Рішення № 90441174, 02.07.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/725/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.,

за участю секретаря судового засідання Ліман С.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

До Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з вказаним позовом звернулося Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк», в якому просило стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором № 26258018844811 від 21.05.2012 року в загальному розмірі 140133,00 грн та судові витрати у розмірі 2102,00 грн. В обґрунтування вказаних вимог позивач посилався на те, що 21 травня 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Ренесанс Капітал», правонаступником якого є позивач, було укладено кредитний договір № 26258018844811, відповідно до умов якого відповідач отримала кредит в сумі 3000 грн, який згодом було збільшено до 13400,00 грн. Відповідач взяті на себе кредитні зобов`язання належним чином не виконувала, в зв`язку з чим станом на 22.01.2020 року за нею утворилась вказана кредитна заборгованість, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 13641,20 грн., заборгованості за процентами в розмірі 26645,09 грн., заборгованість за комісією в розмірі 30,00 грн., штрафні санкції – 99816,71 грн.

Відповідач надала відзив, в якому позовні вимоги не визнала, посилаючись на необґрунтованість розрахунку заборгованості за тілом кредиту, процентами, штрафом та комісією. Так, при укладанні кредитного договору їй було встановлено кредитний ліміт в розмірі 3000 грн, строк дії кредитної картки закінчився останнім днем жовтня 2015 року та позивачем не наведено розрахунок комісії та штрафу, який до того ж не мав бути нарахований банком через проживання відповідача на території, де проводилася антитерористична операція. Також позивач заявила про застосування строку позовної давності.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи позивач був повідомлений належним чином, надав клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 , представник відповідача ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином, надали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

З`ясувавши обставини справ, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 21 травня 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Ренесанс Капітал», який діяв від власного імені та від імені та в інтересах ПрАТ «УАСК «АСКА-Життя» (страховик) на підставі Агентського договору, було укладено кредитний договір № 26258018844811, який складався з запропонованих банком Пропозиції укласти договір карткового рахунку та договір страхування (оферта) та Загальних умов відкриття та порядку ведення карткового рахунку та договору страхування, копії яких долучені до матеріалів справи. Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримала кредит у розмірі 3000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою комісії за обслуговування овердрафту 2 %, процентів за користування овердрафтом в розмірі 36 % річних та сплатою процентів за користування несанкціонованих овердрафтом в розмірі 36 % річних зі строком користування овердрафтом 24 місяці.

Згідно з п.1.1 Загальних умов овердрафт (або кредит) – це кредитні кошти, що надаються банком клієнту в межах ліміту овердрафту шляхом кредитування рахунку в порядку, визначеному договором. Операція з використання картки – отримання готівкових грошових коштів у пунктах видачі готівки й банкоматах та/або будь-який переказ коштів на користь банку (включаючи договірне списання) або ТСП, зокрема, для оплати товарів (робіт, послуг), крім переказу коштів, що здійснюється в порядку примусового списання коштів з розрахунку.

Відповідно до п.п. 2.1 Загальних умов банк зобов`язується відкрити рахунок і видати клієнту картку та протягом строку її дії забезпечувати можливість здійснювати операцій з її використанням, надавати інші послуги згідно з договором, а клієнт зобов`язується оплату чати послуги банку у відповідності до цього договору та чинних тарифів.

Згідно із п.п. 3.2.7, 3.2.8 Загальних умов клієнт має право щомісячно здійснювати погашення заборгованості за овердрафтом, що виникла у розрахунковому періоді, шляхом поповнення рахунку на кожну розрахункову дату коштами у розмірі, що є не меншим мінімального платежу, а також щомісячно в повному обсязі сплачувати проценти за користування овердрафтом й несанкціонованим овердрафтом, нараховані штрафні санкції (за наявності), а також погашати іншу заборгованість, що виникла у розрахунковому періоді, шляхом поповнення рахунку на кожну розрахункову дату коштами у відповідному розмірі.

Підпунктом 3.3.2 Загальних умов передбачено, що банк має право в односторонньому порядку змінювати тарифи або правила користування платіжними картками банку з повідомленням про це клієнта не пізніше ніж за 5 (п`ять) днів до введення в дію таких змін одним або декількома з способів, визначених в п. 2.6 договору. На умовах, визначених договором та протягом строку його дії встановити клієнту ліміт овердрафту та строк користування овердрафтом, а також змінювати їх, письмово повідомивши про це Клієнта шляхом направлення письмового повідомлення не пізніше ніж за 5 (п`ять) днів до дати встановлення / зміни (п. 3.3.3). Також банк має право за дорученням клієнта (п.4.11 договору) здійснювати операції та списувати з рахунку кошти, в тому числі за рахунок овердрафту (п.п.3.3.7 Загальних умов).

Відповідно до п.п.4.1 виключно за умови встановлення клієнту ліміту овердрафту банк здійснюватиме кредитування рахунку.

Кредитування рахунку (надання кредиту у формі овердрафту) здійснюється шляхом дебатування рахунку на суму операцій, що здійснюються із застосуванням картки, при відсутності власних коштів клієнта на рахунку. Такі операції здійснюються за рахунок коштів банку в межах встановленого ліміту овердрафту та протягом строку користування овердрафтом (п.п.4.2).

Повне погашення кредиту (овердрафту) має бути здійснено не пізніше останнього дня строку користування овердрафтом, встановленого банком (п.п.4.4).

Розрахунок процентів здійснюється щомісячно за фактичний строк користування овердрафтом протягом кожного розрахункового періоду, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та 365 днів у році (п.п. 4.5).

За обслуговування овердрафту щомісячно у останній день кожного розрахункового періоду сплачується комісія за обслуговування овердрафту у розмірі, встановленому у пропозиції й розрахованому від суми овердрафту станом на останній день розрахункового періоду (п.п. 4.6).

Погашення заборгованості за овердрафтом, сплата процентів та штрафних санкцій, іншої заборгованості за договором здійснюється щомісячно в розрахункову дату в порядку, передбаченому пунктами 3.2.7, 3.2.8 договору. При цьому, якщо розрахункова дата припадає на неробочий день, то клієнт має здійснити поповнення рахунку у відповідній сумі у останній робочий день, що передує розрахунковій даті (п.п.4.7).

Відповідно до п.п. 4.11 Загальних умов клієнт доручає банку, а банк має право в порядку договірного списання списувати з рахунку кошти (в тому числі за рахунок овердрафту):

- на користь банку у розмірі, що дорівнює або еквівалентний сумі коштів, сплачених банком МПС (міжнародна платіжна система MasterCard Worldwide) по операціях з використанням картки, здійснених не через банк, та направляти їх на відшкодування витрат, понесених банком на користь МПС у зв`язку із здійсненням таких операцій. При цьому, в разі втрати картки банк списує суми коштів за вимогами, виставленими до сплати за період, що минув з моменту виявлення Клієнтом втрати Картки до моменту одержання Банком повідомлення від Клієнта про втрату Картки, отриманого згідно з підпунктом 3.2.10 договору;

- у сумі комісії банку за обслуговування овердрафту та сум інших комісій, передбачених Тарифами;

- у сумі процентів, нарахованих за користування овердрафтом та/або несанкціонованим овердрафтом (виключно в межах залишку коштів Клієнта);

- у сумі, необхідній для погашення заборгованості з овердрафтом та/або несанкціонованого овердрафту (виключно в межах залишку коштів Клієнта);

- в сумі фактичного залишку на рахунок, що закривається, для наступного їх переказу на депозит нотаріуса;

- помилково зараховані на рахунок кошти;

- суми штрафних санкції (виключно в межах залишку коштів клієнта);

- на користь страхової компанії у сумі та порядку згідно з п. 8.6 договору страхування.

Згідно з п.п.4.12 Загальних умов якщо банк з незалежних від нього причин не може в порядку договірного списання отримати будь-які з коштів, зазначених у пункті 4.11 договору, клієнт повинен самостійно сплатити ці суми банку шляхом внесення готівки чи безготівкового переказу коштів.

Згідно з п.п. 6.3 за повне або часткове прострочення виконання грошових зобов`язань за договором клієнт сплачує банку штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,49 % від простроченої суми за кожний день затримки виконання.

Відповідно до п.п.7.4 закриття рахунку та повернення банком залишку коштів з рахунку здійснюється на підставі заяви клієнта або з інших підстав, передбачених договором, після закінчення 45 днів після повернення до банку картки, виданої у рамках договору. У випадку відмови клієнта повернути картку до банку закриття рахунку та повернення залишку коштів з рахунку здійснюється на підставі заяви клієнта після закінчення 45 днів з дати закінчення строку дії картки.

Підпунктом 8.13 Загальних умов передбачено, що страхова сума розраховується на майбутній розрахунковий період щомісячно, що дорівнює сумі заборгованості за овердрафтом на останній день поточного розрахункового періоду, що виникла внаслідок здійснення операції за рахунок овердрафту. Строк дії договору страхування дорівнює строку кредитування овердрафтом (п.п.8.13.3).

Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань правонаступником ПАТ «Банк Ренесанс Капітал», яке припинено, є ПАТ «Перший український міжнародний банк».

Відповідно до ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом. Особливості припинення банку як юридичної особи встановлюються законом.

Згідно із п.п. г п. 11 ч. 4 ст. 1 ЗУ «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків» приєднання банку за спрощеною процедурою передбачає, зокрема, що не застосовуються положення законодавства щодо завершення приєднання з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо правонаступництва Банку-правонаступника, а також одночасного подання документів для державної реєстрації змін до відомостей про Банк-правонаступник, що містяться у такому реєстрі, та документів для державної реєстрації припинення Банку, що приєднується. Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків Банку, що приєднується, виникає у Банку-правонаступника з моменту, визначеного передавальним актом, затвердженим загальними зборами Банку, що приєднується, та Банку-правонаступника.

Судом встановлено, що у зв`язку з реорганізацією Публічного акціонерного товариства ««Банк Ренесанс Капітал» шляхом приєднання до Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», останнє є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Банк Ренесанс Капітал» згідно з п.п. г п. 11 ч. 4 ст. 1 ЗУ «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», що підтверджується витягом з статуту, погодженим НБУ 30.09.2019 р.

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у строк та в порядку, що встановлені в договорі.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» відкрив на ім`я ОСОБА_1 банківський рахунок № НОМЕР_1 , а також видав банківську карту, строк дії якої 31.12.2013 року, та яка була згодом перевипущена зі строком дії – 31.10.2015 року. Відповідач користувалася кредитною карткою, здійснювала витрати за рахунок кредитних коштів та платежі на погашення заборгованості, що підтверджується випискою з особового рахунку позичальника. 08.05.2015 року відповідачем було здійснено останнє часткове погашення заборгованості за кредитним договором, а саме сплату прострочених понад 60 днів процентів в розмірі 500 грн 00 коп.

Проте в порушення умов кредитного договору, ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач кредитні зобов`язання за договором в повному обсязі не виконала, у зв`язку з чим станом на 22.01.2020 року позивачем нарахована заборгованість в розмірі 140133,00 грн, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 13641,20 грн, простроченої заборгованості за комісією в розмірі 30,00 грн, простроченої заборгованості за процентами в розмірі 26241,46 грн, строкової заборгованості за процентами станом на 29.01.2020 року в розмірі 403,63 грн, штрафних санкцій у вигляді пені в розмірі 99816,71 грн та суми плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису.

Суд, розглядаючи питання обґрунтованості вимог за наведеним розрахунком, дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано користування кредитною карткою та отримання нею кредитних коштів.

Проте позивачем не обґрунтовано розрахунок в частині заборгованості за тілом кредиту, процентами за користування кредитними коштами, комісією та неустойкою з таких підстав.

Судом встановлено, що заборгованість за тілом кредиту в розмірі 13641,20 грн утворилась за рахунок таких банківських операцій: «списання сум внутрішньоукраїнських транзакцій з карткового рахунку за договором», що відповідає терміну, наведеному в п. 1.1 Загальних умов, - операція з використання картки; списання з картрахунку емітентської комісії за отримання готівки за договором; нарахування щомісячної плати за послугу «Мобільний банкінг»; платіж страховій компанії; сплата комісії за обслуговування кредитного залишку по картковому рахунку за договором; плата за обслуговування кредитної заборгованості за овердрафтом (28.11.2014 року); сплата пені за прострочений обов`язків мінімальний платіж згідно з договором.

Проте включення в тіло кредиту комісію за обслуговування кредитного залишку по картковому рахунку за договором, а також плату за обслуговування кредитної заборгованості за овердрафтом внаслідок договірного списання коштів за рахунок овердрафту є необґрунтованим з таких підстав.

Судом встановлено, що пунктом 4.6 Загальних умов договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків було передбачено комісію за обслуговування овердрафту у розмірі, встановленому у пропозиції й розрахованому від суми овердрафту станом на останній день розрахункового періоду, яка сплачується щомісячно у останній день кожного розрахункового періоду (п.п. 4.6) – в розмірі 2% (п. 2.5 Пропозиції).

Частиною 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) встановлено, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

У розумінні ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга означає діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.

Відповідно до п. 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).

У рішенні від 10.11.2011 року Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що положення Закону ( 1023-12 ), які є предметом офіційного тлумачення у справі, спрямовані на захист прав споживачів кредитних послуг та збалансування цих прав з іншими суспільними цінностями, що захищаються публічною владою. Тому в аспекті конституційного звернення положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону ( 1023-12 ) у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України (254к/96-ВР) слід розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що передбачена п.4.6 Загальних умов договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків умова кредитного договору щодо надання банку плати (комісії) за обслуговування кредиту не може бути визнано додатковою послугою, за яку може бути нарахована така плата.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснено, що судам відповідно до ст. 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом, та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом. Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом.

Таким чином, на підставі ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» (в редакції, чинній на час виникнення правовідносин) п.4.6 Загальних умов договорів кредитування, відкриття та ведення рахунків, яким передбачено плату за обслуговування овердрафту, є нікчемним з моменту укладення кредитного договору.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній в постанові Верховного Суду від 09 грудня 2019 року у справі 524/5152/15-ц, а також у постанові Верховного Суду від 01 липня 2020 року у справі 727/2865/15.

А отже, комісія за обслуговування кредитного залишку по картковому рахунку за договором, а також плата за обслуговування кредитної заборгованості за овердрафтом, яка утворилася внаслідок договірного списання за рахунок овердрафту у загальному розмірі 3895,94 грн має бути віднята, від заборгованості за кредитом в розмірі 13641,20 грн, яку просить стягнути позивач. Отримуємо такий розрахунок 13641,20 грн - 3895,94 грн = 9745,26 грн.

З цих же підстав не підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за комісією за користування кредитом за період з 06.08.2015 року по 22.01.20 року в розмірі 30 грн.

Також суперечить умовам договору договірне списання за рахунок овердрафту пені, нарахованої в загальному розмірі 45,04 грн, оскільки відповідно до п.п. 4.11 Загальних умов клієнт доручає банку, а банк має право в порядку договірного списання списувати з рахунку кошти - суми штрафних санкції виключно в межах залишку коштів клієнта.

А отже, вказана вказані кошти мають бути виключені із заборгованості за кредитом, яка була встановлена судом в розмірі 9745,26 грн. Отримуємо такий розрахунок 9745,26 грн – 45,04 грн = 9700,22 грн.

Також позивачем не обґрунтовано розрахунок в частині заборгованості за процентами за користування кредитними коштами з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 2 ст. 550 ЦК України проценти на неустойку не нараховуються.

Оскільки судом встановлено, що позивач необґрунтовано включив у заборгованість за кредитом комісію за обслуговування кредитного залишку по картковому рахунку за договором, плату за обслуговування кредитної заборгованості за овердрафтом, а також пеню, в загальному розмірі 3940,98 грн, суд дійшов висновку про те, що розрахунок процентів за користування кредитом на вказану суму є необґрунтованим.

Також позивачем не обґрунтовано розрахунок в частині заборгованості за процентами за користування кредитними коштами, нарахованих після 31.10.2015 року, з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Пропозиції укласти договір строк користування овердрафтом складав 24 місяці. Відповідно до п.п.4.2 Загальних умов кредитування рахунку (надання кредиту у формі овердрафту) здійснюється шляхом дебатування рахунку на суму операцій, що здійснюються із застосуванням картки, при відсутності власних коштів клієнта на рахунку. Такі операції здійснюються за рахунок коштів банку в межах встановленого ліміту овердрафту та протягом строку користування овердрафтом. Згідно з п. 3.3.3 Загальних умов на умовах, визначених договором та протягом строку його дії встановити клієнту ліміт овердрафту та строк користування овердрафтом, а також змінювати їх, письмово повідомивши про це Клієнта шляхом направлення письмового повідомлення не пізніше ніж за 5 (п`ять) днів до дати встановлення / зміни. Відповідно до п. 1.1. Загальних умов припинення дії картки – неможливість проведення операцій з використанням Картки внаслідок закінчення строку її дії чи анулювання або виникнення інших обставин, передбачених договором картки та / або правилами МПС. Строк дії картки – період часу, що починається з дати випуску (пере випуску) картки і закінчується в останній день місяця, зазначеного на її лицьовій стороні.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Оскільки судом встановлено, що остання кредитна картка, на підставі якої відповідач користувався кредитним лімітом (овердрафтом), мала строк дії до 31 жовтня 2015 року, що відповідає строку кредитування, іншого строку дії договору та інших умов виконання зобов`язань сторони не передбачили, суд дійшов висновку про те, що нарахування процентів за кредитним договором після спливу вказаного строку припиняється, що відповідає висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12. Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові вказала на те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. З огляду на вказане Велика Палата Верховного Суду відхилила аргументи позивача про те, що на підставі статті 599 та частини четвертої статті 631 ЦК України він мав право нараховувати передбачені договором проценти до повного погашення заборгованості за кредитом.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за процентами в загальному розмірі 22095,21 грн, що виникла за період з 01 листопада 2015 року по 29 січня 2020 року, та за який позивач просить стягнути заборгованість, є необґрунтованими.

З тих же підстав є необґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій за період з 08.05.2015 року по 22.01.2020 року в розмірі 99816,71 грн, які були нараховані відповідно до п.п. 6.3 Загальних умов, згідно з яким за повне або часткове прострочення виконання грошових зобов`язань за договором клієнт сплачує банку штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,49 % від простроченої суми за кожний день затримки виконання.

Вказаний висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 175/4753/15-ц, відповідно до якої кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів та пені, однак таких вимог банк не заявляв, у зв`язку із чим позовні вимоги про стягнення процентів та пені, нарахованих після закінчення строку дії кредитного договору, є необґрунтованими, а тому судами безпідставно застосовано позовну давність й до цих вимог.

Крім того, при нарахуванні відповідачу заборгованості за пенею позивачем не враховані положення Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року та який набув чинності з 15 жовтня 2014 року (далі - Закон № 1669 -УП).

Відповідно до ст. 2 Закону № 1669-УП на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особа підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому КМУ переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов`язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 –VII цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування і втрачає чинність через шість місяців з дня завершення антитерористичної операції, крім пункту 4 ст.11 «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

На виконання абзацу 3 п.5 ст.11 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. № 1053-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 р. № 1079-р зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30.10.2014 р. у № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».

02 грудня 2015 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України».

Пунктом 1 та 3 вказаного Розпорядження, затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком та визнано такими, що втратили чинність: розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція»; розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053».

Судом встановлено, що зареєстрованим місцем проживання відповідача є м. Костянтинівка Донецької області, яке відповідно до розпоряджень КМУ від 30.10.2014 р. та від 02.12.2015 р. входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно х ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. п. 4.4 Загальних умов повне погашення кредиту (овердрафту) має бути здійснено не пізніше останнього дня строку користування овердрафтом, встановленого банком.

Враховуючи те, що позивач звернувся до суду із вказаним позовом 08 лютого 2020 року, що підтверджується відомостями АТ «Укрпошта», іншого строку позовної давності сторони письмово не погоджували, відповідач не здійснював дій, які б свідчили про визнання ним боргу та відповідно про переривання строку позовної давності, разом з тим судом було встановлено, що кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом, що відповідає строку дії картки, було 31 жовтня 2015 року, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитом та процентами пред`явлені позивачем поза межами строку загальної позовної давності, а отже, задоволенню не підлягають.

Підсумовуючи наведене, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» щодо стягнення з ОСОБА_1 на його користь заборгованості за кредитним договором № 26258018844811 від 21.05.2012 року станом на 22.01.2020 року в розмірі 140133 гривень 00 копійок.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 264 - 265, 273, п.п.15.5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» щодо стягнення з ОСОБА_1 на його користь заборгованості за кредитним договором № 26258018844811 від 21.05.2012 року станом на 22.01.2020 року в розмірі 140133 (ста сорока тисяч ста тридцяти трьох) гривень 00 копійок – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області. Вказаний строк продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного судового рішення – 07 липня 2020 року.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Перший Український Міжнародний Банк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, ЄДРПОУ 14282829; відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя