Ухвала суду № 90450209, 17.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

17 липня 2020 р.Справа № 160/6016/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши заяву Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про забезпечення позову за адміністративним позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

02.06.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому позивач просить суд:

- зупинити виконавче провадження, відкрите на підставі постанови від 13.05.2020 року у виконавчому провадженні № 620055902 шляхом заборони вчиняти будь-які виконавчі дії та прийняття будь-яких рішень – до винесення рішення за результатами розгляду даного позову;

- скасувати постанову головного державного виконавця в межах ВП № 620055902 Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бялого Максима Глібовича про відкриття виконавчого провадження від 13.05.2020 року.

Ухвалою суду від 05.06.2020 року було залишено без руху позовну заяву Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби та надано позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви.

Разом з позовом позивач надав суду заяву про забезпечення позовної заяви, в якій просить суд: зупинити виконавче провадження, відкрите на підставі постанови від 13.05.2020 року у виконавчому провадженні № 620055902 шляхом заборони вчиняти будь-які виконавчі дії та приймати будь-які рішення, до винесення рішення за результатами розгляду позову.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що дії державного виконавця щодо прийняття оскаржуваної постанови про відкриття виконавчого провадження є предметом оскарження в даній справі, тому вчинення подальших виконавчих дій є передчасним.

Суд, розглянувши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, проаналізувавши норми КАС України, доходить висновку про наявність підстав для повернення зазначеної заяви без розгляду, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, у ст. 152 КАС України визначені зміст і форма заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 152 КАС України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:

1) найменування суду;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Так, вивчивши подану позивачем заяву про забезпечення позову, суд зазначає, що вона не відповідає вимогам, встановленим у ст. 152 КАС України до письмової форми цієї заяви.

Крім того, за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову позивач не сплатив судовий збір, з приводу чого суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 152 КАС України, до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Оскільки, заява про забезпечення позову зазначена позивачем безпосередньо у позовній заяві без урахування вимог ст. 152 КАС України.

Частиною 2 ст. 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 6 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову справляється судовий збір у розмірі 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2020 року – 2102,00 грн.

Отже, у 2020 році за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову справляється судовий збір у розмірі 630,60 грн (0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 0,3 від 2102,00 грн).

Натомість, позивач при поданні заяви про забезпечення позову не сплатив судовий збір. Тому, суд бере до уваги вимоги ч. 4 ст. 152 КАС України та ч. 7 ст. 154 КАС України, враховує, що позивачем не надано суду документу на підтвердження сплати судового збору за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову у встановленому законом порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 7 ст. 154 КАС України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

З урахуванням викладеного вище, суд вважає за необхідне повернути заяву про забезпечення позову, як таку, що подана без додержання вимог ст. 152 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 152, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Заяву Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про забезпечення позову за адміністративним позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про скасування постанови – повернути без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Лозицька