Рішення № 9036603, 04.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" лютого 2010 р.Справа № 30/234-09-6107 За позовом: Відкрите акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк”

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Себель”

Про стягнення 23487 451 грн. 85 коп.

Суддя РОГА Н.В.

Представники:

Представник позивача: Бойко О.І. –довіреність від 05.10.2009 р.

Представник відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач –Відкрите акціонерне товариство „Акціонерний комерційний банк (далі - ВАТ „АКБ”) «Одеса-Банк», звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю (далі –ТОВ) «Себель»про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 21\07 у сумі 23487451 грн. 85 коп., у тому числі: прострочена заборгованість за кредитом –21319841 грн. 83 коп., прострочена заборгованість за відсотками у сумі 2060188 грн. 28 коп., пеня за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту сумі 105221 грн. 74 коп., прострочена заборгованість за комісією за розрахункове обслуговування по кредиту у сумі 2200 грн.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Відповідач про місце та час судових засідань був повідомлений належним чином, але представник відповідача в судові засідання не з’являвся, письмових заперечень на позов відповідач до суду не надав.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

02 лютого 2007р. між закритим акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Одеса-банк” , правонаступником якого є ВАБ „АКБ „Одеса-Банк” (Кредитор) та ТОВ «Себель” (Позичальник) був укладений Договір №21\07 про надання кредиту у вигляді мультивалютної відновлювальної кредитної лінії, згідно якого Кредитор надає Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування у безготівковій формі на умовах забезпеченості , повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у формі відновлювальної кредитної лінії на умовах , визначених у Договорі. З урахуванням змін до Договору, внесених Додатковими угодами №1 від 01.03.2007р., №2 від 30.03.2007р., №3 від 16.04.2007р., №4 від 17,04.2007р., №5 від 28.04.2007р., №6 від 17.05.2007р., №7 від 05.09.2007р., №8 від 14.09.2007р., №9 від 28.09.2007р., №10 від 12.11.2007р., №11 від 15.11.2007р., №12 від 13.12.2007р., №13 від 21.12.2007р., №14 від 26.12.2007р., №15 від 01.02.2008р., №16 від 20.02.2008р., №17 від 25.02.2008р., №18 від 03.04.2008р., №19 від 17.04.2008р., №20 від 22.04.2008р., №21 від 23.05.2008р., №22 від 31.10.2008р., мультивалютна відновлювальна кредитна лінія встановлена у сумі 22000000 грн. зі сплатою 20% річних по заборгованості в гривнях та 16% річних по заборгованості в доларах США з кінцевим терміном погашення заборгованості 31.01.2009р.

Сума кредиту була зарахована на особовий рахунок ТОВ „Себель”. Але, у визначний Договором №21\07 від 02.02.2007р. та Додатковими угодами до нього строк відповідач свої зобов’язання щодо повернення кредитних коштів не виконав, у зв’язку з чим , станом на 02.12.2009р. за ним утворилася заборгованість за кредитом у сумі 21319841 грн. 83 коп.

Крім того, прострочена заборгованість за відсотками складає 2060188 грн. 28 коп.

Згідно п.4.14.4 Договору у разі прострочення строку сплати відсотків позичальник сплачує кредитору за кожен день прострочення пеню, яка нараховується на суму несплачених своєчасно відсотків із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення заборгованості по відсотках, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діяла у період,за який сплачується пеня. На підставі зазначеного пункту Договору позивач нарахував відповідачу пеню на несвоєчасне погашення відсотків по кредиту за період з 21.01.2009р. по 24.08.2009р. у сумі 105221 грн. 74 коп.

Позивач також просить стягнути з відповідача прострочену заборгованість за комісією за розрахункове обслуговування по кредиту , яка становить 2200 грн., в тому числі : 275 грн. за січень 2009р., 275 грн. за лютий 2009р., 275 грн. за березень 2009р., 275 грн. за квітень 2009р., 275 грн. за травень 2009р. , 275 грн. за червень 2009р, 275 грн. за липень 2009р., 275 грн. за серпень 2009р.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов’язання , крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідачем по справі до суду не надано доказів належного виконання умов Договору № 21\07 від 02.02.2007 р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 цього ж Кодексу договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. Ч.2 цієї статті передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Вимогами ч.1 ст.1046 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

В силу вимог ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. Водночас вимогами ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 02 лютого 2007р. між закритим акціонерним товариством „Акціонерний комерційний банк „Одеса-банк”, правонаступником якого є ВАБ „АКБ „Одеса-Банк” (Кредитор) та ТОВ «Себель” (Позичальник) був укладений Договір №21\07 про надання кредиту у вигляді мультивалютної відновлювальної кредитної лінії, згідно якого Кредитор надає Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування у безготівковій формі на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у формі відновлювальної кредитної лінії на умовах , визначених у Договорі. З урахуванням змін до Договору , внесених Додатковими угодами №1 від 01.03.2007р., №2 від 30.03.2007р., №3 від 16.04.2007р., №4 від 17,04.2007р., №5 від 28.04.2007р., №6 від 17.05.2007р., №7 від 05.09.2007р., №8 від 14.09.2007р., №9 від 28.09.2007р., №10 від 12.11.2007р., №11 від 15.11.2007р., №12 від 13.12.2007р., №13 від 21.12.2007р., №14 від 26.12.2007р., №15 від 01.02.2008р., №16 від 20.02.2008р., №17 від 25.02.2008р., №18 від 03.04.2008р., №19 від 17.04.2008р., №20 від 22.04.2008р., №21 від 23.05.2008р., №22 від 31.10.2008р., мультивалютна відновлювальна кредитна лінія встановлена у сумі 22000000 грн. зі сплатою 20% річних по заборгованості в гривнях та 16% річних по заборгованості в доларах США з кінцевим терміном погашення заборгованості 31.01.2009р.

Відповідно до вимог ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч.1 ст.530 цього ж Кодексу якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Між тим, із матеріалів справи випливає, що позивач належним чином виконав свої зобов’язання за Договором №21\07 від 02.02.2007р.- надав відповідачу кредит у порядку і на умовах, визначених цим Договором, а відповідач , в свою чергу , не повернув позивачу кредит у встановлений договором строк. Отже, сума заборгованості по кредиту становить 21319 841 грн. 83 коп.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов’язання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов’язання є сплата неустойки, зокрема, пені, а в силу вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Сплата відповідачем неустойки, зокрема пені у випадку порушення строків повернення кредиту, а також у випадку порушення строків сплати відсотків за користування кредитом передбачена умовами п.4.14.4 Договору №21\07 від 02.02.2007р. При цьому, пеня нараховується на суму несплачених своєчасно відсотків із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості і до дати повного погашення заборгованості по відсотках, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діяла у період,за який сплачується пеня . На підставі зазначеного пункту Договору позивач правомірно нарахував відповідачу пеню на несвоєчасне погашення відсотків по кредиту за період з 21.01.2009р. по 24.08.2009р. у сумі 105221 грн. 74 коп.

Крім того, позивачем правомірно нараховано відповідачу прострочену заборгованість за комісією за розрахункове обслуговування по кредиту , яка становить 2200 грн., в тому числі : 275 грн. за січень 2009р., 275 грн. за лютий 2009р., 275 грн. за березень 2009р., 275 грн. за квітень 2009р., 275 грн. за травень 2009р. , 275 грн. за червень 2009р, 275 грн. за липень 2009р., 275 грн. за серпень 2009р. , виходячи з Додаткової угоди №4 , що була укладена сторонами 17.04.2007р.

Правомірним є також нарахування позивачем заборгованості за відсотками, яка складає 2060188 грн. 28 коп.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного комерційного інноваційного банку „УкрСиббанк” цілком обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті держмита та витрати та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідачів відповідно до ст.ст.44. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.          Позовну заяву Відкритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” –задовольнити повністю.

2.          Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю „Себель” (м. Одеса, вул.Середньофонтанська, 16, код ЄДРПОУ 31182216, п\р260085284 в АКБ „Одеса-Банк” , МФО 328102) на користь Відкритого акціонерного товариства „Акціонерний комерційний банк „Одеса-Банк” (м. Одеса, вул..Княжеська, 32, код ЄДРПОУ 19361350, накопичувальний рахунок 32074100801 в УНБУ в Одеській області, код банку 328027) прострочену заборгованість за кредитом у сумі 21319841 грн. 83 коп., прострочену заборгованість за відсотками у сумі 2060188 грн. 28 коп., пеню за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту сумі 105221 грн. 74 коп., прострочену заборгованість за комісією за розрахункове обслуговування по кредиту у сумі 2200 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 25 500 грн. , витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 08 лютого 2010р.

Суддя