Рішення № 9040878, 15.02.2010, Господарський суд Чернігівської області

15.02.10

Україна

Господарський суд Чернігівської області

м.Чернігів,пр.Миру,20 Тел.67-28-47

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

09 лютого 2010р. справа №14/22

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче об’єднання „Ексім-продукт”, бул.Шевченка,29, м. Донецьк, 83017

Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю „Чернігів-Інвест”, юридична адреса: вул.Рокосовського,37, м. Чернігів, 14027, адреса офісу: вул.Мендєлєєва,5, м. Чернігів, 14013

Предмет спору: про стягнення 136931грн. 19коп. та зобов’язання відповідача підписати акт прийому-передачі товару

Суддя Книш Н.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

          Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 129889грн.26коп. в рахунок повернення попередньої оплати та 7041грн.93коп. штрафу згідно Договору №М-24/09/2009 від 24.09.09р. та Додаткової угоди до нього, а також про зобов’язання відповідача підписати акти прийому-передачі товару, згідно умов, передбачених у Додатковій угоді №1 від 08.11.2009 року.

          20.01.2010 року розпорядженням заступника голови господарського суду Чернігівської області у зв’язку з перебуванням судді Книш Н.Ю. на лікарняному справу 14/22 було передано на розгляд судді Лавриненко Л.М.

          Розпорядженням №02-01/46 від 01.02.2010р. заступника голови господарського суду Чернігівської області у зв’язку з перебування у відпустці судді Лавриненко Л.М. справу 14/22 передано на розгляд судді Книш Н.Ю.

          Від позивача надішли письмові пояснення №05/02 від 05.02.2010р., в яких він зазначив, що договором №М-24/09/2009 від 24.09.09р. та протоколом узгодження договірної ціни сторонами були погоджені кількість та ціна товару 214,693тонн по 2850грн., оскільки поставлений товар виявився неякісним сторони погодили іншу ціну 214,693тонн по 820грн. з ПДВ, однак наданий відповідачем акт прийому-передачі товару від 28.09.09р. не містить такого реквізиту як ціна, а тому не може вважатися належно оформленим бухгалтерським документом, що відсутність ціні у акті не дозволяє відобразити господарську операцію у бухгалтерському обліку позивача та просив суд зобов’язати відповідача підписати акт прийому-передачі товару від 08.11.09р.

          Від позивача надійшло клопотання №05/02-02 від 05.02.2010р. про розгляд справи без участі його представника, оскільки юрисконсульту позивача надана відпустка для здачі кандидатського іспиту.

          Приймаючи до уваги, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними в ній матеріалами, суд задовольняє клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника.

          У відповідності до ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

          Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців в реєстрі значиться Товариство з обмеженою відповідальністю „Чернігів-Інвест”, ідентифікаційний код 33336390, місцезнаходження м. Чернігів, вул.Рокосовського,37.

          Ухвала про порушення провадження у справі від 05.01.2010р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 21.01.2010р. направлені на адреси відповідача, які зазначені в позовній заяві (юридична адреса: вул.Рокосовського,37, м. Чернігів, адреса офісу: вул.Мендєлєєва,5, м. Чернігів), отримані відповідачем про що свідчать поштові повідомлення №1514330, 1514348, 1536079, 1536058.

          З огляду на викладене та з урахуванням обставин справи, суд вважає, що матеріалами справи підтверджується виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, оскільки направлення відповідачу копій ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи відбулося за адресами вказаними в позовній заяві, одна з яких є адресою державної реєстрації відповідача та значиться у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

          Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило. Відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та участь своїх представників у судовому засіданні. Суд вважає, що дана обставина не перешкоджає розгляду справи.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Аналогічна норма міститься і в ч.1 ст.265 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується, що 24.09.09р. між позивачем та відповідачем укладено договір поставки №М-24/09/2009. Відповідно до п.1.1 договору продавець (відповідач у справі) зобов’язується передати (поставити) в обумовлені строки покупцеві (позивачу у справі) товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну суму. Предметом поставки за цим договором є нафтопродукти (п.1.2. договору).

Відповідно до п.1.3 договору кількість товару, що має бути поставлено, визначається за взаємною згодою сторін та фіксується у протоколі погодження кількості та договірної ціни.

Згідно п.1.5 договору право власності на товар та усі пов’язані з цим ризики переходять від продавця до покупця з моменту підписання акту прийому-передачі товару на станції відправлення.

Відповідно до п.3.1. договору усі розрахунки за товар повинні здійснюватися в національній валюті у безготівковому порядку у три етапи: 1) попередня оплата у розмірі 4% від загальної суми узгодженої партії товару у Додатку №1 –24475,00грн.; 2) оплата 50% за товар після оформлення акту прийому-передачі товару між покупцем і продавцем та 4-ої залізничної накладної згідно додатку №1 на підставі виставленого рахунку продавця; 3) остаточний розрахунок за фактично поставлений товар здійснюється на протязі 3 банківських днів після прибуття товару на станцію призначення, погоджену сторонами у додатку №1, на підставі виставленого рахунку.

24.09.09р. сторони підписали протокол №2 погодження кількості та договірної ціни на нафтопродукти, в якому погодили умови поставки мазуту М-100, ДСТУ-4058-2001 у кількості 214,693т, по ціні 2850грн. за од. з ПДВ, на загальну суму 611875,05грн. з ПДВ. У вказаному протоколі сторони визначили, що за якістю товар має відповідати наступним якісним показникам: масова доля води –не більше 1%, масова доля сірки –не більше 2,5%, температура застигання –не більше 250С, температура спалаху у відкритому тиглі –не нижче 1000С, але не більше 1700С, рік випуску 2009р.

Окрім того, сторони у протоколі №2 від 24.09.09р. погодили умови поставки: 4 залізничні цистерни СРТ ст.Сороче Донецької залізниці (Інкотермс 2000), пункт призначення ст.Сороче Дон.залізниці, код станції 489304, вантажоодержувач СЕ «Зуевская ТЭС»ООО «Востокэнерго», код вантажоодержувача 2749, поштова адреса вантажоодержувача 86784, Дон.обл., м.Зугрес, вул.60 років Жовтня,100; у графі 4 залізничної накладної вказати: «Власник вантажу ТОВ ВО «Ексім-Продукт»; строки поставки –до 30.09.2009р.

На виконання умов договору позивач 25.09.2009р. здійснив перерахування попередньої оплати за мазут М-100 згідно договору №1-24/09/2009 від 24.09.09р. в сумі 24475,00грн., що підтверджується копіює виписки банку від 25.09.09р. (а.с.17).

У відповідності до залізничної накладної №44813775 від 22.09.09р., яка містить відмітку ст.Кременчуг про переадресування вантажу відповідно до наказу №42 від 28.09.09р., відбулося відвантаження мазуту масою 214693кг у 4 залізничних цистернах №74221359, 74737321, 74746157, 72797608, станція призначення ст.Сороче Донецької залізниці, код станції 489304, вантажоодержувач - СЕ «Зуевская ТЭС»ООО «Востокэнерго». Вказані обставини також підтверджуються дорожньою відомістю №44813775, копія якої додана до матеріалів справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.09.09р. сторони підписали та скріпили печатками двосторонній акт приймання-передачі від 28.09.09р., згідно якого продавець (ТОВ «Чернігів-Інвест») передав, а покупець (ТОВ «Виробниче об’єднання «Ексім-Продукт») прийняв на умовах договору №М-24/09/2009 від 24.09.09р. товар –мазут М-100, кількість 214,693т, ДСТУ –4058-2001, № вагона - №74221359, 74737321, 74746157, 72797608.

29.09.2009р. позивач на рахунок відповідача здійснив перерахування попередньої оплати за мазут М-100 згідно договору №1-24/09/2009 від 24.09.09р. в сумі 281462,52грн., що підтверджується копіює виписки банку від 29.09.09р. (а.с.21). Таким чином, загальна сума, що була перерахована відповідачу становила 305937,52грн.

03.10.09р. товар прибув на станцію призначення Сороче Донецької залізниці, що підтверджується залізничною накладною на маршрут або групу вагонів №44813775.

У п.3.2. договору сторони обумовили, що приймання товару по кількості та якості проводиться в порядку, передбаченому Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання та обліку нафти та нафтопродуктів від 20.05.08р. зареєстрованої Міністерством юстиції України 02.09.08р. за номером 805/15496.

Позивачем до матеріалів справи додано комісійний акт №23-М від 04.10.09р. приймання мазуту по якості одержаного вантажоодержувачем по залізничній накладній №44813775 в цистернах №74221359, 74737321, 74746157, 72797608. Вказаний акт складений за участю представника ТОВ «Виробниче об’єднання «Ексім-Продукт», інженера та лаборанта ПХЛ Зу ТЕЦ, в якому зазначено результати проведеного хімічного аналізу відібраної проби поставленого мазуту: сіра --%, вологість –11,4%, калорійність –кДж/кг.

Приймання товару за якістю підтверджується двостороннім актом №1 від 04.10.09р., який підписаний та скріплений печатками ТОВ «Чернігів-Інвест»та ТОВ «Виробниче об’єднання «Ексім-Продукт», в якому сторони зазначили, що провели приймання мазуту топочного М-100 в кількості 214,639т, який прибув на адресу Зуєвської ТЕЦ на ст.Сороче 03.10.09р. і виданого вантажоодержувачу по залізничній накладній №44813775, що у відповідності з ДСТУ 2517-85 та ДСТУ 4058-2001 з цистерн мазуту №74221359, 74737321, 74746157, 72797608 були відібрані проби для хімічного аналізу, та результати проведеного хімічного аналізу показали, що поставлений мазут має наступні якісні характеристики: сіра відсутня, волога –11,4%.

Відповідно до п.7.3.7 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України під час визначення маси нафти або нафтопродукту об'ємно-масовим методом вантажовідправник зазначає у накладній тип цистерн, найменування і марку нафтопродукту, фактичну густину за температури її вимірювання, густину за температури 200С, рівень наповнення та рівень підтоварної води, вміст баласту (для нафти і темних нафтопродуктів) і масу нетто для кожної цистерни. На кожну завантажену цистерну, групу цистерн або маршрут оформляються залізнична накладна, дорожня відомість, її корінець і квитанція про приймання вантажу. До накладної додаються паспорт якості нафти або нафтопродукту, копія сертифіката відповідності або свідоцтво про визнання іноземного сертифіката (якщо продукт підлягає обов'язковій сертифікації в Україні), у накладній зазначається номер аварійної картки згідно з Правилами безпеки та порядку ліквідації наслідків аварійних ситуацій з небезпечними вантажами при перевезенні їх залізничним транспортом, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 16 жовтня 2000 року №567, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 23 листопада 2000 року за №857/5078.

Позивач повідомляє, що відповідачем на всю партію товару було надано два паспорти якості №33 від 18.03.09р. та №84 від 14.08.09р. Згідно паспорту №33 від 18.03.09р. мазут топочний М-100 зольний високосірнистий відповідає ДСТУ 4058-2001, фактичні показники партії: масова доля води –0,15%, масова доля сірки –2,150%. Згідно паспорту №84 від 14.08.09р. мазут топочний М-100 зольний відповідає ДСТУ 4058-2001, фактичні показники партії: масова доля води –0,40%, масова доля сірки –1,590%.

Матеріали справи свідчать, що відповідач звернувся до позивача з листом від 05.10.09р., в якому гарантував оплату залізничного тарифу, простою та просив переадресувати вагоно-цистерни з мазутом топочним за номерами №74221359, 74737321, 74746157, 72797608 за наступними реквізитами: 84601,Донецька обл., м. Горловка, вул.Озерянівська,37в, станція призначення м. Горлівка, Донецької залізниці, код станції 483007, залізничний код ТОВ «Нафтек»2819. Відправлення як переадресація (пр.№142 від 07.10.09р.) мазуту топочного на адресу ТОВ «Нафтек»підтверджується залізничною квитанцією про приймання вантажу №50998880.

Представниками позивача, відповідача та ТОВ «Нафтек»підписаний комерційний акт від 13.10.09р. №1326 (а.с.73), в якому вказані результати лабораторних досліджень мазуту М-100, який надійшов на адресу ТОВ «Нафтек»від ТОВ «Чернігів-Інвест»у кількості 214693кг у залізничних цистернах №74221359, 74737321, 74746157, 72797608, та в якому вказано, що за результатами аналізу ТОВ «Нафтек»відмовляється прийняти мазут.

В матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували поставку відповідачем мазуту М100 у вагонах-цистернах №74221359, 74737321, 74746157, 72797608 належної якості.

Відповідно до ст.678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач та відповідач за взаємною згодою визначили зменшену ціну мазуту топочного, підписавши 08.11.2009р. додаткову угоду №б/н (додаток №3 до договору поставки №М-24/09/2009 від 24.09.09р.), якою у п.2 сторони погодили нову ціну товару: Мазут М-100, ДСТУ-4058-2001, 241,693т, по ціні 820грн. за тону з ПДВ, загальною вартістю 176048,26грн. з ПДВ., а також сторони погодили наступні умови поставки: 03 жовтня 2009 року продавцем (ТОВ «Чернігів-Інвест») було поставлено мазут топочний у кількості 214,693тон на ст.Сороче Дон.зал, за якістю товар не відповідає якісним показникам, передбаченим у протоколі узгодження договірної ціни від 24.09.09р. до договору №М-24/09/2009 (масова доля води –не більше 1%, масова доля сірки –не більше 2,5%, температура застигання – не більше 250С, температура спалаху у відкритому тиглі –не нижче 1000С, але не більше 1700С, рік випуску –2009).

Згідно п.3 додаткової угоди №б/н від 08.11.09р. продавець зобов’язався відшкодувати покупцеві витрати пов’язані з переадресацією залізничних вагонів та інші витрати щодо сплати залізничного тарифу у сумі 69403,68грн. Продавець відповідно до п.4 додаткової угоди зобов’язався повернути покупцеві частину попередньої оплати у сумі 129889,26грн., а також витрати згідно п.3 додаткової угоди у сумі 69403,68грн. протягом 1 банківського дня з моменту її підписання.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Матеріали справи свідчать, що відповідач протягом 1 банківського дня (09.11.09р.) з моменту підписання 08.11.09р. додаткової угоди не здійснив повернення позивачу частини попередньої оплати у сумі 129889,26грн.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Оскільки, у додатковій угоді від 08.11.09р. сторони погодили нову меншу ціну на мазут топочний - 820грн. за тону, а позивач вже сплатив 305937,52грн. попередньої оплати за мазут топочний за більшою ціною (2850,00грн. з ПДВ), то сплачена сума грошових коштів 129889,26грн. підлягає поверненню позивачу.

На день розгляду справи в суді відповідачем у відповідності до приписів ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не подано доказів перерахування 129889,26грн. на рахунок позивача, а тому сума попередньої оплати - 129889,26грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Позивач просить стягнути з відповідача штраф в сумі 7041,93грн. згідно п.4.4 договору нарахований у розмірі 4% від вартості неякісної продукції 176048,26грн. (820,00грн. х 214,639т).

Відповідно до частини 1 статті 268 Господарського кодексу України, якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Частиною 7 статті 269 Господарського кодексу України передбачено, що у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що за поставку неякісної продукції, що підтверджено лабораторією вантажоодержувача, продавець сплачує штраф у розмірі 4 % від вартості неякісного товару.

Дослідивши наведений позивачем розрахунок, суд доходить висновку, що вимоги позивача щодо стягнення штрафу є обґрунтованими і підлягають задоволенню в сумі 7041,93грн.

          Позивач просить зобов’язати відповідача підписати акти прийому-передачі товару, згідно умов, передбачених у Додатковій угоді №1 від 08.11.2009 року.

          Слід зазначити, що позивачем в обґрунтування позовних вимог до матеріалів справи подана додаткова угода від 08.11.09р., яка фактично не містить нумерації, та не містить зобов’язання сторін підписати акт прийому-передачі товару. Іншої підписаної позивачем та відповідачем додаткової угоди від 08.11.09р., але за №1 позивачем в обґрунтування позовних вимог не подано. З огляду на викладене, суд розглядає вимогу позивача про зобов’язання відповідача підписати акти прийому-передачі товару, згідно умов, передбачених у Додатковій угоді №1 від 08.11.2009 року., відповідно до фактично поданих позивачем документів –додаткової угоди від 08.11.09р. без номера.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу.

Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, якою визначено також способи захисту суб’єктом господарювання та споживачем своїх прав та законних інтересів.

З положень вказаних норм матеріального права не випливає спосіб захисту права, обраний позивачем.

Предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. Предметом позову не можуть бути обставини, які виступають доказами у справі, зокрема, підписання актів приймання-передачі, оскільки такі акти підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять до підстав позову. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов’язання утриматись від їх вчинення. Заявлена позивачем вимога про зобов’язання відповідача підписати акти прийому-передачі товару не призводить до поновлення порушеного права позивача.

Крім того, за статтею 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 6 Господарського кодексу України одним з загальних принципів господарювання є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Отже, зобов’язання відповідача підписати акти прийому-передачі товару суперечить встановленим чинним законодавством способам захисту цивільних прав, та є втручанням у господарську діяльність суб’єкта господарювання, що, як наслідок, призводить до порушення його вільного волевиявлення.

Статтею 12 ГПК України встановлено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, зокрема, про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

Враховуючи те, що акт приймання-передачі не носить характеру акту в розумінні ст. 12 ГПК України, зазначений спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню у господарських судах України.

Отже, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в частині зобов’язання відповідача підписати акти прийому-передачі товару, згідно умов, передбачених у додатковій угоді від 08.11.2009 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

За таких обставин та відповідно до п.3 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” позивачу підлягає поверненню державне мито у розмірі 85грн. сплачене платіжним дорученням №1171 від 03.12.09р.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 16.09.08р. у справі № 6/554-35/357.

Оскільки відповідач в порушення ст.525, 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, взяті на себе зобов’язання не виконав, вимоги позивача не оспорив, позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині повернення 129889,26грн. суми попередньої оплати та стягнення штрафу в сумі 7041,93грн.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита в сумі 1369,31грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Як свідчать матеріали справи, позивачем при визначенні ціни позову у розмірі 136931,19грн. платіжним дорученням №1160 від 30.11.09р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №14/22, сплачено в доход державного бюджету державне мито в сумі 1543,64грн. Приймаючи до уваги, що позивачем сплачено державне мито у більшому розмірі ніж передбачено Декретом Кабінету Міністрів України №7-93 “Про державне мито” та відповідно до ст.47 Господарського процесуального кодексу України Товариству з обмеженою відповідальністю „Виробниче об’єднання „Ексім-продукт” підлягає поверненню з державного бюджету державне мито в сумі 174грн.33коп.

Керуючись ст.193, 230, 231, 265, 268, 269 Господарського кодексу України, ст.525, 526, 678, 712, 1212 Цивільного кодексу України, ст. 22, 33, 47, 49, 75, п.1 ст.80, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Припинити провадження по справі в частині зобов’язання відповідача підписати акти прийому-передачі товару, згідно умов, передбачених у додатковій угоді від 08.11.2009 року.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Чернігів-Інвест” (вул.Рокосовського,37, м. Чернігів, р/р 2600633306981 в Чернігівській дирекції АКБ „Діамант банк” м. Київ, МФО 320854, код 33336390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробниче об’єднання „Ексім-Продукт” (бул.Шевченка,29, м. Донецьк, р/р26006010115310 в ВАТ КБ „Південкомбанк” м. Донецьк, МФО 335946, код 34850635) 129889грн.26коп. суми попередньої оплати, 7041грн.93коп. штрафу, 1369грн.31коп. державного мита, 236грн.00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Виробниче об’єднання „Ексім-продукт” (бул.Шевченка,29, м. Донецьк, р/р26006010115310 в ВАТ КБ „Південкомбанк” м. Донецьк, МФО 335946, код 34850635) з державного бюджету (рахунок №31111095700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, символ звітності 095, код платежу 22090200, код 22825965) державне мито в сумі 174грн.33коп., яке сплачене згідно платіжного доручення №1160 від 30.11.09р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №14/22 господарського суду Чернігівської області.

Це рішення є підставою для повернення державного мита з державного бюджету.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Виробниче об’єднання „Ексім-Продукт” (бул.Шевченка,29, м. Донецьк, р/р26006010115310 в ВАТ КБ „Південкомбанк” м.Донецьк, МФО 335946, код 34850635) з державного бюджету (рахунок №31111095700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, символ звітності 095, код платежу 22090200, код 22825965) державне мито в сумі 85грн.00коп., яке сплачене згідно платіжного доручення №1171 від 03.12.09р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №14/22 господарського суду Чернігівської області.

Це рішення є підставою для повернення державного мита з державного бюджету.

          Суддя Н.Ю.Книш