Ухвала суду № 90323833, 10.07.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.07.2020 Справа №607/14361/17

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді – Сливка Л.М.

за участі секретаря судового засідання Хамелко О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі подання головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про примусове проникнення до нежитлового приміщення боржника,

ВСТАНОВИВ:

Головний державний виконавець Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 09 липня 2020 року звернулася до суду із поданням про примусове проникнення до нежитлового приміщення станції технічного обслуговування, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 , для здійснення опису вказаного нежитлового приміщення, що є предметом іпотеки. Подання обґрунтовує тим, що на виконанні у Тернопільському міському відділі державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) перебуває виконавче провадження ВП№ 54727045 з виконання виконавчого напису № 12102 виданого 26.06.2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чулровським Володимиром Анатолійовичем про стягнути з ОСОБА_1 в користь ПАТ "Укрсоцбанк" боргу в розмірі 643312,39 гривень. 19 вересня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку боржник отримав наручно. 19 вересня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, яку боржник отримав наручно. На підставі ухвали Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 липня 2017 року №607/14361/17 державним виконавцем 27 грудня 2017 року винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій, оскільки боржником подану позовну заяву до суду про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Згідно Постанови Верховного Суду України від 27 січня 2020 у справі №607/14361/17 (провадження №61-21231св19) поновлено дію рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 липня 2019 року та постанови Тернопільського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року. Тому керуючись частиною 5 статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» 12 лютого 2020 року державним виконавцем винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій. З державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить нежитлове приміщення, загальною площею 496,1 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , частина якого, а саме: 274,7 кв.м. перебуває в іпотеці стягувача ПАТ «Укрсоцбанк», що підтверджується договором іпотеки. Державним виконавцем 21 лютого 2020 року, рекомендованою кореспонденцією, надіслано ОСОБА_1 вимогу державного виконавця, в якій зобов`язано його 04 березня 2020 року о 12 годині з`явитись або забезпечити явку свого представника, за адресою АДРЕСА_2 та надати державному виконавцю доступ до предмету іпотеки для здійснення його опису. 04 березня 2020 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою АДРЕСА_2 та встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено в надані доступу до нежитлового приміщення (станції технічного обслуговування), пояснюючи тим, що не має ухвали суду про примусове проникнення до майна боржника, про що складено акт державного виконавця. Державним виконавцем 22 червня 2020 року повторно, рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, надіслано ОСОБА_1 вимогу державного виконавця, в якій зобов`язано його 02 липня 2020 року о 12 годині з`явитись або забезпечити явку свого представника, за адресою АДРЕСА_2 та надати державному виконавцю доступ до предмету іпотеки для здійснення його опису. Лист з вимогою вручено боржнику, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення. 02 липня 2020 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою АДРЕСА_2 та встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено в надані доступу до нежитлового приміщення (станції технічного обслуговування), пояснюючи тим, що не має ухвали суду про примусове проникнення до майна боржника, а також що АТ «Укрсоцбанк» припинено. За результатами виходу складено акт державного виконавця. 23 червня 2020 року ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду змінено сторону виконавчого провадження із стягувача АТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника АТ «Альфа-Банк» у виконавчому провадженні №54727045 з примусового виконання виконавчого напису №12102 вчиненого 26 червня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. Чуловським В.А. З державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що ОСОБА_1 08 серпня 2018 року зареєстрував право власності на нежитлове приміщення, станцію технічного обслуговування, загальною площею 496,10 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . Станом на 08 липня 2020 року заборгованість боржником не погашена.

Посилаючись на наведені обставини державний виконавець просить подання задовольнити.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 439 ЦПК України суд розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, негайно, але не пізніше наступного дня з дня його надходження до суду, без повідомлення (виклику) сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного чи приватного виконавця.

Дослідивши та оцінивши зібрані докази у справі, суд встановив наступні обставини.

26 червня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В. А. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 12102 про звернення стягнення на частину моторного цеху, зазначеного в генплані під літ. «О», а саме: 1-8 прим., загальною площею 274,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Денисюком І. Л. 21 січня 2005 року за реєстром № 673, зареєстрованим Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації 26 січня 2005 року за реєстровим № 1734, з метою задоволення вимог ПАТ «Укрсоцбанк» за договором невідновлювальної кредитної лінії № 770/9-540, укладеним 03 липня 2007 року із ОСОБА_1 в розмірі 643 312,39 гривень.

На виконання вказаного виконавчого напису нотаріуса 19 вересня 2017 року головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Гурин Р.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №54727045.

Вказана постанова отримана боржником ОСОБА_1 наручно 05 жовтня 2017 року, що стверджується проставленим підписом боржника на копії ухвали про відкриття виконавчого провадження.

Також, 19 вересня 2017 року головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Гурин Р.М. винесено постанову про арешт майна боржника, яку боржник ОСОБА_1 отримав наручно 05 жовтня 2017 року, що підтверджується його підписом про отримання на постанові.

Як убачається із матеріалів подання у листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» з участю третіх осіб - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чуловського В. А., Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (далі - Тернопільського МВДВС ГТУЮ у Тернопільській області) про визнання спірного виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 липня 2017 року задоволено заяву про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі №607/14361/17 та зупинено стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу від 26 червня 2017 року за №12102.

27 грудня 2017 року головним державним виконавцем Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області Гурин Р.М. винесено постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 липня 2019 року, залишеним без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 27 січня 2020 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 15 липня 2019 року та постанову Тернопільського апеляційного суду від 23 жовтня 2019 року залишено без змін.

12 лютого 2020 державним виконавцем винесено постанову про поновлення вчинення виконавчих дій.

Як убачається з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта 18 серпня 2018 року за боржником ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 496,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , частина якого, а саме: 274,7 кв.м. перебуває в іпотеці стягувача ПАТ «Укрсоцбанк».

21 лютого 2020 року направлено ОСОБА_1 вимогу державного виконавця, в якій боржника зобов`язано 04 березня 2020 року о 12:00 год. з`явитись або забезпечити явку свого представника, за адресою АДРЕСА_2 та надати державному виконавцю доступ до предмету іпотеки для здійснення його опису.

Як убачається із акта державного виконавця 04 березня 2020 державним виконавцем здійснено вихід за адресою АДРЕСА_2 для опису майна боржника, однак, боржником ОСОБА_1 відмовлено в надані доступу до нежитлового приміщення (станції технічного обслуговування).

Із долучених до Акту державного виконавця письмових пояснень боржника ОСОБА_1 убачається, що боржник відмовився надати доступ до нежитлового приміщення, оскільки у представників державної виконавчої служби були відсутні будь-які документи, які, на його думку, необхідні для примусового входження, а також відсутні підстави для примусового входження, оскільки АТ «Укрсоцбанк» ліквідовано.

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 червня 2020 року замінено сторону виконавчого провадження стягувача АТ «Укрсоцбанк» на його правонаступника Акціонерне товариство «Альфа-Банк».

Державним виконавцем 22 червня 2020 року направлено ОСОБА_1 вимогу державного виконавця, в якій зобов`язано його 02.07.2020 о 12:00 год. з`явитись або забезпечити явку свого представника, за адресою АДРЕСА_2 та надати державному виконавцю доступ до предмету іпотеки для здійснення його опису. Лист з вимогою вручено боржнику, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

Згідно акта державного виконавця, 02 липня 2020 року державним виконавцем здійснено вихід за адресою АДРЕСА_2 , однак боржник ОСОБА_1 відмовив у надані доступу до нежитлового приміщення (станції технічного обслуговування), посилаючись на відсутність ухвали суду про примусове проникнення до майна боржника.

Станом на 08 липня 2020 року заборгованість боржником ОСОБА_1 не погашена.

Суд, розглянувши подання, вивчивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, заслухавши пояснення державного виконавця, приходить до переконання, що подання державного виконавця підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Під час здійснення виконавчого провадження, серед іншого, виконавець має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб.

Частиною 1 статті 439 ЦПК України встановлено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, щодо якої є виконавчий документ про її відібрання, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи або судом, який ухвалив рішення за поданням державного виконавця, приватного виконавця.

З аналізу вищенаведених норм Закону вбачається, що у поданні про примусове проникнення до житла особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, повинні бути зазначені достовірні дані про наявність такого майна у приміщенні, до якого потрібно здійснити примусове проникнення. Така позиція узгоджується з постановою Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі за №678/282/16-ц.

В поданні про примусове проникнення до житла державний виконавець не зазначає для яких саме проведення виконавчих дій необхідно дати дозвіл на примусове проникнення до житла.

Аналіз положень Закону України "Про виконавче провадження" та процесуальних норм дає підстави для висновку про законодавче збалансування прав як особи, що ініціює питання звернення з поданням до суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано.

При цьому, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння вирішується не інакше як шляхом прийняття вмотивованої ухвали суду з додержанням принципу верховенства права.

Судове рішення про надання дозволу на проникнення до житла чи іншого володіння боржника має бути вмотивованим, тобто суду мають бути надані переконливі докази того, що виконавець вичерпав всі можливості виконати рішення без примусового проникнення до майна, проте це не дало результатів.

Підставою для такого проникнення, як логічно випливає з аналізу наведених положень законодавства, є порушення боржником у виконавчому провадженні, встановлених статтею 19 Закону "Про виконавче провадження" обов`язків, які свідчать про ухилення особи від виконання рішення суду.

До таких обов`язків, зокрема, відноситься обов`язок допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій.

Таким чином, юридично важливою обставиною при розгляді подання виконавця про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника є не лише факт невиконання рішення та неможливість виконавця потрапити до приміщення боржника для проведення опису й арешту його майна, а саме перешкоджання виконавцю у вчиненні таких дій.

З урахуванням вищенаведених обставин, державним виконавцем вживались всі необхідні дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» з метою примусового виконання виконавчого напису нотаріуса.

Вирішуючи питання про надання дозволу на примусове проникнення до житла боржника, суд повинен встановити, що боржник повідомлений про наявність виконавчого провадження, отримав повідомлення про необхідність бути присутнім при проведенні виконавчих дій та встановити обставини створення перешкод у проведенні виконавчих дій, тим самим, відзначається, що виконавець може звертатись до суду з поданням про примусове проникнення до володіння особи лише у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань під час примусового виконання рішення суду.

Матеріали подання державного виконавця містять докази того, що боржник ОСОБА_1 з 05 жовтня 2017 року знає про наявність виконавчого провадження про стягнення із нього заборгованості на підставі виконавчого напису нотаріуса в розмірі 643312,39 гривень, та належним чином повідомлений про намір державного виконавця здійснювати виконавчі дії з приводу опису майна боржника, однак свідомо та умисно перешкоджає державному виконавцю проведенню вказаних виконавчих дій, не даючи доступу до належного йому нежитлового приміщення, що зумовлює невиконання рішення суду .

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання своїх зобов`язань щодо сплати заборгованості, суд приходить до висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення подання державного виконавця про примусове проникнення до нежитлового приміщення боржника.

На підставі наведеного та керуючись статтями 259, 260, 261, 269, 352-355, 439 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Подання головного державного виконавця Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) про примусове проникнення до нежитлового приміщення боржника – задовольнити.

Надати дозвіл державним виконавцям Тернопільського міського відділу державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) на примусове проникнення до нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить на праві власності ОСОБА_1 , для здійснення опису вказаного нежитлового приміщення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Дата складення повного тексту ухвали суду –10 липня 2020 року.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка