Вирок № 90313093, 09.07.2020, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/1617/20

1-кп/264/580/2020

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.07.2020 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А. М., за участю секретаря судового засідання Солонскьої Т.В., прокурора Сергєєва Є.С., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , захисника ОСОБА_1 .- Романової Л.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження внесене 18.01.2020 року до ЄРДР за № 12020050800000113 за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька, громадянина України, українця, з середньою освітою, працюючого дорожнім робітником у ПП «Азовмехсервіс», одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , раніше не судимий, який зареєстрований в АДРЕСА_1 , мешкає в АДРЕСА_2

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Маріуполя, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 1) 15.07.2010 року Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ст.185 ч.2, ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі; 2) 02.02.2012 року Орджонікідзевським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі; 3) 30.08.2012 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ст.ст.15 ч.1, ст.15 ч.3, ч.3 ст.185, ч.1 ст.69 КК України до 1 року позбавлення волі; 4) 16.07.2014 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч.1 ст.190 КК України до штрафу 850 грн.; 5) 20.02.2015 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області за ч.1,2 ст.15 ч.3 ст.185, ч.1 ст. 71 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, Апеляційним судом Донецької області віл 15.05.2015 року за ч.1,2 ст.15, ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі; 11.09.2017 року звільнився з Беленьковської ВК Запорізької області № 99 по відбуттю покарання, який зареєстрований та мешкає в АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

18.01.2020 року, приблизно о 01 годині 20 хвилин, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 умисно, за попередньою змовою групою осіб, керуючись корисливим мотивом, ОСОБА_2 повторно, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, шляхом пошкодження паркану, проникли до складу холодного чавуна, ділянки розливних машин, доменного цеху, який розташований на території ПрАТ «ММК ім. Ілліча», розташованого по вул. Левченко буд. 1, в Кальміуському районі м. Маріуполя, звідки таємно викрадали чуже майно, яке належить ПрАТ «ММК ім. Ілліча», а саме: 50 штук чушок чавуну чушкового, загальною вагою 500 кг., вартістю 3428 гривень 95 копійок, після чого з місця вчинення злочину втекли, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд, заподіявши своїми діями ПрАТ «ММК ім. Ілліча», матеріальну шкоду на суму 3428,95 гривень.

Допитані в судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в повному обсязі пред`явленого обвинувачення визнали себе винними, підтвердили усі факти, викладені в обвинувальному акті, щиросердно розкаялись, пояснили, що 18.01.2020 року проникли через паркан до території ПрАТ «ММК ім. Ілліча», розташованого по вул. Левченко буд. 1, звідки викрали 50 штук чушок, які перекинули через паркан та почали переносити на іншу частину догори, щоб здати на металобрухт, однак були затримані охороною ПрАТ «ММК ім..Ілліча». Скоїли це через нестачу грошей та зробили для себе висновки, в подальшому пообіцяли кримінальні правопорушення не скоювати.

Представник потерпілого Огненний А.Б. до судового засідання не з`явився, попередньо подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, що відповідає змісту ст. 56 КПК України. Оскільки обвинувачені визнали вину у повному обсязі, за відсутності представника потерпілого можливо з`ясувати усі обставини під час судового розгляду, сторони кримінального провадження не наполягали на допиті представника потерпілого, суд приходить до висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представника потерпілого.

Враховуючи, що обвинувачені у судовому засіданні вину у висунутому проти них обвинуваченні визнали повністю, суд, розцінюючи їх показання як об`єктивні, що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, і, вважаючи їх достатніми для винесення обвинувального вироку у відповідності до ст.349 КПК України, вважає за можливе розглянути кримінальне провадження без дослідження доказів, що відносяться до фактичних обставин провадження і які ніким не оспорюються.

Суд, обмежився допитом обвинувачених та дослідженням документів, які характеризують обвинувачених, як осіб.

З урахуванням визнання вини обвинуваченими суд вважає, що подія злочину мала місце, вина ОСОБА_1 доведена повністю, а його дії вірно кваліфікувати за ч. 3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище, а вина ОСОБА_2 доведена повністю, а його дії вірно кваліфікувати за ч. 3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище.

Згідно з ч.3 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

У відповідності до вимог ст. 50 КК України при призначенні міри покарання обвинуваченому, суд вважає за необхідне призначити такий захід примусу, який би був відповідною мірою кари за скоєне, сприяв виправленню засудженого та запобігав вчиненню інших злочинів.

При обранні виду та міри покарання обвинуваченим суд приймає до уваги ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу обвинувачених, наявність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який щиросердно розкаявся у скоєному, разом з тим скоїв тяжкий злочин, на обліках у диспансерах м. Маріуполя не перебуває, раніше судимий, офіційно не працює, проте підробляє приватним чином,з його слів перебуває у цивільному шлюбі, від якого має дитину, за місцем проживання характеризується посередньо,скарг з боку родичів та сусідив не надходило, у зловживанні спиртними напоями та наркотичних речовин не спостерігався, приводів до органів поліції за порушення громадського порядку не надходило, та особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який щиросердно розкаявся у скоєному, разом з тим скоїв тяжкий злочин, на обліках у диспансерах м. Маріуполя не перебуває, раніше не судимий, працює дорожнім робітником у ПП «Азовмехсервіс», одружений, має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем проживання характеризується посередньо, скарг з боку родичів та сусідив не надходило, у зловживанні спиртними напоями та наркотичних речовин не спостерігався, приводів до органів поліції за порушення громадського порядку не надходило.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є те, що обвинувачені повністю визнали свою вину, щиросердно розкаялись у вчиненому.

Обставини, які обтяжують покарання не встановлені.

За змістом ст.12 КК України кримінальне правопорушення, інкриміноване обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відноситься до категорії тяжких злочинів.

Отже, враховуючи характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого обвинуваченими злочину, обставини його вчинення, зважаючи на наявність пом`якшуючих покарання обвинувачених обставин, відсутність обтяжуючих обставин, відомостей, що характеризують їх особу, суд за стійким внутрішнім переконанням вважає, що покаранням необхідним та достатнім для виправлення обвинувачених і попередження вчинення ними нових злочинів буде ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк і поклавши на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, а ОСОБА_2 буде покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції статті, та не знаходить підстав для застосування ОСОБА_2 ст.ст.69,75 КК України.

Саме таке покарання суд вбачає співмірним протиправним діянням, необхідним і достатнім для виправлення засуджених, попередження нових злочинів, і достатнім для досягнення мети покарання у відповідності з вимогами ст. 50 КК України.

Документи щодо процесуальних витрат на залучення експертів суду не надавалися.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не обирався.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 349, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не скоїть нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов`язати засудженого ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Після набрання вироком законної сили затримати ОСОБА_2 та направити до Державної установи «Маріупольський слідчий ізолятор».

Строк покарання ОСОБА_2 відраховувати з моменту його затримання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не обирався.

Речові докази: 50 чавунних чушок, загальною вагою 500 кг., що знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_5 - залишити ПрАТ «ММК ім. Ілліча», як власнику.

Вирок може бути оскаржений до Донецького апеляційного суду суд через Іллічівський районний суд міста Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не подано. У разі її подання вирок, якщо його не скасовано , набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя : Іванченко А. М.