Ухвала суду № 905053, 14.06.2007, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

№ К-8866/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня2007 року                                                                                                 м. Київ

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Федорова М.О., Шипуліної Т.М.

при секретарі                                ГончаренкуР.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекціїу Петровському районі м. Донецька

на постановуДонецького апеляційного господарського судувід 07.06.2005 р.

у справі№ 2/296а господарського суду Донецької області

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Наукове-виробниче підприємство «Енергосплав»

до Державної податкової інспекціїу Петровському районі м. Донецька

третя особавідкрите акціонерне товариство «Алчевськкокс»

провизнання недійсними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2005 р. рішення господарського суду Донецької області від 12.10.2004 р. в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Петровському районі м. Донецька від 21.07.2004 р. № 0000062650/2 про визначення ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Енергосплав»» податкового зобов’язання за платежем з податку на прибуток в сумі 1305260,00 грн., у тому числі: 767800,00 грн. – основний платіж та 537460,00 грн. – штрафні санкції та від 21.07.2004 р. № 0000092650/2 в частині зменшення в картці особового рахунку вказаного товариства сум бюджетного відшкодування, задекларованих за жовтень, листопад 2003 року, на 149649,00 грн. та 22708,00 грн. відповідно скасовано, справу в зазначеній частині позовних вимог направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Петровському районі м. Донецька від 21.07.2004 р. № 0000082650/2 про визначення ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Енергосплав»» податкового зобов’язання за платежем з податку на додану вартість / штрафні санкції / в сумі 176909,50 грн. та від 21.07.2004 р. № 0000092650/2 в частині зменшення в картці особового рахунку позивача сум бюджетного відшкодування, задекларованих за липень, серпень, вересень 2003 року. на 12270,00 грн., 213571,00 грн. та на 127978,00 грн. відповідно рішення господарського суду Донецької області від 12.10.2004 р. залишено без змін.

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.05.2005 р., ухваленим за результатами нового розгляду справи, позов задоволено частково: визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Петровському районі м. Донецька від 21.07.2004 р. № 0000062650/2 та від 21.07.2004 р. № 0000092650/0 в частині зменшення в картці особового рахунку ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Енергосплав»» сум бюджетного відшкодування, задекларованих за жовтень, листопад 2003 року, на 149649,00 грн. та на 22708,00 грн. відповідно.

В іншій частині позовних вимог провадження по справі припинено на підставі пункту 2 частини 1 ст.80 ГПК України.

Висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову в зазначеній частині позовних вимог вмотивований посиланням на недоведеність в судовому процесі факту продажу позивачем у ІУ кварталі 2003 року ВАТ «Алчевськокс» будівельно-монтажних робіт на суму 2630792,58 грн., а відтак і факту заниження позивачем на вказану суму в податковому обліку за 2003 рік валових доходів та за жовтень, листопад 2003 року загального обсягу продаж для визначення податкових зобов’язань з податку на додану вартість; на встановлений факт використання позивачем кредиту, наданого АКБ «Автокразбанк» за кредитним договором від 02.04.2003 р. № 43К/Л, на цілі, безпосередньо обумовлені веденням власної господарської діяльності, що давало позивачу право на віднесення до валових витрат в податковому обліку за ІІ-ІУ квартали 2003 року процентів за кредитом в загальній сумі 121300,00 грн.

Припинення провадження у справі судом першої інстанції було здійснено щодо позовних вимог, стосовно яких спір був вирішений рішенням суду від 12.10.2004 р. в тій його частині, яка була залишена без змін постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2005 р.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.06.2005 р. рішення суду першої інстанції від 04.05.2005 р. скасоване в частині припинення провадження по справі з огляду на вирішення спору у відповідній частині позовних вимог судовим рішенням, яке вступило в законну силу.

В іншій частині рішення від 04.05.2005 р. залишене без змін з мотивів відповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи та правильному застосуванню норм матеріального права.

В касаційній скарзі ДПІ у Петровському районі м. Донецька просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 07.06.2005 р. та рішення суду першої інстанції від 04.05.2005 р. в частині задоволених позовних вимог, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій підпункту 5.3.2 пункту 5.3, підпункту 5.5.1 пункту 5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», підпункту 4.4.1 пункту 4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Заперечуючи проти касаційної скарги, ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Енергосплав» просить залишити скаргу без задоволення, вважаючи скаргу необґрунтованою.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу податкового зобов’язання за платежем з податку на прибуток в сумі 1305260,00 грн., в тому числі 767800,00 грн. – основний платіж та 537460,00 грн.  – штрафні санкції, накладені на підставі підпунктів 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також для зменшення в картці особового рахунку позивача сум бюджетного відшкодування, задекларованих за жовтень, листопад 2003 року, на 149649,00 грн. та на 22708,00 грн. відповідно слугував висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 14.04.2004 р. № 16/26-04/32001775, про заниження позивачем валових доходів в податковому обліку за ІУ квартал 2003 року на 2630792,58 грн., завищення валових витрат в податковому обліку за ІІ-ІУ квартали 2003 роки на 121300,00 грн., заниження загального обсягу продаж, який підлягав оподаткуванню податком на додану вартість, в податковому обліку за жовтень, листопад 2003 року на 2630792,58 грн.

При цьому контролюючий орган виходив з того, що позивач не відтворив в податковому обліку з податку на прибуток та з ПДВ вартість проданих в ІУ кварталі 2003 року ВАТ «Алчевськокс» будівельно-монтажних робіт на спорудження виробничого комплексу по металургійній переробці лому свинцевих акумуляторів в сумі 2630792,58 грн., а також безпідставно відніс на валові витрати проценти в сумі 121300,00 грн., сплачені банку за кредитом, використаним для фінансування будівництва вказаного виробництва, оскільки витрати на спорудження цього виробництва є витратами, передбаченими підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Судом встановлено факт здійснення між позивачем та ВАТ «Алчевськокс» господарської операції з продажу в ІІІ кварталі 2004 року робіт з реконструкції та модернізації бензольного відділення та електромайстерні, переданими позивачу в користування ВАТ «Алчевськокс» за договором оренди від 24.01.2003 р., на суму 748999,67 грн., включаючи ПДВ в сумі 124833,28 грн., що підтверджується актом приймання-предачі від 05.08.2004 р. та податковою накладною від 04.08.2004 р. № 45.

В судовому процесі не знайшли підтвердження доводи відповідача про виконання позивачем для ВАТ «Алчевськкокс» будівельно-монтажних робіт на суму 2630792,58 грн. в ІУ кварталі 2003 року.

На підставі досліджених інвентарних карток на основні засоби ВАТ «Алчевськкокс», в яких відсутнє збільшення вартості переданих в оренду позивачу виробничих комплексів в ІУ кварталі 2003 року, заперечень ВАТ «Алчевськкокс» факту придбання у позивача будівельно-монтажних робіт зазначеною вартістю, довідки про результати позапланової зустрічної перевірки ВАТ «Алчевськкокс»  від 14.01.2004 р., договору від 30.04.2003 р. № 5, укладеного між позивачем , як замовником, та ТОВ «Укрінтербуд», як генеральним підрядником, на виконання будівельно-монтажних робіт по спорудженню виробничого комплексу по металургійній переробці брухту лому свинцевих акумуляторів, оцінка яких відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, за правилами якого здійснено судовий розгляд справи, суди першої та апеляційної інстанції дійшли обґрунтованого висновку про недоведеність факту продажу позивачем ВАТ «Алчевськкокс» вказаних робіт, а відтак і факту заниження позивачем в податковому обліку валових доходів на 2630792,58 грн. та загального обсягу продаж, що підлягає оподаткуванню податком на додану вартість, на таку ж суму.

З врахуванням зазначених доказів суди попередніх інстанцій дали правильну оцінку акту Державної технічної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об’єкта виробництва з переробки відпрацьованих свинцевих акумуляторів / перша черга / від 30.10.2003 р. як такого, який при відсутності документів бухгалтерського обліку щодо продажу позивачем ВАТ «Алчевськкокс» будівельно-монтажних робіт на суму 2630792,58 грн. не є достатнім доказом зазначеного факту.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат належать суми будь-яких витрат , сплачених / нарахованих / протягом звітного періоду у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції / робіт, послуг / і охороною праці, у тому числі й витрати з придбанням електричної енергії / включаючи реактивну /, з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3 – 5.8 цієї статті.

Підпунктом 5.3.2 пункту 5.3 цієї статті з витрат, що входять до складу валових витрат, виключені витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів, та витрати, пов’язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, що підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону.

Разом з тим, підпунктом 5.5.1 пункту 5.5 ст.5 цього Закону до складу валових витрат віднесені будь-які витрати, пов’язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов’язаннями / у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами / протягом звітного періоду, якщо такі витрати або нарахування здійснюються у зв’язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Ця норма є спеціальною в регулюванні податкового обліку витрат, пов’язаних з нарахуванням процентів за борговими зобов’язаннями, а тому з врахуванням правила щодо застосування загальної та спеціальної норми суди першої та апеляційної інстанцій правильно керувалися цією нормою та зробили правомірний висновок про наявність у позивача законних підстав для віднесення в податковому обліку за ІІ-ІУ квартали 2003 року до валових витрат процентів в сумі 121300,00 грн. за банківським кредитом, використаним на виробничі потреби, хоча ці потреби і пов’язані з будівництвом та реконструкцією основних фондів.

Висновок суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для припинення провадження у справі в частині позовних вимог, стосовно яких спір вирішений судовим рішенням, що набрало законної сили, відповідає правильному застосуванню ст. 80 ГПК України.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права.

Керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекціїу Петровському районі м. Донецька залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського судувід 07.06.2005 р.– без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий                                                                                             Усенко Є.А.

Судді                                                                                                           Бившева Л.І.

                                                                                                                      Костенко М.І.

                                                                                                                      Федоров М.О.

                                                                                                                      Шипуліна Т.М.

З оригіналом згідно

Суддя                                                           Усенко Є.А.