Рішення № 9029207, 13.01.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.10                                                                                           Справа№ 3/226

Суддя Н.Березяк при секретарі І. Торській розглянула матеріали справи

За позовом: ТзОВ „СВ Україна”, с.Чайки Київська область

До відповідача: ПП „Фора - Захід”, м.Львів

Про стягнення 31583,35 грн.

В судове засідання з’явились:

від позивача: Корсуна М.О., Столярова І.В. -представники

від відповідача: не з’явився

Представникам позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов ТзОВ „СВ Україна” до ПП „Фора - Захід” про стягнення 31583,35 грн. заборгованості за надані транспортно-експедиційні послуги та судових витрат.

Ухвалою суду від 17.11.2009 року порушено провадження та призначено справу до розгляду на 30.11.2009 року. Зазначеною ухвалою було зобов’язано відповідача подати обґрунтований відзив на позовну заяву та докази оплати боргу.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач в судове засідання не з’явився, однак подав відзив на позовну заяву в якому проти позовних вимог заперечив, посилаючись на повну оплату вартості наданих послуг , однак доказів оплати суду не надав, що стало підставою відкладення розгляду справи.

В зв’язку з неявкою представника відповідача та неподання ним доказів оплати боргу розгляд справи тричі відкладався. В жодне із судових засідань відповідач доказів погашення боргу не подав, про причини неявки в судове засідання уповноваженого представника суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду, які надсилалась сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

          За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача за наявними в справі доказами та документами.

В судовому завданні 13.01.2010 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представників, дослідивши матеріали справи, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

09.11.2006 р. між Іноземним підприємством „Франс Маас Україна»( Виконавець) та ПП „Фора - Захід”(Замовник) було укладено договір №11/9/2006 на транспортно-експедиційне обслуговування автомобільним транспортом у міжнародному і локальному сполученні. В зв’язку із зміною назви із Іноземного підприємства „Франс Маас Україна»на Іноземне підприємство „СВ Україна” (правонаступником якого є ТзОВ „СВ Україна”) 19.04.2007 року між сторонами було укладено додаткову угоду №3 до договору №11/9/2006 від 09.11.2006 року та змінено реквізити Виконавця. На виконання зазначеного договору Позивач надавав Відповідачу транспортно-експедиційні послуги в міжнародному сполученні.

          Відповідно до п.2.2. договору організація кожного міжнародного перевезення, оформлялося окремим замовленням на конкретне перевезення у порядку визначеному умовами договору. Згідно п.2.3 Договору Доповнення і заявки є невід’ємною частиною Договору. Факт виконання кожного перевезення , а також проведення розрахунків між сторонами , підтверджується відповідним актом виконаних робіт.

Пунктом 3.7 Договору передбачено обов’язок Замовника відшкодовувати Виконавцеві витрати, що пов’язані з оформленням додаткових дозволів, оплатою за перевищення вагових, габаритних параметрів автомобіля з вантажем.

          Так, згідно замовлень від 14.02.2007 року, від 11.05.2007 року, від 25.06.2007 року на міжнародне вантажне автоперевезення, Позивачем було надано послуги по перевезенню вантажу за маршрутом Китай (Нінгбо) – державний кордон України (порт м.Одеса) –Україна (Львів) на адресу отримувача вантажу – ПП „Фора - Захід” (Львів).

Факт розмитнення вантажу та доставки вантажу отримувачу, підтверджується підписаними сторонами актами виконаних робіт №5782007LV/034 від 27.04.2007 року та № 5782007 LV/034А від 11.06.2007 року та відмітками отримувача на міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) № 193, №217.

Згідно замовлень від 25.06.2007 року та від 25.07.2007 року на міжнародне вантажне автоперевезення, Позивачем було надано послуги по перевезенню вантажу за маршрутом Китай (Квінгдао) –державний кордон України (порт м.Одеса) –Україна (Львів) на адресу отримувача вантажу – ПП „Фора - Захід” (Львів).

Факт розмитнення вантажу та доставки вантажу отримувачу, підтверджується підписаним сторонами актом виконаних робіт №5782007LV/137 від 27.06.2007 року та відмітками отримувача на міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) № 214

          На виконання умов договору позивачем було надано послуги по перевезенню вантажу у міжнародному сполученні на загальну суму 170788,38 грн.

          Відповідно до п.5.2 Договору ПП „Фора - Захід”(Замовник) зобов’язувався проводити розрахунки за надані послуги шляхом перерахування коштів на протязі п’яти банківських днів згідно виставлених рахунків.

          За надані послуги позивачем відповідачу було виставлено 15 разунків0факту за транспортування вантажів Замовника з КНР до митного кордону України, розмитнення вантажів, транспортування від митного кордону України до кінцевого пункту призначення..

З огляду на особливості перевезення вантажів морем та неможливість визначення точної ціни перевезення та пов’язаних з ним послуг до початку перевезення в заявках на організацію перевезення , які направлялись Замовником (ПП «Фора-Захід») Виконавцю вартість перевезення не зазначалась. На кожне перевезення позивачем складалось два акти виконаних робіт із орієнтовною вартістю наданих послуг та по факту фактичних витрат на здійснення перевезення. Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем були підписані не всі акти виконаних робіт, проте деякі з них частково оплачені.

          На момент звернення позивача з позовом до суду, згідно поданого розрахунку сума основного боргу ПП „Фора - Захід”становить 21123,64 грн.

          У відзиві на позов відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на повну сплату ним своїх зобов’язань за договором, проте жодних документів, які б підтверджували факт сплати на вимогу суду не подав.

          За несвоєчасне виконання договірних зобов’язань, відповідно до п.5.3 Договору позивачем нараховано пеню , яка згідно поданого розрахунку складає 9215,67 грн.

          Відповідно до п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання , якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Як вбачається із поданого розрахунку штрафних санкцій, пеня позивачем нарахована за період, що перевищує два роки. Таким чином, до стягнення підлягає пеня в розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки НБ України та розрахована в межах шестимісячного строку і складає 1757,36 грн. В решта частині заявлених вимог щодо стягнення пені слід відмовити.

Нормами ст. 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов’язання, а саме: сплата суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми. За несвоєчасне виконання договірних зобов’язань нараховані позивачем три відсотки річних в сумі 1244,19 грн. підлягають до стягнення.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розгляд справи неодноразово відкладався для надання можливості відповідачу в обґрунтування своїх заперечень подати докази оплати боргу. В жодне із судових засідань відповідач не з’явився, причин неявки не пояснив, доказів оплати боргу та заяв про застосування строку позовної давності суду не подав.

Враховуючи відсутність доказів погашення боргу, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 241,25 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          З урахуванням положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, керуючись ст..ст.3,4,41,42,43, 44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,75,82,84,85 ГПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Фора-Захід” (79035, м. Львів, вул..Зелена,204 код ЄДРПОУ 34419006) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСВ Україна»(08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с.Чайки, вул.. Дачна,1, код ЄДРПОУ 32735770) –21123,64 грн. –основного боргу, 1757,36 грн. пені, 1244,129 грн. трьох відсотків річних, 241,25 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решта частині позовних вимог відмовити.

4. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 18.01.2010 року.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя