Рішення № 90514520, 20.07.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2020Справа № 910/4462/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К. І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 58 166,18 грн.

без повідомлення учасників справи

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (далі - ПрАТ "ММК ім. Ілліча", позивач) із позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - АТ "Українська залізниця", відповідач) про стягнення збитків у сумі 58 166,18 грн., спричинених порушенням умов договору № 00339/ЦТЛ-2018 від 14.02.2018 р., укладеного між ПрАТ "ММК ім. Ілліча" та АТ "Українська залізниця".

У обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що на виконання умов договору поставки № 245/108/16Сб від 01.02.2016 р. ПрАТ "Авдіївський Коксохімічний завод" на адресу позивача відправив вантаж - кокс доменний (зокрема, у вагонах №№ 61908968, 60985280, 60419066, 56156904, 63441661). Проте, на станції Волноваха Донецької області у вказаних вагонах була виявлена недостача вантажу, внаслідок чого позивачу були спричинені збитки, які відповідач, як перевізник за укладеним із позивачем договором № 00339/ЦТЛ-2018 від 14.02.2018 р., зобов`язаний відшкодувати.

Посилаючись на статті 224, 225 ГК України, ПрАТ "ММК ім. Ілліча" просить стягнути з відповідача збитки, завдані йому на суму 58 166,18 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.04.2020 р. за вказаною позовною заявою було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін відповідно до правил, визначених ст.ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою сторонам наданий строк, передбачений законом, для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов`язків.

Відповідач у строк, визначений законом, надав суду відзив, у якому проти позову заперечив, зазначив, що позивач не підтвердив належними доказами факту понесення збитків. Просив відмовити у задоволенні позову.

У свою чергу, позивач надав відповідь на відзив, у якому доводи відповідача не визнав та вказав на обґрунтованість своїх вимог.

Суд, розглянувши заяви сторін по суті спору, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Установлено, що 01.02.2016 між ПрАТ "ММК ім. Ілліча" (покупець) та ПрАТ "Авдіївський Коксохімічний завод" (постачальник) був укладений договір поставки № 245/108/16Сб, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати, а покупець прийняти та оплатити коксову продукцію в кількості, зазначеній у відповідних специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору та на умовах, передбачених цим договором (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 3.1 договору поставка товару здійснюється залізничним транспортом на умовах Інкотермс у редакції 2010 року, відповідно до специфікації до договору.

На виконання вказаного договору поставки 14.02.2018 між Приватним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (вантажовласник) та Публічним акціонерними товариством "Українська залізниця" (виконавець) був укладений договір № 00039/ЦТЛ-2018 про надання послуг, предметом якого є здійснення перевезення вантажів та проведення розрахунків за ці послуги (далі - договір перевезення).

Згідно з п. 2.3.2 договору перевезення перевізник зобов`язується приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у контейнерах перевізника, доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов`язані із перевезенням вантажів. Надання послуг за цим договором підтверджується залізничною накладною (п. 1.3).

Договір перевезення діє з 19.02.2018 до 31.12.2018, з подальшою його пролонгацією (п. 12.1).

Згідно з ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

У відповідності до ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ч. 2 ст. 908 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до сертифікату якості товару № 15667 та згідно з рахунком-фактурою № 92824751 від 25.09.2019 р. ПрАТ "ММК імені Ілліча" сплатило вартість товару (кокс доменний) на загальну суму 4 409 677,58 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 4500095824 від 20.11.2019 р., № 4500095593 від 19.11.2019 та реєстрами сплачених рахунків до вказаних платіжних доручень.

Зі свого боку, 25.09.2019 р. ПрАТ "Авдіївський Коксохімічний завод", як вантажовідправник, за накладною № 51736213 від 25.09.2019 р. відправив на адресу ПрАТ "ММК імені Ілліча", станція Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці, вагони з вантажем - коксом доменним, у тому числі вагони №№ 61908968, 60985280, 60419066, 56156904, 63441661.

Однак, на станції "Волноваха" Донецької залізниці була виявлена недостача вантажу у вагоні № 61908968 у кількості 2 750 кг., у вагоні № 60985280 у кількості 2 250 кг, у вагоні № 60419066 у кількості 2 250 кг., у вагоні № 56156904 у кількості 2 650 кг., у вагоні № 63441661 у кількості 1 500 кг, що підтверджується комерційними актами №№ 485604/1126 від 27.09.2019 р., 485604/1127 від 27.09.2019 р., 485604/1128 від 27.09.2019 р., 485604/1129 від 27.09.2019 р., 485604/1130 від 27.09.2019 р.

Зазначені обставини справи були встановлені судом та сторонами не заперечуються.

У позові ПрАТ "ММК ім. Ілліча" вказує, що у зв`язку з тим, що втрата вантажу сталась з вини відповідача та позивач поніс збитки у вигляді вартості недоотриманого вантажу на суму 58 166,18 грн., то відшкодувати їх має АТ "Українська залізниця".

Відповідно до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно зі ст. 924 ЦК України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 105 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут) встановлено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відповідно до ст. 52 Статуту на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі:

прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій;

прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Привалами;

прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах);

прибуття вантажу, який був завантажений залізницею;

видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею;

прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Частиною 1 ст. 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з правилами іншому підприємству.

Відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ст. 114 Статуту).

Згідно зі ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу. Невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником у накладній, засвідчується комерційним актом (ст. 129 Статуту).

Як встановлено судом, вагони №№ 61908968, 60985280, 60419066, 56156904, 63441661 надійшли на станцію Волноваха Донецької залізниці з порушеним маркуванням та виїмками вантажу, а тому був проведений комісійний огляд зазначених вагонів та встановлена невідповідність фактичної маси вантажу масі, указаній в залізничних накладних, про що були складені відповідні комерційні акти. Крім того, було встановлено, що маркування порушено, вагон прибув у технічному та справному стані, течі вантажу немає.

Зазначені акти є належними та вірогідними доказами факту нестачі (незбереження) вантажу, переданого на перевезення.

Згідно з п. 27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить для вантажу, зданого до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані - 2 % маси, зазначеної в перевізних документах.

Сума норми природної втрати та граничного розходження від маси вантажу у вагоні № 61908968 складає 799,00 кг (39 950 кг (маса зазначена у накладній) * 2 %). Кількість фактичної недостачі у вагоні № 61908968 становить 1 951 кг (1,95 тонни) (2 750 кг (недостача зазначена у комерційному акті) - 799 кг (сума норми природної втрати)).

Вартість 1 тонни вантажу у вагоні № 61908968 відповідно до рахунку-фактури ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" від 25.09.2019 р. та сертифікату якості № 15667 становить 7 935,36 грн (3 674 731,32 грн. (загальна вартість вантажу без ПДВ) * 1,2 : 555,70 т (загальна кількість вантажу згідно рахунку)).

Отже, сума втраченого вантажу у вагоні № 61908968 складає 15 473,95 грн (1,95 т (кількість фактичної недостачі вантажу) * 7 935,36 грн (вартість 1 тонни вантажу).

У вагоні № 60985280 сума норми природної втрати та граничного розходження від маси вантажу складає 796 кг (39 800 кг (маса зазначена у накладній) * 2 %). Кількість фактичної недостачі у вагоні № 60985280 становить 1 454 кг (1,45 тонни) (2 250 кг (недостача зазначена у комерційному акті) - 796 кг (сума норми природної втрати)).

Вартість 1 тонни вантажу у вагоні № 60985280 відповідно до рахунку-фактури ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" від 25.09.2019 р. та сертифікату якості № 15667 становить 7 935,36 грн (3 674 731,32 грн. (загальна вартість вантажу без ПДВ) * 1,2 : 555,70 т (загальна кількість вантажу згідно рахунку)).

Таким чином, сума втраченого вантажу у вагоні № 60985280 складає 11 506,27 грн (1,45 т (кількість фактичної недостачі вантажу) * 7 935,36 грн. (вартість 1 тонни вантажу).

У вагоні № 60419066 сума норми природної втрати та граничного розходження від маси вантажу складає 803 кг (40 150 кг (маса зазначена у накладній) * 2 %). Кількість фактичної недостачі у вагоні № 60419066 становить 1 447 кг (1,45 тонни) (2 250 кг (недостача зазначена у комерційному акті) - 803 кг (сума норми природної втрати)),

Вартість 1 тонни вантажу у вагоні № 60419066 відповідно до рахунку-фактури ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" від 25.09.2019 р. та сертифікату якості № 15667 становить 7 935,36 грн (3 674 731,32 грн. (загальна вартість вантажу без ПДВ) * 1,2 : 555,70 т (загальна кількість вантажу згідно рахунку)).

Таким чином, сума втраченого вантажу у вагоні № 60419066 складає 11 506,27 грн. (1,45 т (кількість фактичної недостачі вантажу) * 7 935,36 грн (вартість 1 тонни вантажу).

У вагоні № 56156904 сума норми природної втрати та граничного розходження від маси вантажу складає 822 кг (41 100 кг (маса зазначена у накладній) * 2 %). Кількість фактичної недостачі у вагоні № 56156904 становить 1 828 кг (1,83 тонни) (2 650 кг (недостача зазначена у комерційному акті) - 822 кг (сума норми природної втрати)),

Вартість 1 тонни вантажу у вагоні № 56156904 відповідно до рахунку-фактури ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" від 25.09.2019 р. та сертифікату якості № 15667 становить 7 935,36 грн (3 674 731,32 грн. (загальна вартість вантажу без ПДВ) * 1,2 : 555,70 т (загальна кількість вантажу згідно рахунку)).

Отже, сума втраченого вантажу у вагоні № 56156904 складає 14 521,71 грн. (1,83 т (кількість фактичної недостачі вантажу) * 7 935,36 грн (вартість 1 тонни вантажу).

У вагоні № 63441661 сума норми природної втрати та граничного розходження від маси вантажу складає 853 кг (42 650 кг (маса зазначена у накладній) * 2 %). Кількість фактичної недостачі у вагоні № 63441661 становить 647 кг (0,65 тонни) (1 500 кг (недостача зазначена у комерційному акті) - 853 кг (сума норми природної втрати)).

Вартість 1 тонни вантажу у вагоні № 63441661 відповідно до рахунку-фактури ПрАТ "Авдіївський коксохімічний завод" від 25.09.2019 р. та сертифікату якості № 15667 становить 7 935,36 грн (3 674 731,32 грн. (загальна вартість вантажу без ПДВ) * 1,2 : 555,70 т (загальна кількість вантажу згідно рахунку)).

Отже, сума втраченого вантажу у вагоні № 63441661 складає 5 157,98 грн. (0,65 т (кількість фактичної недостачі вантажу) * 7 935,36 грн (вартість 1 тонни вантажу).

Таким чином загальна сума збитків, понесених внаслідок незбереження вантажу під час перевезення, становить - 58 166,18 грн (15 473,95 грн + 11 506,27 грн + 11 506,27 грн + 14 521,71 грн + 5 157,98 грн).

Згідно з ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

Установивши фактичні обставини в даній справі, суд вважає, що невиконання відповідачем визначених законодавством зобов`язань в частині збереження перевезеного вантажу за залізничною накладною № 51736213 від 25.09.2019 р. призвело до втрати частини вантажу, внаслідок чого позивачу були завдані збитки у розмірі його дійсної вартості, що є складом порушення господарського зобов`язання. У той же час, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди (ст. 113 Статуту).

Доводи відповідача про ненадання позивачем доказів, що засвідчують кількість і вартість відправленого вантажу, суд до уваги не приймає та зазначає наступне.

Відповідно до ст. 115 Статуту вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.

На підтвердження кількості та вартості відправленого вантажу позивачем були надані залізнична накладна № 51736213 від 25.09.2019 р., рахунок-фактура № 92824751 від 25.09.2019 р., сертифікат якості № 15667. При цьому слід зазначити, що у рахунку-фактурі була зазначена залізнична накладна № 51736213 від 25.09.2019 р., а на зворотній стороні цієї накладної та сертифікатах якості - номери вагонів і їх вага.

Також платіжними дорученнями № 4500095824 від 20.11.2019 р., № 4500095593 від 19.11.2019 р. був оплачений товар у кількості, зазначеній в накладній та рахунку-фактурі.

За таких обставин суд вважає доведеними позивачем кількість і вартість товару належними та вірогідними доказами, якими є первинні бухгалтерські документи.

Отже, враховуючи наведене та беручи до уваги підтверджений факт вчинення залізницею порушення господарського зобов`язання, що виявилось у незбереженні вантажу, недостача якого сталася з вини відповідача та завдала позивачу збитків на суму 58 166,18 грн, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у сумі 58 166,18 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати, які складаються із судового збору, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Щодо стягнення витрат, понесених ПрАТ "ММК ім. Ілліча" на правничу допомогу, заявлених у позові у сумі 2 158, 16 грн., суд зазначає, що згідно з п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті ( сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

У даному випадку на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу у сумі 2 158, 16 грн. позивач надав: договір про надання правової допомоги № 845 від 30.03.2018 р., укладений між ПрАТ "ММК ім. Ілліча" та Адвокатським об`єднанням "Всеукраїнська адвокатська допомога", відповідно до якого адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати клієнту правову допомогу з питань, що виникають у процесі господарської діяльності клієнта в порядку та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1); додаткову угоду № 87/1 від 20.03.2020 р. до договору про надання правової допомоги, акт № 1 від 25.03.2020 р. приймання-передачі наданих послуг, згідно із яким вартість послуг адвокатського об`єднання за цим актом приймання-передачі послуг становить 2 158,16 грн.; свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю, виданого адвокату Краснопьоровій О. С. (серія ДН № 3605 від 27.07.2016 р.).

У п. 3.1 додаткової угоди № 87/1 від 20.03.2020 р. до договору про надання правової допомоги встановлений порядок оплати гонорару, яким визначено, що оплата послуг здійснюється протягом 5 календарних днів після підписання сторонами акту надання послуг і отримання клієнтом рахунків від адвокатського об`єднання.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено, що акт приймання-передачі наданих послуг правничої допомоги № 1 був підписаний між ПрАТ "ММК ім. Ілліча" та АО "Всеукраїнська адвокатська допомога" 25.03.2020 р., однак, станом на дату прийняття даного рішення (09.07.2019 р.) позивачем не надано доказів оплати понесених витрат на професійну правничу допомогу, у звязку з чим вказана вимога позивача залишається без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення збитків у сумі 58 166,18 грн. задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченка, 1, ідентифікаційний код 00191129) збитки у сумі 58 166 (п`ятдесят вісім тисяч сто шістдесят шість) грн. 18 коп., витрати по сплаті судового збору у сумі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп.

Повне судове рішення складене 20 липня 2020 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К. І.