Рішення № 9037131, 09.04.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"09" квітня 2010 р. Справа № 5/47

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р. розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сансервіс"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Караван будівельний Рівне»

про стягнення в сумі 49 874 грн. 40 коп.

за участю представників сторін:

позивача: Волкова А.О. дов. № 8/2009 від 24.11.09 р.;

відповідача: не з'явився.

Статті 20, 22 ГПК України роз’яснені.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сансервіс", звернувся в господарський суд з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Рівне", на користь позивача 49 874 грн. 40 коп. боргу за відпущені товарно-матеріальні цінності.

Відповідач відзиву на позов не подав, в судове засідання не з'явився, про день та час судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями, які наявні в матеріалах справи (а.с.125, 126).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд встановив та врахував наступне.

01 липня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сансервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Рівне" укладено договір № 41/07-08РР. Відповідно до п.1.1 договору позивач зобов`язувався доставляти і передати у встановлені договором строки непродовольчу продукцію у власність відповідача, а відповідач зобов`язувався прийняти товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору.

На виконання умов вищевказаного договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Сансервіс" протягом січня-жовтня 2009 рокук згідно витратних накладних, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні а копії долученні до справи, відпущено для відповідача товарно-матеріальні цінності на суму 463 166 грн. 40 коп.

Отримання відповідачем вказаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується наявними у матеріалах справи довіреностями (а.с.159-166).

Станом на 31.12.2008 року заборгованість відповідача перед позивачем становила 110 586 грн. 86 коп., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками сторін (а.с.32).

Згідно накладних-повернення № 20-12026 від 25.01.10 р., № 12015 від 27.01.10 р., № 12067 від 27.01.10 р. відповідачем повернено позивачу товару на суму 171 550 грн. 97 коп.

Відповідно до п.2.11. договору зобов`язання постачальника з поставки товару вважається виконаним з моменту передачі покупцю (відповідачу) товару, його приналежностей, супровідних документів та підписання сторонами транспортної накладної та передачі покупцю податкової накладної.

Відповідно до Угоди про умови (додаток № 1 до Договору № 47/07-08 РР від 01.07.08 р. а.с.16-18) строк здійснення платежу становить сім днів.

Проте, в порушення умов договору оплата за отриманні від позивача товарно-матеріальні цінності проведена відповідачем частково, що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку, і за ним, станом на 01.02.10 р., рахується заборгованість в сумі 49 874 грн. 40 коп., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами та актом звірок розрахунків, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками сторін (а.с.151).

13.03.10 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Рівне" позивачем направлено претензію, однак на день розгляду справи заборгованість відповідачем несплачена.

Відповідно до ст. 509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від божника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, 193 ГК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Увідповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 49 874 грн. 40 коп. заборгованості заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 , ГПК України, суд –

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Рівне" (33013, м.Рівне, вул.Макарова, 11, код 35504757) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сансервіс" (30000, Хмельницька область, вул.Р.Люксембург, 58, код 33317231) 49 874 грн. 40 коп. заборгованості, 498грн. 75 коп. витрат по держмиту та 236 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 12.04.2010р.

Суддя                                                   В.Р.Войтюк