Постанова № 9038607, 22.12.2009, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

П О С Т А Н О В А

Іменем України

"22" грудня 2009 р.                     10 год. 50 хв., м. Чернігів           Справа № 6/89а/49а

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді Блохіної Ж.В.

при секретарі Зеленко Л.М.,

за участю представників:

позивача Дорошенка В.А. –директора,

відповідача Смуригіної К.О., довіреність №1908/9/10-010 від 18.03.09р.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

позов товариства з обмеженою відповідальністю “Моноліт”,

вул. Шевченка, 103, м. Чернігів, 14000,

до відповідача Державної податкової інспекції у місті Чернігові,

вул. Кирпоноса, 28, м. Чернігів, 14000,

про визнання нечинним рішення,

Встановив:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Моноліт” подано позов до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.06.2007 року №0000372200/0 в сумі 37508,00 грн.

          Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 26.02.2008р. було зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі №17/88.

          Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 28.09.2009р. поновлено провадження у справі оскільки ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2009р. постанова господарського суду Чернігівської області від 02.04.2008р. по справі №17/88 залишена без змін.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 13.10.2009р. зупинено провадження у справі до 14.12.2009р. для надання можливості позивачу надати нові докази.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 14.12.2009р. поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.12.2009р.

Представник позивача подав суду клопотання про зупинення провадження у справі в порядку п. 3 ч.1 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України у зв’язку з неможливістю розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, а саме: ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито провадження за касаційною скаргою ТОВ „Моноліт” по справі №17/88.

Представник відповідача заперечує стосовно даного клопотання.

Суд відхиляє клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі, оскільки воно суперечить ч.3 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України в зв’язку з тим, що постанова господарського суду Чернігівської області від 02.04.2008р. по справі №17/88 набрала законної сили відповідно до ст. 256 КАС України.

Представник позивача просить позовні вимоги задовольнити, обґрунтовуючи їх тим, що затримка виконання зобов’язання за договором виникла у зв’язку з не передбачуваною технічною складністю виробу, що підтверджено висновком Міністерства економіки України, та не з вини позивача було перевищено термін розрахунків за зовнішньоекономічною операцією більш як 90 днів, ТОВ „Моноліт” вважає, що ДПА України безпідставно відмовила у наданні остаточного висновку щодо доцільності продовження терміну розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом. Така бездіяльність ДПА України призвела до нарахування ТОВ „Моноліт” пені за порушення термінів розрахунків в сфері ЗЕД в сумі 37508 грн. За таких обставин позивач просить визнати нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.06.2007р. №0000372200/0 в сумі 37508,00 грн.

Представник відповідача просить у позові відмовити, посилаючись на те, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято обґрунтовано і відповідає чинному законодавству. Представник пояснив, що перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, про що складено акт від 25.05.2007р. № 497/22/14221271. За результатами розгляду акту перевірки заступником начальника ДПІ у м. Чернігові прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.06.2007р. №0000372200/0, яким визначена сума штрафної санкції за вищезазначене порушення в розмірі в сумі 37508,00 грн.

Вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, суд встановив наступне.

На підставі п. 4 ст. 10, ст. 11-1 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990р. № 509-XII (зі змінами і доповненнями) працівниками Державної податкової інспекції у місті Чернігові було проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання товариством з обмеженою відповідальністю „Моноліт” вимог валютного законодавства за період з 16.10.2006р. по 23.05.2007р.

За результатами перевірки складено акт від 25.05.2007р. № 497/22/14221271.

Актом перевірки встановлено наступне:

„Згідно імпортного контракту від 11.10.2006р. №11/10/06, укладеного ТОВ „Моноліт” з нерезидентом ТОВ „БергСтрой” (103031, г. Москва, ул. Рождественская, д. 5/7 стр. 2, р/с 40702810700000000646 в ООО КБ „Информпрогрес” (кор. рахунок № 30101810600000000249 в КБ „Информпрогрес”, г. Москва).

Відповідно контракту по імпорту передбачалось отримати пресс пакетировочний, модель RIKOS-40, 1998 року випуску, бувший у вжитку.

Вартість договору 1400000,00 рос. руб. Від нерезидента контракт підписав генеральний директор Мусійчук М.К.

Згідно п. 2.1 контракту оплата проводиться в строк до 19.10.2006 року в розмірі 1400000,00 рос. руб. шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Згідно п. 3.3 контракту товар постачається покупцеві транспортом покупця. продавець і покупець зобов'язані організувати відвантаження товару протягом 7 робочих днів після закінчення демонтажу товару.

Базисні умови поставки в контракті не вказані.

Граничний термін надходження товару по імпорту –14.01.2007р.

ТОВ „Моноліт” було отримано лист від 10.01.07р. №09/07 генерального директора ООО „БергСтрой” Мосійчука М.К. з проханням продовжити постачання пресу до 10.03.07р. в зв’язку з тим, що головний циліндр преса виявився несправним, а його виготовлення –є складним технологічним процесом.

ТОВ „Моноліт” звернулось до Міністерства економіки України листом від 22.02.07р. №5/02 з проханням подовжити термін розрахунків у сфері ЗЕД згідно контракту від 11.10.2006р. №11/10/06 по поставці преса вартістю 1400000,00 рос. руб. до 20.03.07 року.

Міністерством економіки України 13.03.07р. надано висновок щодо віднесення зовнішньоекономічного контракту від 11.10.2006р. №11/10/06 до видів , визначених у статті 6 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” та подовжено законодавчо встановлений термін розрахунків з 15.01.07р. по 20.03.07р.

На перевірку не було надано звернення ТОВ „Моноліт” до ДПА України, остаточний висновок ДПА України щодо подовження термінів розрахунків та звернення до Нацбанку України щодо отримання індивідуальної ліцензії.

У зв’язку з невиконанням умов контракту нерезидент ООО „БергСтрой” повернув валютні кошти на рахунок №260083031563 ЧОУ Ощадбанку ТОВ „Моноліт” згідно платіжного доручення від 02.03.07р. №12457644 в сумі 1400000,00 рос. руб., що складає 270508,00 грн. з кор. рахунку №30101810600000000249 в КБ „Информпрогрес”, м. Москва.

Згідно оборотно-сальдової відомості по рахунку 632 розрахунки за контрактом від 11.10.2006р. №11/10/06 з нерезидентом ООО „БергСтрой” завершені.

В порушення статті 2 ст. 2 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” (зі змінами та доповненнями) в ході виконання даного контракту ТОВ „Моноліт” було порушено 90-денний термін розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 4 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” зі змінами та доповненнями порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. У разі прийняття судом або арбітражним судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1, 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом або арбітражним судом.”

В акті перевірки від 25.05.2007р. № 497/22/14221271 зроблено висновок:

„Перевіркою встановлено порушення термінів розрахунків, визначених в ст. 2 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” зі змінами та доповненнями в ході виконання імпортного контракту від 11.10.2006р. №11/10/06, укладеного між ТОВ „Моноліт” та нерезидентом ТОВ „БергСтрой” (Росія).”

За результатами розгляду акту перевірки заступником начальника ДПІ у м. Чернігові прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 05.06.2007р. №0000372200/0, яким визначена сума штрафної санкції за вищезазначене порушення в розмірі в сумі 37508,00 грн.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані і не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

11.10.06р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “БергСтрой”(Росія, м. Москва) - Продавець та товариством з обмеженою відповідальністю “Моноліт” (Україна) - Покупець було укладено Договір купівлі продажу обладнання №11/10/06 (далі Договір), а саме: преса пакетувального, модель RICO S-40, 1988р.в. №81 б/в.

Згідно п.2.1., 2.2. Договору загальна вартість товару складає 1400000 рублів Російської Федерації. Оплата проводиться Покупцем в наступному порядку: в строк до 19.10.06р. оплата в розмірі 1400000 рублів Російської Федерації. Оплата проводиться Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця або іншим способом за погодженням сторін у відповідності до діючого законодавства Російської Федерації.

Відповідно до п.3.4. Договору Товар передається Покупцю на протязі 7 днів після повної оплати Товару з одночасним підписанням акту прийомки-передачі Товару.

Згідно п.4.1. Договору, останній укладений на строк з 11.10.06р. до закінчення всіх взаєморозрахунків між Продавцем та Покупцем.

Платіжним дорученням №0408004 від 16.10.06р. Позивач перерахував ТОВ “БергСтрой”1400000 рублів Російської Федерації.

Листом від 10.01.07р. за №09/07 ТОВ “БергСтрой” повідомив Позивача, що перевіркою справності пресу встановлено несправність головного циліндру, а тому необхідно тривалість поставки преса продовжити ще на три місяці, тобто до 160 днів.

11.01.07р. між сторонами контракту була укладена додаткова угода, згідно якої п.4.1. Договору був викладений в наступній редакції: “Настоящий Контракт заключен на срок с 11 октября 2006 г. до 20 марта 2007г.”.

02.03.07р. ТОВ “БергСтрой” повернуло ТОВ “Моноліт” кошти в сумі 1400000 рублів Російської Федерації, оскільки виготовлення головного циліндру є практично неможливим, що підтверджується відповідними копіями платіжних документів.

Листом від 20.03.07р. за №102-41/419 Мінекономіки України надано Позивача висновок про віднесення вищевказаного Договору до договорів поставки складних технічних виробів.

Листом від 23.03.07р. за №13/03 Позивач звернувся до Державної податкової адміністрації України про отримання остаточного висновку щодо доцільності продовження терміну розрахунків згідно із статтею 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Листом від 30.03.07р. за №3103/6/22-5016 Державна податкова адміністрація України відмовила в наданні висновку.

Листом від 04.05.07р. за №16/05 Позивач повторно звернувся до Державної податкової адміністрації України про отримання остаточного висновку щодо доцільності продовження терміну розрахунків згідно із статтею 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Листом від 15.05.07р. за №4680/6/22-5016 Державна податкова адміністрація України повторно відмовила в наданні висновку, зазначивши, що з порушених у листі питань ДПА України надавалась обґрунтована відповідь листом від 30.03.07р. за №3103/6/22-5016 на адресу підприємства.

Листом від 06.07.07р. за №22/07 Позивач знову звернувся до Державної податкової адміністрації України про отримання остаточного висновку щодо доцільності продовження терміну розрахунків згідно із статтею 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Листом від 26.07.07р. за №7161/6/22-5016 Державна податкова адміністрація України повторно відмовила в наданні висновку, зазначивши, що з порушених у листі питань ДПА України надавалась обґрунтована відповідь листами від 30.03.07р. за №3103/6/22-5016 та від 15.05.07р. за №4680/6/22-5016 на адресу підприємства.

Працівниками Державної податкової інспекції у місті Чернігові було проведено позапланову документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання товариством з обмеженою відповідальністю „Моноліт” вимог валютного законодавства за період з 16.10.2006р. по 23.05.2007р., за результатами якої складено акт від 25.05.2007р. № 497/22/14221271.

Перевіркою встановлено порушення термінів розрахунків, визначених в ст. 2 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” зі змінами та доповненнями в ході виконання імпортного контракту від 11.10.2006р. №11/10/06, укладеного між ТОВ „Моноліт” та нерезидентом ТОВ „БергСтрой” (Росія).

Відповідно до ст. 2 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Ухвалою від 26.02.2008р. суд зупинив провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням по справі №17/88, порушеної господарським судом Чернігівської області за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Моноліт” до Державної податкової адміністрації України про зобов”язання відповідача вчинити певні дії, а саме: надати остаточний висновок щодо доцільності продовження терміну розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом від 11.10.06р. за №11/10/06, укладеного між ТОВ “Моноліт” а ТОВ “БергСтрой” м. Москва), за яким отримано висновок Міністерства економіки України про належність операції за зовнішньоекономічним контрактом до операції поставки складних технічних виробів згідно зі статтею 6 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, вважаючи незаконним та необґрунтованим відмову у наданні такого висновку.

Позивач зазначав, що судове рішення по справі №17/88 може вплинути на результати вирішення спору у справі №6/89а.

Постановою господарського суду Чернігівської області по справі №17/88 від 02.04.2008р., яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2009р., у позові відмовлено.

Як вбачається з постанови суду по справі №17/88, суд дійшов висновку, що Державна податкова адміністрація України листами від 30.03.07р. за №3103/6/22-5016, від 15.05.07р. за №4680/6/22-5016, від 26.07.07р. за №7161/6/22-5016 незаконно та необґрунтовано відмовила ТОВ „Моноліт” в наданні остаточного висновку щодо доцільності продовження терміну розрахунків згідно із статтею 6 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті". „Разом з тим, Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 31 травня 2007 року за N1108-V, який набрав чинності з 1 січня 2008 року, частини першу та другу статті 6 Закону №185 викладено в такій редакції:

"Стаття 6. Строки, зазначені у статтях 1 і 2 цього Закону, можуть бути продовжені центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики у разі виконання резидентами операцій за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення.

Порядок віднесення операцій резидентів до зазначених у частині першій цієї статті та умови видачі висновків на перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, встановлюються Кабінетом Міністрів України";

після частини другої доповнено новою частиною такого змісту:

"Центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики протягом п'яти робочих днів з дати видачі висновку, зазначеного у частині другій цієї статті, інформує Національний банк України та Державну податкову адміністрацію України про видачу такого висновку".

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 р. N1409, яка набрала чинності з 1 січня 2008 року, затверджено новий Порядок продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, відповідно до якого висновок стосовно віднесення операцій резидента до таких, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення, та продовження встановлених строків видається Мінекономіки.

В ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2009рю. по справі №17/88 зазначено наступне: ”Позивач звернувся до суду з позовом після 01.01.2008р., тобто, на час звернення до суду ДПА України не мала і на даний час не має повноважень щодо надання остаточних висновків з приводу доцільності продовження терміну розрахунків згідно зі ст. 6 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.

Ухвалою від 13.10.2009р. суд зупинив провадження у даній справі з наступних підстав. У судовому засіданні представник позивача подав клопотання про оголошення перерви в судовому засіданні терміном на один місяць в зв’язку з необхідністю надати нові докази. Своє клопотання позивач обґрунтовував наступним. ТОВ „Моноліт” направило до Міністерства економіки України звернення №01/10-01 від 01 жовтня 2009р. з проханням проінформувати Національний банк України та Державну податкову адміністрацію України про видачу Висновку від 19.03.2007р. про віднесення зовнішньоекономічного контракту до договорів постачання складних технічних виробів (супровідний лист від 20.03.2007р. №102-41/419) на підставі пунктів 3, 4, 6, 7, 11 Порядку продовження строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2007 року №1409. Це звернення обумовлено тим, що товариство звернулося до суду в порядку адміністративного судочинства з вимогою зобов’язати ДПА України надати остаточний висновок щодо доцільності продовження терміну розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, за яким отримано висновок Міністерства економіки України про належність операції за зовнішньоекономічним контрактом до операції поставки складних технічних виробів згідно із статтею 6 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, оскільки предметом зовнішньоекономічного договору є дійсно складне технічне обладнання, що було у використанні та ремонт якого і доведення до працездатного стану є дуже тривалим трудомістким процесом. Цей судовий позов був підставою зупинення провадження по справі №6/89а. В постанові господарського суду Чернігівської області від 02.04.2008р. по справі №17/88 та ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2009р. роз’яснено про діючий порядок отримання висновку, на який товариство і спирається у своєму зверненні.

Ухвалою від 14.12.2009р. суд поновив провадження у справі.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, на сьогоднішній день відповіді від Міністерства економіки України товариство не отримало.

Згідно із ст.19 Конституції України:

“Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.”

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що ДПІ у м. Чернігові, приймаючи рішення, яке є предметом спору, діяло відповідно до фактичних обставин та норм чинного законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. В позові відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

3. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення вищевказаних строків, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

3. Постанова в повному обсязі виготовлена 28.12.2009р.

Суддя Ж.В. Блохіна