Рішення № 90390668, 13.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2020 року м. Київ № 640/7126/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг до Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» про стягнення штрафу та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування постанови,

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - позивач/Нацкомфінпослуг) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом про стягнення штрафних санкцій з ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» в розмірі 17000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем постанови про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинене на ринках фінансових послуг.

Ухвалою суду від 02.05.2019 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та запропоновано відповідачу надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав протиправності постанови про застосування відносно відповідача штрафних санкцій.

16 травня 2019 року від ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» надійшов зустрічний позов (а.с.32-44), в якому просить скасувати постанову Нацкомфінпослуг від 21.12.2018 року №1052/1592/16-4/9 П з підстав її протиправності.

Розгляд справи неодноразово відкладався за клопотанням учасників процесу.

За клопотанням учасників процесу змінено порядок розгляду справи, судом ухвалено здійснювати подальший розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Згідно п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

На підставі п.12 ч.1 ст.28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», п.п.41 п.4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затвердженого Указом Президента України від 23.11.2011 №1070/2011, Нацкомфінпослуг на адресу ТОВ надіслано письмову вимогу від 10.12.2018 року №8493\16-8 щодо надання інформації та документів. Згідно вимоги у строк до 19.12.2018 року зобов`язано товариство надати інформацію та документи.

За результатами аналізу звітних даних ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» Нацкомфінпослуг складено Акт про правопорушення вчиненні товариством на ринку фінансових послуг від 21.12.2018 року №1592/16/4-09 в частині неподання товариством інформації та документів.

У зв`язку з тим, що на дату складання Акту товариством не надано запитувані у вимозі документи, на підставі ст.41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в частині не подання інформації, Нацкомфінпослуг винесено постанову від 21.12.2018 року №1052/1592/16-4/9 П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчиненні на ринку фінансових послуг у розмірі 17000 грн. Одночасно постановлено вимогу письмово повідомити Нацкомфінпослуг про виконання або про відмову від добровільного виконання постанови у термін включно до 21.01.2019 року з одночасним наданням у разі сплати штрафу документів, що підтверджують його сплату (оригінал квитанції або іншого платіжного документу).

Оскільки відповідач у добровільному порядку вимоги зазначеної вище постанови не виконав та не сплатив суму штрафу, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг звернулась до суду з позовом про стягнення штрафу у судовому порядку.

У свою чергу, ТОВ «УЛФ-ФІНАНС», звертаючись до суду із зустрічним позовом про скасування постанови Нацкомфінпослуг від 21.12.2018 року №1052/1592/16-4/9 П, просить визнати її протиправною, такою, що винесена без зазначення конкретного порушення законодавства про фінансові послуги.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

У відповідності до частини першої статті 3 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", відносини, що виникають у зв`язку з функціонуванням фінансових ринків та наданням фінансових послуг споживачам, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України з питань регулювання ринків фінансових послуг, а також прийнятими згідно з цими законами нормативно-правовими актами.

Частиною 1 ст. 21 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" передбачається, що державне регулювання ринків фінансових послуг здійснюється, крім інших, національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі - Нацкомфінпослуг).

Згідно з пунктом 10 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" Нацкомфінпослуг, у межах своєї компетенції, у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.

Відповідно до ч.2 ст.40 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг.

Так згідно з п.3 ч.1 ст.41 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання розпорядження, рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, про усунення порушення щодо надання фінансових послуг - у розмірі від 100 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 42 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 41 цього Закону, уповноваженою особою, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи чи фізичної особи-підприємця та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів надсилається посадовій особі, яка має право накладати штраф (частина друга). Посадові особи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, визначені у частині першій цієї статті, приймають рішення про накладення штрафу протягом 30 днів після надходження документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті. Рішення про накладення штрафу оформляється постановою, що надсилається учаснику ринків фінансових послуг (частина шоста).

Порядок здійснення Нацкомфінпослуг нагляду за наданням фінансових послуг і дотриманням чинного законодавства у відповідній сфері шляхом проведення її уповноваженими особами перевірок (інспекцій) учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг), їх афілійованих та споріднених осіб, які проводяться самостійно чи разом з іншими уповноваженими органами державної влади, на момент спірних відносин був встановлений у Правилах проведення перевірок (інспекцій) Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, затверджених розпорядженням Нацкомфінпослуг від 27.11.2012 № 2422, (далі - Правила № 2422).

Пунктами 2.1, 7.1, 7.3, 7.6 Правил № 2422 передбачено, що Нацкомфінпослуг може проводити планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок.

Нацкомфінпослуг за письмовою вимогою може отримувати від суб`єктів господарювання документи або належним чином засвідчені копії документів (витяги з документів), інформацію, що стосуються їх діяльності у сфері надання фінансових послуг та (або) показників їх фінансового стану.

При проведенні перевірки суб`єкта господарювання йому надсилається письмова вимога Нацкомфінпослуг за підписом Голови Нацкомфінпослуг або члена Нацкомфінпослуг, який виконує обов`язки та повноваження Голови Нацкомфінпослуг, надати документи або належним чином засвідчені копії документів (витяги з документів), інформацію, що стосуються його діяльності у сфері надання фінансових послуг та (або) показників його фінансового стану, яка оформляється згідно з додатком 1 до цих Правил.

До письмової вимоги Нацкомфінпослуг долучається копія направлення на проведення перевірки, яке оформляється згідно з додатком 3 до цих Правил.

Суб`єкт господарювання зобов`язаний у визначений в письмовій вимозі Нацкомфінпослуг строк надати інспекційній групі всі перелічені у вимозі документи або належним чином засвідчені копії документів (витяги з документів) та інформацію, скріплені печаткою (за наявності) суб`єкта господарювання.

У разі відмови суб`єкта господарювання надати інспекційній групі необхідну інформацію та всі перелічені у вимозі Нацкомфінпослуг документи або належним чином засвідчені копії документів (витяги з документів) або несвоєчасного їх надання інспекційній групі керівник суб`єкта господарювання або уповноважена особа суб`єкта господарювання має право письмово викласти мотиви відмови від надання такої інформації та документів або належним чином засвідчених копій документів (витягів з документів) або несвоєчасного їх надання інспекційній групі.

Підписаний керівником та членами інспекційної групи примірник акта перевірки протягом одного робочого дня з дня підписання надсилається керівнику суб`єкта господарювання або особі, що виконує його обов`язки, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Після отримання примірника акта перевірки керівником суб`єкта господарювання або особою, що виконує його обов`язки, протягом 10 календарних днів можуть бути подані інспекційній групі письмові заперечення (зауваження) до акта, які долучаються до акта перевірки, який залишається в Нацкомфінпослуг.

Згідно з пунктами 1.11, 4.9, 4.10, 4.12, 4.13, 4.14 Положення про застосування Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, заходів впливу за порушення законодавства про фінансові послуги, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 20.11.2012 № 2319, (далі по тексту - Положення № 2319), посадова особа Нацкомфінпослуг при виявленні порушення законодавства про фінансові послуги, за яке застосовується захід впливу, складає акт про правопорушення.

Примірник акта про правопорушення надсилається особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис не пізніше п`яти днів з дати його складання з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення.

Керівник або уповноважений представник особи має право подати на розгляд справи про правопорушення письмові пояснення (заперечення) разом із документами, на яких вони ґрунтуються. Письмові пояснення в обов`язковому порядку долучаються до матеріалів справи про правопорушення.

Уповноважена особа Нацкомфінпослуг при підготовці справи про правопорушення, за яке передбачено застосування заходу впливу, визначеного підпунктом 3 пункту 2.1 розділу ІІ цього Положення, до розгляду повинна: з`ясувати, чи належить до її компетенції розгляд справи про правопорушення; з`ясувати, чи належить до її компетенції застосування відповідного заходу впливу; перевірити, чи дотримані вимоги законодавства при складанні акта про правопорушення; з`ясувати, чи є в наявності додатки, зазначені в акті про правопорушення; з`ясувати, чи застосовувалися раніше до особи заходи впливу за таким самим фактом; перевірити наявність обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність особи; визначити необхідність залучення до розгляду справи про правопорушення фахівців, експертів із питань ринку фінансових послуг, фахівців саморегулівних організацій та інших осіб; перевірити своєчасність повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи про правопорушення.

Уповноважена особа Нацкомфінпослуг вирішує питання, передбачені у пункті 4.12 цього розділу, визначає дату, час та місце розгляду справи про правопорушення, про що повідомляється особа рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи про правопорушення або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі під підпис.

Керівник або уповноважений представник особи при розгляді справи про правопорушення має право: знайомитися з усіма матеріалами, які є у справі про правопорушення; бути присутнім при розгляді справи про правопорушення; надавати пояснення (у тому числі письмові), заявляти клопотання по суті виявленого порушення.

Аналіз наведених вище положень дає підстави для висновку, що законодавством регламентовано чітку і послідовну процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема, за вказане правопорушення, обов`язковими етапами якої є надсилання їй відповідного акта про правопорушення та повідомлення про дату, час та місце розгляду її справи, а також надання права особі на подачу та розгляд її заперечень на акт перевірки.

Недотримання зазначених процесуальних вимог нівелює право особи, яка притягається до відповідальності, на захист її прав та інтересів в адміністративному досудовому порядку та зумовлює незаконність рішення контролюючого органу, прийнятого за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Суд враховує правову позицію, викладену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 у справі "Рисовський проти України", в якому суд зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

З матеріалів справи вбачається, що на вимогу Нацкомфінпослуг подати документи товариство надіслало лист, в якому повідомило про причини ненадання копій документів, а саме з огляду на великий обсяг запитуваних документів, які потрібно підготувати. Встановлені судом обставини свідчать про невиконання товариством у строк до 19.12.2018 року надати запитувану інформацію та документи (належним чином завірені копії), що, в силу ст. 11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», є підставою для застосування фінансової санкції.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що Нацкомфінпослуг було дотримано законодавчо визначеної процедури притягнення товариства до адміністративної відповідальності, що обумовлює обґрунтованість її наслідків, а саме: постанови від 21.12.2018 року №1052/1592/16-4/9 П про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, з дотриманням процедури та порядку розгляду справи про правопорушення на ринку цінних паперів, а тому підстави для їх скасування відсутні.

Щодо безпосереднього застосування до товариства штрафної санкції за правопорушення вчинене на ринку фінансових послуг, то беручи до уваги те, що фінансові санкції товариством не сплачені, суд приходить до висновку що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції: у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.

Положеннями ч. 1 ст. 39 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» передбачено, що у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може накладати штрафи в розмірах, передбачених статтями 41 і 43 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 ст. 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» штрафи, накладені національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, стягуються у судовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

До суду товариством належних доказів, які б спростовували доводи позивача за первісним позовом, надано не було.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Нацкомфінпослуг є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, тоді як у задоволенні зустрічного позову ТОВ «УЛФ-ФІНАНС» необхідно відмовити.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 2, 6, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» (04205, м. Київ, Оболонський проспект, 35-А, офіс 300, код ЄДРПОУ 41110750) до Державного бюджету України на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника на балансовий рахунок 3111 «Надходження до загального фонду державного бюджету», код бюджетної класифікації за доходами 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції», символ звітності 106) штраф у сумі 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.).

У задоволенні зустрічного адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «УЛФ-ФІНАНС» відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій