Рішення № 90536489, 09.07.2020, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/2890/18

Провадження №2/523/1220/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" липня 2020 р. Суворовський районний суд міста Одеси в складі

головуючого - судді Сувертак І.В.

при секретарі Кругліков О. О.,

розглянув в відкритому судовому засіданні в залі суду №5 в місті Одесі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом

Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, адреса для листування: 02002, м. Київ, а/с 57) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

Установив

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 11 липня 2008 року між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір кредиту № 2008/39-17/10 на купівлю автотранспортних засобів, за умовами якого відповідачу на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання були надані грошові кошти в 23105 доларів США зі сплатою 13, 5 процентів річних.

За умовами кредитного договору, банк зобов`язався надати позичальнику кредит на умовах та в порядку, визначеному кредитним договором, а позивальник в свою чергу зобов`язався здійснювати своєчасне погашення заборгованості за кредитом шляхом внесення оплат, а також щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом та повернути кредит в повному обсязі у строк, визначений кредитним договором Банк належним чином виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти.

Загальними зборами акціонерів банку 09.03.2010 року було прийнято рішення зміну типу акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство та зміну найменування (назви) банку на ПАТ «Укрсоцбанк».

В якості забезпечення належного виконання позичальником ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором кредиту № 2008/39-17/10, між банком та ОСОБА_2 був укладений Договір поруки № 06-09/1584 від 11 липня 2008 року.

За умовами вказаного Договору поруки, поручитель зобов`язується нести солідарну майнову відповідальність перед банком за виконання позичальником в повному обсязі зобов`язань за кредитним договором щодо сплати процентів, неустойки, вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом (п. 1.1. Договору поруки).

У порушення умов договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 12 грудня 2017 року має прострочену заборгованість у розмірі 25652, 45 доларів США, з яких: прострочена заборгованість - 13713, 98 доларів США; прострочена заборгованість по нарахованих відсотках - 11938, 47 доларів США.

До теперішнього часу відповідачі не виконують свої обов`язки щодо погашення боргу та продовжують користуватися отриманими кредитними коштами.

Позивач просить стягнути зазначену заборгованість перед банком в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та судові витрати, а саме: судовий збір у загальному розмірі 10441 грн. 47 коп.

На адресу суду зазначена цивільна справа надійшла 27 лютого 2018 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 28 лютого 2018 року, визначено головуючого суддю - Виноградову Н. В.

Ухвалою суду від 11 травня 2018 року відкрито провадження по справі.

У зв`язку з перебуванням на лікарняному судді Виноградової Н. В., цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСоцбанк» (код ЄДРПОУ 00039019, адреса: м. Київ, вул. Ковпака, 29) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором передано на повторний авторозподіл між суддями.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 30 листопада 2018 року, визначено головуючого суддю - Сувертак І. В.

Справу передано судді Сувертак І. В. 04 грудня 2018 року.

Ухвалою судді Суворовського районного суду м. Одеси Сувертак І. В. від 06 грудня 2018 року прийнято до свого провадження зазначену цивільну справу в порядку загального позовного провадження. (а.с. 102).

Ухвалою суду від 05 лютого 2020 р. залучено до участі в розгляді справи в якості позивача АТ «Альфа-Банк» (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, адреса для листування: 02002, м. Київ, а/с 57), як правонаступника Акціонерного товариства "Укрсоцбанк". (т.2, а.с. 65-67).

Представником позивача, адвокат Тодирець А. О. надано клопотання про розгляд справи за його відсутності, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не прибули, про розгляд справи є обізнаними, повідомлені відповідно до правил ЦПК.

Представником відповідача ОСОБА_1 , адвокатом Швець В. Ф. надано клопотання про розгляд справи за його відсутності, просив відмовити у задоволенні позову та застосувати позовну давність.

Враховуючи вимоги ст. 223 ЦПК України та ст.6 Конвенції Про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом України 17.07.1997 року, з метою недопущення затягування розгляду справи, суд вважає за необхідне розгляд справи провести за відсутності відповідача ОСОБА_2 .

З`ясував обставини справи, дослідив та проаналізував матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.

Суд встановив наступні обставини:

11 липня 2008 року між АКБ соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір кредиту № 2008/39-17/10 на купівлю автотранспортних засобів, за умовами якого відповідачу на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання були надані грошові кошти в 23105 доларів США зі сплатою 13, 5 процентів річних. (а.с. 9-14).

Відповідно до листа № 13-210/7871-22612 від 07 грудня 2009 року Національного Банку України операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». (ліцензія банку, а.с. 66).

Відповідач зобов`язався в порядку та умовах, що зазначені Договором повертати кредит, виплачувати відсотки за користування кредитом, сплачувати неустойки на інші передбачені платежі в строки передбачені договором.

В якості забезпечення належного виконання позичальником ОСОБА_1 своїх зобов`язань за договором кредиту № 2008/39-17/10, між банком та ОСОБА_2 був укладений Договір поруки № 06-09/1584 від 11 липня 2008 року. (а.с. 19-21).

За умовами вказаного Договору поруки, поручитель зобов`язується нести солідарну майнову відповідальність перед банком за виконання позичальником в повному обсязі зобов`язань за кредитним договором щодо сплати процентів, неустойки, вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом (п. 1.1. Договору поруки).

У порушення умов договору, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконав, в результаті чого станом на 12 грудня 2017 року має прострочену заборгованість у розмірі 25652, 45 доларів США, з яких: прострочена заборгованість - 13713, 98 доларів США; прострочена заборгованість по нарахованих відсотках - 11938, 47 доларів США. (розрахунок а.с. 71, 183-190).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В зв`язку з тим, що відповідачем належним чином не здійснено заходів по погашенню боргу, позивач набув цілком законного права вимагати як кредитор від боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, відповідальності, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

За ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов`язання.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, при порушенні боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не передбачена додаткова (субсидіарна відповідальність) поручителя.

У разі солідарного обов`язку боржників, у відповідності до ч. 1 ст. 543 ЦК України, кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі, на підставі п. 2, ч. 2 ст. 543 ЦК України.

Оцінюючи надані у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності та взаємності зв`язку у сукупності, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позивних вимог, виходячи з того, що позивач всі передбачені договором умови виконав в повному обсязі, відповідач підписав кредитний договір та прийняв кошти і зобов`язався їх повернути у відповідності до норм чинного законодавства і умов договору, проте без поважних причин цього не зробив.

Щодо посилань сторони відповідача ОСОБА_1 на те, що 31.07.2011 року автомобіль на котрий була надано кредит було викрадено та на ньому здійснив ДТП ОСОБА_3 , а ОСОБА_1 одразу після ДТП звернулась до ПАТ «Укрсоцбанк» та повідомила про вказані обставини та їй було повідомлено, що кошти на рахунок банку можливо не вносити до винесення вироку суду по кримінальній справі, не заслуговують на увагу, оскільки в підтвердження того, що ОСОБА_1 зверталась із зазначеною заявою до банку та їй надано офіційну відповідь на її звернення - не надано.

В даному випадку ОСОБА_1 має право звернутись із позовними вимогами до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, що завдана вчиненням ДТП.

Щодо клопотання представника ОСОБА_1 , адвоката Швець В. Ф. про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Главою 19 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Верховний Суд України у своїй постанові від 19.03.2014 №6-20цс14 зазначив, що позовна давність щодо кредитних коштів і процентів, повернення яких визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Статтею 267 ЦП України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

09.04.2019 року представником відповідача ОСОБА_1 - адвокатом Швецем В.Ф. через канцелярію суду подано заяву про застосування строків позовної давності, мотивовану тим, що в тексті позовної заяви позивач умисно жодним чином не згадує, з якого саме часу почала формуватися заборгованість кредитним договором.

В судовому засіданні 25.05.2020 року представником відповідача надано суду копію довідки АТ «Альфа-Банк» (правонаступника АТ «Укрсоцбанк») №38869-23.1 від 04.05.2020 року, відповідно до якої в період з 11.07.2008 року до 29.04.2020 року позивачем загалом сплачено на користь банку 9 391, 02 дол. США в рахунок сплати тіла кредиту, та 7 712, 74 дол. США в рахунок сплати відсотків за кредитом.

Водночас останній платіж відповідно до наданої довідки датується 13.12.2017 року на суму в розмірі 1,10 дол. США (що еквівалентно 29,89 грн.).

Представник відповідача ОСОБА_1 пояснив, що останній платіж від 13.12.2017 року на суму в розмірі 1,10 дол. США, що еквівалентно 29,89 грн., відповідачами не здійснювався, а інформація, надана банком в зазначені довідці не відповідає дійсності, та вчинена банком з метою поновлення строків позовної давності.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. (ст. 81 ЦПК України).

Отже, в силу вимог ст.ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В свою чергу, у ході розгляду даної справи стороною відповівідача ОСОБА_1 , у порядку статті 81 ЦПК України, не було надано суду належних і допустимих доказів в підтвердження того, що нею або поручитилем не вносились 1 долар 10 центів 13 грудня 2017 року в якості погашення заборгованості за кредитним договором № 2008/39-17/10, не надано альтернативного розрахунку заборгованості за зазначеним кредитом, а також не було обґрунтовано наявність передбачених статтею 82 ЦПК України обставин, які б зумовлювали звільнення від доказування наявності наведених ним обставин.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Розглянувши справу в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин, враховуючи положення ст.ст. 525, 526, 530, 1050, ч. 1 ст. 1054 ЦК України суд вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача. З відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви до суду у загальному розмірі 10441 грн. 47 коп., тобто по 5220 грн. 73 коп. з кожного.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 18, 76-81, 89, 131, 141, 211, 223, 258, 263-265, 354 ЦПК України, ст.ст. 13,15,16, 509, 510, 524-526, 530, 532-534, 536, 543, 553-555, 545-551, 572, 610-612, 615, 621- 625, 626, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,-

Вирішив:

Позов Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, адреса для листування: 02002, м. Київ, а/с 57) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити в повному обсязі.

Стягнутив солідарному порядку з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Альфа-Банк» (код в ЄДРПОУ 23494714, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, адреса для листування: 02002, м. Київ, а/с 57) заборгованість за договором кредиту № 2008/39-17/10 на купівлю автотранспортних засобів від 11 липня 2008 року в загальному розмірі 25652, 45 доларів США, що складається з: прострочена заборгованість - 13713, 98 доларів США; прострочена заборгованість по нарахованих відсотках - 11938, 47 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) на користь акціонерного товариства «Альфа-Банк» (код в ЄДРПОУ 23494714, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, адреса для листування: 02002, м. Київ, а/с 57) судові витрати - судовий збір у загальному розмірі 10441 грн. 47 коп., тобто по 5220 грн. 73 коп. з кожного

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду через Суворовський районний суд міста Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17 липня 2020 року.

Суддя