Ухвала суду № 90474868, 17.07.2020, Київський районний суд м. Одеси

справа № 520/6599/18

провадження № 2-з/947/863/20

УХВАЛА

про витребування доказів

17.07.2020 року м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Літвінової І.А.,

секретар суду – Молодов В.С.

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду у місті Одесі за відсутності учасників справи клопотання сторони позивача ОСОБА_1 (вхід. № ЕП-8476/20) у цивільній справі № 520/6599/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_4 та самостійним позовом третьої особи ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов`язання усунути наслідки незаконного будівництва шляхом приведення у відповідність до будівельних норм та правил чи знесення,

ВСТАНОВИВ:

У клопотанні (вхід. № ЕП-8476/20 від 17.07.2020) сторона позивача просить витребувати у КП «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради засвідчену належним чином реєстраційну справу відносно будинку АДРЕСА_1 (в тому числі технічний паспорт на будинок) та усі інші документи стосовно зазначеного будинку пов`язані з реєстрацією права власності на замовлення ОСОБА_2 .

У клопотанні зазначено, що позовні вимоги стосуються самочинного будівництва будинку АДРЕСА_1 , а саме будівництва без відповідних дозвільних документів та будівництво з порушенням будівельних норм та правил в сфері пожежної безпеки. 25 квітня 2019 року ухвалою суду було зобов`язано обох відповідачів надати засвідчений належним чином технічний паспорт на будинок від 20 квітня 2018 року, але до теперішнього часу технічний паспорт відповідачами не надано. Відповідна копія технічного паспорту, а також інші документи щодо реєстрації будинку, як новостворене майно можливо отримати у відповідного державного реєстратора. Первина реєстрація будинку була здійснена в КП «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради.

Сторона позивача просить поновити строк для подання вказаного клопотання, посилаючись на те, що воно не було подано разом з позовом з поважних причин та з звертатися раніше з таким клопотанням було недоцільно, сподіваючись на виконання відповідачами ухвали суду про витребування доказів.

У заяві додатково зауважено, що в наступному позивач буде заявляти клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи відносно будинку та позивач буде просити поставити перед експертом запитання щодо того, чи є будинок новостворений, або ні, тому є доцільним одержати усі документи від реєстратора.

За змістом статей 126, 127 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що Цивільний процесуальний кодекс України не встановлює неможливість поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів.

У відповідності до частин другої – четвертої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Згідно з ч. 5 ст. 127 ЦПК України пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист. Відповідно до статі 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Залишення без розгляду заяви позивача в даному випадку суперечило б завданню цивільного судочинства та не відповідало б конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Конституція України, як Закон прямої дії, має найвищу юридичну силу, а офіційне тлумачення конституційних положень здійснюється Конституційним Судом України, який у цілій низці своїх рішень висловив правову позицію щодо права на оскарження судових рішень та доступу до правосуддя, згідно з якою кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку; суд не може відмовити у правосудді, якщо особа вважає, що її права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод; відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке, згідно зі ст. 64 Конституції України, не може бути обмежене (пункти 1,2 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року №9-зп, абзац 7 пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Крім цього, у низці рішень Європейського Суду з прав людини, юрисдикцію якого в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті справи.

У справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Таким чином, вказані обставини свідчать про необхідність розглянути клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Положеннями статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини шостої статті 127 ЦПК України про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Із змісту частини другої статті 77 ЦПК України вбачається, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як вбачається із змісту частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування при розгляді справ в порядку цивільного судочинства є не тільки обставини, що підтверджують заявлені вимоги, а також і ті, що мають інше значення для її розгляду.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК).

Суд наголошує, що саме засада змагальності опосередковано, через її контролюючу функцію, є гарантом законності, об`єктивності, неупередженості та повноти судового розгляду справи.

Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.

Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).

Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні - протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов`язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав. При цьому, важливим є встановлення оптимального співвідношення активності сторін та активності суду.

В рішеннях де Європейський суд з прав людини дійшов висновку про порушення статті 6 Конвенції, зазначено: Суд відзначає, що одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх (див., mutatis mutandis, рішення у справах «Лобо Мачадо проти Португалії» (Lobo Machado v. Portugal) і «Фермьойлєн проти Бєльгії» (Vermeulen v. Belgium) від 20 лютого 1996 р., ReportsofJudg mentsand Decisions 1996-I, сс. 206-07, п. 31 і п. 23, п. 33, відповідно, та рішення у справі «Нідерост-Губер проти Швейцарії» (Niderost Huberv. Switzerland) від 18 лютого 1997 р., Reports 1997-I, с. 108, п. 24).

Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 р., серія A № 140, с. 29, п. 46).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

В ході розгляду клопотання суд дійшов висновку про його задоволення.

Представник позивача ОСОБА_1 , подаючи клопотання про витребування доказів, просить звільнити позивача від сплати судового збору з посиланням на положення ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», ст. 55 Конституцію України та ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Суд встановив відсутність необхідності вирішувати таке питання ухвалою суду, оскільки таке витребування не є тотожним витребуванню та (або) огляду доказів в порядку їх забезпечення, а отже за витребування доказів, про які просить позивач сплата судового збору не передбачена.

Враховуючи принцип диспозитивності суд витребує докази в тому порядку, про який вимагає позивач у своєму клопотанні.

Керуючись ст.ст. 127, 84, 7, 133-142 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання сторони позивача про поновлення строку та витребування доказів – задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для подання клопотання про витребування доказів у цивільній справі № 520/6599/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи: Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, Київська районна адміністрація Одеської міської ради, ОСОБА_4 та самостійним позовом третьої особи ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зобов`язання усунути наслідки незаконного будівництва шляхом приведення у відповідність до будівельних норм та правил чи знесення.

Клопотання про витребування доказів задовольнити.

Витребувати від КП «Комунально-реєстраційні послуги» Великобугаївської сільської ради засвідчену належним чином реєстраційну справу відносно будинку АДРЕСА_1 (в тому числі технічний паспорт на будинок) та усі інші документи стосовно зазначеного будинку, пов`язані з реєстрацією права власності на замовлення ОСОБА_2 .

Копію ухвали направити/видати для виконання.

Строк виконання ухвали – до 20 серпня 2020 року.

Зобов`язати виконавців ухвали у випадку неможливості подати докази, які витребовує суд, або неможливості подати такі докази у встановлені строки - повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Попередити виконавця ухвали, що у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені Цивільним процесуальним кодексом України. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Підготовче судове засідання у цивільній справі № 520/6599/18 продовжити 20 серпня 2020 року о 15 годині 00 хвилин в залі к.-240 Київського районного суду м. Одеси.

Розгляд справи продовжити у закритому судовому засіданні.

Попередити учасників справи та процесу про обов`язок не розголошувати інформацію, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувається в закритому судовому засіданні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання судом та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

З текстом ухвали можна ознайомитись за веб-адресою: www.reyestr.court.gov.ua.

Отримувати інформацію щодо справи учасники справи можуть на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://ki.od.court.gov.ua.

Суддя Літвінова І. А.