Рішення № 9039621, 26.01.2010, Господарський суд Чернігівської області

26.01.10

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів                                                                                 тел. 77-44-62

проспект Миру, 20                                                                                          

Іменем України

РІШЕННЯ

”12” січня 2010 року справа № 11/182/27

Позивач: Станція швидкої медичної допомоги Чернігівської міської ради, вул. Любецька, 26, м. Чернігів, 14021

Відповідач: Комунальне підприємство „Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради, 14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, 15

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові, 14000, м. Чернігів, вул. Шевченка, 5

Про відшкодування шкоди в сумі 53329,39 грн.

Суддя Ю.М. Бобров

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН :

Представник позивача: Калініна О.В. –юрисконсульт, довіреність № 1 від 04.01.2010р.

Представник відповідача: Богаєвська І.В. –начальник юридичного відділу, довіреність № 24 від 11.01.2010р.

Представник третьої особи: Гадзан І.Ю. –зав. сектором юридично-правового забезпечення, довіреність № 1.08/5891 від 31.12.2009р.

СУТЬ СПОРУ:

Станцією швидкої медичної допомоги Чернігівської міської ради (надалі –СШМД) подано позов до Комунального підприємства „Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради (надалі –КП „Чернігівводоканал”), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові (надалі –Фонд), про відшкодування шкоди в сумі 53329,39 грн.

Розгляд справи відкладався.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що в 1994 році з вини відповідача сталася дорожньо–транспортна пригода в результаті якої гр. Коржикову П.М., який працював лікарем СШМД, під час виконання трудових обов’язків заподіяне тілесне ушкодження, що призвело до встановлення 2 групи інвалідності та втрати 70 % професійної працездатності. У зв’язку з відшкодуванням позивачем шкоди, завданої КП „Чернігівводоканал”, він пред’являє зворотну вимогу (регрес) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та їх обґрунтування, викладені у позовній заяві.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнає, зазначаючи, що відповідно до вимог Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” позивач повинен був передати передбачені законом документи для розгляду справ про страхові виплати Коржикову П.М. до Фонду. Оскільки позивач, на момент розгляду справи, не передав необхідні документи до Фонду, він на підставі ст. 7 Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” повинен сплачувати страхові виплати потерпілій особі, а кошти, виплачені потерпілому, повинні бути зараховані Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. На даний час, зазначає відповідач, позивачем не було здійснено жодних заходів про ініціювання проведення відповідних розрахунків з Фондом.

Третя особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові у відзиві на позовну заяву та представник в судовому засіданні зазначає, що позовні вимоги є правомірними і підлягають задоволенню, оскільки згідно ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Розглянувши подані матеріали, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін та третьої особи, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням арбітражного суду Чернігівської області від 23.04.1999 року за позовом Чернігівської міської станції швидкої допомоги до Державного комунального підприємства „Чернігівводоканал” 25.02.1994 року встановлено, що автомобіль швидкої медичної допомоги, в якому знаходився Коржиков П.М., рухаючись по вул. Войкова наїхав на люк водопровідного колодязя, який не закрили працівники ДКП „Чернігівводоканал” після проведення ремонтних робіт і не встановили відповідні дорожні знаки. Дана дорожньо-транспортна пригода сталася в вини відповідача, що підтверджується довідкою ДАЇ. Внаслідок даної ДТП Коржикову П.М., який працював на Чернігівській станції швидкої медичної допомоги, під час виконання своїх трудових обов’язків заподіяно тілесне пошкодження, що призвело до встановлення 2 групи інвалідності та 70% втрати професійної працездатності і в подальшому пересвідченню не підлягає.

Відповідно до рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 15.03.2005р. та ухвали Апеляційного суду Чернігівської області від 30.08.2005р. з позивача стягнуто на користь Коржикова П.М. 490,14 грн. відшкодування витрат на лікування.

Згідно з рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 14.04.2005р. та ухвали Апеляційного суду Чернігівської області від 26.07.2005р. з позивача стягнуто на користь Коржикова П.М. 316,12 грн. відшкодування витрат на лікування.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 09.02.2006р. стягнуто з позивача на користь Коржикова П.М. 344,64 грн. відшкодування витрат на лікування.

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 28.09.2005р. та рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 30.05.2006р. стягнуто з позивача на користь Коржикова П.М. 20490,00 грн. відшкодування втраченого заробітку за період з 01.09.2002р. по 01.09.2005р. та по 1162,00 грн. щомісячного страхового відшкодування починаючи з 01.09.2005р. пожиттєво з виплатами через касу підприємства.

Дані рішення судами постановлені з урахуванням вимог ст. 11 Закону України „Про охорону праці” (в редакції до 2002 року), відповідно до якої власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, у повному розмірі втраченого заробітку відповідно до законодавства та відшкодувати потерпілому витрати на лікування відповідно до медичного висновку, що видається у встановленому порядку, а також положень п. 2 ст. 7 Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, згідно якого Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Оскільки на час розгляду справ судами СШМД не була передана особова справа до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, то всі суми відшкодування судами було присуджено до стягнення з Станції швидкої медичної допомоги.

Розмір відшкодування витрат на лікування був визначений судами виходячи з фактичних витрат потерпілого на придбання ліків.

Згідно ст. ст. 1166, 1172 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Позивачем виплачено Коржикову П.М. щомісячне страхове відшкодування за квітень –грудень 2007 року, січень –грудень 2008 року та січень –травень 2009 року включно в розмірі 1162,00 грн. за кожний місяць.

Відповідно до рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 29.05.2009р. (про перерахунок страхового відшкодування) зобов’язано СШМД виплачувати Коржикову П.М. суму страхового відшкодування із суми 2117,50 грн. з 01.06.2009 р. по життєво, а за період з 01.01.2009р. по 01.06.2009р. з врахуванням виплачених сум та стягнуто на користь Коржикова П.М. з СШМД 13905,50 грн. втраченого заробітку за період з 01.01.2006р. по 01.01.2009р. та витрати по проведенню судової експертизи в розмірі 125,00 грн.

Згідно вищевказаного рішення від 29.05.2009р. позивачем виплачено Коржикову П.М. втрачений заробіток за період з 01.01.2006р. по 01.01.2009р. в сумі 13905,50 грн. та витрати по проведенню судової експертизи в розмірі 125,00 грн., а за період з 01.01.2009р. по 01.06.2009р суму страхового відшкодування із суми 2117,50 грн. з врахуванням виплачених сум –4777,50 грн.

Крім того, позивачем сплачено 74,39 грн. виконавчого збору –витрат, понесених державною виконавчою службою на проведення виконавчих дій.

Тобто, виходячи із наданого позивачем розрахунку, загальна сума виплачених сум інваліду II групи Коржикову П.М. коштів становить 53329,39 грн.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт відшкодування позивачем Коржикову П.М. шкоди, завданої його здоров'ю, в розмірі 53329,39 грн., зважаючи на відсутність факту зарахування Фондом сплачених потерпілому коштів в рахунок сплати страхових внесків позивача, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 1166, 1172, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства „Чернігівводоканал” Чернігівської міської ради (14017, м. Чернігів, вул. Жабинського, 15, п/р 26004192 в АППБ „Аваль”, м. Чернігова, МФО 353348, код 03358222) на користь Станції швидкої медичної допомоги Чернігівської міської ради (14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 26, р/р 35412023001649 в УДК м. Чернігів, МФО 853592, код 05480708) 53329,39 грн. майнової шкоди в порядку регресу, 533,29 грн. на відшкодування витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. на відшкодування оплати витрат з інформаційно –технічне забезпечення розгляду в судах.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 12.01.2010р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників сторін та третьої особи, оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення підписано 18.01.2010р.          

Суддя Ю.М. Бобров