Рішення № 90474870, 15.07.2020, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/4819/20

Провадження № 2/947/2191/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2020 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючий - суддя Васильків Олена Василівна,

секретар судового засідання - Белінська Ганна Сергіївна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691, місцезнаходження: 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

05.03.2020 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача, в якому просить визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті батька позивача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 10.03.2020 року провадження по справі відкрито.

В ході розгляду справи судом були витребувані докази.

Ухвалою суду від 15.07.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, вимоги підтримує у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Представник відповідача Одеської міської ради до судового засідання не з`явився, повідомлявся належним чином.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З урахуванням вказаного суд приходить до висновку про наявність підстав у розумінні ч. 1 ст. 280 ЦПК України для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

ІІ. АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ

В своїх позовних вимогах позивач ОСОБА_1 посилається на те, що є донькою покійного ОСОБА_2 , після смерті якого ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина на належне померлому на праві приватної власності майно, а саме нежилі приміщення №4, які в цілому складаються з нежилих приміщень цокольного поверху, загальною площею 70,5 кв.м, що розташоване за адресою: АДРЕСА_4 . 26.12.2019 року позивач звернулась до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ярош О.М. з питанням про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . Листом приватного нотаріуса від 09.01.2020 року позивачу відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - прийняття заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , в якому роз`яснено, що позивачем ОСОБА_1 пропущено шестимісячний строк для прийняття спадщини. Про те, що після смерті батька залишилось спадкове майно позивачу стало відомо лише у грудні 2019 року. Позивач посилається на те, що смерть її батька позначилась на її психічно-емоційному стані, а також з юридичної необізнаності позивач своєчасно не звернулась до нотаріальної контори для прийняття спадщини.

В судовому засіданні 18.06.2020 року позивач та її представник надали пояснення, та підтримали позовні вимоги у повному обсязі, в подальшому до судового засідання не з`явились, надали заяву про розгляд справи за відсутності.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, будь-яких заяв стосовно суті позовних вимог на адресу суду не надавав.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

28.08.2004 року позивач по справі ОСОБА_3 зареєструвала шлюб, про що складено актовий запис №587, що вбачається з свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції м. Одеси, змінивши прізвище з ОСОБА_1 на « ОСОБА_1 »/а.с.18/.

Як вбачається зі свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 , виданого 23.10.1981 року Жовтневим ЗАГС м. Одеси, позивач по справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є донькою померлого ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 09.10.2018 року складено актовий запис №10437, що вбачається з свідоцтва про смерть, серія НОМЕР_4 , виданого Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області /а.с.13/.

Згідно свідоцтва про право власності на нежилі приміщення №4 від 03.10.2007 року померлому ОСОБА_2 на праві приватної власності належали приміщення цокольного поверху, загальною площею 70, кв. м, за адресою: АДРЕСА_4 /а.с.14/.

Судом досліджено відповідь приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Ярош О.М. вих.№1/01-16 від 09.01.2020 року, згідно якої позивачу роз`яснено про відмову у вчиненні нотаріальної дії - прийнятті заяви про прийняття спадщини після смерті батька позивача - ОСОБА_2 , у зв`язку з тим, що позивачем ОСОБА_1 пропущено строк на прийняття спадщини спадкоємцем /а.с.19/.

24.04.2020 року на ухвалу суду від 10.03.2020 року Київська державна нотаріальна контора у м. Одесі надала інформаційну довідку №60000786, згідно якої вбачається, що спадкова справа до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилась /а.с.30-31/.

В ході судового розгляду справи судом допитано свідка ОСОБА_6 .

В судовому засіданні 18.06.2020 року свідок пояснив, що позивач по справі ОСОБА_1 є дружиною його сина, вона перебувала у неналежному психічно-емоційному стані після смерті батька ОСОБА_2 , а також вказав, що вона не мала інформації щодо існування спадкового майна, так як правовстановлюючі документи на спадщину зберігались у свідка. Свідок проживає більшу частину часу за межами держави та не мав можливості надати позивачці оригінали вказаних документів своєчасно, через вказані обставини на думку свідка позивач не змогла у встановлений законом строк звернутись до нотаріуса для прийняття спадщини.

IV. ПРАВОВІ НОРМИ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Положеннями ст. 1216 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

V. ОЦІНКА ДОВОДІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ВИСНОВКИ СУДУ

В ході судового розгляду справи судом достеменно встановлено, що позивач ОСОБА_1 є донькою померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , тому є спадкоємцем першої черги за законом.

З матеріалів справи вбачається, що 09.01.2020 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ярош О.М. було відмовлено позивачу у прийнятті заяви про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_2 .

Проаналізувавши встановлені обставини, та враховуючи пояснення позивача та представника позивача, надані у судовому засіданні, а також пояснення свідка ОСОБА_6 , суд погоджується, що позивач по справі після смерті свого батька ОСОБА_2 знаходилась у неналежному психічно-емоційному стані, не мала в своєму розпорядженні оригіналів документів на спадкове майно, також була юридично необізнана щодо строків звернення з заявою про прийняття спадщини.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, з урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.

Керуючись ст. ст. 2, 76-83, 141, 263-265, 273, 280-289, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 1222, 1223, 1261, 1272 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 26597691, місцезнаходження: 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці з моменту набрання рішенням законної сили для прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.п. 15.5 п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги можуть бути подані через Київський районний суд м. Одеси.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження та подання заяви про перегляд заочного рішення продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення суду складено 20.07.2020 року.

Суддя Васильків О. В.