Ухвала суду № 90441171, 17.07.2020, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 242/1423/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2020 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого

судді: Орчелоти А.В.,

суддів Міросєді А.І.,

Cітнікова Т.Б.,

за

участю

секретаря Петріщевої А.В.,

прокурора Акулова А.В.

захисника Ружицького В.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 (відеоконференція),

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка, Донецької області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018000000003022 від 03 грудня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018000000003022 від 03 грудня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України

В судовому засіданні від прокурора надійшло письмове клопотання щодо продовження обов`язків, передбачених ч.5 ст.194КПК України, покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 та продовжених за ухвалами суду в рамках запобіжного заходу у вигляді застави, посилаючись на тяжкість кримінального правопорушення інкримінованого обвинуваченому та на обґрунтованість його пред`явлення, а також наявність ризиків передбачених п.п.1,4 ч.1 ст.177КПК України/

Від захисника Ружицького В.В. надійшло клопотання про зміну існуючого запобіжного заходу на домашній арешт або особисте зобов`язання з покладенням обов`язків, визначених КПК України, посилаючись на скрутне матеріальне становище заставодавця у зв`язку із встановленими карантинними обмеженнями, через які ОСОБА_2 не має можливості влаштуватися на роботу. Зауважив на те, що з моменту обрання альтернативного запобіжного заходу ОСОБА_2 жодного разу не порушив обов`язки, всі процесуальні аспекти розгляду справи з його боку були дотримані. Крім того, посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, захисник вважав, що зі спливом часу зменшилися ризики, встановлені раніше судом, що є аргументом на користь зміни запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_2 , повністю підтримав свого захисника.

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора та клопотання сторони захисту, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 та 2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого(ч.1). Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу (ч.2).

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 01.06.2018 року обвинуваченому ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

В подальшому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2 неодноразово продовжувався, без альтернативно.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 25 червня 2019 року визнано неконституційним положення частини п`ятої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, яким передбачено, що запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України, а положення частини п`ятої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 вересня 2019 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 18 листопада 2019 року включно із визначенням застави у розмірі 100 (ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 200700 (двiстi тисяч сiмсот) гривень 00 копійок та покладанням, у разі її внесення обов`язків передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 13 листопада 2019 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 10 січня 2020 року включно із визначенням застави у розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 160560 (сто шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, чим було частково задоволено клопотання сторони захисту в частині зменшення розміру застави.

Заставу за обвинуваченого було внесено на відповідний розрахунковий рахунок ТУ ДСА України в Донецькій області заставодавцем ОСОБА_3 - 18.12.2019 року, ОСОБА_1 – з під варти звільнено - 19.12.2019 року.

Розглядаючи питання щодо зміни запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді залогу на домашній арешт або особисте зобов`язання з покладенням обов`язків, визначених КПК України, із врахуванням вищенаведеного, суд зазначає наступне.

За правилами ч.5 ст.176 КПК України запобіжні заходи у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 Кримінального кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу

Судом було надано, а обвинуваченим реалізоване своє право вибору на альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, чим виконані умови рішення суду та, на сьогодення, не порушенні покладенні судом обов`язки, окрім обов`язку виїзду обвинуваченого за межі населеного пункту, в якому він проживає, про порушення якого було попереджено останнього.

Вирішуючи питання про можливість зміни застосованого запобіжного заходу у вигляді застави на домашній арешт, судом зазначається, що відповідно до Кримінального процесуального законодавства України та позиції Європейського суду з прав людини, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є більш суворішим ніж застава, що є неприпустимим у разі його застосування за для уникнення прав обвинуваченого, тоді, як застосована сума застави визначена тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від суду, є достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, що більш дисциплінує обвинуваченого забезпечуючи процесуальну поведінку останнього.

Тому у клопотанні сторони захисту щодо зміни запобіжного заходу у вигляді застави на домашній арешт, або особисте зобов`язання із покладенням обов`язків, визначених КПК України слід відмовити.

Разом з тим суд зазначає, що встановленні в країні карантинні обмеження самі по собі не можуть бути підставою для зміни запобіжного заходу.

Відповідно до ч.7 ст.194 КПК України обов`язки передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора.

За резолютивною частиною ухвали суду від 20 травня 2020 року було зазначено наступне:

«продовжити обов`язки покладені на обвинуваченого ОСОБА_1 в рамках запобіжного заходу у вигляді застави: прибувати на перші виклики суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому на даний час проживає обвинувачений: с. Біла, Ямпільського району Вінницької області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця свого проживання; утримуватися від спілкуваннями зі свідками та іншими особами, які мають причетність до дійсного кримінального провадження; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну, строком до 20 липня 2020 року».

Тобто строк дії обов`язків покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 спливає – 20 липня 2020 року.

За наведеним і враховуючи підстави зазначені в клопотанні прокурора, а також тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення та посилання на відповідні ризики, суд вважає, що клопотання прокурора щодо продовження обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, слід задовольнити, а обов`язки покладені на обвинуваченого ОСОБА_1 , в рамках запобіжного заходу у вигляді застави, слід продовжити строком на два місяці.

Керуючись ст. ст. 194, 331, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У клопотанні захисника Ружицького В.В. щодо зміни запобіжного заходу – відмовити.

Клопотання прокурора про продовження обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України обвинуваченому ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити обов`язки покладені на обвинуваченого ОСОБА_1 в рамках запобіжного заходу у вигляді застави:

- прибувати на перші виклики суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому на даний час проживає обвинувачений: с. Біла, Ямпільського району Вінницької області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну місця свого проживання; утримуватися від спілкуваннями зі свідками та іншими особами, які мають причетність до дійсного кримінального провадження;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Строк дії ухвали – два місяці - до 17 вересня 2020 року.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки невиконання вказаних, покладених на нього обов`язків, а саме, що в цьому випадку застава буде звернена в дохід держави, а відносно нього може бути знову застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Роз`яснити заставодавцю ОСОБА_3 те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3КК України і, що у випадку невиконання обвинуваченим зазначених обов`язків застава буде звернена в дохід держави.

Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на обвинуваченого ОСОБА_1 були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Контроль за строками та виконанням ухвали суду в частині застосованого запобіжного заходу та покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків - доручити прокурору – Акулову А.В..

Копію ухвали вручити/направити учасникам кримінального провадження та заставодавцю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В.Орчелота