Єдиний державний реєстр судових рішень
К/С № К-15471/06
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.04.2007 р. м. Київ
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого суддіПилипчук Н.Г.
суддів Брайка А.І.
Ланченко Л.В.
Нечитайла О.М.
Степашка О.І.
при секретарі: Ільченко О.М.
за участю представників
позивача: Ситенка О.М.
відповідача: Сингаєвської Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області
на рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2005 р.
та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28.02.2006 р.
у справі№ 68/12-05
за позовом Колективного торгового підприємства "Промторг"
до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Київської області від 17.03.2005 р., залишеним без змін ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28.02.2006 р., позов задоволено повністю. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення від 28.09.2004 р. № 0000482303/2 та від 13.12.2004 р. № 0000482303/3 на суму 3683 грн. Стягнуто з ДПІ у Вишгородському районі Київської області на користь позивача 85 грн. по сплаті державного мита та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Судові рішення мотивовані тим, що станом на 28.08.2001 р. у позивача був відсутній податковий борг з податку на прибуток за другий квартал 2001 року, з яким податкова інспекція повязує факт порушення позивачем вимог законодавства щодо виплати заробітної плати за рахунок коштів, що знаходилися у касі підприємства.
ДПІ у Вишгородському районі Київської області подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові. Посилається на порушення судами норм процесуального права, зокрема ст. 34 ГПК України та ст. 70 КАС України. Зазначає, що позивач мав податкову заборгованість з податку на прибуток, яка виникла 01.04.2001 р., а погашена 05.09.2001 р., що підтверджується актом перевірки № 123/7/15-1-16/24884883 від 05.04.2004 р.
Представник податкової інспекції в судовому засіданні підтримав вимоги касаційної скарги та просив її задовольнити.
Позивач у своїх письмових запереченнях на касаційну скаргу та його представник в судовому засіданні просили касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін, як законні та обґрунтовані.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено таке.
Актом перевірки № 69/23-2-32/24884883 "Про результати планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Колективного торгівельного підприємства "Промторг" за період з 01.04.2001 р. по 31.12.2003 р." зафіксовано, що оплата праці здійснена позивачем 28.08.2001 р. за рахунок готівки, що надійшла у касу підприємства за умови існування у позивача податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 3925,81 грн. та пені у розмірі 12,12 грн.
На підставі акту перевірки ДПІ у Вишгородському районі Київської області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000482303/0, яким, згідно з п.п. "б" п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обіг готівки" визначено суму податкового зобовязання за платежем: "штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про патентування" у розмірі 3683,00 грн.
За наслідками процедури апеляційного узгодження податкового зобовязання податковою інспекцією прийняті податкове повідомлення-рішення № 0000482303/2 та податкове повідомлення-рішення № 0000482303/2, яким визначено суму податкового зобовязання у тому ж розмірі та за тим же видом платежу.
28.08.2001 р. за видатковим касовим ордером № 539 ОСОБА_1 виплачено заробітну плату у розмірі 3683,00 грн. за рахунок готівки, що знаходилась у касі підприємства.
Суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для висновку про порушення позивачем норм з регулювання обігу готівки, зокрема витрачання готівки з виручки, отриманої від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень, на виплату заробітної плати за наявності податкової заборгованості.
Як було достовірно встановлено судами попередніх інстанцій, 20.07.2001р. позивач сплатив податок на прибуток у розмірі 3925,81 грн. на рахунок №31111218000808 в управлінні Держказначейства у Київській області, який призначений для сплати податку на прибуток колективними підприємствами.
Згідно із Статутом позивача та довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України позивач є колективним підприємством. Отже, податок на прибуток правомірно ним сплачений на рахунок, призначений для сплати такими підприємствами. Таким чином, податкові зобовязання з податку на прибуток за другий квартал 2001 року були погашені позивачем у повному обсязі.
За відсутності податкового боргу станом на 28.08.2001 р. у відповідача не було правових підстав для застосування до позивача відповідальності, передбаченої ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обіг готівки".
Суд касаційної інстанції відхиляє доводи податкової інспекції про наявність податкового боргу у позивача за спірний період, який, на її думку, підтверджується актом перевірки № 123/7/15-1-16/24884883 від 05.04.2004 р. та прийнятим на підставі нього податковим повідомленням-рішенням, оскільки цей акт перевірки та податкове повідомлення-рішення не є предметом даного спору і їх прийняття передувало перевірці, на підставі якої прийняті спірні податкові повідомлення-рішення. Факт порушення позивачем вимог законодавства щодо обігу готівки податкова інспекція повязувала саме з існуванням податкового боргу з податку на прибуток станом на 10.08.2001 р. в сумі 3925,31 грн. по платежу бюджетної класифікації 11020900, а не з існуванням будь-якого іншого податкового боргу з цього податку.
Враховуючи наведене, висновки судів попередніх інстанцій узгоджуються з обставинами у справі та відповідають нормам матеріального права.
Керуючись ст. ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
УХВАЛИВ :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 17.03.2005 р. та ухвалу Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 28.02.2006р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.
головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
судді А.І. Брайко
Л.В. Ланченко
О.М. Нечитайло
О.І. Степашко
Судове рішення № 905187, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 11.04.2007. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № к-15471/06. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: