Ухвала суду № 905177, 06.06.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01010, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“06” червня 2007 р.                                                                                                  Справа № 11/295-О-05

                                                                                                                                        к/с № 15522/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий                                                            Нечитайло О.М.

Судді:                                                                        Ланченко Л.В.

                                                                                   Пилипчук Н.Г.

                                                                                   Сергейчук О.А.

                                                                                   Степашко О.І.

при секретарі судового засідання                        Гончаренко Р.С.

за участю представників:

позивача:                                                                

відповідача                                                            

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу                                                  Відкритого акціонерного товариства

                                                                                 Будівельномонтажного управління № 8

на постанову                                                          господарського суду Херсон6ської області

від                                                                            12.10.2005р.

та ухвалу                                                                Запорізького апеляційного господарського суду

від                                                                            26.01.2006р.

у справі                                                                   № 11/295-0-05

за позовом                                                             Відкритого акціонерного товариства

                                                                                 Будівельномонтажного управління № 8

до                                                                             2. Відділення державного казначейства в

                                                                                м. Нова Каховка

третя особа                                                            Новокаховська об’єдана державна

                                                                                 податкова інспекція

про                                                                           визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових сплавів» (надалі – позивач, ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів») звернулось до Господарського суду Запорізької області із позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя (надалі відповідач – ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 10.11.2005р. № 0000252307/0/16728.

Постановою господарського суду Запорізької області (суддя Садовий І.В.) від 16.01.2006р. у справі № 23/612-АП позов задоволено частково:

- визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000252307/0/16728 від 10.11.2005р. в частині визначення суми податкового зобов'язання у розмірі 950.066,48 грн., в тому числі 633.577,65 грн. основного платежу та 316.688,83 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Вказана постанова мотивована (у частині задоволення позовних вимог) тим, що доказом обґрунтованості розміру сум податкового кредиту за січень та лютий 2003р., які були задекларовані ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів», є рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2003р. у справі № 23/32, від 15.07.2003р. у справі № 5/142, від 22.09.2003р. по справі № 23/162, про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, якими позовні вимоги ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» задоволено. Вказані рішення набрали законної сили.

В іншій частині позову відмовлено

У даній частині постанова мотивована тим, що відповідачем правомірно зменшено податковий кредит на 338.875,24 грн. за жовтень 2002р., оскільки позивачем за цей період не доведено факту надмірної сплати податку.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду (судова колегія у складі: головуючий: Юхименок О.В., судді: Коробка Н.Д., Яценко О.М.) від 07.06.2005р. у справі № 23/612-АП апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя залишено без задоволення, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових сплавів» задоволено, постанову господарського суду Запорізької області від 16.01.2006р. у справі № 23/612-АП скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових сплавів» задоволено, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення № 0000252307/0/16728 від 10.11.2005р., повернуто з Державного бюджету України, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових сплавів», - 3,40 грн. судового збору.

Вказана постанова аргументована тим, що позивачем повністю дотримано вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» в частині формування податкового кредиту, а отже висновки відповідача про непідтвердження надмірної сплати податку на додану вартість контрагентами позивача, що виключає право останнього на включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість по таким операціям - є помилковими.

ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями господарських судів першої та апеляційної інстанції, звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, аргументуючи допущеними судами попередніх інстанцій порушеннями норм матеріального права, просить змінити постанову господарського суду Запорізької області від 16.01.2006р. в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 10.11.2005р. та скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 07.06.2006р. у справі № 23/612-АП, у позові ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» відмовити повністю.

Позивач надав заперечення на касаційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя, у яких доводи відповідача вважає необгрунтованими та вважає, що законних підстав для їх задоволення не має, просить залишити постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 07.06.2006р. у справі № 23/612-АП без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги касаційної скарги підтримав, постанову господарського суду апеляційної інстанцій вважає такою, що прийнята із порушенням норм чинного законодавства з мотивів, викладених у касаційній скарзі, та просив її скасувати, а постанову господарського суду Запорізької області від 16.01.2006р. змінити в частині визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя від 10.11.2005р. та у позові ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» відмовити повністю.

Представник позивача проти вимог касаційної скарги заперечував, доводи останньої вважає необгрунтованими, а постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 07.06.2006р. повністю законною та просив залишити її без змін, а касаційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя без задоволення.

У судовому засіданні суду касаційної інстанці від 28.02.2007р., на підставі ч.2 ст. 150 КАС України, було огошено перерву до 07.03.2007р.

Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя проведена позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових сплавів», ЄДРПОУ 31549003, з питань правильності визначення від'ємного значення з ПДВ за період жовтень 2002р., січень, лютий 2003р.

За результатами перевірки складений Акт від 03.11.2005р. № 7/2303-31549003.

В акті перевірки вчинено записи, що в порушення п. 1.3, п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 та пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових сплавів» безпідставно включено до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, отриманим від ТОВ "Сітрон" на загальну суму 5.833.517,05 грн., в т.ч. ПДВ 972.252,89 грн.

В результаті проведення перевірки позивачу було зменшено суми податкового кредиту на загальну суму 972.252,89 грн., а саме:

- за жовтень 2002р. у розмірі 338.875,24 грн.;

-  за січень 2003р. у розмірі 547.433,44 грн.;

- за лютий 2003р. у розмірі 85.944,21 грн.

На підставі акту перевірки від 03.11.2005р. № 7/2303-31549003, Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Запоріжжя 10.11.2005р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0000252307/0/16728, яким згідно з пп. «б» пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181 -III, відповідно до п. 1.3, п. 1.8 ст. 1, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, на підставі пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року N 2181-III, Товариству з обмеженою відповідальністю «Запорізький завод кольорових сплавів» визначено суму податкового зобов'язання за платежем 3014010100; податок на додану вартість, у розмірі 1.458.379,34 грн. у тому числі 972.252,89 грн. основного платежу та 486.126,45 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, відповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з фактичних обставин справи, що досліджувались господарськими судами попередніх інстанції, підставою для донарахування позивачу податкового зобов’язання з податку на додану вартість було не підтвердження надмірної сплати податку на додану вартість у жовтні 2002р., січні-лютому 2003р. контрагентами постачальника по ланцюгу до виробника.

Господарські суди першої та апеляційної інстанції встановивши наявність:

- рішення господарського суду Запорізької області від 15.05.2003р. (справа № 23/32), яким стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Запорізький завод кольорових сплавів" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за грудень 2002р. в сумі 486.406,00 грн. та за січень 2003р. в сумі 1.639.185,00 грн. на загальну суму 2.125.591,00 грн.

- рішення господарського суду Запорізької області від 22.09.2003р. (справа № 23/162), яким стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "Запорізький завод кольорових сплавів" бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за січень 2003р. в сумі 34.656,00 грн., за лютий 2003р. в сумі 1.893.088,00 грн. та за травень 2003р. в сумі 215.934,00 на загальну суму 2.143.678,00 грн.

- рішення господарського суду Запорізької області від 15.07.2003р. (справа № 5/142), яким стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за лютий 2003р. в сумі 285.076,00 грн.;

та те, що вказані судові рішення набрали законної сили, на підставі статті 72 КАС України за змістом якої обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, в даному випадку це від'ємне значення податку, яке підлягає відшкодуванню платнику податку, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, дійшли висновку щодо обгрунтованості позовних вимог ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів».

Судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає зазначену правову позицію обгрунтованою та нормативно мотивованою, а тому підстав для скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій в цій частині не вбачається.

По епізоду щодо правомірності зменшення відповідачем податкового кредиту ТОВ «Запорізький завод кольорових сплавів» на 338.875,24 грн. за жовтень 2002р., з підстав не доведеності позивачем факту надмірної сплати податку за цей період, судова колегія Вищого адміністративного суду України дійшла наступних висновків.

Відповідно до вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року N 168/97-ВР, в редакції, чинній по 31.03.2005р., податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 вказаного закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У відповідності з пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 вказаного закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування – сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Таким чином, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, господарським судом апеляційної інстанції встановлено, що документально не підтвердується факт здійснення позивачем господарських операцій з підприємствами, що мають ознаки фіктивності (в даному випадку це ПП «УкрТехноКом», ПП «Сіна» та ПП «Максімо»).

За таких обставин, судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає, що Запорізький апеляційний господарський суд дійшов правильних юридичних висновків щодо встановлених обставин справи і відповідним чином застосував до спірних правовідносин норми матеріального права, а тому підстав для задоволення касаційної скарги ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

1 Касаційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя на постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 07.06.2006р. у справі № 23/612-АП –  залишити без задоволення.

2. Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 07.06.2006 р. у справі № 23/612-АП – залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не може бути оскаржена, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                                                            О.М. Нечитайло

Судді:                                                                                                        Л.В. Ланченко

                                                                                                                             Н.Г. Пилипчук

                                                                                                                             А.О. Рибченко

                                                                                                                             О.І. Степашко

З оригіналом вірно

Суддя                                                                                                                  О.М. Нечитайло