Рішення № 9029110, 21.01.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.10                                                                                           Справа№ 19/163

За позовом: ВАТ ВТБ Банк, м. Київ;

До Відповідача-1: ТОВ “Торговий дім “Софі”, м. Львів;

До Відповідача-2: ЛОД ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, м. Львів;

Про: визнання недійсним договору

Суддя Левицька Н.Г.

Секретар судового засідання Байко А.Я.

В судовому засіданні взяли участь представники Сторін:

Позивача: Здрілко Є.Є.-

предст. (дов. №252/11.5.2 від 01.07.2009р.);

Відповідача-1: не з’явився;

Відповідача-2: Лялька В.В.-предт. (дов.№653 від 05.11.2009р.);

Суть спору:

Позовні вимоги заявлено ВАТ ВТБ Банк, м. Київ до Відповідача-1: ТОВ “Торговий дім “Софі”, м.Львів та до Відповідача-2: ЛОД ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, м.Львів про визнання недійсним договору.

Обставини справи:

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 04.08.2009р. призначив розгляд справи на 18.08.2009р. Цією ж ухвалою суд зобов'язав сторони долучити документи, необхідні для вирішення спору.

Представником Відповідача-2 в судове засідання надано документи, що підтверджують перетворення ВАТ “Райфайзен Банк Аваль” на ПАТ “Райфайзен Банк Аваль”.

Судовий розгляд справи неодноразово відкладався, про що свідчать відповідні ухвали суду, які знаходяться в матеріалах справи.

20.10.2009р. представником позивача подано Заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначено, що станом на час розгляду спору Позивач не володіє інформацією щодо укладення нових договорів оренди приміщень у будівлі адміністративного корпусу будинку, загальною площею 3647,4 кв.м., будівлі складу, загальною площею 20599,9 кв.м, будівлі насосної і ТП, загальною площею 118,6кв.м та залізничної колії, загальною довжиною 800 метрів, що знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Шевченка,335.

09.03.2006р. між ВАТ ВТБ Банк, яке є правонаступником всіх прав та обов’язків Акціонерного комерційного банку “Мрія” та ТзОВ “Торговий дім “Софі” було укладено Кредитний договір №11/01/06.

В забезпечення своїх зобов’язань за Кредитним договором Відповідачем-1: ФОП ТОВ “Торговий дім “Софі”, м.Львів було передано Позивачу в іпотеку будівлю адміністративного корпусу будинку загальною площею 3647,4 кв.м, будівлю складу загальною площею 20599,9кв.м, будівлю насосної ТП загальною площею 118,6 кв.м та залізничну колію загальною довжиною 800м., що знаходить за адресою: м.Львів, вул.Шевченка,335, згідно з Іпотечним договором від 10.03.2006р. (надалі Іпотечний договір).

Згідно з п. 4.1.4. Іпотечного договору від 10.03.2006р. ТзОВ “Торговий дім “Софі” (іпотекодавець) зобов’язаний не обтяжувати предмет Іпотеки зобов’язаннями з боку третіх осіб (зокрема, передавати його в оренду, найм тощо) без отримання попередньої письмової згоди на це від Банку (іпотекодержателя).

Як стало відомо Позивачу, між ЛОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, м.Львів 04.02.2008р. було укладено із Відповідачем-1: ТзОВ “Торговий дім “Софі”, м.Львів Договір оренди об’єкта нерухомості №2-Л-40, зокрема приміщення пл.8,4кв.м, згідно з планом-схемою за адресою: м.Львів, вул.Шевченка,335 строком на 24 місяці.

Вказане приміщення є складовою частиною нерухомого майна, що перебуває в іпотеці. Згоди на укладення договору оренди на зазначене приміщення позивач відповідачу-1: ТОВ “Торговий дім “Софі”, м.Львів не надавав.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, подав документи, які вимагались судом (оригінали –для огляду, копії для долучення до матеріалів справи), просить позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.

Клопотання відповідача-1 про зупинення провадження у справі (вх. №19896 від 30.09.2009р.) судом відхилено, як необгрунтоване.

Відповідно до ст.75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі представників відповідача - 1, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об’єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

09.03.2006р. між Акціонерним комерційним банком “Мрія”, правонаступником всіх прав та обов”язків якого є Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк (позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім “Софі”(відповідачем-1 у справі) укладено Кредитний договір № 11/01/06 (далі за текстом –Кредитний договір).

Відкрите акціонерне товариство ВТБ Банк, м.Київ є правонаступником всіх прав та обов”язків Акціонерного комерційного банку “Мрія”, що підтверджується п.1 Статуту ВАТ ВТБ Банк (нова редакція), державна реєстрація якого проведена 12.04.2002р., номер запису 10741050029002929, довідкою АА №148730 Головного управління статистики у м. Києві, Витягом з ЄДР № 645671 (оригінали оглянуто в судовому засіданні, належним чином засвідчені копії долучено до матеріалів справи).

В забезпечення своїх зобов’язань за Кредитним договором Відповідачем-1 було передано позивачу в іпотеку: будівлю адміністративного корпусу будинку загальною площею 3647,4 кв.м, будівлю складу загальною площею 20599,9 кв.м, будівлю насосної і ТП загальною площею 118,6 кв.м. та залізничну колію загальною довжиною 800 метрів, що знаходяться за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 335, згідно з іпотечним Договором від 10.03.2006р., який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П., зареєстрований у реєстрі за № 289, з наступними змінами, внесеними до нього 20.02.2007р., нотаріально посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Новосад О.П. зареєстрованим у реєстрі за № 877.

04.02.2008р. між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 укладено Договір оренди об’єкта нерухомості № 2-Л-40 (далі за текстом –Договір оренди), зокрема, на відокремлене приміщення в загальній споруді (п.1.2.1. договору оренди) загальною площею 8,4 м.кв. (п.1.2.3. Договору оренди) згідно з планом-схемою за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 335 строком на 24 місяці (п.4.1. Договору оренди) з метою використання Львівською ОД данного приміщення для розміщення каси №3 Першого міського відділення з метою обслуговування підрозділів митного оформлення Західної регіональної митниці (п.2.1. договору оренди).

Згідно з п.4.1.4. Іпотечного договору від 10.03.2006р., Відповідач-1 зобов’язаний не обтяжувати предмет іпотеки зобов’язаннями з боку третіх осіб (зокрема, не передавати його в оренду, найм тощо) без отримання попередньої письмової згоди на це від Позивача.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою статті 203 цього Кодексу.

За приписами ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 9 Закону України “Про іпотеку” встановлено, що іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя передавати предмет іпотеки в оренду та користування.

Відповідно до ст. 12. Закону України “Про іпотеку”правочин щодо передачі переданого в іпотеку майна в оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про заставу" право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Згідно з статтею 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Статтею 20 Закону України „Про заставу” встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави. Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором.

Таким чином, Відповідач-2 використовує нерухоме майно без достатніх правових підстав та зобов'язаний звільнити незаконно займане приміщення.

Зазначені вище обставини підтверджені матеріалами справи та не спростовані Відповідачами –1 та 2.

Згідно із ч.1 ст.1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Разом з тим, частиною 2 статті 216 ЦК України передбачено, що якщо у зв”язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Отже, відповідач-2 не позбавлений права у спосіб та у порядку визначеному законом, відповідно до статті 16 ЦК України, звернутися за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів до винної сторони у разі, якщо у зв”язку із вчиненням недійсного правочину їй завдано збитків та моральної шкоди.

Обставини справи, які відповідно до законодавства, повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до вищенаведеного, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, враховуючи Заяву про уточнення позовних вимог від 20.10.2009р., а саме: 1. Визнати недійсним договір оренди об’єкта нерухомусті №2-Л-40 від 04.02.2008р., укладений між ТзОВ “Торговий дім “Софі” та Відкритим акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль”, в особі Львівської обласної дирекції; 2. Зобов’язати ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” в особі Львівської обласної дирекції звільнити приміщення пл. 8,4кв.м, згідно з планом-схемою за адресою: м.Львів, вул.Шевченка,335.

В задоволенні решти позовних вимог провадження припинити оскільки Позивач від решти позовних вимог відмовився (Заява про уточнення позовних вимог від 20.10.2009р.).

Судові витрати, керуючись вимогами ст.49 ГПК України, слід покласти на Відповідачів порівну, оскільки справа доведена до судового розгляду з їх вини.

Враховуючи наведене, керуючись вимогами ст.ст.1, 2, 4, 22, 25, 32, 33, 43, 44, 49,п.1-1 ст.80, 82, 84, 85, ГПК України,

суд,-

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задоволити частково.

2.          Визнати недійсним Договір оренди об’єкта нерухомусті №2-Л-40 від 04.02.2008р. укладений між ТзОВ “Торговий дім “Софі” та Відкритим акціонерним товариством “Райффайзен Банк Аваль” в особі Львівської обласної дирекції.

3.          У зв’язку з перетворенням Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” на Публічне акціонерне товариство “Райффайзен банк Аваль” і відповідно зміни назви - Львівська обласна дирекція Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” на назву Львівська обласна дирекція Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”, замінити назву Відповідача-2 - Львівська обласна дирекція Відкритого акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” на Львівська обласна дирекція Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль”.

4.          Зобов’язати Львівську обласну дирекцію Публічного акціонерного товариства “Райффайзен Банк Аваль” звільнити приміщення пл. 8,4кв.м згідно плану-схеми за адресою: м.Львів, вул. Шевченка, 335.

5.          Стягнути порівну з ТОВ „Торговий дім „Софі” (79000, вул. Городоцька, 359, м. Львів; код ЄДРПОУ 30994948) та ЛОД ПАТ “Райффайзен Банк Аваль” (м.Львів, вул.Матейка, 8, к/р №3901551 у ПАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 300335 код ЄДРПОУ 20846070) на користь ВАТ ВТБ Банк (01004, м. Київ, бульвар Т.Шевченка, вул. Пушкінська, 8/26, код ЄДРПОУ 14359319, р/р 2909000001064 у Відділенні “ЛРД” ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767) 85,00грн.- державного мита, 312,50грн.–витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

6.          В задоволенні решти позовних вимог провадження припинити, за відсутністю предмету спору.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу, в порядку вимог ст.116 ГПК України.

Рішення вступає в законну силу за вимогами ч.3 ст.85 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, визначеному розділом ХII ГПК України.

Суддя