Рішення № 90283570, 22.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року Справа № 160/2471/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми “С” №0008990510 від 11.12.2019 року на суму 1,00 грн.

В обґрунтування адміністративного позову, позивач зазначає, що висновки викладені в акті фактичної перевірки від 23.10.2019р., є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а податкове повідомлення-рішення, складене на підставі акта перевірки, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Зазначає, що оскарженим податковим повідомленням-рішенням застосована сума штрафних санкцій у розмірі 1 грн., тобто, контролюючим органом констатовано, шо порушення вчинене вперше. При цьому, в Акті фактичної перевірки від 24.10.2019 року зазначено, що перевіркою встановлено факт незастосування РРО та невидачі відповідних розрахункових документів встановленої форми при продажу пива за готівкова кошти в період з 03.09.2019 по дату перевірки на загальну суму 319,90 грн. З огляду на те, що контролюючий орган не застосував до позивача штраф за наступне вчинене порушення, позивач вважає, що контролюючий орган безпідставно зазначив в Акті фактичної перевірки про не роздрукування розрахункових документів на суму 319, 90 грн. Крім того, період з 03.09.2019 по 15.10.2019 року, не входив до періоду перевірки згідно до Наказу № 13 ГУ ДПС у Київській області від 30.08.2019р.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що перевіркою встановлено факт незастосування РРО та не видачі відповідних розрахункових документів встановленої форми при продажу пива за готівкові кошти в період з 03.09.2019 по дату перевірки на загальну суму 319,90 грн. (з урахуванням покупки від 15.10.2019). На місці проведення розрахунків апарат з РРО ф.н. 3000466075 знаходиться технічний пристрій, за допомогою якого друкується нефіскальні розрахункові документи. Таким чином, на підставі висновків викладених в акті перевірки відповідачем правомірно було прийняте податкове повідомлення-рішення від 11.12.2019 року №0008990510.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року прийнято до свого провадження вказану справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до пункту 3 Розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 02.04.2020), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 23.10.2019 на підставі наказу ГУ ДПС у Київській області від 30.08.2019 №13 та направлень від 25.09.2019р. №№0603, 0604, було здійснено фактичну перевірку магазину «Море Пива», що розташований за адресою: Київська АДРЕСА_1 Вишневе АДРЕСА_2 , прим. АДРЕСА_3 та належить ФОП ОСОБА_1 , за наслідками якої складено акт фактичної перевірки №0359/1036/05/3227300774 від 24.10.2019р.

ОСОБА_2 – продавець ФОП ОСОБА_1 отримав копію вказаного наказу про призначення фактичної перевірки, що підтверджується його підписом у направленнях на перевірку від 25.09.2019р. №№0603, 0604, копії яких наявні в матеріалах справи.

В п.2.2.12 акту фактичної перевірки зазначено, що перевіркою встановлено факт незастосування РРО та невидачі відповідних розрахункових документів встановленої форми при продажу пива за готівкова кошти в період з 03.09.2019 по дату перевірки на загальну суму 319,90 грн.

Згідно з висновками акту перевірки позивачем порушено:

- пп.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»;

- ст.44, п.85.2 ст.85, ст.168 Податкового кодексу України.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми “С” №0008990510 від 11.12.2019 року про застування до позивача штрафних санкцій за порушення п.п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в сумі 1,00 грн.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленні-рішенні, суд приходить до таких висновків.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 №265/95-ВР (далі Закон №265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі

Згідно із пунктами 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Відповідно до статті 2 Закону №265/95-ВР розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; місце проведення розрахунків - місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995, зазначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Статтею 9 Закону №265/95-ВР передбачені випадки, за яких реєстратори розрахункових операцій не застосовується. Так, пунктом 12 вказаної статті визначено, що реєстратор розрахункових операцій не застосовується, якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (оптова торгівля тощо).

Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95 від 06.07.1995 року у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: вчинене вперше - 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

Вимоги до організації та регулювання обігу готівки регулюються «Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління національного банку України від 29.12.2017 року №148 (далі – Положення №148).

Відповідно до п.11 розділ ІІ Положення №148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб - підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО / занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

Суб`єкти господарювання, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО, використовують КОРО для:

1) підклеювання та зберігання фіскальних звітних чеків на відповідних сторінках КОРО;

2) здійснення операцій із розрахунковими квитанціями в разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії;

3) обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, перевірок конструкцій та програмного забезпечення РРО.

Вимоги щодо форми та порядку ведення книги обліку розрахункових операцій встановлено «Порядком реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 із змінами та доповненнями (далі – порядок №547).

Відповідно до ч.4 розділу ІІ Порядку№547, реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, суб`єкт господарювання повинен забезпечити використання книги ОРО у тій господарській одиниці, що зазначена на титульній сторінці книги ОРО при її реєстрації/перереєстрації, або з тим РРО, до якого така книга зареєстрована.

Використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає:

- наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО;

- підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок книги ОРО;

- щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо;

- у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії - здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій;

- ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Пунктом 81.1 ст. 81 ПК України передбачено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи; - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дача початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; - копії наказу про проведення перевірки; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Згідно до п.296.10 ст.296 ПКУ, реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку: - першої групи; - другої і третьої груп (фізичні особи - підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 гривень. У разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1000000 гривень застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов`язковим. Застосування реєстратора розрахункових операцій розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку.

Норми цього пункту не поширюються на платників єдиного податку, які здійснюють реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту.

Судом встановлено, що відповідно до вимог п.81.1 ст.81 ПК України, вручено копію наказу на перевірку №13 від 30.08.2019 та ознайомлено з направленнями на проведення на перевірку №0603, №0604 від 25.09.2019.

Актом фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у м.Києві №0359/1036/05/3227300774 від 24.10.2019 року, на момент проведення перевірки магазину «Море Пива» ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 , встановлено факт продажу за готівку та за безготівковій формі (банківський РОЗ-терміналом) алкогольних напоїв (пива).

Так, перевіркою встановлено факт незастосування РРО та не видачі відповідних розрахункових документів встановленої форми при продажу пива за готівкові коштив період з 03.09.2019 по дату перевірки на загальну суму 319,90 грн. (з урахуванням покупки від 15.10.2019).

На місці проведення розрахунків апарат з РРО ф.н. 3000466075 знаходиться технічний пристрій, за допомогою якого друкується нефіскальні розрахункові документи, які додаються до акту перевірки.

В акті перевірки зазначено, що до перевірки на запит перевіряючих не надано книгу обліку доходів ФОП ОСОБА_1 .

До перевірки не надано документи, що підтверджують оформлення трудових відносин ФОП ОСОБА_1 з продавцем ОСОБА_2 .

За результатами складення акту фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у м.Києві №0359/1036/05/3227300774 від 24.10.2019, продавець ОСОБА_2 відмовився від підписання та отримання акту, про що перевіряючими ГУ ДПС у Київській області складено Акт про відмову від підписання матеріалі перевірки №19 від 23.10.2019, копія якого наявна в матеріалах справи.

Суд не приймає до уваги посилання позивача про те, що період з 03.09.2019 по 15.10.2019 року, не входив до періоду перевірки згідно до Наказу № 13 ГУ ДПС у Київській області від 30.08.2019р., виходячи з наступного.

Згідно з Витягу з додатку до вказаного наказу ГУ ДПС у м. Києві №13 від 30.08.2019р. позивача визначено суб`єктом, який перевіряється. Визначено також, що позивач перевіряється на підставі п.п. 80.2.2. ПК України. Мета проведення перевірки згідно додатку: перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками.

Вид перевірки згідно додатку до наказу: фактична.

Період діяльності, що перевіряється: згідно ст. 102 ПК України.

Тривалість перевірки згідно наказу: 10 діб.

Дата початку перевірки: 29.07.2019.

Згідно пункту 102.1 статті 102 ПК України передбачено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, перевіряємий період був передбачений наказом ГУ ДПС у м. Києві №13 від 30.08.2019р., а перевірка проведена в межах строків визначених Податковим кодексом України.

Крім того, суд зазначає, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки.

У постановах Верховного Суду від 15.01.2019 року (справа №822/28/15, провадження № К/9901/8188/18), від 24.01.2019 року (справа №826/13963/16, провадження № К/9901/40298/18) колегія суддів Касаційного адміністративного суду зазначила, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення, зокрема фактичної перевірки щодо нього, має право не погодитись з рішенням про призначення перевірки і оскаржити його в суді або застосувати інші заходи, передбачені статтею 81 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), шляхом недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки. Якщо ж допуск до перевірки відбувся і наказ реалізований як прийнятий в межах закону і компетенції, в подальшому предметом розгляду в суді має бути зміст виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем оскаржуваними рішеннями правомірно застосовані до позивача фінансові та штрафні санкції у загальній сумі 1,00 грн. на підставі Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві, є будь-які фактичні дані, на підставі яких, суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За викладених вище обставин та відповідних доказів, суд вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваних рішень, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, правомірність своїх дій ним доведена.

На підставі наведеного, суд приходить до висновку в необхідності відмови в задоволенні поданого адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17а, ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова