Рішення № 9029198, 02.02.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.10                                                                                           Справа№ 19/236

За позовом: ТзОВ ВНФ “Галелектросервіс”, м. Львів;

До Відповідача-1: ТзОВ "Мостобуд Інвест", м. Київ;

До Відповідача-2: ПП “Квадрат Л”, м.Львів.

Про: стягнення 176943,39 грн.

Суддя Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання Байко А.Я.

Представники Сторін та учасники, які взяли участь у судовому процесі:

Позивача: Мельник С.І.-предст. (дов б/н від 31.07.2009р.);

Відповідача-1: не з'явився;

Відповідача-2: не з’явився ;

Позивачу, який взяв участь у справі, роз’яснено зміст ст.ст. 20, 22 ГПК України, а саме, його процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено ТзОВ НВФ “Галелектросервіс”, м.Львів до Відповідача-1: ТзОВ "Мостобуд Інвест", м.Київ, Відповідача-2: ПП “Квадрат Л”, м.Львів, про стягнення 176943,39грн.

Обставини справи:

Ухвалою суду від 09.11.2009р. порушено провадження у справі та справу призначено до розгляду на 10.12.2009р. Ухвалою суду від 10.12.2009р. розгляд справи відкладено на 14.01.2010р. Ухвалою суду від 14.01.2010р. розгляд справи відкладено на 02.02.2010р.

В судове засідання 10.12.2009р., 02.02.2010р. представник позивача з’явився, позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Крім цього, 10.12.2009р. Позивачем заявлено Клопотання про продовження термін у розгляду справи, керуючись вимогами ч.4 ст.69 ГПК України.

Представник Відповідача-1: ТзОВ "Мостобуд Інвест", м.Київ в судові засідання 10.12.2009р., 14.01.2010р. та 02.02.2010р. не з'явився, вимог ухвал суду не виконав, відзиву на позовну заяву не представив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Представник Відповідача-2: ПП “Квадрат Л”, м.Львів в судові засідання 10.12.2009р., 14.01.2010р. та 02.02.2010р. не з’явився, проте подав Відзив на позовну заяву (вх. № канц. 25586 від 09.12.2009р.), за яким просить суд припинити провадження по справі в частині стягнення з ПП “Квадрат Л”, м.Львів 5000,00грн., в зв’язку з виконанням Відповідачем своїх зобов’язань перед Позивачем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок Позивача коштів в сумі 5000,00грн. із вказаним Клопотанням позивач погодився.

Справа розглянута за наявними у ній матеріалами, керуючись вимогами ст. 75 ГПК України.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких грунтуються позовні вимоги, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, судом встановлено:

Як вбачається із матеріалів справи, 19.02.2009р. між Позивачем: ТзОВ ВНФ “Галелектросервіс” (Постачальник) та Відповідачем-1: ТзОВ "Мостобуд Інвест" (Покупець) було укладено Договір поставки №02/19-01.

На виконання умов п.1.1. цього договору Позивачем було виготовлено та передано у власність зварювальні електроди, згідно з видатковою накладною №0220-00002 від 20.02.2009р. (дов. №7 від 20.02.2009р., через Білик Олександра Олександровича) на суму 99372,00грн; згідно видаткової накладної №0320-00001 від 20.03.2009р. (дов. №10 від 19.03.2009р., через Білик Олександра Олександровича), на суму 53508,00грн. Відтак, Позивач, з своєї сторони умови Договору виконав належним чином, поставив товар на суму 152880,00грн.

Відповідач-1, в свою чергу, згідно з п.п.5.1.,5.2. Договору поставки №02/19-01 від 19.02.2009р. зобов'язаний оплатити, з відтермінуванням оплати 20 банківських днів з моменту поставки, шляхом перерахування коштів на р/р Позивача. Проте, Відповідач, із свого боку, від виконання умов Договору ухилився, заборгованість у встановлений договором строк не погасив.

На підставі п.7.1. Договору №02/19-01 від 19.02.2009р. при невиконанні Покупцем пункту 5.1. він зобов’язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від вартості несплаченої продукції за кожний день прострочення.

Зважаючи на умови Договору Відповідачу-1 нараховано суму пені по заборгованості у розмірі 16305,40грн;

У відповідності до вимог ч.3 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором оба законом.

Сума боргу - 3% річних від простроченої суми складає 3166,49грн.; індекс інфляції за весь період прострочення складає 4591,50грн.

На вимогу-претензію Позивача до Відповідача-1 вих.№06/16-02 від 16.06.2009р. з проханням про повернення боргу у розмірі 152880,00грн, останній не відреагував, пояснень щодо несплати основного боргу не надав, ніяких дій з боку Відповідача-1 по погашенню заборгованості не здійснив.

20 березня 2009р. між Позивачем та Відповідачем-2 було укладено Договір поруки б/н, у відповідності до якого Відповідач-2 (Поручитель) поручається перед Позивачем (Кредитором) за виконання обов’язку Відповідача-1 (Боржника) щодо оплати товару за Договором поставки №02/19-01 від 19.02.2009р.

Згідно з п.3.1. вказаного Договору поруки передбачений цим договором обов’язок Поручителя перед Кредитором обмежується сплатою суми 5000,00грн. При цьому, у відповідності до п.3.2. Договору поруки Поручитель не відповідає за сплату Боржником процентів, відшкодування збитків, за сплату неустойки (штрафу, пені).

02.12.2009р. Відповідач-2: ПП “Квадрат Л”, м.Львів у повному обсязі виконав зобов’язання за Договором поруки б/н від 20.03.2009р., укладеним між ним та Позивачем, перерахував на розрахунковий рахунок Позивача 5000,00грн. згідно платіжного доручення №368 від 02.12.2009р.

При вирішенні справи суд виходив з наступного:

Відповідно до вимог ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Відповідно до ст.ст. 617 Цивільного кодексу, 218 Господарського кодексу особа, яка порушила зобов'язання, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання з причин недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутності на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутності у боржника необхідних коштів.

Згідно із вимогами статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ч.1,2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору. Таким чином, дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вбачає заявлену до стягнення з Відповідача-1 суму 147880,00грн.- основного боргу,- підставною і такою що підлягає задоволенню.

          Зважаючи на викладене, в задоволенні позовних вимог в частині стягнення решти суми основного боргу в сумі 5000,00грн. солідарно з Відповідача-1 та Відповідача-2 провадження слід припинити, оскільки Відповідачем-2 вказана сума погашена після прийняття позовної заяви до розгляду, з чим погодився Позивач.

Крім цього, згідно з ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. 229 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України). Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання (ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України). Частиною 1 ст.231 Господарського кодексу України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Розмір штрафних санкцій, що застосовуються у внутрішньогосподарських відносинах за порушення зобов’язань, визначається відповідним суб’єктом господарювання —господарською організацією (ч.ч. 6, 7 ст.231 ГК України).

          Пунктом 7.1 Договору встановлено, що при невиконанні Покупцем пункту 5.1.,- він зобов’язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період прострочення, від вартості несплаченої продукції за кожний день прострочення.

Таким чином, заявлені Позивачем позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача-1 пені у розмірі 16305,40грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.          Оскільки невиконанням договірних зобов’язань Відповідачем-1 допущено порушення ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України, за що, згідно із ст.ст.611, 625 ЦК України наступає відповідальність у вигляді стягнення боргу, пені, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог також в частині стягнення нарахованих штрафних санкцій.

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вказаних вимог Закону та Договору № 02/19-01 від 19.02.2009р., Позивачем підставно нараховано Відповідачу-1 4591,50грн.–індекс інфляції, 3166,49грн - 3% річних. Зважаючи на те, що спір виник з вини Відповідача-1 та Відповідача-2 судові витрати слід покласти на них, керуючись ст. 49 ГПК України.

Керуючись вимогами ст.ст.1, 2, 4, 32, 33, 43, 49, 69, 80, 82, 84, 85 ГПК України,

суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задоволити частково.                                                  2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мостобуд Інвест” (юридична адреса: 01013, м.Київ, Голосіївський район, вул.Баренбойма, 2, код ЄДРПОУ 34423337) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-наукова фірма “Галелектросервіс” (юридична адреса: 79053, м.Львів, вул.В.Великого, 52, кв. 119, код ЄДРПОУ 31362392) 147880,00грн.–основного боргу, 16305,40грн.–пені, 4591,50грн.–індексу інфляції, 3166,49грн.- 3% річних, а також 1478,80 грн. - витрат на оплату державного мита та 166,38грн.– витрат на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Стягнути з ПП “Квадрат Л” (79052, м. Львів, вул. Повітряна, 75/2, код. ЄДР 34368580) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-наукова фірма “Галелектросервіс” (юридична адреса: 79053, м.Львів, вул.В.Великого, 52, кв. 119, код ЄДРПОУ 31362392) 50,00грн. - витрат на оплату державного мита та 69,62грн.–витрат на оплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    4. Припинити провадження у справі по сумі основного боргу в розмірі 5000,00грн із-за відсутності предмету спору.                                                  

Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст. 85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду, в порядку встановленому розділом ХII ГПК України.

Суддя