Рішення № 90532529, 17.07.2020, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/7171/20

пр. № 2-а/759/211/20

17 липня 2020 року м. Київ

суддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу за адміністративним позовомОСОБА_1 до старшого сержанта поліції першого батальйону другої роти БПП в с. Чайки УПП у Київській області ДПП Марченка Віталія Миколайовича про скасування постанови ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до старшого сержанта поліції першого батальйону другої роти БПП в с. Чайки УПП у Київській області ДПП Марченка Віталія Миколайовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22.04.2020 року приблизно о 09 год. 51 хв. гр. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки Citroen jumper д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві по вул. В. Кільцева 12-а, був зупинений старшим сержантом поліції першого батальйону другої роти БПП в с. Чайки УПП у Київській області ДПП Марченком В.М.. Після зупинки, поліцейський, повідомив гр. ОСОБА_1 що у його транспортного засобу забруднений задній державний номерний знак, потім просив надати поліс обовязкового страхування цивільноправової відповідальності власників наземних ТЗ та склав постанову Серії ЕАк № 2423281 про накладення адміністративного стягнення за відсутність у водія полісу обовязкового страхування цивільноправової відповідальності власників наземних ТЗ.

З постанови у справі про адміністративне правопорушень, серії ЕАк № 2423281 від 22.04.2020 року не вбачається доказів, які б підтверджували, що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом забрудненим заднім державним номерним знаком, що б слугувало підставою для зупинки транспортного засобу за порушення правил дороднього руху і вимоги надати поліс обовязкового страхування цивільноправової відповідальності власників наземних ТЗ.

Позивач зазначає про те, що вказана постанова не містить будь-яких доказів, зокрема, показань технічних приладів та засобів, посилання на офіційні документи, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення ним адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, просить суд постанову серії ЕАк № 2423281 від 22.04.2020 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в не автоматичному режимі, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП - скасувати.

Ухвалою Святошинського районного суму м. Києва від 18.05.2020 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та не подано відзиву на позовну заяву.

Дослідивши повно та всебічно матеріали справи, відзив на позовну заяву, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.04.2020 року приблизно о 09 год. 51 хв. гр. ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки Citroen jumper д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві по вул. В. Кільцева 12-а, був зупинений старшим сержантом поліції першого батальйону другої роти БПП в с. Чайки УПП у Київській області ДПП Марченком В.М. з підстави, що автомобіль з забрудненим заднім державним номерним знаком та не пред`явив для перевірки поліс обов`язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги пункту 2.1. Правил дорожнього руху України,. Внаслідок чого ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Позивачем у позовній заяві заперечуються обставини викладені у постанові серії ЕАк № 2423281 від 22.04.2020.

В силу п. 21.2 ст. 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» поліс повинен бути у водія лише у випадку використання транспортного засобу в дорожньому русі та підлягає пред`явленню на вимогу уповноваженої особи. Проте, випадки коли пред`являється поліс, у законодавстві визначено два, а саме: при складанні протоколів щодо порушення правил дорожнього руху та при оформленні матеріалів ДТП.

Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі поліс (сертифікат) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (пункт 2.1. г) ПДР).

На вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. (пункт 2.4. а) ПДР).

У відповідності до частини 1 статті 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 35 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає випадки в яких поліцейський може зупиняти транспортні засоби. До них відноситься, зокрема якщо водій порушив ПДР.

Відповідно до ст.7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та вважає, що відповідачем та представником відповідача не надано достатніх доказів які вказували б на вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Підставою притягнення до адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного правопорушення.

Згідно із ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, при розгляді справи не знайшов свого підтвердження факт вчинення правопорушення ОСОБА_1 , відзив представник УПП у м. Києві не надав в обґрунтування правомірності дій поліцейського.

З урахуванням викладених обставин, вбачається, що у відповідача по справі не були наявні достатні підстави вважати, що особа вчинила правопорушення. Існування наведених обставин і позбавляє інспектора поліції права на реалізацію повноважень вимагати у позивача пред`явлення документів, що підтверджують відповідне право особи.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення, складена старшим сержантом поліції першого батальйону другої роти БПП в с. Чайки УПП у Київській області ДПП Марченком В.М. не може оцінюватися судом в розумінні ст. 76 КАС України, оскільки заперечуються позивачем, і інші докази, які б їх обґрунтовували в матеріалах справи відсутні.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є підставними та обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, а постанова - скасуванню.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись Конституцією України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Загальної декларації прав людини, Законом України «Про Національну поліцію», статтями 9, 126, 247, 251, 280 КУпАП, статтями 5, 9, 76, 77, 90, 229, 241-246, 262, 293, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до старшого сержанта поліції першого батальйону другої роти БПП в с. Чайки УПП у Київській області ДПП Марченка Віталія Миколайовича про скасування постанови - задовольнити.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАк № 2423281 винесену 22.04.2020 року старшого сержанта поліції першого батальйону другої роти БПП в с. Чайки УПП у Київській області ДПП Марченка Віталія Миколайовича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі 425 гривень - скасувати.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Л.М. Шум