Рішення № 9040882, 15.02.2010, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

_________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                         Тел. 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"11" лютого 2010 р.                                                  Справа № 10/191/27

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Український папір”,

вул. Куренівська, 2-Б, м. Київ, 04073

Відповідач: Приватне підприємство „Юніс-Прес”,

вул. Кирпоноса, 8-А, кв. 8, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення 1967,22 грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

Від позивача: Біб О.М., довіреність № б/н від 01.01.10р., менеджер складу

Від відповідача: не з”явився

Товариством з обмеженою відповідальністю „Український папір” подано позов до Приватного підприємства „Юніс-Прес” про стягнення 1967,22 грн. Позовні вимоги обґрунтовані позивачем несплатою відповідачем за отриманий товар згідно рахунків-фактур та видаткових накладних.

Представником позивача подано письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке задоволено судом.

Відповідач був двічі повідомлений про розгляд справи за адресою його державної реєстрації , про що свідчать матеріали справи(а.с.51), відзив на позов не надав, правом участі в судовому розгляді справи не скористався, тому суд розглядає справу за наявними матеріалами, на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

Позивач, згідно накладних від № Ч-1646 від 20.05.08р. на суму 680грн., № Ч-1651 від 20.05.08р. на суму 110грн., № Ч-1899 від 10.07.08р. на суму 2702,50грн., № Ч-2212 від 12.09.08р. на суму 4641,11грн., № Ч-2246 від 18.09.08р. на суму 644грн., № Ч-2427 від 27.10.08р. на суму 1500грн. поставив , а представник відповідача за довіреностями № ЯНФ 253085 від 19.05.08р., № ЯНФ 253099 від 10.07.08р., отримав товар на загальну суму 10277,66грн., що підтверджується належно посвідченими копіями зазначених документів в матеріалах справи. На оплату зазначеного товару позивачем було виписано відповідачу рахунки - фактури № Ч-01754 від 19.05.08р., № Ч-01759 від 20.05.08р., № Ч-02030 від 10.07.08р., № Ч-02376 від 12.09.08р., № Ч-02418 від 18.09.08р., № Ч-02563 від 14.10.08р.

Оригінали накладних, підписаних сторонами та скріплених печатками, довіреностей та рахунків –фактур були оглянуті судом в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В силу вимог ст..205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину. Частиною 2 цієї статті встановлено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного Кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В силу ч.1 ст.639 Кодексу, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Між сторонами правовідносини виникли на підставі двостороннього правочину, згідно з яким позивач - продавець передав, а відповідач - покупець прийняв товар позивача на загальну суму 10277,66грн. згідно накладних № Ч-1646 від 20.05.08р. на суму 680грн., № Ч-1651 від 20.05.08р. на суму 110грн., № Ч-1899 від 10.07.08р. на суму 2702,50грн., № Ч-2212 від 12.09.08р. на суму 4641,11грн., № Ч-2246 від 18.09.08р. на суму 644грн., № Ч-2427 від 27.10.08р. на суму 1500грн. в матеріалах справи.

Відповідач, з посиланням в платіжних банківських документах на вищезазначені рахунки-фактури позивача, частково сплатив заборгованість по зазначених накладних, а саме, на суму 8477,61, що підтверджується банківським виписками № 352 від 17.06.08р. на суму 790грн., № 424 від 15.07.08р. на суму 2702,50грн., № 619 від 30.09.08р. на суму 644грн., № 683 від 28.10.08р.на суму 2341,11грн., № 191 від 12.03.09р. на суму 1000грн., № 672 від 10.07.09р. на суму 1000грн. в матеріалах справи(а.с.30-37).

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що відповідач має заборгованість перед позивачем за отриманий товар в сумі 1800,05грн. (частково неоплаченою залишилась видаткова накладна № Ч-2212 від 12.09.08р.(а.с. 27). На момент розгляду справи в суді, відповідачем сума заборгованості не сплачена, будь-яких заперечень щодо заявленої до стягнення суми на адресу позивача та суду не надходило. Факт отримання зазначеного товару відповідачем,зокрема,підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період 01.01.08р. по 28.11.08р. в матеріалах справи, який підписаний відповідачем та скріплений його печаткою (а.с. 49).

Згідно ч.2 ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку невстановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Позивачем неодноразово було направлено відповідачу претензії № 45 від 23.09.09р., до якого доданий розрахунок заборгованості станом на 23.09.09р., що підтверджується реєстром відправлень, описом та фіскальним чеком від 24.09.09р.; від 03.12.08р. за № 25, яка була отримана відповідачем 03.12.08р., що підтверджується печаткою та підписом відповідача та претензія від 25.02.09р. за № 29, яка була отримана відповідачем 28.02.09р., що підтверджується копією зворотного поштового відправлення та фіскальним чеком від 26.02.09р., в матеріалах справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав, за отриманий товар своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд, з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу у сумі 1800,05грн. є обґрунтовані і підлягають задоволенню .

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно ч.1 ст..612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за липень –листопад 2009року в сумі 117,78грн. та 3 % річних за період з 10.03.09р. по 03.12.09р. в сумі 49,39грн.

Враховуючи те, що відповідачем допущено прострочку виконання взятих на себе зобов’язань щодо оплати отриманого товару, перевіривши розрахунки в матеріалах справи, вирішуючи спір в межах заявлених позивачем позовних вимог, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають задоволенню в заявленому у позові розмірі: інфляційні збитки в сумі 117,78грн. та 3% річних в сумі 49,39грн.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства „Юніс-Прес”(вул. Кирпоноса, 8-А, кв. 8, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 33904223, ІПН 339042225266) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Український папір”(вул. Куренівська, 2-Б, м. Київ, 04073, код ЄДРПОУ 25394112, р/р 2600477929 ВАТ АБ «Укргазбанк»в м. Києві, МФО 320478) заборгованості в сумі 1800,05грн., інфляційні збитки в сумі 117,78грн., 3% річних в сумі 49,39грн., 102,00грн. державного мита грн. та 236,00грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.Г.Мурашко

15.02.10