Рішення № 9038657, 29.12.2009, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

22 грудня 2009 року                                                                       Справа № 19/171

Позивач:          Товариство з обмеженою відповідальністю "Цунамі", вул. Братковського 2, м. Луцьк, Волинська область, 43000.

Відповідач:           Державне підприємство "Городнянське лісове господарство", вул. Жовтнева, 54, м. Городня, Чернігівська область, 15100.

Третя особа на стороні позивача без самостійних вимог - Фізична особа -

підприємець Скуба Олег Євгенович, вул. Незалежності, 22/13, м. Рожище, Волинська область, 45100.

Про:                               стягнення 4079,72 грн.

Суддя Л.Р. Кочергіна

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Замлинський С.С., довіреність № б/н від 03.11.2009 року,

від відповідача: Коваль Я.Г., довіреність № 78 від 10.12.2009 року,

від третьої особи: Скуба О.Є.

          Товариством з обмеженою відповідальністю „Цунамі” (далі –ТОВ „Цунамі”) подано позов до Державного підприємства „Городнянське лісове господарство” (далі –ДП „Городнянське лісове господарство”), за участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог - Фізичної особи - підприємця Скуби Олега Євгеновича (далі –ФОП Скуба О.Є.), про стягнення 4079,72 грн. передоплати.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ту обставину, що в порушення умов договору відповідач товар не поставив, грошові кошти які були сплачені як передоплата не повернув, що стало підставою для зверненням до суду за захистом порушеного права.

В судовому засіданні, 22.12.2009 року, відповідно до п. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, представник позивача надав клопотання про збільшення розміру позовних вимог, в якому просить стягнути з відповідача 4079,72 грн. передоплати та 370,0 грн. витрат понесених позивачем в зв’язку з відрядженням повноважного представника.

Розглянувши подане клопотання, вислухавши пояснення представника позивача, суд приймає його до розгляду, оскільки це не суперечить законодавству та не порушує права та охоронювані законом інтереси сторін та інших осіб.

Третя особа на стороні позивача ФОП Скуба О.Є. надав письмові пояснення у справі. В поясненні зазначено, що 04.04.2008 року, ФОП Скуба О.Є. як представник позивача на підставі договору та довіреності, прибув на склад ДП „Городнянське лісове господарство” для огляду і відбору деревини, а саме: дуба-пиловика I –II сортів, (відповідно до Договору № 18/08-II-А від 03.03.2008 року). Однак, здійснити відбір деревини останній не зміг, оскільки товар відповідної якості був відсутній. Третій особі було запропоновано здійснити добір деревини третього сорту, від якого той відмовився. Крім того, в червні, в телефонній розмові з директором ДП „Городнянське лісове господарство” ( Тимко В.Ф.) ФОП Скубі О.Є. було обіцяно, що до 30.06.2008 року, товар відповідної якості буде наданий позивачу. Однак, з вини відповідача, до теперішнього часу деревина не поставлена позивачу.

Відповідач відзив на позов не надав, в усному пояснені проти позовних вимог заперечує. На думку відповідача, саме позивач порушив умови договору, не звернувшись до ДП „Городнянське лісове господарство” за отриманням продукції, що відповідно до п.8.5 укладеного між сторонами договору позбавляє його права вимагати повернення передоплати.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд встановив наступне:

03.03.2008 року між ТОВ „Цунамі” (Покупець) та ДП „Городнянське лісове господарство” (Продавець) укладено договір купівлі –продажу № 18/08-II-А (далі –Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору за результатами аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини другого кварталу 2008 року, проведеного Чернігівською обласною агропромисловою біржею 26.02.2008 року Продавець продає, а Покупець купує необроблену деревину (надалі-Товар) з метою його переробки на внутрішньому ринку України, відповідно до умов Договору.

Асортимент та обсяг Товару визначено Аукціонним свідоцтвом та зазначено в Специфікації до даного Договору, яка є невід’ємною його частиною.

Відповідно до Наказу № 42 від 19.02.2007 року „Щодо вдосконалення механізмів продажу необробленої деревини”, Позивач перерахував на рахунок Чернігівської обласної агропромислової біржі, (організатора аукціону), суму гарантійного внеску у розмірі 4079,72 грн., відповідно до п. 2.15 вище зазначеного наказу, перераховується Відповідачу як оплата за дуб пиловик.

Крім того, п. 7.2. Договору зазначено, що сума гарантійного внеску, за відрахуванням реєстраційного збору біржі, перерахована Покупцем для участі в аукціоні, зараховується пропорційно в оплату кожної партії товару, визначену рівномірно на протязі місяця, відповідно до наданих заявок Покупця.

Пунктом 8.4 Договору передбачено, що Продавець зобов’язаний здійснити поставку Товару на умовах даного Договору відповідно до погодженого сторонами терміну поставки, за взаємною згодою. Так, на виконання даного пункту Договору сторонами було погоджено термін поставка Товару, а саме: травень, червень 2008 року про що зазначено в протоколах № 122, 125 від 26.02.2008 року (16-17 а.с.).

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що відповідач свій обов’язок, щодо поставки товару не виконав.

Посилання відповідача на ту обставину, що в порушення умов Договору позивач не вибрав належну йому партію товару, а відтак відповідно до п.8.5 Договору не має права на повернення суми гарантійного внеску, не приймається судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно пункту 8.5. Договору, у випадку не вибрання Покупцем зі складу Продавця чи відмова від купленої (згідно результатів аукціону, та наданих аукціонних свідоцтв із продажу ресурсів необробленої деревини другого кварталу 2008 року, проведеного ЧОТАПБ 26 лютого 2008 року) та підготовленої Продавцем партії товару, сума гарантійного внеску поверненню не підлягає. Свідчення відповідності підготовленого Продавцем товару по кількості та якості відповідно до вимог договору є наданих рахунок Продавця.

Виходячи із наведеного положення Договору, про готовність Продавця відвантажити Покупцю продукцію відповідної кількості та якості свідчать виставлені ДП „Городнянське лісове господарство” рахунки на оплату товару.

Судом встановлено, що відповідні рахунки Продавцем надані Покупцю не були.

Додані відповідачем до матеріалів справи рахунки №349 від 20.06.2008 року та №286 від 27.05.2008 року не приймаються судом як належний доказ виставлення їх позивачу, оскільки відсутні докази направлення їх на адресу останього.

Відмітки працівника ДП „Городнянське лісове господарство”, на звороті наданих рахунків, про отримання позивачем факсу та реєстри рахунків на передоплату за 2008 рік, не приймаються судом як належний доказ виставлення Покупцю рахунків з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд, у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України зобов’язує кожну сторону доводити ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог та заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які, відповідно до законодавства, повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.2 Роз’яснень ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування ГПК України” будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарський суд повинен враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким, обставини справи, що, відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про недоведеність відповідачем факту повідомлення позивача про наявність товару та готовність його до відвантаження, як то передбачено пунктом 8.5. Договору.

Згідно п.3 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання.

У зв’язку з невиконанням відповідачем обов’язку, щодо поставки товару, позивач листом від 15.05.2009 року відмовився від прийняття виконання зобов’язання та просив повернути сплачену попередню оплату у розмірі 4079,72 грн.

Відповідач на зазначену вище вимогу не відповів, суму боргу не повернув.

Згідно вимог п.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав попередню оплату товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи наведене, вимога позивача про стягнення з відповідача 4079,72 грн. попередньої оплати є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 370,0 грн. витрат на відрядження повноважного представника до суду.

Розглянувши вказану вимогу, суд доходить висновку про відмову у її задоволенні з огляду на наступне.

Вимога про стягнення 370,0 грн. витрат на відрядження, заявлена позивачем як частина позовних вимог про стягнення передоплати по Договору. Підставою заявлених позовних вимог є порушення відповідачем умов Договору.

Оскільки договором не передбачено відшкодування витрат сторін, у разі звернення до суду за захистом свого порушеного права, суд дійшов висновку про безпідставність заявленої вимоги, щодо стягнення 370,0 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача, підлягає стягненню 102,0 грн. державного мита та 236,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 32-34, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

          1          Позов задовольнити частково.

          2.          Стягнути з Державного підприємства "Городнянське лісове господарство", (вул. Жовтнева, 54, м. Городня, Чернігівська область, 15100 р/р 26000305095 у Городнянському відділенні ОБ № 3259, м. Городня, МФО 343057, код ЄДРПОУ 00993550) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Цунамі", (вул. Братковського 2, м. Луцьк, Волинська область, 43000, р/р 26003008590, КБ „Захід інкомбанк” м. Луцьк, МФО 303484, код ЄДРПОУ 31572226) 4079,72 грн. боргу, 102,0 державного мита, 236,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

          4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.          

          Суддя                                                                                           Л.Р. Кочергіна

Рішення підписано: 28.12.2009 року

Суддя                                                                                           Л.Р. Кочергіна

29.12.09