Рішення № 90283569, 22.06.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року Справа № 160/3280/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турлакової Н.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дека Сервіс» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дека Сервіс» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить: - визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №0038015130 від 01.11.2019р., №0037595230 віл 31.10.2019р., №0037585130 від 31.10.2019р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу. Позивач зазначає, що можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України може мати місце лише за наявності його вини. Крім того зазначає, що відповідно до п.76 ПК України, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання, тобто камеральна перевірка була проведена з порушенням строків, визначених ПК України.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позов, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог вказуючи на правомірність проведення камеральної перевірки та застосування штрафних санкцій, посилаючись на п.120-1.1 ст.120-1, п.126.1 ст.126 ПК України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року прийнято до свого провадження вказану справу та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до пункту 3 Розділ VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній з 02.04.2020), під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки розгляду адміністративної справи продовжуються на строк дії такого карантину.

Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що 02.10.2019р. головним державним ревізор-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області, на підставі підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та п.75.1 ст.75 в порядку ст.76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Дека Сервіс» з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з ПДВ за жовтень 2018 року - квітень 2019 року, за результатами якої складено акт №9953/04-36-51-30/33474621 від 02.10.2019р.

Перевіркою встановлено порушення вимог пункту 57.1 статті 57, пункту 57.3 статті 57 глави 2 розділу II та пункту 203.2 статті 203 розділу V Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання за жовтень 2018 - квітень 2019 року на загальну суму податку на додану вартість 1 893 994,45 грн.

На підставі акта перевірки №9953/04-36-51-30/33474621 від 02.10.2019р. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 31.10.2019 №0037585130 форми «Ш», яким на підставі п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України за затримку на 153, 154, 125, 153, 153, 153, 153, 153, 154, 164, 125, 153, 164, 153, 125, 153, 154, 58, 153, 43, 154, 146, 125, 125, 47, 153, 153, 153, 153, 154, 154, 104, 125, 154, 74, 153, 76, 154, 154, 154, 153, 153, 153, 57, 82, 125, 154, 153, 153, 154, 153, 55, 86, 164, 138, 125, 153, 154, 87, 164, 164, 154, 153, 153, 83, 153, 153, 125, 125, 153, 153, 153, 153, 93, 125, 153, 125, 153, 153, 84, 86, 125, 153, 153 153 154, 72, 153, 75, 153, 153, 153, 125, 125, 153, 153, 125, 153, 154, 153, 153, 154, 92, 153, 125, 164, 105, 125, 153 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 1575448,85грн. зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 315089,77грн. за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14060100»;

- податкове повідомлення-рішення від 31.10.2019 №0037595230 форми «Ш», яким на підставі п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України за затримку на 28, 26 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 318545грн. зобов`язано позивача сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 31854,56грн. за платежем «податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 14060100».

Також, 04.10.2019р. головним державним ревізор-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Соборного управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області, на підставі підпункту 19-1.1.1 пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та п.75.1 ст.75 в порядку ст.76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Дека Сервіс» з питання своєчасності реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних складених за березень, вересень, листопад 2017 року, липень , жовтень 2018 року, січень, квітень, червень 2019 року, за результатами якої складено акт №11176/04-36-51-30/33474621 від 04.10.2019р.

Перевіркою встановлено, що в порушення пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, суб`єктом господарювання порушено граничні строки реєстрації по 10 податковим накладним/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних складених за березень 2017 - червень 2019 року на загальну суму податку на додану вартість 26468,86 грн. з порушенням строків реєстрації.

На підставі акта перевірки №11176/04-36-51-30/33474621 від 04.10.2019р. Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 31.10.2019 №0037585130 форми «Н», яким на підставі п.120-1.3 ст.120-1 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції на загальну суму 5524,82грн.

Згідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України податкове зобов`язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.

Пунктами 36.1 - 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Право на проведення органами державної податкової служби камеральних перевірок встановлено пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, у відповідності до якого камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Згідно підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість, а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлено статтею 76 Податкового кодексу України, якою передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1. статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну (далі - ПН), зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

ПН, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

ПН, які не надаються покупцю, а також ПН, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.

Датою та часом надання ПНРК в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така ПН вважається зареєстрованою в ЄРПН.

Реєстрація ПНРК до ПН у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для ПНРК до ПН, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для ПНРК до ПН, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до ПН, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до ПН отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Системний аналіз статті 201, пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави для висновку про те, що порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу, за виключенням випадку порушення строку реєстрації податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю) та складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ТОВ "ДЕКА СЕРВІС" з питання своєчасності реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних складених за березень 2017 - червень 2019 року, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням граничних строків реєстрації.

В порушення пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу ,України суб`єктом господарювання порушено граничні строки реєстрації по 10 податковим накладним/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних складених за березень 2017 - червень 2019 року на загальну суму податку на додану вартість 26468,86 грн. з порушенням строків реєстрації.

Порушення ТОВ «ДЕКА СЕРВІС» граничних термінів реєстрації податкових накладних, встановлених п. 201.10 ПК України, тягне за собою накладення штрафу передбаченою п.120 ст.120.1 ПК України в розмірі 10, 20, 40, 50 відсотків. Згідно акту перевірки від 04.10.2019 року №11176/04-36-51-30/33474621 загальна сума штрафу складає 5524,82 грн.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області на підставі пункту 20.1 статті 20 розділу І Податкового кодексу України, у порядку підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та статті 76 Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку ТОВ «ДЕКА СЕРВІС» з питання своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання за жовтень 2018 - квітень 2019 року, за результатами якої складено акт №9953/04-36-51-30/33474621 від 02.10.2019р.

Встановлено порушення вимог пункту 57.1 статті 57, пункту 57.3 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання за жовтень 2018 - квітень 2019 року на загальну суму податку на додану вартість 1 893 994,45 грн.

З аналізу позовної заяви вбачається, що позивач визнає факт несвоєчасної реєстрації податкових накладних, проте, наголошує на тому, що податкові накладні складені у відповідності до вимог податкового законодавства, а також зазначає, що можливість застосування до платника наслідків несвоєчасної реєстрації податкової накладної, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України може мати місце лише за наявності його вини.

Проте, щодо твердження позивача щодо відсутності відповідальності за несвоєчасну реєстрацію ПН, що не надається отримувачу (покупцю), суд зазначає наступне.

Норма п.120-1.1 ст.120-1 ПК України не має множинного трактування та чітко визначає умови звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних, а саме: податкові накладні, які не надаються отримувачу (покупцю) по операціям, що звільнені від оподаткування відповідно до ст. 197 ПК України або які оподатковуються за нульовою ставкою відповідно до ст. 195 ПК України.

Аналогічна правова позиція висловлена також Касаційним адміністративним судом Верховного Суду в постановах від 04.09.2018 року по справі №816/1488/17 (К/9901/152/17), від 10.12.2019 року по справі №540/830/19 (К/9901/30016/19).

Позивачем не надано підтвердження, що відповідні податкові накладні відповідають критерію двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою).

Отже, підстави для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, за порушення ТОВ «Дека Сервіс» граничних строків реєстрації вказаних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних відсутні.

Таким чином, позивачем не спростовано факт порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, перелік яких міститься в акті перевірки від 04.10.2019 року №11176/04-36-51-30/33474621.

Оскільки в матеріалах справи відсутні належні докази, що спірні накладні складені позивачем по операціям, які звільнені від оподаткування або оподатковуються за нульовою ставкою, суд приходить до висновку про правомірне застосування відповідачем до позивача штрафу за приписами п.120-1.1 ст. 120-1 ПК України відповідно до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0038015130 від 01.11.2019р.

Щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, суд зазначає наступне

Як було вище зазначено, перевіркою термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість встановлено порушення позивачем вимог пункту 50.1 статті 50 (пункту 57.3 статті 57) та пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість по документах наведених у таблиці акта перевірки №9953/04-36-51-30/33474621 від 02.10.2019р. на загальну суму податку на додану вартість 1 893 994,45 грн.

Визначальним для притягнення платника податків до відповідальності у вигляді штрафу за ст. 126 ПКУ є факт несплати платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання, тобто наявність податкового боргу, протягом певного строку, а розмір такого штрафу залежить від кількості днів такої несплати.

Матеріалами справи підтверджено, що да ні камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату ТОВ «Дека Сервіс» узгодженої суми податкового зобов`язання на загальну суму податку на додану вартість 1 893 994,45 грн. в зв`язку з несвоєчасним поданням платіжного доручення до установи банку.

Будь-яких обґрунтованих пояснень із наданням підтверджуючих доказів відсутності вказаного порушення щодо протиправності прийняття №0037595230 віл 31.10.2019р., №0037585130 від 31.10.2019р. позовна заява не містить та позивачем не надано.

Оскільки позивачем порушено термін сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, отже до позивача правомірно застосована фінансова санкція за зазначене порушення, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

Суд не приймає посилання позивача про те, що камеральна перевірка була проведена з порушенням 30-ти денного строку, визначеного ПК України, виходячи з наступного.

Як було зазначено вище, товариство не заперечує факт несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов`язання.

Відповідно до ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання. Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Згідно пункту 102.1 статі 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Системний аналіз наведених законодавчих норм ПК України дає підстави для висновку, що якщо податкове повідомлення-рішення прийняте контролюючим органом у межах компетенції та строки, протягом яких податковий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків, з його форми можна чітко встановити його зміст, зокрема, порушення законодавства, згідно з яким визначено грошове зобов`язання платника податків, суму такого зобов`язання, та вручено платнику податків у порядку, передбаченому статтею 58 ПК України, прийняття такого рішення після спливу п`ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки не повинно розцінюватися як обставина, що виключає застосування до платника податків фінансової відповідальності.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 24.04.2019 р. в справі № 820/212/16.

При цьому податковим органом проведено саме камеральну перевірку з інших питань, отже, на дану камеральну перевірку з інших питань, розповсюджуються положення абзацу другого пункту 76.3 статті 76 ПК України і таку перевірку контролюючий орган мав право проводити у строк не пізніше 1095 днів.

Камеральна перевірка проводиться на систематичній основі, тобто перевіряються всі без винятку податкові декларації та уточнюючі розрахунки, подані платником, якого перевіряють.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 квітня 2020 року по справі №826/2139/18.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

У Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 20.05.2019 (справа № 417/3668/17).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що відповідачем підтверджено, а позивачем не спростовано правомірність винесення податкових повідомлень-рішень №0038015130 від 01.11.2019р., №0037595230 віл 31.10.2019р., №0037585130 від 31.10.2019р., тому, в задоволенні позовних вимогах слід відмовити.

Керуючись ст.ст.241-250 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Дека Сервіс» (49033, м.Дніпро, вул.Івана Франка, 39А, ЄДРПОУ 33474621) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м.Дніпро, вул.Сімферопольська, 17А, ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Турлакова