керуючи автомобілем «КАМАЗ-6517» д.н. НОМЕР_3, який належить ВАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів», по вул. Кільцева Дорога в м. Києві, по правій смузі прямої горизонтальної ділянки проїзної частини, здійснюючи обїзд нерухомого транспортного засобу, який знаходився на його смузі, перед зміною напрямку руху проявив неуважність, не подав світового сигналу про зміну напрямку руху, раптово виїхав на ліву смугу руху, по якій рухався автомобіль «Рено Магнум - 430» д.н. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, внаслідок чого сталося зіткнення.

На момент ДТП автомобіль «Рено Магнум 430» д.н. НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_1, перебував у користуванні ПБП «Вимал», що підтверджується договором оренди №7 від 04.10.2006 року та перебував під керуванням ОСОБА_4, який знаходився з останнім в трудових відносинах.

Внаслідок ДТП автомобілю «Рено Магнум 430» д.н. НОМЕР_2, завдано механічних пошкоджень.

На момент ДТП автомобілем «КАМАЗ-6517», д.н. НОМЕР_3 керував ОСОБА_2, який перебував у трудових відносинах з ВАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів».

06.09.2007 року постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва провадження в справі про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

29.02.2008 року постановою судді Солом'янського районного суду м. Києва протест прокурора Солом'янського району м. Києва на постанову судді від 06.09.2007 року по адміністративній справі відносно ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП відхилено.

14.10.2008 року постановою голови Апеляційного суду м. Києва протест прокурора Солом'янського району м. Києва за №1827 від21.07.2008 року задоволено.

Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 06.09.2007 року про закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП скасовано.

Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 29.02.2008 року про відхилення протесту заступника прокурора Солом'янського району м. Києва за №155-вих-08 від 14.01.2008 року на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 06.09.2007 року відносно ОСОБА_4 скасовано.

Справу було направлено на новий розгляд.

26.12.2008 року постановою Солом'янського районного суду м. Києва провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_4 за ст. 124 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Дана постанова набрала законної сили.

Жодного доказу вини позивача у скоєнні ДТП в ході розгляду справи не виявлено.

Крім того, як вбачається з постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 26.12.2008 року, у звязку із перестроюванням у ліву смугу руху автомобіля «КАМАЗ-6517» д.н. НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_2, водій автомобіля «Рено Магнум 430» д.н. НОМЕР_2 був позбавлений можливості уникнути зіткнення із вказаним автомобілем, хоч і застосував екстрене гальмування.

Згідно ч.4 ст. 61 ЦПК України, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії водія ОСОБА_2 вочевидь не відповідали вимогам ПДР України, а тому він, як особа, що керував автомобілем «КАМАЗ-6517» д.н. НОМЕР_3, внаслідок чого позивач понес значні матеріальні збитки, є єдиною винною особою дії якої призвели до ДТП.

Згідно висновку №Т-71184 експертного, автотоварознавчого дослідження щодо визначення дійсного розміру матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу від 28.09.2007 року складеного Експертною фірмою «Еталон», дійсний розмір матеріальної шкоди, завданої власнику пошкодженого під час ДТП автомобіля «Рено Магнум-430» д.н. НОМЕР_2, становить 149806,99 грн.

Будь яких доказів які б викликали сумнів у повноті, ясності, правильності звіту, чи доказів повязаних з недостатньою професійною кваліфікацією оцінювача, сторонами надано не було, а тому суд вважає його вірним та обґрунтованим і таким, що не суперечить матеріалам справи, поясненням сторін і може бути взятим до уваги судом при винесенні рішення.

В судовому засіданні представник відповідача не заявляв клопотання про призначення автотехнічної чи автотоварознавчої експертизи, хоча право на це йому було розяснено судом.

Оскільки ВАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» є власником автомобіля «КАМАЗ-6517» д.н. НОМЕР_3, суд приходить до висновку, що з нього підлягає стягненню на користь позивача ОСОБА_1 матеріальна шкода в сумі 149806,99 грн.

Що стосується посилань представника відповідача відносно того, що дії водія ОСОБА_4, його неуважність та необережність, нехтування ПДР України призвели до ДТП та як наслідок до заподіяння шкоди позивачу, то суд не приймає їх до уваги, виходячи з наступного.

27.03.2009 року постановою судді Апеляційного суду м. Києва клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку для апеляційного оскарження постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 26.12.2008 року про закриття провадження у адміністративній справі за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_4 залишено без задоволення.

Тобто, постанова Солом'янського районного суду м. Києва від 26.12.2008 року набрала законної сили, в апеляційному порядку не оскаржувалась.

На підставі вищевикладеного, суд вважає вищевказані твердження надуманими та необґрунтованими.

Позивач також просив стягнути з відповідача на користь позивача 30000,00 грн. моральної шкоди, на що слід зазначити наступне.

Відповідно до положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Як встановлено в судовому засіданні позивачу внаслідок ДТП була завдана моральна шкода, яка полягала в тому, що він є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС та має слабкий стан здоров'я, а саме хворіє на хворобу псоріаз і в червні 2007 року пройшов стаціонарне лікування.

Однак, після ДТП, в серпні 2007 року, стан здоров'я позивача різко погіршився, хвороба стала прогресувати через стресовий стан і тому він був госпіталізований до Чернігівського ОКВД для стаціонарного лікування з діагнозм розповсюджений псоріаз прогресивна стадія. Також, із-за стресового стану, душевних переживань виникло безсоння, що вплинуло на стан здоров'я.

При цьому, виходячи з обставин справи суд вважає, що розмір моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 внаслідок ДТП, в сумі 30000,00 грн. значно завищений ним і з ВАТ «Дрогобицький завод автомобільних кранів» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума 3000,00 грн.

Крім того, позивач просив стягнути доходи, які він міг би реально одержати за звичайних обставин, а саме дії договору оренди №7 та додаткової угоди від 04.10.2007 року за період з серпня 2007 року по лютий 2008 року в сумі 28000,00 грн, на що слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Якщо на підприємстві, з яким у позивача був укладений трудовий договір, було зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами простій (ч. 1 ст. 34 КЗпП України), позивачу мало бути запропоновано переведення з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця (ч. 2 ст. 34 КЗпП України). Крім того, час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (ч. 1 ст. 113 КЗпП України).

Згідно п.п. 1.2 договору оренди №7 від 04.10.2006 року, строк оренди автомобіля «КАМАЗ-6517» д.н. НОМЕР_3 один рік від дня укладання договору з 04.10.2006 року по 03.10.2007 року.

Згідно п. 1.3. цього ж договору орендна плата встановлюється в сумі 8000,00 грн.

Згідно п.п. 2 п. 1 додаткової угоди до договору оренди №7 від 04.10.2006 року, сторони домовились внести зміни до п. 1.3 договору оренди №7 від 04.10.2006 року та викласти п. 1.3 в наступній редакції : «Орендна плата встановлюється в сумі 4000,00 грн. у місяць за кожний автомобіль, а всього по договору, орендна плата складає 8000,00 грн. за місяць.».

Згідно п. 1 угоди про розірвання договору оренди №7 від 04.10.2006 року, сторони, у звязку з тим, що автомобіль «Рено Магнум 430» д.н. НОМЕР_2 отримав пошкодження у дорожньо-транспортній пригоді 01.08.2007 року та в подальшому його експлуатація не можлива, прийшли до висновку про розірвання договору оренди від 04.10.2006 року.

Згідно п. 3 цієї ж угоди, виплата орендної плати по договору за автомобіль «Рено Магнум 430» д.н. НОМЕР_2 припиняється з серпня 2007 року.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у звязку з пошкодженням автомобіля «Рено Магнум 430» д.н. НОМЕР_2, позивач поніс збитки, а саме втратив доходи, які він міг реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене (упущена вигода) за договором оренди №7 від 04.10.2006 року та додаткової угоди від 04.10.2007 року, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути за період з серпня 2007 року по лютий 2008 року матеріальні збитки (упущену вигоду) в сумі 28000,00 грн.

Згідно вимог ст. ст. 27, 28, 29, 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач частково довів ті обставини, на які посилався, як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задовлених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задовленні яких позивачеві відмовлено.

Відповідно до ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 грн. та про стягнення з відповідача на користь держави судового збору в сумі 1708,50 грн. (1700,00 грн. судовий збір за матеріальну шкоду та 8,50 грн. судовий збір за моральну шкоду).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1166, 1172, 1187 ЦК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” N 6 від 27.03.92р., ст.ст. 10, 27, 30, 57-58, 30, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів», третя особа : ОСОБА_2 про відшкодування моральної та матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів», місцезнаходження якого за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, код ЄДРПОУ 00240158 на користь ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 матеріальну шкоду в сумі 149806,99 грн., упущену вигоду в сумі 28000,00 грн, моральну шкоду в сумі 3000,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, повязаного з розглядом цивільної справи в сумі 30,00 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Дрогобицький завод автомобільних кранів», місцезнаходження якого за адресою: Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Гайдамацька, 22, код ЄДРПОУ 00240158 на користь держави судовий збір в сумі 1708,50 грн. (1700,00 грн. судовий збір за матеріальну шкоду та 8,50 грн. судовий збір за моральну шкоду).

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через Соломянський районний суд міста Києва протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя