Рішення № 9028438, 31.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 22/6031.03.10 За позовом                     Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція» До відповідача-1           Закритого акціонерного товариства «Південенергомонтаж»

До відповідача-2           Відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж»

До відповідача-3           Дочірнього підприємства «Добротвірське монтажне управління»відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж»

До відповідача-4           Відкритого акціонерного товариства «Кузнецовське будівельно-монтажне управління»«Південенергомонтаж»

До відповідача-5           Закритого акціонерного товариства Управління будівництва Рівненської атомної електричної станції

До відповідача-6           Західно-Українського монтажного управління відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж»

Про                               стягнення 11336810 грн.

Суддя Ковтун С.А. (головуючий)

Суддя Митрохіна А.В.

Суддя Пасько М.В.

Представники учасників процесу:

від позивача                    Марчук Н.І. (за дов.)

від відповідача-1          не з’явились

від відповідача-2          Король С.В. (за дов.)

від відповідача-3          не з’явились

від відповідача-4          не з’явились

від відповідача-5          не з’явились

від відповідача-6          не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відособленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція»звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до закритого акціонерного товариства «Південенергомонтаж»та відкритого акціонерного товариства «Південенергомонтаж»про стягнення 11336810 грн.

Ухвалою суду від 13.12.2002 р. порушено провадження у справі № 22/60.

Рішенням суду від 30.05.2003 р. у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.08.2003 р. рішення було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.12.2003 р. згадані рішення та постанову було скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Під час нового розгляду до участі у справі було залучено як іншого відповідача дочірнє підприємство «Добротвірське монтажне управління»відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж».

Рішенням суду від 23.02.2004 р. позов було задоволено до відповідача-3. У позові до відповідачів 1 та 2 було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.05.2004 р. рішення було залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 30.09.2004 р. згадані рішення та постанову було скасовано, справу направлено на новий розгляд.

Підставою для направлення справи на новий розгляд стало не повне встановлення обставин стосовно розміру заподіяної шкоди.

Ухвалою суду від 24.02.2005 р. до участі у справі було залучено як іншого відповідача відкрите акціонерне товариство «Кузнецовське будівельно-монтажне управління «Південенергомонтаж».

Ухвалою суду від 10.08.2005 р. до участі у справі було залучено як інших відповідачів закрите акціонерне товариство управління будівництва Рівненської атомної електричної станції та Західно-Українське монтажне управління відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж», призначено пожежно-технічну експертизу та зупинено провадження у справі.

Розпорядженням першого заступника голови господарського суду міста Києва було призначено колегіальний розгляд справи (Євдокимов О.В. (головуючий), Ковтун С.А., Митрохіна А.В.).

Ухвалою суду від 11.04.2007 р. виконуючого обов’язки голови господарського суду міста Києва справу було передано для розгляду колегії суддів у складі: Євдокимов О.В. (головуючий), Ковтун С.А., Дідиченко М.А.

Ухвалою суду від 19.04.2007 р. провадження у справі було поновлено.

Позовні вимоги мотивовані завданням шкоди джерелом підвищеної небезпеки. Зокрема, 11.04.2001 р. о 12.38 год. на території відособленого підрозділу позивача «Рівненська атомна електрична станція»на будівельному майданчику енергоблоку № 4 сталася аварія ІІ категорії. Причиною аварії стало падіння стріли крана СКР-3500 під час його демонтажу, а саме: трикутник стріли крана впав на кабельну естакаду, яка знаходилась на віддалі приблизно 100 м від осі крана, внаслідок чого сталося коротке замикання. Коротке замикання викликало горіння кабелів та трансформаторів 4ТР, 5ТР. Шкода, заподіяна падінням стріли на кабельну естакаду та пожежею, за твердженням позивача, складає 11336810 грн.

Демонтажні роботи здійснювались дочірнім підприємством «Добротвірське монтажне управління»відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж»на підставі додаткової угоди № 1 від 23.03.2001 до контракту № 44 від 01.12.2000 р., укладеної з Західно-Українським монтажним управління відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж».

В свою чергу, відповідно до договору купівлі-продажу від 26.02.2001 р., ЗАТ «Південенергомонтаж»виступило продавцем, а ВАТ «Південтеплоенергомонтаж»- покупцем крану.

Відповідачі дочірнє підприємство «Добротвірське монтажне управління»відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж»та відкрите акціонерного товариство «Південтеплоенергомонтаж»заперечили проти позову, зазначивши, що власником майна на підставі договору № 14/001 від 04.04.1997 р. є позивач, який придбав його у ЗАТ «Південенергомонтаж».

Ухвалою суду від 21.05.2007 р. провадження у справі було зупинено у зв’язку з призначенням комплексної судової товарознавчо-бухгалтерської та будівельно-технічної експертиз.

Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз повернув матеріали справи без виконання експертизи.

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови господарського суду міста Києва від 31.10.2007 р. справу було передано на розгляд колегії суддів: Ковтун С.А. (головуючий), Пасько М.В., Митрохіна А.В.

Оскільки для вирішення спору потрібні спеціальні знання, суд ухвалою від 14.02.2008 р. призначив у справі комісійну комплексну судову експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз з залученням спеціалістів Державного комітету України з нагляду за охороною праці, провадження у справі було зупинено.

Матеріали справи було повернуто до господарського суду міста Києва без виконання експертизи, оскільки не було здійснено попередню оплату.

Ухвалою суду від 24.12.2008 р. провадження у справі було поновлено.

Ухвалою від 29.01.2009 р. у справі повторно призначено комісійну комплексну судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз з залученням спеціалістів Державного комітету України з нагляду за охороною праці. Провадження у справі було зупинено на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України.

Матеріали справи повернуто до суду з висновком експерта.

Провадження у справі було поновлено.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.01.1997 р. між закритим акціонерним товариством «Південенергомонтаж»«Південенергомонтаж»(орендодавцем) та Кузнецовським будівельно-монтажним управлінням закритого акціонерного товариства тресту «Південенергомонтаж»(30.01.1997 р. реорганізоване у відкрите акціонерне товариство «Кузнецовське будівельно-монтажне управління»«Південенергомонтаж») (орендар) було укладено договір оренди основних фондів № 14

26.02.2001 р. між закритим акціонерним товариством «Південенергомонтаж»(продавець) та відкритим акціонерним товариством «Південтеплоенергомонтаж»(покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 2 (далі –Договір № 2).

Відповідно до п. 1.1 Договору № 2 продавець зобов’язується демонтувати та передати у власність покупцю придатний до експлуатації вантажопідйомний кран СКР-3500 заводський № 9, а покупець зобов’язується прийняти і оплатити його вартість на умовах договору.

Згідно з п. 5.1 Договору № 2 передача крана здійснюється на місці демонтажу і оформлюється актом прийому-передачі.

Листом № 39 закрите акціонерне товариство «Південенергомонтаж»надало згоду на проведення демонтажу за рахунок покупця.

21.03.2003 р. листом № 225-01 відкрите акціонерне товариство «Південтеплоенергомонтаж»звернулось до Західно-Українського монтажного управління відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж»з пропозицією виконати демонтаж крану з оплатою робіт згідно існуючих підрядних договорів, яка була прийнята.

23.03.2001 р. між Західно–Українським монтажним управлінням відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж»та дочірнім підприємством «Добротвірське монтажне управління»відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж»була укладена угода щодо демонтажу баштового крану СКР 3500, встановленого на 4-му енергоблоці Рівненської АЕС, згідно з п. 3.1 якої початком виконання робіт було визначено 02.04.2001 р..

11.04.2001 р. о 12.38 год. на території відособленого підрозділу позивача «Рівненська атомна електрична станція»на будівельному майданчику енергоблоку № 4 сталася аварія ІІ категорії. Причиною аварії стало падіння стріли крана СКР-3500 (зав.№9), виготовленого 30.06.1983 р. Зуєвським енергомеханічним заводом Міненерго СРСР, зареєстрованого за реєстраційним №Р567 у Рівненській газотехнічній інспекції Львівського округу Держгіртехнагляду, під час його демонтажу, а саме: трикутник стріли крана впав на кабельну естакаду, яка знаходилась на віддалі приблизно 100 м від осі крана, внаслідок чого сталося коротке замикання. Коротке замикання викликало горіння кабелів та трансформаторів 4ТР, 5ТР. Шкода заподіяна падінням стріли на кабельну естакаду та пожежею.

Позивач звернувся до суду з вимогою про відшкодування завданої йому шкоди.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що до цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існували після набрання ним чинності.

Оскільки, обов'язок щодо відшкодування шкоди продовжує існувати, порядок її відшкодування регулюється Цивільним кодексом України.

Судом встановлено, що на момент аварії між закритим акціонерним товариством «Південенергомонтаж»та відкритим акціонерним товариством «Південтеплоенергомонтаж»не було укладено акт приймання-передачі до договору купівлі-продажу № 2 від 26.01.2001 р., а тому, в силу п. 5.1 Договору № 2, власником крана залишилось закрите акціонерне товариство «Південенергомонтаж», що ним не заперечується.

Твердження відповідача-1 про те, що власником крану був сам позивач, не приймається судом до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що за договором №14/001 від 04.04.1997 р. спірний кран було передано відокремленому підрозділу «Рівненська атомна електрична станція»державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».

Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберігання або утриманням транспортних засобів, механізмів та ін., що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки» об'єкт підвищеної небезпеки - об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об'єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Кран СКР-3500 (зав. № 9) (далі –Кран) є джерелом підвищеної небезпеки.

Відповідачем-1, як власником об’єкта підвищеної небезпеки, було надано згоду на проведення демонтажу Крана.

Доказами, наданими в матеріали справи, а саме: актом комісії спеціального розслідування причин аварії від 20.04.2001 р., матеріалами кримінальної справи № 77/8-01 прокуратури міста Кузнєцовська Рівненської області та постановою Кузнєцовського міського суду Рівненської області від 31.08.2001 р., яка винесена в зазначеній кримінальній справі про її закриття на підставі п.4 ст.6 Кримінально-процесуального кодексу України (у зв’язку з актом амністії) стосовно Королевича І.Д. та Турчина М.Д. - працівників дочірнього підприємства «Добротвірське монтажне управління»відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж»встановлено, що роботи по демонтажу крана здійснювались дочірнім підприємством «Добротвірське монтажне управління»відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж».

Згідно ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом – механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 5 ст. 1187 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ст. 16. Закону України «Про об’єкти підвищеної небезпеки»шкода (в тому числі моральна), заподіяна фізичним чи юридичним особам внаслідок аварії, що сталася на об'єкті підвищеної небезпеки, незалежно від вини суб'єкта господарської діяльності, у власності або у користуванні якого перебуває об'єкт підвищеної небезпеки, відшкодовується суб'єктом господарської діяльності цим особам у повному обсязі, крім випадків, коли аварія виникла внаслідок непереборної сили або з умислу потерпілого.

Оскільки на момент аварії Кран перебував у користування дочірнього підприємства «Добротвірське монтажне управління»відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж», саме ним має бути відшкодована шкода, завдана державному підприємству «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Рівненська атомна електрична станція».

Відповідачем-3 не доведено, що причиною аварії, яка сталася 11.04.2001 р. о 12.38 год., була непереборна сила або умисні дії позивача, а тому підстави для звільнення його від відповідальності відсутні.

Судом приймається як належний доказ висновок експерта № 3048 від 10.12.2009 р. про те, що загальна вартість робіт та матеріалів для усунення наслідків, що на ступили у зв'язку з аварією, яка сталася 11.04.2001 р. о 12.38 год. на території відособленого підрозділу позивача «Рівненська атомна електрична станція»на будівельному май данчику енергоблоку № 4, становить 9652087,37 грн.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов’язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Доказами, наданими позивачем, доведено завдання йому шкоди джерелом підвищеної небезпеки, що перебувало в користуванні відповідача-3 на підставі цивільно-правової угоди, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з дочірнього підприємства «Добротвірське монтажне управління» відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж»завданої шкоди в розмірі 9652087,37 грн.

У задоволенні вимог про стягнення 1684722,63 грн. шкоди судом відмовлено.

Вимоги до інших відповідачів задоволенню не підлягають, оскільки шкоду несе особа, яка користується джерелом підвищеної небезпеки на момент завдання шкоди.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача-3 пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства «Добротвірське монтажне управління»відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж» (Львівська обл., Кам’янка - Бузький р-н, смт. Добротвір, код 19332348) на користь державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Рівненська АЕС»(Рівненська область, м. Кузнецовськ, код 05425046) 9652087,37 грн. шкоди, 1445 грн. витрат по сплаті держмита та 99,45 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»в особі відокремленого підрозділу «Рівненська АЕС»(Рівненська область, м. Кузнецовськ, код 05425046) на користь дочірнього підприємства «Добротвірське монтажне управління»відкритого акціонерного товариства «Південтеплоенергомонтаж» (Львівська обл., Кам’янка - Бузький р-н, смт. Добротвір, код 19332348) 724,5 грн. витрат, пов’язаних з проведенням експертизи.

В інших позовних вимогах відмовити.

Суддя                                                                       С.А. Ковтун

Суддя                                                                       А.В. Митрохіна

Суддя                                                                       М.В.Пасько

Рішення підписано 02.04.2010 р.