Рішення № 9030316, 13.01.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" січня 2010 р.Справа № 28/191-09-5083 За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНОТОРГ-ЛІЗИНГ";

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "СТРОЙГРАД-ЮГ"

про стягнення 37070,96грн.

Суддя

Представники:

від позивача: Єрмакова І.В. - за дорученням;

від відповідача: Трюханова І.В. –за дорученням;

Суть спору: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноторг - Лізинг»(далі позивач) звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою про стягнення основного боргу у розмірі 26 825,76 гривень, пені в сумі 1409,70 гривень, штрафу в сумі 6438,20 гривень, 3% річних в сумі 303,60 гривень, індексу інфляції в розмірі 2093,70 гривень з відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Стройград - Юг»(далі відповідач) внаслідок порушення зобов’язання за Договором фінансового лізингу № 131 від 30.07.2007 року.

18.11.2009 року представник позивача надав до канцелярії суду заяву про збільшення розміру позовних вимог за вхідним № 29928, в якої просить суд стягнути з відповідача суму 26981,04 гривень основного боргу, пеню в сумі 1410,97 гривень, штраф в сумі 6475,44 гривень, 3% річних в сумі 306,06 гривень, індексу інфляції в розмірі 2109,93 гривень, всього 37070,96 гривень.

07.12.2009 року представник відповідача надав до канцелярії суду за вх.№31807 відзив на позовну заяву, згідно якого вимоги позивача визнає частково та просить суд у задоволені вимог в частині стягнення основної заборгованості в сумі 13265,16 гривень, 2093,70 гривень індексу інфляції, 303,60 гривень 3% річних та 6438,20 гривень штрафу –відмовити та зменшити розмір пені.

Представник позивача не погоджуючись з обставинами викладеними у відзиві на позов, надав письмові пояснення за вх. № 32408 від 14.12.2009 року, згідно яких обставини викладені у відзиві вважає безпідставними та необґрунтованими.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позов підтримує та просить суд задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання з’явився, вимоги позивача визнає частково, лише ту суму яку вказано у відзиві на позов та просить суд зменшити суму пені.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив:          

Між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Лізинг»(лізингодавець) та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Стройград-Юг»(лізингоодержувач) був укладений Договір фінансового лізингу від 30 липня 2007 року за № 131. За умовами договору предмет лізингу буде переданий лізингодавцем у користування лізингоодержувачу на умовах сплати останнім лізингодавцю авансового платежу згідно з додатковм №1 протягом строку, лізингоодержувач користується предметом лізингу за умовами сплатилізингодавцю лізингових платежів згідно з додатком 1.

Лізингодавець передає в платне користування на умовах фінансового лізингу –Т-156Б-09, новий, вартістю 269500 гривень, а відповідач –лізингоодержувач зобов'язується прийняти майно, своєчасно сплачувати періодичні лізингові платежі у порядку та строки передбачені договором, а саме Додаток №1 „Розрахунок лізингових платежів методом ануїтетів” до Договору.

8 серпня 2007 року сторони підписали акт №131-1 прийому-передачі у фінансовий лізинг сільськогосподарської техніки за договором фінансового лізингу №131 від 30.07.2007 року, а саме за вказаним актом було передано Навантажувач колісний Т-156Б-09, заводський номер 7514 на загальну суму 269500 гривень.

Між сторонами 26 березня 2009 року було укладено Додаткову угоду до Договору фінансового лізингу № 131, за умовами якої, припинено дію договору фінансового лізингу та повернути об’єкт лізингу на протязі 1 дня після підписання вказаної угоди.

Сторонами 26.03.2009 року було підписано акт №131В1 прийому-передачі до додаткової угоди 3В1 до договору фінансового лізингу №131 від 30.07.10 року.

Згідно наданого позивачем розрахунку сума основного боргу за лізинговими платежами складає 26981,04 гривень

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем прийнятих по договору зобов’язань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноторг - Лізинг»звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення основної заборгованості 26981,04 гривень з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стройград-Юг".

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних правових підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій –це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків.

У відповідності зі ст.204 ЦК України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно-правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання сторонами. Як вбачається з викладеного, відповідач не виконує взяті зобов’язання за договором.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно до вимог ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 2.3. договору Лізингоодержувач зобов’язаний своєчасно сплачувати передбачені договором лізингові платежі відповідно до Графіку сплати лізингових платежів, додаток № 1, а саме починаючи з 25.08.2007 року лізингоодержувач сплачує 1940,40 гривень, потім по 7794,46 гривень щомісяця 25 числа.

Як встановлено матеріалами, відповідач лізингові платежі вносив не в повному обсязі, заборгованість складає 26981,04 гривень.

Згідно п. 10.5 договору, за порушення Лізингоодержувачем зобов’язань зі своєчасної сплати лізингових та інших платежів, передбачених цим договором , останній сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми простроченої заборгованості за лізинговими та іншими передбаченими цим договором платежами за кожний календарний день такого прострочення, а також сплачує Лізингодавцю штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ , що діяла в період прострочення, від суми усієї заборгованості Лізингоодержувача за лізинговими платежами, що існувала на день виконання такого порушення.

У відповідності до ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Судом перевірено наданий розрахунок пені та доходить висновку, що сума пені нарахована вірно та складає 14010,97 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача. Крім того перевіривши розрахунок суми штрафу, суд вважає його розрахованим вірно та стягує з відповідача штраф в сумі 6475,44 гривень.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином сума 3% річних складає 306,06 гривень та інфляційні в сумі 2109,93 гривень, нараховані відповідно до вимог законодавства та підлягають стягненню з відповідача.

Між тим, відповідачем в порушення вимог ст. 33 ГПК України не доведено за допомогою законодавчо встановлених засобів доказування внесення лізингових платежів.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а ст.. 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг-Лізинг»підлягають задоволенню повністю, так як є законними і обґрунтованими, заснованими на діючому законодавстві, умовах договору та підтверджуються доданими до позову документами.

Згідно зі ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесі.

Керуючись ст. ст. 44, 49 ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройград-Юг»( 67700 Одеська область м. Білгород-Дністровський вул. Толбухіна,5, код ЄДРПОУ 32989531, п/р 2600266059050 у ООФ АКБ „Укрсоцбанк” МФО 328016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноторг - Лізинг» (54025, м. Миколаїв, пр. Героїв Сталінграду,113/1, код ЄДРПОУ 34234628, р/р 2600901300622 в МФ ТОВ „Укрпромбанк”, МФО 326814) основна заборгованість по лізинговим платежам в сумі 26981 (двадцять шість тисяч дев’ятсот вісімдесят одна) гривна 04 копійки, пеню в сумі 1410 (одна тисяча чотириста десять) гривень 97 копійок, 3% річних в розмірі 306 (триста шість) гривень 06 копійок, інфляційні в сумі 2109 (дві тисячі сто дев’ять) гривень 93 копійки, штраф в сумі 6 475 (шість тисяч чотириста сімдесят п’ять) гривень 44 копійок, витрати по сплаті державного мита в сумі 372 (триста сімдесят дві) гривни 83 копійки та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) гривень.

3. Видати довідку на повернення надмірно сплаченого державно мита в сумі 85 (вісімдесят п’ять) гривень та надмірно сплачені витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 79 (сімдесят дев’ять) гривень

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10- денного строку з дня його підписання.

Накази видати в порядку ст..116 ГПК України.

Рішення підписане 18.01.2010 року.

Суддя