Ухвала суду № 90442921, 17.07.2020, Якимівський районний суд Запорізької області

УХВАЛА

iменем України

Справа № 330/2027/19

1-кп/330/69/2020

"17" липня 2020 р. Якимівський районний суд Запорізької області в складі:

судді Ковальчук О.А.,

за участю секретаря Шеліпової Ю.В.,

прокурора Якимнюка С.А,

обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника Фоменка О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Якимівка Запорізької області клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.190, ч.2 ст.289 КК України та клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_2 ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу,

в с т а н о в и в:

21.05.2020 року ухвалою Якимівського районного суду Запорізької області за клопотанням прокурора було продовжено строк дії раніше обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів, тобто до 20.07.2020 року включно.

10.07.2020 року надійшло клопотання прокурора про продовження строку дії раніше обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання від вартою на два місяці з триманням обвинуваченого під вартою в ДУ «Запорізькій слідчий ізолятор». Клопотання прокурора обґрунтовано наступним: Якимівським районним судом здійснюється судовий розгляд в об`єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.190, ч.2 ст.289 КК України. Фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень, в яких обвинувачується ОСОБА_1 , викладені в направлених до суду обвинувальних актах, які долучені до кримінального провадження (судової справи).

У стадії досудового розслідування ухвалою слідчого судді Якимівського районного суду від 09.08.2019 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 , який був затриманий 06.08.2019 року за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 20 години 00 хвилин 04.10.2019 року.Під час судового розгляду суд неодноразово продовжував строк тримання під вартою.

На теперішній час триває судовий розгляд кримінального провадження, не допитані потерпілі та свідки, заявлені стороною обвинувачення, не оглянуті предмети та документи, які на думку сторони обвинувачення, мають ознаки речових доказів. Окрім цього, на даний час тривають карантинні заходи, введені на всій території України, які заважають та навіть унеможливлюють явку в судове засідання потерпілих та свідків, які на даний час не допитані.

Разом з тим, на даний час наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що є підставою для подальшого тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, зазначені ризики не змінилися з часу останнього продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, а саме з 21.05.2020 року.

Обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі, може здійснити дії, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: п.1 ч.1 ст.177 КПК України - переховуватися від суду, оскільки він розуміє, що за вчинені ним злочини, передбачені ч.2 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років з конфіскацією майна або без такої і у разі доведеності його винуватості під час судового розгляду до нього, з урахуванням його не знятих та непогашених судимостей, буде застосовано покарання у виді реального позбавлення волі без звільнення від його відбування.

Відповідно до копії довідки про звільнення ОСОБА_1 (наразі на даний час єдиний документ, що посвідчує його особу), засудженого до позбавлення волі, в якій зазначено, що звільнений ОСОБА_1 прямує до місця проживання: АДРЕСА_1 , але фактично попрямував до с.Астраханка Мелітопольського району Запорізької області, що свідчить про те, що ОСОБА_1 , вказуючи при звільненні з установи виконання покарань адресу, до якої він не має жодного відношення, ввів в оману адміністрацію установи.

- п.5 ч.1 ст.177 КПК України - перебуваючи на свободі, обвинувачений ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки є особою, раніше судимою за умисні злочини, у тому числі умисні злочини проти власності, передбачені ст.ст. 185, 186, 190 КК України, судимості за які не зняті та не погашені у встановленому законом порядку.

ОСОБА_1 неодноразово був засуджений за вчинення умисно корисливих середньої тяжкості та тяжких злочинів, судимість по яким не погашена та не знята.

Звільнившись з місць позбавлення волі після відбуття покарання у вигляді позбавлення волі за останнім вироком суду, ОСОБА_1 на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив та на даний час обвинувачується у вчиненні умисних корисливих середньої тяжкості та тяжких злочинів.

Вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. ОСОБА_1 неодноразово судимий. Не має міцних соціальних зв*язків, не має джерела доходів та будь-якої власності, що виключає можливість внесення ним застави. Загальним чинником неможливості застосування до ОСОБА_1 інших запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, є те, що всі інші запобіжні заходи передбачають проживання та перебування підозрюваного за місцем його проживання, але у ОСОБА_1 таке відсутнє.

В судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просить його задовольнити на підставах, викладених в письмовому клопотанні, оскільки розгляд справи триває, необхідно допитати свідків та потерпілих, ризики, які існували на досудовому розслідуванні продовжують існувати і під час судового розгляду.

В судовому засіданні обвинувачений та захисник заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просять змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт з 23.00 до 06.00 часу доби із покладенням на нього наступних обов`язків: не відлучатися із селища без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання. Клопотання обґрунтував наступним: ОСОБА_1 перебуває під вартою. За цей час у справі не вивчено жодного беззаперечного доказу, які б давали підстави вважати винність обвинуваченого у інкримінованих злочинах. Навпаки, допитані потерпілі та свідки та свідки дають показання, що суперечать показам, що були надані ними під час досудового розслідування та ставлять під сумнів вірну кваліфікацію інкримінованого злочину. Прокурор не довів беззаперечно існування ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.Окрім того, внаслідок неодноразових зривів судового засідання як через технічні проблеми неявку потерпілих та свідків у справі, обвинувачений безпідставно перебуває за ґратами, внаслідок чого нівелюються його права. мати обвинуваченого є інвалідом, паралізована частково та сліпа, потребує стороннього догляду, а єдиним родичем є обвинувачений ОСОБА_1 . З метою перебування у безпосередній близькості до Якимівського районного суду, ОСОБА_1 готовий вийняти житло.Обвинувачений не має наміру переховуватися від суду та вчиняти нові злочини.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши прокурора, обвинуваченого, захисника, допитавши свідка ОСОБА_4 , суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню частково, клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу в повному обсязі з наступних підстав:

Згідно ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_5 спливає 20.07.2020 року.

Тобто, відносно обвинуваченого було застосовано міру запобіжного заходу для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

При цьому судом, у відповідності до ст 178 КПК України, також враховується наступне.

На теперішній час триває судовий розгляд кримінального провадження, не допитані потерпілі та свідки, заявлені стороною обвинувачення, не оглянуті предмети та документи, які на думку сторони обвинувачення мають ознаки речових доказів. Окрім цього, на даний час тривають карантинні заходи, введені на всій території України, які заважають та навіть унеможливлюють явку в судове засідання потерпілих та свідків, які на даний час не допитані.Після спливу певного проміжку часу судового розгляду навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою обвинуваченого. Обвинувачений має хвору матір, яка потребує стороннього догляду, що підтверджується довідкою КНП «Мелітопольска центральна районна лікарня» за № н 35 від 15.07.2020 року.

Свідок ОСОБА_4 зазначив, що має приватизовану квартиру за адресою АДРЕСА_2 ,в якій на теперішній час ніхто не проживає.У зв*язку з чим він надав дозвіл ОСОБА_5 там проживати та доглядати її.

Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, п. 60 рішення у справі «Єлоєв проти України»).

Сама лише тяжкість інкриміновано злочину не може бути підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, про що неодноразова вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини (наприклад, справа Летельє проти Франції».

Згідно вимог глави 18 КПК України на прокурора покладено обов`язок кожного разу доводити не лише ту обставину, що ризики існують, але й ту, що ці ризики не зменшились і, що застосування запобіжного заходу і подалі є дійсно обґрунтованим.

Суд прийшов до висновку, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло в нічний період доби буде достатнім та ефективним заходом для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Окрім того, згідно чисельних рішень ЄСПЛ при здійсненні вибору між залишенням під вартою та звільненням презумпція залишається на користь звільнення («Моісеєв проти Росії» від 09.10.2008 року, «Биков проти Росії» від 10.03.2009 року, «Лавентс проти Латвії» від 21.11.2002 року).

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що об`єктивно доведеними у даному випадку є ризики, передбачені п.1,5 ч.1 ст. 177 КПК України, і таким ризикам цілком відповідає міра запобіжного заходу, на якій наполягає захисник Фоменко О.С., а саме - домашній арешт. Однак, суд вважає за доцільне призначити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, оскільки стороною захисту жодним чином не обґрунтовано необхідність припинення обмежень відносно обвинуваченого у денний час доби (лікування, навчання, робота).

Таким чином, суд приходить до висновку про доцільність зміни запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 з тримання під вартою на домашній арешт із забороною відлучатись з місця проживання в нічний час та покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, із застосуванням електронних засобів контролю з покладенням обов`язків, визначених п.п. 2, 3 ч. 5 статті 194 КПК України

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 331, 197, 199, 331, 370,371, 372 КПК України, суд,

ухвалив :

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому Скавронському у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.190, ч.2 ст.289 КК України задовольнити частково.

Копотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 Фоменка Олександра Сергійовича про зміну запобіжного заходу задовольнити.

Запобіжний захід, обраний відносно ОСОБА_1 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Астраханка Мелітопольського району Запорізької області, громадянина України, у вигляді тримання під вартою змінити на домашній арешту із застосуванням електронних засобів контролю строком на 2 місяці, тобто до 15.09.2020 року.

У відповідності до ч.5 ст. 194 КПК України зобов`язати обвинуваченого ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до суду в межах вказаного кримінального провадження, заборонити обвинуваченому ОСОБА_1 залишати житло за адресою АДРЕСА_2 в період часу з 21 години 00 хвилин до 6 години 00 хвилин наступного дня без дозволу суду, не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Порушення умов домашнього арешту має наслідком можливість застосування більш суворої міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти в залі суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Запорізького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя