Ухвала суду № 90315976, 11.07.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 11.07.2020

ЄУН 937/1424/20

1-кс/937/2724/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

слідчого судді - Юрлагіної Т.В.

за участю секретаря - Бондаренко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Мелітопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Казакова Олександра Олександровича у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2020 за № 12020080140000245, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Донецьк, громадянки України, яка не має освіти, офіційно не працевлаштована, неодружена, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимої: 12.02.2020 Мелітопольським міським судом за ч.1 ст.309 КК України, призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень,

яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України,

за участю:

прокурора - Лелеченко С.Ю.,

слідчого - Казакова О.О.,

підозрюваної - ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваної - Ненашевої Я.В. ,

В С Т А Н О В И В:

11 липня 2020 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання старшого слідчого Мелітопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Казакова О.О. у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2020 за № 12020080140000245, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що у невстановлений слідством час, за невстановлених слідством обставин, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_3 з метою подальшого збуту, незаконно придбали наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, який внесений до Постанови Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 року «Про затвердження переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів».

Після чого, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_3 маючи умисел на збут наркотичного засобу, обіг якого обмежено, 09.07.2020 біля домоволодіння АДРЕСА_4 безконтактним шляхом збули ОСОБА_4 полімерний згорток у якому знаходилась порошкоподібна речовина білого кольору, яка відповідно до висновку експерта № 7-1949 від 10.07.2020 року містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено «метадон», масою 0,14442 г, за що 09.07.2020 року о 12 годині 04 хвилини, отримали переказ грошових коштів у розмірі 350 гривень, які ОСОБА_4 шляхом транзакції грошових коштів у розмірі 350 гривень з урахуванням комісії, перерахував на мобільний рахунок оператора мобільного зв`язку «Vodafone» з абонентським номером НОМЕР_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою групою осіб, будучи особою яка раніше вчинила злочини, передбачений ст. 309 КК України, вчинила незаконне придбання, зберігання з метою збуту та збут наркотичного засобу, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України.

Вказане кримінальне правопорушення (злочин), 22 січня 2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080140000245, за ознаками кримінального правопорушення (злочину)? передбаченого ст.307 ч.2 КК України.

«09» липня 2020 року в порядку ст.208 КПК України була затримана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

«10» липня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченогост.307 ч.2 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_1 підтверджується наступними доказами: даними протоколів огляду від 09.07.2020; даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину; висновком експерта; постановою про визнання речових доказів; повідомленням про підозру.

Враховуючи, те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, не працевлаштована, отже не має постійного джерела доходу та не має засобів для існування, тому є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 знову почне збут наркотичного засобу для подальшого збагачення. Вчинила злочин у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров`я населення, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, тим самим буде перешкоджати кримінальному провадженню, буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Таким чином, прокурор вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме підозрювана ОСОБА_1 може: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) вчинити інше кримінальне правопорушення, 3) незаконно впливати на свідків.

Прокурор, слідчий вважають, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав.

Прокурор у судовому засіданні підтримав зазначене клопотання у повному обсязі.

Підозрювана у судовому засіданні причетність до скоєного визнала, однак заперечувала щодо обрання їй запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки має на утримання п`ятьох неповнолітніх дітей, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є мамою одиначкою, а також малолітнього онука, має міцні соціальні зв`язки, знімає житло з березня 2020 року в м. Мелітополі, має статус переселенця, та просить обрати домашній арешт, щоб була можливість доглядати за дітьми, оскільки її мама, має похилий вік та наявні захворювання.

Захисник підозрюваної - адвокат Ненашева Я.В., у судовому засіданні проти задоволення клопотання слідчого заперечувала, зазначивши, не доведено наявність існування ризиків на які йде посилання в клопотанні. Просить обрати запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою у виді домашнього арешту.

Вислухавши думки учасників процесу, перевіривши матеріали клопотання, керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст. 183, 331 КПК України, суд доходить наступного висновку.

Відомості про вказане кримінальне правопорушення 22.01.2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020080140000245 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

«09» липня 2020 року в порядку ст.208 КПК України була затримана ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

«10» липня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченогост.307 ч.2 КК України..

На стадії досудового розслідування відповідно до ст. 194 КПК України під час вирішення питання застосування запобіжного заходу або продовження строку його дії має бути встановлена наявність трьох складових - чи є обґрунтованою підозра; чи наявні достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК України ризиків, на які вказує прокурор; чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Отже, до завершення судового розгляду оцінка доведеності винуватості особи є передчасною, тому неможлива.

Таким чином, підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваної та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Частиною 5 ст. 9 КПК визначено, що кримінальне процесуальне законодавство застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Прецедентне право Європейської конвенції з прав людини сформулювало підстави, за наявності яких допускається безперервне тримання особи під вартою.

До цих підстав віднесені: наявність ризику, що підозрюваний не з`явиться до суду; вчинить дії, які перешкоджають правосуддю; скоїть інше кримінальне правопорушення; стане причиною громадських заворушень (Tiron v. Romania, § 37; Smirnova v. Russia, § 59; Piruzyan v. Armenia, § 94).

Ризик переховування обвинуваченого від суду, крім суворості покарання, має оцінюватись також з врахуванням низки інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити цей ризик, або продемонструвати, що він наскільки незначний, що не виправдовує попереднє ув`язнення особи. (Panchenko v. Russia, § 106).

Вказаний ризик підлягає врахуванню у світлі таких чинників, як характер людини, його моральні принципи, місце мешкання, робота, сімейні зв`язки та будь-які інші зв`язки з країною, у якій ведеться її переслідування. (Becciev v. Moldova, § 58).

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Clooth v. Belgium» серйозність звинувачень може примусити судові органи помістити обвинуваченого під варту з метою попередження спроб подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб цей ризик був очевидним, а захід таким, що відповідає обставинам справи, зокрема, минулому та особі обвинуваченого.

Вказані підстави враховані у національному законодавстві.

Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов`язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку обвинувачений, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Надаючи оцінку можливості ОСОБА_1 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрювана з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

На користь реального існування вказаного ризику слід віднести ті обставини, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого умисного корисливого злочину, пов`язаного з незаконним обігом наркотичних засобів, діючи за попередньою змовою з групою осіб, вчинила злочини, передбачений ч.2 ст.307 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, а також враховуючи те, що вона офіційно не працевлаштована, 12.02.2020 засуджена Мелітопольським міським судом за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 гривень.

Крім того, не має реєстрації на території м. Мелітополя, надані в судовому засіданні довідки про взяття на облік як внутрішньо переміщеної особи від 17.12.2019 року, свідчать про перебування ОСОБА_1 на обліку у АДРЕСА_3 .

Даних які б свідчили про винаймання житла в м. Мелітополі станом на час розгляду суду не надано.

Співставлення негативних для обвинуваченої наслідків переховування у виді її покарання у невизначеному майбутньому, тобто після її можливого затримання, із засудженням до покарання у разі доведення прокурором її винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Так, маючи можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, підозрювана знатиме зміст наданих ними свідчень на стадії досудового розслідування.

Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

Таким чином, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин, з урахуванням доводів сторін кримінального провадження, суд дійшов переконання про доведеність чинників, які передбачені ч. 1 ст. 194 КПК.

Як слідує з наданих суду матеріалів кримінального провадження ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, тобто у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуту наркотичного засобу.

Враховуючи данні про особу підозрюваного, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 з метою уникнення відповідальності та покарання за вчинений злочин може безперешкодно залишити місце свого проживання та переховуватися від органів досудового слідства та суду, продовжити вчинювати інші кримінальні правопорушення, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню, впливати на свідків, що свідчить про наявність існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд вважає, що запобігти вказаним ризикам неможливо при застосуванні до неї запобіжного заходу, більш м`якого, ніж тримання під вартою.

Згідно з п. 60 Рішення Європейського Суду з прав людини від 24.07.2003 р. у справі "Смирнов проти Росії" (заяви № 46133/99 і 48183/99) одна тільки тяжкість ризику ухилення обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку, це слід робити з урахуванням ряду інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначній мірі, яка не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У цьому контексті може враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він відчуває судове переслідування.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи учасників, суд дійшов висновку, що всі зазначені обставини в сукупності свідчать про те, що єдиним запобіжним заходом, адекватним особі підозрюваної, здатним забезпечити її належну поведінку та запобігти встановленим ризикам, є тримання під вартою.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи матеріальне становище обвинуваченої, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого вона підозрюється, а також те, що вона офіційно не працює, вважаю за необхідне визначити заставу відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України у виді 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрювану такі обов`язки: прибувати до прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури, Мелітопольського міськрайонного суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.

Згідно свідоцтва про народження, долучених до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 має неповнолітніх дітей утримання п`ятьох неповнолітніх дітей, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,та онука ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_7 , мамою якого є неповнолітня ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до ст. 378 КПК України за наявності в обвинуваченого неповнолітніх дітей, які залишилися без нагляду, суд зобов`язаний одночасно з ухваленням вироку порушити окремою ухвалою питання перед службою в справах дітей або відповідним органом опіки та піклування про необхідність влаштування цих неповнолітніх.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309, 378, 492 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання старшого слідчого Мелітопольського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Казакова Олександра Олександровича у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2020 за № 12020080140000245, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2ст. 307 КК України, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, тобто з 09 липня 2020 року з 23 години 15 хвилин до 06 вересня 2020 року до 23 години 15 хвилин включно.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді тривалістю до 06 вересня 2020 року до 23 години 15 хвилин включно.

Одночасно визначити запобіжний захід у виді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 168 160 (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: № UA378201720355249002000001205, Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700 (у призначенні платежу необхідно вказати: ПІБ сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа, суть справи, дата ухвали про депозитне стягнення).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_1 наступні обов`язки: прибувати до прокурора Мелітопольської місцевої прокуратури, Мелітопольського міськрайонного суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на строк 2 місяці.

Роз`яснити підозрюваній, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної ОСОБА_1 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана ОСОБА_1 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та начальнику Запорізького СІЗО для виконання.

Порушити перед органом опіки та піклування Мелітопольської міської ради Запорізької області питання про необхідність влаштування або встановлення опіки над малолітніми дітьми: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,та онука ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_7 , мамою якого є неповнолітня ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають в АДРЕСА_1 .

Зобов`язати орган опіки та піклування Мелітопольської міської ради Запорізької області в місячний термін виконати ухвалу та повідомити суд та обвинувачених про вжиті заходи.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя: Т.В.Юрлагіна