Ухвала суду № 90552108, 10.07.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/11897/19

Провадження № 1-кс/234/4904/20

УХВАЛА

про відмову в задоволенні скарги

10 липня 2020 року м. Краматорськ

Слідчий суддя Краматорського міського суду Донецької області Заборський В.О., за участю секретаря судового засідання Антонюка Д.І., заявників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката Петренка Андрія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, -

ВСТАНОВИВ:

07.07.2020 року адвокат Петренко А.В., який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся до слідчого судді із скаргою на бездіяльність старшого слідчого в ОВС Другого ВРКП СУФР ГУ ДФС у Донецькій області Кононенка В.Ю, яка полягає у неповерненні майна вилученого під час обшуку та зобов`язати слідчого повернути ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 3615,00 доларів США, 10480,00 грн., 3000,00 російських рублів, вилучених в ході проведення обшуку 04.07.2019 року за адресою: м. Краматорськ, вул. Двірцева, 27/78, у кримінальному провадженні №32019050000000002.

Скарга обґрунтована тим, що в ході обшуку проведеного 04.07.2018 року старшим слідчим Кононенко В.Ю. у кримінальному провадженні № 32019050000000002 від 08.01.2019 року, на підставі ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25.06.2019 року за адресою: м. Краматорськ, вул. Двірцева, 27/78, було вилучено майно та грошові кошти, а саме: 3615,00 доларів США, 10480,00 грн. та 3000,00 рос. рублів, які належать на праві власності ОСОБА_2 .. Під час обшуку слідчому була надана вичерпна інформація щодо походження грошових коштів та те, що вони належать ОСОБА_2 особисто.

16.06.2020 року адвокат Петренко А.В. поштою направив слідчому Кононенко В.Ю. клопотання про повернення грошей та майна вилученого під час обшуку за адресою: м. Краматорськ, вул. Двірцева, АДРЕСА_1 , в задоволенні якого слідчий відмовив.

Після проведення обшуку 04.07.2019 року слідчий Кононенко В.Ю. звернувся до суду із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна, яке ухвалою слідчого судді від 22.07.2019 року було частково задоволено, однак арешт на грошові кошти не накладався. Слідчим в поданому клопотанні слідчому судді взагалі не ставилося питання про накладення арешту на грошові кошти ОСОБА_2 ..

Вилучені під час обшуку грошові кошти не містять слідів кримінального правопорушення та щодо них слідчим не реалізовано процедуру тимчасового вилучення і арешту, у зв`язку з чим правовий режим такого майна, як речового доказу повинен визначатися у порядку передбаченому ч. 1 п. 1 ч. 6 ст. 100 КПК України.

Крім того, ці грошові кошти не відповідають жодній із ознак, передбачених ч. 2 ст. 167 КПК України, в тому числі вони не мають доказів протиправного походження, не містять на собі жодних ознак кримінального правопорушення та не становлять предмет кримінального правопорушення, ОСОБА_2 будь-якої підозри не пред`явлено.

Таким чином, бездіяльність слідчого щодо неповернення ОСОБА_2 майна є протиправною та такою, що порушує право власності та вимоги КПК України щодо статусу вилученого під час обшуку майна.

Отже, законні підстави утримувати належне ОСОБА_2 майно у слідчого в рамках вказаного кримінального провадження відсутні, проте в порушення вимог КПК України на теперішній час вилучені грошові кошти слідчим у кримінальному провадженні не повернуті.

В судовому засіданні адвокат Петренко А.В. підтримав доводи своєї скарги та просив її задовольнити.

ОСОБА_2 у судовому засіданні просила скаргу задовольнити та пояснила, що її донька в 2019 році закінчила навчання у школі та поступала до вищого навчального закладу, тому вона у ОСОБА_3 позичила 3615,00 доларів США та 10480,00 грн., що підтверджується долученою до скарги розпискою. Саме позичені нею гроші у ОСОБА_3 були вилучені в ході проведення обшуку за місцем її проживання. На теперішній час наступив строк повернення боргу ОСОБА_3 , але через скрутний стан вона не має можливості їх повернути.

Слідчий Кононенко В.Ю. в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд скарги у його відсутності. До заяви долучив копію ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 26.06.2019 року та ухвалу слідчого судді Краматорського міського суду від 22.01.2020 року щодо розгляду аналогічної скарги ОСОБА_1 ..

Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України неявка слідчого не є перешкодою для розгляду скарги.

Слідчим суддею було встановлено, що у провадженні Другого відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Донецькій області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32019050000000002 від 08.01.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

26.06.2019 року ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області надано дозвіл на проведення обшуку у приміщенні за адресою проживання ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 , з метою відшукання, в тому числі і грошових коштів, здобутих злочинним шляхом.

04.07.2019 року відповідно до ухвали Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26.06.2019 року було проведено обшук у квартирі ОСОБА_2 , в ході якого, крім іншого було вилучено 3615,00 доларів США, 10480,00 грн. та 3000,00 російських рублів.

Згідно постанови про визнання предметів речовими доказами від 05.07.2019 року вилучені під час обшуку речі та документи визнані речовими доказами, в тому числі грошові кошти в сумі 3 615 доларів США, 10 480 гривень, 3000 рос. рублів.

Крім того, слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене в ході проведення обшуку за адресою: м. Краматорськ, АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 , однак в клопотанні накласти арешт на вилучені грошові кошти питання не ставилося.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 22.07.2019 року клопотання слідчого про накладення арешту було задоволено частково.

Частиною 5 ст. 236 КПК України визначено, що обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку.

Згідно з ч. 7 ст. 236 КПК України, при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

При цьому згідно Листа Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про «Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про надання дозволу на проведення обшуку житла чи іншого володіння особи», розробленого на підставі Постанови Пленуму ВССУ від 17 жовтня 2014 року № 9, зазначено про необхідність враховувати, що чітке визначення речей, для виявлення яких надається дозвіл на обшук, має істотне значення для забезпечення гарантій при проведенні обшуку. Так, відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подане не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуте особі, у якої воно було вилучене. Таким чином, у разі вилучення майна, на відшукання якого не було надано дозвіл, КПК передбачає гарантію реалізації права власності, а саме оскарження бездіяльності, яка полягає в неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст. 169 КПК.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 235 КПК України визначено, що ухвала слідчого судді про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи повинна містити відомості про речі, документи або осіб, для виявлення яких проводиться обшук.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

КПК України передбачає можливість тимчасового вилучення майна у трьох випадках: 1) у затриманої особи; 2) при проведенні огляду; 3) при проведенні обшуку. Майно є тимчасово вилученим до його повернення або вирішення питання про його арешт.

Як встановлено під час розгляду скарги, обшук за місцем проживання ОСОБА_2 проводився на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 26.06.2019 року, в тому числі з метою відшукання грошових коштів, отриманих злочинним шляхом.

Згідно протоколу обшуку за місцем проживання ОСОБА_2 від 04.07.2019 року зауважень під час обшуку не надійшло, та в ході обшуку ОСОБА_2 пояснила, що вилучені грошові кошти та чорнові записи належать ОСОБА_3 та призначені для оплати імплантів постачальникам.

Тому, слідчий суддя до наданих в судовому засіданні ОСОБА_2 показань про те, що вилучені під час обшуку гроші вона взяла в борг у ОСОБА_3 ставиться критично, як і до наданої ОСОБА_2 до суду розписки.

На підставі ч. 4 ст. 168 КПК України після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов`язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 27 Постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104 «Про реалізацію окремих положень Кримінального процесуального кодексу України» зазначено, що схоронність тимчасово вилученого майна забезпечується згідно з п. п. 1-26 Порядку, визначеного вказаною Постановою КМУ, до повернення майна власнику в зв`язку з припиненням тимчасового вилучення майна або до постановлення слідчим суддею, судом ухвали про накладення арешту на майно.

При цьому за ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до ч. 6 ст. 173 КПК України ухвалу про арешт тимчасово вилученого майна слідчий суддя, суд постановляє не пізніше 72 годин з дня находження до суду клопотання, інакше таке майно повертається особі, у якої його було вилучено.

Також слідчий суддя зазначає, що на підставі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

При цьому згідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був вилучений стороною кримінального провадження, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених ст. ст. 160-166, 170-174 КПК України .

Натомість за ч. 2 ст. 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий.

Вивчивши матеріали скарги, слідчий суддя прийшов до висновку, що бездіяльність органу досудового розслідування, що полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна відсутня, оскільки вилучені грошові кошти входили до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку від 26.06.2019 року, тому вони не мають статусу тимчасово вилученого майна і не підлягають поверненню на підставі п.3 ч.1 ст.169 КПК України, у зв`язку з чим у задоволенні скарги необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 303-307, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Петренка Андрія Вікторовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 на бездіяльність старшого слідчого з ОВС Другого ВРКП СУФР ГУ ДФС у Донецькій області Кононенка В.Ю., яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, а саме 3615,00 грн. доларів США, 10480,00 грн., 3000,00 російських рублів – відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддяВ. О. Заборський