Ухвала суду № 90513153, 15.07.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/10031/20

1-кс/755/3303/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2020 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., при секретарі Кацап В.Р., за участі прокурора Колесника О.О., захисника Гащака Б.В., підозрюваної ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Сидорова І.О., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Колесником О.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Київ, громадянки України, з вищою освітою, непрацюючої, незаміжньої, маючої на утриманні одну малолітню дитину, зареєстрованої та проживаючої за адресою АДРЕСА_1 ,

підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України,

У С Т А Н О В И В :

15 липня 2020 року старший слідчий Дніпровського управління поліції головного управління Національної поліції в м. Києві Сидоров І.О. звернувся до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Клопотання погоджено прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Колесником О.О.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.

Дніпровським управлінням поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР за №12020100040004398 від 13.07.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.

Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу підозрюваній, слідчий посилається на те, що підставою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до семи років, а також ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_2 , покладених на неї процесуальних обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування незаконно впливати на свідків або потерпілого у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто в межах вказаного кримінального провадження існують ризики.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрювана ОСОБА_2 , її захисник - адвокат Гащак Б.В. заперечували щодо задоволення клопотання, посилались на необґрунтованість ризиків, просили застосувати більш м`який запобіжний захід.

Заслухавши думку прокурора, захисника, пояснення підозрюваного, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

13 липня 2020 року о 07 од. 00 хв. ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

13.07.2020 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України.

Так, ОСОБА_2 підозрюється в тому, що 13.07.2020 перебувала на території ПКіВ «Гідропарк» у кафе «Фабор», де в останньої виник злочинний умисел на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із внутрішнім насильством (отруєнням), небезпечним для життя та здоров`я потерпілого.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 13.07.2020 року близько 04 години 50 хвилин, ОСОБА_2 , перебуваючи на літній терасі кафе «Фабор» у ПКіВ «Гідропарк» у м. Києві, разом з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дістала заздалегідь підготовлену речовину, що мала при собі та додала до алкогольного напою останнього.

В подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із внутрішнім насильством (отруєнням), небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, ОСОБА_2 , дочекалась того, що потерпілий після вживання напою із невідомою речовиною, почав втрачати свідомість та падати під стіл.

Ввівши в безпорадний стан потерпілого, ОСОБА_2 , діючи умисно, з корисливих спонукань, відкрито викрала в гр. ОСОБА_3 золоту чоловічу обручку, мобільний телефон марки «Редмі» та грошові кошти у сумі 72 грн. 00 коп.

В подальшому ОСОБА_2 зберігаючи викрадене майно при собі намагалася з місця вчинення злочину піти, але була помічена та затримана сторонніми особами, що стали очевидцями даної події.

Також слідчим до матеріалів клопотання про обрання запобіжного заходу, було долучено вимогу ОСОБА_2 , відповідно до якої остання неодноразово притягалась до кримінальної відповідальності. Зокрема, на розгляді Печерського районного суду міста Києва та Солом`янського районного суду міста Києва перебувають кримінальні провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 та ч. 3 ст. 185 КК України.

У силу ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний, крім передбачених ст.177 КПК ризиків, оцінити у сукупності інші обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків та низку інших факторів, які мають суттєве значення для застосування певного запобіжного заходу.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З урахуванням наведених обставин, з оглядом на ст.ст. 177, 194 КПК України, під час вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу, слідчий суддя оцінює зібрані докази на предмет обґрунтованості підозри.

Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом огляду предмету від 14.07.2020 року; протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_2 , протоколами допиту свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_3 ; протоколом перегляду відеозапису від 14.07.2020 року та іншими матеріалами кримінального провадження.

Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України. Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

На час розгляду клопотання підозрювана ОСОБА_2 має постійне місця проживання, раніше неодноразово судима, не працює, неодружена, має на утриманні малолітню дитину. На переконання слідчого судді, є підстави вважати, що, не перебуваючи в умовах запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_2 може здійснити спробу ухилення від слідства та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, в даному конкретному випадку не зможе забезпечити належної її процесуальної поведінки.

В той же час, практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Крім того, за змістом п.п. «b» та «c» ст. 5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, особу може бути позбавлено свободи для забезпечення виконання нею будь-якого обов`язку, встановленого законом, а також з метою її допровадження до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про те, що міра запобіжного заходу у виді тримання під вартою на початковому етапі досудового розслідування забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.

При цьому, враховуючи тяжкість злочину, обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан особи, його соціальні зв`язки, так само слідчий суддя враховує наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які вказують на те, що є велика ймовірність того, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вважає за належне призначити заставу у розмірі відповідно ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі, який становить п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 105 100 грн., яка в достатній мірі гарантує виконання підозрюваною ОСОБА_2 покладених на неї обов`язків.

Окрім цього, обираючи відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді застави, вважаю за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на неї такі обов`язки:

1. прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

2. не відлучатись з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 206, 309 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 10 вересня 2020 року, включно.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання 13 липня 2020 року.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід - заставу для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, визначених КПК України, - у розмірі 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 105 100 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої вона підлягає звільненню з-під варти.

В разі внесення застави покласти на ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

1. прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

2. не відлучатись з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Визначити двомісячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

Роз`яснити підозрюваній, що в разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваної ОСОБА_2 , вона вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_2 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрювана, обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушити інші покладені на неї при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваної, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення її винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя М.Г.Сазонова