Рішення № 9028108, 29.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/729.03.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Єнергія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІУМ Груп»

про стягнення 232 472, 57 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники :

від позивача : Щадка М.В. - представник за довіреністю № 114 від 10.08.2009р.

від відповідача: не з"явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Відкрите акціонерне товариство Банк «БІГ Єнергія»(позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 232 472,57 грн. на підставі кредитного договору № 01/08-03-2005 від 11.03.2005 р., з яких 150000,00 грн. –сума неповернутого кредиту (основний борг), 47528,90 грн. –процентів за користування кредитом за період з 01.02.2008 р. по 26.01.2009 р., 26535,61 грн. –пені за несвоєчасне повернення суми кредиту за період 287 днів та 8408,06 грн. –пені за несвоєчасну сплату процентів за період 287 днів станом на 10.11.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2009 р. порушено провадження у справі № 39/7 та призначено справу до розгляду на 01.02.2010 р. о 11:10 год.

Представник позивач в судовому засіданні 01.02.2010 р. залучив до матеріалів справи документи на виконання вимог ухвали суду від 21.12.2009 р., а саме свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 013150 та довідку АА № 268838 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України юридичної особи позивача, а також витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців про позивача станом на 18.01.2010 р. В іншій частині вимоги ухвали суду від 21.12.2009 р. позивач не виконав.

Представник відповідача в судове засідання 01.02.2010 р. не з»явився, відзив на позов з підтверджуючими документами на виконання вимог ухвали суду від 21.12.2009 р. не подав і не надіслав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 22.02.2010 р. о 12:30 год.

Ухвалою Заступника голови Господарського суду міста Києва від 01.02.2010 р. продовжено строк вирішення спору у справі № 39/7 на один місяць.

Представник позивача в судовому засіданні 22.02.2010 р. подав відповідь Виконавчого органу Подільської районної у м. Києві ради (Подільської районної у м. Києві державної адміністрації) на запит № 370 від 11.02.2010 р. та витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про відповідача на виконання вимог ухвал суду від 21.12.2009 р. та від 01.02.2010 р.

Судом встановлено, що згідно з наданим витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців не значиться юридичної особи з ідентифікаційним кодом 32773444. Крім того, відповідно до наданої відповіді Виконавчого органу Подільської районної у м. Києві ради (Подільської районної у м. Києві державної адміністрації) станом на 10.02.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Подіум Груп»(ідентифікаційний код 32773444) не включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а державна реєстрація припинення зазначеного товариства Подільською районною у м. Києві державною адміністрацією не проводилась.

Представник відповідача в судове засідання 22.02.2010 р. повторно не з"явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 12.03.2010 р. о 12:30 год.

Представник позивача в судовому засіданні 12.03.2010 р. заявив усне клопотання про доручення доказів до матеріалів справи Судом клопотання задоволено.

Представник відповідача в судове засідання 12.03.2010 р. не з"явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.03.2010 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 29.03.2010 р. о 10:50 год., зобов»язано позивача надати довідку управління статистики про внесення відповідача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на березень 2010 р.

Представник позивача в судовому засіданні 29.03.2010 р. подав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 13-1262 від 09.03.2010 р., виданий Головним управлінням статистики у м. Києві. З наведеного витягу вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Подіум Груп»(ідентифікаційний код 32773444) значиться у ЄДРПОУ станом на 09.03.2010 р.

Представник позивача в судовому засіданні 29.03.2010 р. підтримав позовні вимоги повністю та пояснив з яких підстав заявлено позов.

Представник відповідача в судове засіданні 29.03.2010 р. не з»явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку.

Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (абз. З п. 3.6 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 39/7 від 21.12.2009 р., від 01.02.2010 р., від 22.02.2010 р. та від 12.03.2010 р. були направлені відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (04070, м. Київ, вул. Набережно –Хрещатицька, 25) та яка відповідає адресі місцезнаходження відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 13-1262 від 09.03.2010 р.

Підтвердженням надсилання відповідачу ухвал суду є відповідні відмітки на зворотньому боці цих ухвал.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом саме згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23), від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (пункт 19).

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/7 відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 01.02.2010 р., 22.02.2010 р., 12.03.2010 р. та 29.03.2010 р. від останнього до суду не надходило.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

В судовому засіданні 29.03.2010 р., за згодою представника позивача оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

11.03.2005 р. між Відкритим акціонерним товариством Банк «БІГ Єнергія»(позивачем), визначеним як Банк, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПОДІУМ Груп»(відповідачем), визначеним як Позичальник, був укладений кредитний договір № 01/08-03-2005 від 11.03.2005 р. (надалі –Кредитний договір).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Кредитного договору сторони узгодили, що Банк надає Позичальнику кредит в сумі 150000,00 грн. з метою придбання Позичальником товару та поповнення обігових коштів останнього.

Згідно п. 1.3 Кредитного договору встановлена плата (проценти, відсотки) за користування кредитом в розмірі 24 відсотки річних та зазначено, що при нарахуванні процентів (відсотків) приймається фактична кількість днів в місяці і році, а також враховується день видачі кредиту і не враховується день повернення кредиту.

Пунктом 1.5 Кредитного договору передбачено, що нараховані Банком проценти (відсотки) за користування кредитними коштами Постачальник сплачує (перераховує) на рахунок Банку не пізніше 15 числа місяця, наступного за місяцем нарахування процентів (відсотків).

Відповідно до п. 4.2 Кредитного договору було встановлено, що термін повернення кредиту за цим договором може бути пролонгований по взаємній угоді Банку і Позичальника.

У пункті 4.3 Кредитного договору зазначено, що зміни в договір вносяться в письмовій формі, за згодою банку і Постачальника, як додаткова угода до цього договору.

У відповідності до п.п. 4.2, 4.3 Кредитного договору сторони уклали до нього Додаткову угоду № 1 від 14.09.2005 р., Додаткову угоду № 2 від 15.02.2006 р., Додаткову угоду № 3 від 14.08.2006 р., Додаткову угоду № 4 від 15.02.2007 р., Додаткову угоду № 5 від 15.08.2007 р., Додаткову угоду № 6 від 15.10.2007 р., Додаткову угоду № 7 від 15.02.2008 р., Додаткову угоду № 8 від 18,03.2008 р., Додаткову угоду № 9 від 31.03.2008 р., Додаткову угоду № 10 від 25.04.2008 р., Додаткову угоду № 11 від 30.05.2008 р., Додаткову угоду № 12 від 25.06.2008 р., Додаткову угоду № 13 від 30.07.2008 р., Додаткову угоду № 14 від 23.09.2008 р., Додаткову угоду № 15 від 30.10.2008 р., Додаткову угоду № 16 від 25.12.2008 р.

Відповідно до п. 1.2 Додаткової угоди № 15 від 30.10.2008 р., яка є невід»ємною складовою частиною Кредитного договору, за взаємною згодою сторін з 01.11.2008 р. плата (проценти, відсотки) за користування кредитом по Кредитному договору встановлена в розмірі 28% річних.

Згідно Додаткової угоди № 16 від 25.12.2008 р., яка є невід»ємною складовою частиною Кредитного договору, встановлений термін повного повернення кредиту Позичальником Банку –27.01.2009 р. (п. 1.1 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 16 від 25.12.2008 р.).

Крім того, відповідно до п. 1.4 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 16 від 25.12.2008 р. визначено, що проценти (відсотки) за користування кредитними коштами нараховуються Банком на фактичний залишок заборгованості по кредиту за фактичний час використання кредитних коштів протягом терміну кредитування, тобто з 11 березня 2005 року по 26 січня 2009 року включно згідно наведеного у Додатковій угоді № 16 від 25.12.2008 р. графіку.

За умовами Кредитного договору закінчення його дії визначається повним виконанням Позичальником своїх зобов»язань згідно з всіма умовами цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Кредитного договору позивач платіжним дорученням № 71/1 від 11.03.2005 р. здійснив перерахування відповідачеві суми кредиту у розмірі 150000,00 грн. (копія платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).

На твердження позивача, відповідач в порушення умов Кредитного договору та Додаткової угоди № 16 від 25.12.2008 р. до нього, кредитні кошти в сумі 150000,00 грн. не повернув, а також не сплатив проценти за користування кредитом за період з 01.02.2008 р. по 26.01.2009 р. станом на час звернення з позовом до суду.

Як визначено частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Наведене свідчить, що фактично між сторонами по справі укладений кредитний договір (№ 01/08-03-2005 від 11.03.2005 р.), а тому саме він та відповідні положення статей параграфів 1, 2 глави 71 ЦК України та ст.ст. 345-349 параграфа 1 глави 35 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) визначають права та обов‘язки сторін з надання та повернення грошових коштів (кредиту) та сплати процентів.

Згідно норми ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Зокрема, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Приписами ч. 1 ст. 1049 встановлено, що Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зібрані у справі докази, а саме: платіжне доручення № 71/1 від 11.03.2005 р. приймається судом у якості належного доказу здійснення позивачем на виконання умов Кредитного договору перерахування відповідачеві суми кредиту у розмірі 150000,00 грн.

З урахуванням п. 1.1 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 16 від 25.12.2008 р. Згідно Додаткової угоди № 16 від 25.12.2008 р., в якому встановлений термін повного повернення кредиту відповідачем позивачу –27.01.2009 р., судом встановлено, що строк виконання зобов’язання щодо повного повернення спірного кредиту є таким, що настав.

Проте, кредитні кошти в сумі 150000,00 грн. відповідач не повернув, чим порушив покладене на нього зобов’язання щодо повернення кредиту позивачеві (п.п. 1.1 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 16 від 25.12.2008 р.).

Зважаючи на встановлені обставини справи та приписи правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 150000,00 грн. суми неповернутого кредиту (основний борг) нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.

Крім того, відповідач в порушення п. 1.3,.1,.4,.1.5 Кредитного договору та п. 1.2 Додаткової угоди № 15 від 30.10.2008 р. також не сплатив проценти за користування кредитом за період з 01.02.2008 р. по 26.01.2009 р. у сумі 47528,90 грн.

Судом здійснено перевірку наведеного у тексті позовної заяви розрахунку процентів за користування кредитом на підставі Кредитного договору за період з 01.02.2008 р. по 26.01.2009 р. За розрахунком суду сума процентів за користування кредитом за період з 01.02.2008 р. по 26.01.2009 р. становить 36934,43 грн.

-          з 01.02.2008 р. по 31.10.2008 р. (274 дні) 150000,00 грн. х 24% : 366 (кількість днів у році) х 274 дні = 26950,82 грн.;

-          з 01.11.2008 р. по 26.01.2009 р. (87 днів) 150000,00 грн. х 28% : 366 (кількість днів у році) х 87 дні = 9983,61 грн.;

-          26950,82 грн. + 9983,61 грн. = 36934,43 грн.

При цьому судом враховано, що згідно п. 1.3 Кредитного договору плата (проценти, відсотки) за користування кредитом були встановлені в розмірі 24 відсотки річних, а відповідно до п. 1.2 Додаткової угоди № 15 від 30.10.2008 р. з 01.11.2008 р. плата (проценти, відсотки) за користування кредитом була встановлена в розмірі 28% річних. Судом також враховано приписи п. 1.4 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 16 від 25.12.2008 р., а саме: проценти (відсотки) за користування кредитними коштами нараховуються Банком на фактичний залишок заборгованості по кредиту за фактичний час використання кредитних коштів протягом терміну кредитування, тобто з 11 березня 2005 року по 26 січня 2009 року включно згідно наведеного у Додатковій угоді № 16 від 25.12.2008 р. графіку.

Наведене свідчить, що вимоги позивача про стягнення 47528,90 грн. процентів за користування кредитом за період з 01.02.2008 р. по 26.01.2009 р. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню лише частково у сумі 36934,43 грн. за період з 01.02.2008 р. по 26.01.2009 р.

В іншій частині вимог позивача щодо сплати процентів за користування кредитом в сумі 10594,47 грн. (47528,90 грн. –36934,43 грн. = 10594,47 грн.) відповідачу належить відмовити.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення 26535,61 грн. –пені за несвоєчасне повернення суми кредиту за період 287 днів та 8408,06 грн. –пені за несвоєчасну сплату процентів за період 287 днів станом на 10.11.2009 р., а отже пені в загальній сумі 34934,67 грн.

Враховуючи встановлений п. 1.1 Кредитного договору в редакції Додаткової угоди № 16 від 25.12.2008 р. термін повного повернення кредиту відповідачем позивачу 27.01.2009 р. та без врахування дня повернення кредиту, суд визначає, що заявлений позивачем до стягнення пені за несвоєчасне повернення суми кредиту та пені за несвоєчасну сплату процентів період 287 днів є періодом з 28.01.2009 р. по 10.11.2009 р.

Приписами ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання.

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення зобов’язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 ГК України порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Згідно із п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов‘язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов‘язання мало бути виконано.

Згідно п. 3.1 Договору передбачено, що у разі несвоєчасного погашення (повернення) кредиту і (або) сплати процентів (відсотків) за його використання Позичальник (відповідач) виплачує Банку (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочки платежу.

Судом здійснено перевірку наведеного у тексті позовної заяви розрахунку пені за несвоєчасне повернення суми кредиту та пені за несвоєчасну сплату процентів з урахуванням приписів п. 6 ст. 232 ГК України та визначені суми:

-          пені за несвоєчасне повернення суми кредиту (150000,00 грн.) за період з 28.01.2009 р. по 28.07.2009 р. (182 дні) - 17589,04 грн.;

-          пені за несвоєчасну сплату процентів за період (36934,43 грн.) з 28.01.2009 р. по 28.07.2009 р. (182 дні) - 4330,94 грн.

-          17589,04 грн. + 4330,94 грн. = 21919,98 грн. –загальна сума пені за несвоєчасне повернення суми кредиту та пені за несвоєчасну сплату процентів з урахуванням приписів п. 6 ст. 232 ГК України.

Наведене свідчить, що вимоги позивача про стягнення 34943,67 грн. пені за несвоєчасне повернення суми кредиту та пені за несвоєчасну сплату процентів за період 287 днів визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню лише частково у сумі 21919,98 грн. за період з 28.01.2009 р. по 28.07.2009 р. (182 дні) з урахуванням приписів п. 6 ст. 232 ГК України.

В іншій частині вимог позивача щодо сплати процентів за користування кредитом в сумі 13023,69 грн. (34943,67 грн. –21919,98 грн. = 13023,69 грн.) відповідачу належить відмовити.

Згідно ст. 44 ГПК України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов`язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу господарський суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в розмірі 2118,55 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 215,07 грн.

Керуючись ст.ст. 11,14, 202, 509, 525, 549, 599, 611, 626, 1046, 1048, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 230, 232, 345 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОДІУМ Груп»04070, м. Київ, вул. Набережно –Хрещатицька, 25; ідентифікаційний код 32773444; п/р № 26001001001468 у ВАТ Банку «Біг Енергія», МФО 322603) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Відкритого акціонерного товариства Банк «БІГ Єнергія»(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 15; ідентифікаційний код 20023463, к/р 32003182701 в Головному управлінні НБУ по м. Києву та Київській обл., МФО 321024) 150000,00 грн. (сто п»ятдесят тисяч гривень 00 коп.) суми кредиту, 36934,43 грн. (тридцять шість тисяч дев»ятсот тридцять чотири гривні 43 коп.) процентів за користування кредитом, 21919,98 грн. (двадцять одну тисячу дев»ятсот дев»ятнадцять гривень 98 коп.) пені, 2118,55 грн. (дві тисячі сто вісімнадцять гривень 55 коп.) державного мита та 215,07 грн. (двісті п»ятнадцять гривень 07 коп.) витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О.В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 01.04.2010 р.