Рішення № 9040346, 04.02.2010, Господарський суд Чернігівської області

04.02.10

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000, м. Чернігів, проспект Миру, 20                               Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"04" лютого 2010 р.                                                                       Справа № 21/22

Позивач:                    Закрите акціонерне товариство „Енерготранс”,

                    вул. Морозова, буд. 3, кв. 78, м. Харків, 61036

Відповідач:                    Товариство з обмеженою відповідальністю „ТАЛІЛ”,

                    провулок Стаханівців, 9-А, м. Чернігів, 14001

Предмет спору:           про стягнення заборгованості 58577,17 грн.

                                                                                           Суддя Белов С.В.

                                                  Представники сторін:

Від позивача: не з’явився.

Від відповідача: не з’явився.

Закритим акціонерним товариством „Енерготранс” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАЛІЛ” про стягнення заборгованості у розмірі 58577,17 грн.

          Позивачем подано додаткові документи по справі.

В судовому засіданні 26 січня 2010 року представник позивача виклав позовні вимоги та просив задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, про розгляд справи був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать документи в матеріалах справи, правом участі в судовому розгляді справи не скористався, тому суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив наступне.

Клопотання позивача про залучення документів до матеріалів справи підлягає задоволенню, відповідно до ст. 22 ГПК України.

20 жовтня 2009 року між Закритим акціонерним товариством „Енерготранс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТАЛІЛ” було укладено договір купівлі-продажу № 44, у відповідності до якого позивач зобов’язався продати, а відповідач зобов’язався придбати продукцію, на умовах передбачених договором.

Зазначений вище договір є договором купівлі-продажу.

          У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу, відповідно до статті 656 Цивільного кодексу України, може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивач поставив відповідачу товар, вартістю 57111,37 грн. по видатковій накладній № 195 від 20.10.2009 року на суму 57111,37 грн., довіреність № 38 від 20.10.2009 року /в матеріалах справи /а.с. 9-10//.

У відповідності до п. 4.1. Договору купівлі-продажу № 44 від 20 жовтня 2009 року, відповідач зобов’язався здійснювати оплату продукції з відстрочкою платежу на 30 /тридцять/ календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідачем, в порушення умов укладеного договору, вартість товару не сплачено.

З метою досудового врегулювання спору, 18 грудня 2009 року, позивачем було направлено на адресу відповідача лист-вимогу на суму 57111,37 грн. № 18 від 18.12.2009 року. Про направлення відповідачу листа-вимоги свідчить копія фіскального чеку від 18.12.2009 року з описом вкладення, а також повідомлення про вручення 22.12.2009 року відповідачу листа-вимоги /в матеріалах справи /а.с. 36-37//.

Відповіді від відповідача не надійшло, заборгованість не погашено.

Таким чином, у відповідності до наданих документів та матеріалів справи, станом на дату подачі позовної заяви до суду, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 57111,37 грн. Будь-які документи, які б спростовували зазначений факт, відповідачем суду не надано.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 57111,37 грн. боргу за отриманий відповідачем товар є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1283,04 грн. за період з 19.11.2009 року по 30.12.2009 року /розрахунок в матеріалах справи /а.с. 7//, нараховану у відповідності до п. 5.2. Договору, згідно з яким у випадку порушення строку оплати товару, передбаченого Договором, відповідач зобов’язався сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення оплати за товар.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Виходячи зі змісту п. 1 ст. 230 та п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), розмір якої може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання.

Враховуючи вищенаведене, вимога позивача щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 1283,04 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 182,76 грн. трьох відсотків річних за період з 19.11.2009 року по 30.12.2009 року /розрахунок в матеріалах справи /а.с.7//.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Враховуючи наведене вище, вимога позивача щодо стягнення 3 % річних від простроченої суми у розмірі 182,76 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

У відповідності зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати по справі.

Керуючись ст. 193, п. 1 ст. 230, п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625, 655, 656 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТАЛІЛ” (14001, м. Чернігів, провулок Стаханівців, 9-А, код ЄДРПОУ 35956163, р/р 26005184615100 в ЧФ АКІБ „УкрСіббанк”, МФО 351005) на користь Закритого акціонерного товариства „Енерготранс” (61036, м. Харків, вул. Морозова, 3, кв. 78, код 24475015, р/р 2600601681650 в ХФ Укрексімбанк, МФО 351618) 57111,37 грн. основного боргу, 1283,04 грн. пені, 182,76 грн. трьох відсотків річних, 585,77 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя           Белов С.В.