ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Господарський суд Чернігівської області
____________________
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
14 січня 2010 року справа №6/170/7
За позовом: прокурора Чернігівського району, вул. М.Коцюбинського, 57, м. Чернігів,
в інтересах держави в особі: Олишівської селищної ради, вул. Чернігівська, 3, смт. Олишівка, Чернігівський район, 15575,
до відповідача: дочірнього підприємства „Ніка” товариства з обмеженою відповідальністю „Вероніка”, пров. Шкільний, 8, смт. Олишівка, Чернігівський район, 15575,
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління з контролю за використанням та охороною земель в Чернігівській області, проспект Миру, 21-а, м. Чернігів, 14000,
про спонукання вчинити певні дії
суддя Блохіна Ж.В.
Представники сторін:
від позивача: Матвієнко О.П. - селищний голова,
від відповідача: Сєров М.М. - директор,
від третьої особи: Таран Є.І., довіреність №588/01-05 від 13.04.2009р.,
за участю: Хряпа А.М. - помічника прокурора Чернігівського району, посвідчення №262 від 17.02.2009р.
Рішення прийнято після оголошеної 17.12.2009р. перерви в судовому засіданні на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
СУТЬ СПОРУ:
Прокурором Чернігівського району подано позов в інтересах держави в особі Олишівської селищної ради до дочірнього підприємства „Ніка” товариства з обмеженою відповідальністю „Вероніка”, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Управління з контролю за використанням та охороною земель в Чернігівській області, про зобов’язання дочірнього підприємства „Ніка” звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0011 га, що розташована на землях загального користування Олишівської селищної ради, шляхом знесення розміщеного на ній торгівельного павільйону.
У судовому засіданні 14.01.2010р. помічником прокурора Чернігівського району подана заява прокурора Чернігівського району про уточнення позовних вимог, в якій прокурор просить зобов’язати дочірнє підприємство „Ніка” звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0011 га, що розташована на землях загального користування Олишівської селищної ради в смт. Олишівка по вул.. Чернігівській, шляхом знесення розміщеного на ній торгівельного павільйону.
Присутні в судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просять їх задовольнити, посилаючись на наступне. Між ДП „Ніка” та Олишівською селищною радою 01.02.2001р. було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0011 га на території смт. Олишівка по вул. Чернігівській для розміщення на ній торгівельного павільйону. Строк дії даного договору 3 роки. Після закінчення строку дії договору, його не було продовжено, але земельна ділянка продовжує використовуватись відповідачем без правовстановлюючих документів, що є порушенням вимог чинного законодавства України.
Представник відповідача у судовому засіданні 17.12.2009р. позовні вимоги визнав, але просив суд надати час для добровільного звільнення земельної ділянки.
У дане судове засідання відповідач представника не направив, заяв, клопотань не надіслав, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить розписка, яка міститься в матеріалах справи.
Представник третьої особи у судовому засіданні 17.12.2009р. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
У дане судове засідання третя особа представника не направила, заяв, клопотань не надіслала; про дату, час та місце проведення судового засідання була повідомлена належним чином, про що свідчить розписка, яка міститься в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення прокурора, представників позивача та відповідача суд,
В С Т А Н О В И В:
На підставі рішення виконкому Олишівської селищної ради від 18.01.2999ро. №4 01.02.2001р. між орендодавцем - власником землі Олишівською селищною радою в особі голови Дрозд К.К. та орендарем дочірнім підприємством „Ніка” ТОВ „Вероніка” в особі директора Серова М.М. укладено договір оренди земельної ділянки, за яким орендодавець надає, а орендар приймає в строкове, строком на 3 роки, платне володіння і користування земельну ділянку площею 0,0011 га забудованих земель. На земельній ділянці знаходиться будівля торговельного павільйону. Земельна ділянка передається з метою несільськогосподарського використання для розміщення торговельного павільйону.
Відповідно до умов договору його укладено на три роки, починаючи з дати його реєстрації у виконкомі Олишівської селищної ради.
На договорі відсутні дані щодо його державної реєстрації у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до листа Управління Держкомзему у Чернігівському районі Чернігівської області від 13.01.2010р. земельна ділянка, яка знаходиться у користування ДП „Ніка”, на території Олишівської селищної ради відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови.
12 травня 2009 року державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель Чернігівської області було проведено перевірку щодо дотримання вимог земельного законодавства ДП „Ніка” ТОВ „Вероніка”, яке знаходиться за адресою: Чернігівський район, смт. Олишівка, пров. Шкільний, 8.
В результаті проведення перевірки встановлено, що ДП „Ніка” ТОВ „Вероніка” в особі директора Сєрова Миколи Миколайовича продовжує використовувати земельну ділянку площею 0,0011 га під розміщення торгівельного павільйону в смт. Олишівка по вул. Чернігівській, яка раніше була передана в оренду ДП „Ніка” ТОВ „Вероніка” на підставі рішення виконкому Олишівської селищної ради від 18.01.1999 року №4, що є порушенням вимог ст.ст. 116, 125, 126 Земельного кодексу України і за що громадяни та юридичні особи несуть відповідальність, яка передбачена ст. 211 цього кодексу та ст. 54 КУпАП.
За наслідками перевірки складений акт перевірки дотримання земельного законодавства від 12.05.2009р.
Відповідачу видано припис №202536 від 07.09.2009р. з вимогою усунення в 30-ти денний термін порушення земельного законодавства.
Згідно пояснення Сєрова М.М. від 07.09.2009р., він зобов’язувався усунути всі порушення земельного законодавства.
Постановою державного інспектора з контролю за використанням та охороною земель Чернігівської області №24 від 10 вересня 2009 року Сєрова М.М. було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 54 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Штраф правопорушником був сплачений у повному обсязі, про що свідчить квитанція №98/98 від 22.09.2009р.
Проте, як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника відповідача, земельна ділянка й надалі використовується відповідачем.
Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
В статті 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
В статті 14 Конституції України зазначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Відповідно до ч. 2 даної статті право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Оскільки спірна земельна ділянка розташована в Чернігівському районі, смт. Олишівка, вул. Чернігівська, тобто в межах населеного пункту, то в силу п.12 Розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України повноваження щодо розпорядження нею здійснює Олишівська селищна рада (позивач у справі).
Відповідно до ч.1 абз.2 ч. 4 ст. 9 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель” від 19 червня 2003 року N963-IV державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням та охороною земель і її територіальні органи. Державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок.
Згідно п.1. Положення про Державну інспекцію з контролю за використанням та охороною земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 25.12.2002 року №1958 (постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ України N 901 від 26.08.2009р., яка набрала чинності з 04.09.2009р.), Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель (Держземінспекція) є урядовим органом державного управління, який діє у складі Держкомзему і йому підпорядковуєтеся.
Відповідно до абз. 3 п.3 даного Положення основними завданнями Держземінспекції є, зокрема, організація та здійснення державного контролю за використанням і охороною земель.
Згідно абз. 2,3 п.п.1, п.п.2 п.4 даного Положення Держземінспекція відповідно до покладених на неї завдань:
1) організує і здійснює державний контроль за:
- дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, а також іноземними юридичними особами земельного законодавства;
- дотриманням встановленого порядку набуття і реалізації права на землю, в тому числі на землі водного і лісового фонду;
2) вживає в межах своєї компетенції заходів до усунення порушень земельного законодавства, в тому числі щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам.”
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.116 Земельного кодексу України:
“1. Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
2. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.”
Порядок надання у постійне користування земельних ділянок громадянам та юридичним особам, а також порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст.ст.123,124 Земельного кодексу України та ст.16 Закону України “Про оренду землі”.
Згідно ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами; право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка площею 0,0011 га, яка розташована: смт. Олишівка, вул. Чернігівська, використовується відповідачем без оформлення вищезазначених документів. Винесений відповідачу в ході проведеної Держземінспекцією у Чернігівській області перевірки припис з вимогами про усунення порушень земельного законодавства в 30-ти денний термін, відповідачем не виконаний.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Представник відповідача позовні вимоги визнав.
Враховуючи вищевикладене суд доходить висновку, що відповідач самовільно використовує вищевказану земельну ділянку.
Згідно ст.212 Земельного Кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
У частині 2 цієї статті передбачено, що приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.
Відповідно до частини 3 цієї ж статті повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Відповідно ч.ч.1,2, п.„б” ч.3 ст. 152 Земельного кодексу України:
“1. Держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю.
2. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
3. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:
б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.”
Доказів звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0011 га, яка розташована: смт. Олишівка, вул. Чернігівська, приведення її у придатний для використання стан шляхом знесення розміщеного на ній торгівельного павільйону, як і належних та достатніх доказів, що спростовують вищевказані обставини, Відповідач не надав.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати мають бути покладені на Відповідача.
Керуючись ст.ст.116,123,124,125,126,152,212, розділом Х Перехідних положень Земельного кодексу України, ст.ст.33, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Дочірньому підприємству „Ніка” товариства з обмеженою відповідальністю „Вероніка” (пров. Шкільний, 8, смт. Олишівка, Чернігівський район, 15575) звільнити та повернути Олишівській селищній раді (вул. Чернігівська, 3, смт. Олишівка, Чернігівський район, 15575) самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0011га, яка розташована: Чернігівська область, смт. Олишівка, вул. Чернігівська, привести дану самовільно зайняту земельну ділянку в придатний для використання стан шляхом знесення розміщеного на ній торгівельного павільйону.
3. Стягнути з дочірнього підприємства „Ніка” товариства з обмеженою відповідальністю „Вероніка” (пров. Шкільний, 8, смт. Олишівка, Чернігівський район, 15575, код ЄДРПОУ 30196427) в доход Державного бюджету України (р/р 31111095700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22090200, код ЄДРПОУ 22825965) 85 грн. державного мита.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Стягнути з дочірнього підприємства „Ніка” товариства з обмеженою відповідальністю „Вероніка” (пров. Шкільний, 8, смт. Олишівка, Чернігівський район, 15575, код ЄДРПОУ 30196427) в доход Державного бюджету України (р/р 31214259700002 в ГУДКУ у Чернігівській області, МФО 853592, код платежу 22050000, код ЄДРПОУ 22825965) 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ж.В. Блохіна
26.01.10
Судове рішення № 9039483, Господарський суд Чернігівської області було прийнято 26.01.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 6/170/7. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: