Ухвала суду № 90412099, 13.07.2020, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/2958/17

Провадження № 1-кп/610/122/2020

УХВАЛА

13.07.2020 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Феленка Ю.А.,

за участю: секретаря судового засідання Петрової І.В.,

прокурора Кривича І.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Татьянка А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія кримінальне провадження № 12017220190001126 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Балаклійського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

Прокурор подав до суду клопотання про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці, у якому просив заборонити обвинуваченому залишати будинок за місцем проживання у період часу з 21.00 до 06.00 години, та покласти на нього такі обов`язки: за першою вимогою з`являтись до суду; утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон. Клопотання обґрунтовано тим, що строк запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, який застосовувався до обвинуваченого ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні, закінчився. Однак продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років. З огляду на суворість покарання, яке може бути призначено ОСОБА_1 у разі ухвалення обвинувального вироку, існує ризик його переховування від суду з метою уникнення відповідальності. Крім того, існує ризик незаконного впливу обвинуваченого на потерпілого та свідків, а також можливість вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.

Обвинувачений у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про застосування домашнього арешту. Пояснив, що він ніякої загрози не становить, переховуватися від суду не збирається. На території домоволодіння за місцем свого проживання він займається господарством. Вдень працювати важко через спекотну погоду, тому він займається господарством зранку та ввечорі. Заборона виходу з будинку з 21.00 до 06.00 години створить йому труднощі у веденні домашнього господарства.

Захисник обвинуваченого заперечував проти задоволення клопотання прокурора. Вказав, потерпілий та свідки вже допитані під час судового розгляду. Вчиняти інше кримінальне правопорушення обвинувачений не збирається. Раніше ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, одружений, за місцем проживання характеризується позитивно. Ризики, на які посилається прокурор в своєму клопотанні, вважав не доведеними в судовому засіданні. Вважав можливим застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд дійшов такого висновку.

Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

За змістом ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого. Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суду.

Ухвалою суду від 18.03.2020 було змінено обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт строком з 11.03.2020 до 10.05.2020 включно. Відомості про порушення обвинуваченим умов запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відсутні.

Після закінчення строку запобіжного заходу прокурор звернувся до суду з даним клопотанням про застосування до ОСОБА_1 домашнього арешту.

Вирішуючи клопотання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України (умисне тяжке тілесне ушкодження), який карається позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років.З огляду на тяжкість злочину, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , та суворість покарання, яке може бути призначено йому в разі ухвалення судом обвинувального вироку, існує ризик, на який вказує прокурор у клопотанні про застосування запобіжного заходу - можливість переховування обвинуваченого від суду.

Наявність ризику вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення прокурором не доведено. Потерпілий та свідки були допитані під час судового розгляду даного кримінального провадження, тому ризик незаконного впливу обвинуваченого на потерпілого та свідків також відсутній.

Щодо доводів сторони захисту про відсутність ризику переховування обвинуваченого від суду, необхідно зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не застосувавши запобіжний захід. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 , у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від суду, спростовують доводи захисту про відсутність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Під час розгляду клопотання прокурора судом вивчалась можливість застосування стосовно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, однак з урахуванням вищенаведених обставин суд дійшов висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів є неможливим.

З метою запобігання ризику переховування обвинуваченого від суду, забезпечення виконання обов`язків обвинуваченим ОСОБА_1 , його належної процесуальної поведінки, з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на строк два місяці, поклавши на нього обов'язок не залишати місце постійного проживання: будинок АДРЕСА_1 , у період часу з 22 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 331, 372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця колгоспу ДВЗ-2 Бекобадського району Ташкентської області Республіки Узбекистан, громадянина України, який зареєстрований у АДРЕСА_2 , проживає у АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк з 13.07.2020 до 12.09.2020 включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 2 (два) місяці, тобто до 12.09.2020 включно, такі обов`язки:

-не залишати місце постійного проживання: будинок АДРЕСА_1 , у період часу з 22 год. 00 хв. до 05 год. 00 хв.;

-за першою вимогою з`являтись до слідчого, прокурора, суду;

-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвалу направити для виконання Балаклійському ВП ГУНП в Харківській області.

Встановити строк дії даної ухвали з 13 липня 2020 року до 12 вересня 2020 року включно.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 15 липня 2020 року.

Суддя Ю.А. Феленко