Рішення № 9041054, 16.02.2010, Господарський суд Чернігівської області

16.02.10

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"11" лютого 2010 року Справа № 20/17

Суддя Цимбал Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Просвітньо

виробничо-комерційна фірма „Сяйво”

16608, вул. Московська,7-А, м.Ніжин;

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 Миколаєвича

16600, АДРЕСА_1;

предмет спору: про стягнення 16083,20 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Бабич О.В. довіреність № 7-2403 від 11.01.2010 року - представник;

від відповідача : ОСОБА_1 - підприємець;

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю „Просвітньо - виробничо - комерційна фірма „Сяйво” (далі - Підприємство) звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - Підприємець) про стягнення заборгованості по сплаті орендної плати в сумі 16083,20 грн., 3205,50 грн. пені відповідно до договору оренди № б/н від 20 червня 2008 року.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 29.01.2010р. розгляд справи призначено на 11.02.2010р.

Відповідач в усних поясненнях визнав суму основного боргу та заявив письмове клопотання про зменшення розміру стягнення пені до 1000,00 грн., у звязку зі скрутним фінансовим становищем.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

20.06.2008р. між товариством з обмеженою відповідальністю „ПВК фірма „Сяйво” та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 укладено договір оренди не житлового приміщення, розташованого за адресою: 16608, АДРЕСА_3 (далі Договір оренди), відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв в платне тимчасове користування на умовах оренди не житлові приміщення для ведення господарської діяльності, розташоване за адресою: АДРЕСА_3

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно п.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За юридичною природою вказаний договір є договором найму (оренди), а тому до нього застосовуються норми глави 58 ЦК України.

Частиною 1 ст. 284 ГК України встановлено, що істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Позивачем зобовязання щодо передачі не житлових приміщеннь в оренду виконані в повному обсязі, що підтверджується актами прийому - передачі нерухомого майна від 20.06.2008 року, 16.09.2008 року і 14.11.2008 року. Відповідно до зазначених актів відповідачу передано: кабінет площею 28,4 кв.м., підсобне приміщення площею 10,6 кв.м., підсобне приміщення площею 4,0 кв.м. та коридор площею 4,3 кв.м.

Відповідно до п.4.3 Договору орендна плата та компенсація послуг сплачується орендарем щомісячно авансом до 05 числа поточного місяця на підставі рахунку, виставленого орендодавцем. Згідно п.4.2.2 Договору, загальна сума орендної плати за місяць становить 5826,20 грн.

Відповідно до Додаткового договору від 31.12.2008 року до Договору оренди від 20.06.2008 року сторони домовились припинити договір оренди з 31.12.2008 року.

Згідно п.2 Додаткового договору від 31.12.2008 року сторони добровільно визначають, що на дату укладення Додаткового договору до Договору оренди існує заборгованість по платежах у сумі 13877,70 грн.

Листом від 16.04.2009 року № 507-117 позивачем надіслано на адресу відповідача пропозиція сплатити борг у сумі 13877 та компенсувати вартість ремонтних робіт.

Відповідачем 25.05.2009 року частково погашено заборгованість за орендну плату в сумі 1000,00 грн., що підтверджується банківською випискою наявною в матеріалах справи.

07.12.2009 року позивачем надіслано на адресу відповідача претензію № 507-187 з вимогою сплатити заборгованість за орендну плату в сумі 12877,67 грн. та нараховану пеню в сумі 1309,19 грн. Відповідачем дана претензія отримана 10.12.2009 року але відповіді не надано.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобовязання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Згідно п.1 та п.3 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном.

Так, на дату прийняття рішення, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем по орендній платі в сумі 12877,67 грн., що підлягає стягненню на користь позивача.

Разом з тим, позивачем заявлено до стягнення 3205,50 грн. пені.

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.4.5 Договору оренди, у випадку прострочення орендарем сплати орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, за весь час прострочення. Нарахування пені припиняється з дня наступного після дня погашення боргу.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення неустойки (пені) з відповідача в сумі 3205,50 грн.

Відповідно до п.1 ст.83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки ( штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно до п.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п.2 ст.233 ГК України, якщо порушення зобовязання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Так, враховуючи тяжкий фінансовий стан відповідача, на підставі ст.83 ГПК України, господарський суд вважає за необхідне зменшити розмір неустойки та стягнути з відповідача 1000грн. пені. В стягненні іншої частини пені слід відмовити.

Частиною 6 ст. 84 ГПК України передбачено, що в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Згідно ч.5 статті 49 ГПК України, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.49Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 138,78 грн. державного мита та 203,64 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 49, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (16600 АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, свідоцтво про державну реєстрацію ФОП НОМЕР_2 від 16.04.2004р.) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Просвітньо-виробничо-комерційної фірми „Сяйво” ( 16608 вул. Московська, 7-А, м. Ніжин, Чернігівська область, код ЄДРПОУ 14242528, р/р 26006961013341 в Київській міській філії „Укрсоцбанк”, МФО 322012) 12877,70грн. боргу з орендної плати, 1000,00грн. пені, 138,78грн. витрат на оплату позову державним митом та 203,64грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

17.06.08 Повний текст рішення підписано 16 лютого 2010 року.

17.0попопопорпропо6.Повнирішення підписано08

СуддяМ.П. Цимбал-Нарожна