Рішення № 9028098, 29.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 20/3129.03.10                     

За позовом Закритого акціонерного товариства «Одеський коньячний завод»

до           1) Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України

2) Відкритого акціонерного товариства «Агропромислова фірма «Таврія»

про визнання недійсним патенту України № 12023 на промисловий зразок

«Пляшка «Капітан»

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Кочерга Д.О. (довіреність за реєстр. № 60 від 11.01.2008р.)

Від відповідача-1: Потоцький М.Ю. (довіреність № 16-08/16 від 11.01.2010р.),

Від відповідача-2: не з’явилися

СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство «Одеський коньячний завод»(позивач) звернулося до суду з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (відповідач-1) та Відкритого акціонерного товариства «Агропромислова фірма «Таврія»(відповідач-2) про визнання недійсним повністю патенту України № 12023 на промисловий зразок «Пляшка «Капітан», власником якого є відповідач-2.

Позивач також просить суд зобов’язати відповідача-1 внести відповідні зміни до Державного реєстру промислових зразків та здійснити публікацію про визнання недійсним повністю патенту України № 12023 на промисловий зразок «Пляшка «Капітан»в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Крім того, позивач просить суд покласти на відповідача-2 судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно поданої 04.01.2005р. відповідачем-2 заявки № s 200500006 відповідачем-1 було видано на ім’я відповідача-2 патент України № 12023 на промисловий зразок «Пляшка «Капітан», про що 15.05.2006р. здійснено публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність»№ 5, однак вказаний промисловий зразок не відповідає вимогам патентоспроможності, оскільки на дату подання заявки він не був новим, а сукупність його суттєвих ознак стала загальнодоступною в світі до дати подання заявки 04.01.2005р.

Позивач зазначає, що його охоронюваний законом інтерес полягає у можливості вільного виробництва та реалізації коньяків і протидії незаконній забороні з боку відповідача-2 щодо вчинення позивачем вказаних дій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2008р. (суддя Палій В.В.) порушено провадження у справі № 20/31, прийнято позовну заяву до розгляду, розгляд справи призначено на 17.01.2008р. об 11:00 год.

До позовної заяви було додано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.01.2008р. заяву Закритого акціонерного товариства «Одеський коньячний завод» про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено частково. З метою забезпечення позову до закінчення розгляду спору по суті:

заборонено ВАТ «Агропромислова фірма «Таврія»здійснювати передачу права власності та/чи будь-які інші права на промисловий зразок «Пляшка «Капітан», який охороняється патентом України № 12023;

заборонено ВАТ «Агропромислова фірма «Таврія»надавати будь-якій особі (особам) дозвіл на використання промислового зразка «Пляшка «Капітан», який охороняється патентом України № 12023;

заборонено Державному департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України вносити до Державного реєстру патентів України на промислові зразки зміни, пов’язані із зміною особи власника патенту України № 12023 та здійснювати офіційні публікації.

17.01.2008р. представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання про призначення судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності, в якому запропонував суду перелік питань, які необхідно поставити перед судовим експертом.

17.01.2008р. розгляд справи не відбувся у зв’язку із оскарженням відповідачем-2 ухвали Господарського суду м. Києва від 12.01.2008р. до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2008р. у справі № 20/31 ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.01.2008р. у справі № 20/31 залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача-2 без задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2008р., відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи призначено на 12.03.2008р. о 10:30 год.

12.03.2008р. розгляд справи не відбувся у зв’язку із оскарженням відповідачем-2 Постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2008р. по справі № 20/31 до Вищого господарського суду України.

Постановою Вищого господарського суду України від 08.04.2008р. у справі № 20/31 ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.01.2008р. про забезпечення позову та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2008р. у справі № 20/31 залишено без змін, а касаційну скаргу відповідача-2 без задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2008р., відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи призначено на 14.05.2008р. о 9:00 год.

14.05.2008р. розгляд справи не відбувся у зв’язку із оскарженням відповідачем-2 ухвали Господарського суду м. Києва від 12.01.2008р. та Постанови Вищого господарського суду України від 08.04.2008р. у справі № 20/31 до Верховного Суду України.

Ухвалою Верховного Суду України від 05.06.2008р. відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 08.04.2008р. у справі № 20/31.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.08.2008р., відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи призначено на 27.08.2008р. о 10:30 год.

27.08.2008р. розгляд справи не відбувся у зв’язку із оскарженням відповідачем-2 ухвали Господарського суду м. Києва від 12.01.2008р. до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2008р. у справі № 20/31 ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.01.2008р. у справі № 20/31 залишено без змін, а апеляційну скаргу відповідача-2 без задоволення.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.10.2008р., відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи призначено на 12.11.2008р. о 10:00 год.

12.11.2008р. розгляд справи не відбувся у зв’язку із оскарженням відповідачем-2 Постанови Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2008р. по справі № 20/31 до Вищого господарського суду України.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 11.12.2008р. у справі № 20/31 відмовлено відповідачу-2 у відновленні строку подання касаційної скарги на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.01.2008р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.09.2008р. у справі № 20/31 та повернуто касаційну скаргу відповідачу-2 без розгляду.

Згідно резолюції заступника Голови Господарського суду м. Києва, справа № 20/31 передана для подальшого розгляду судді Гумезі О.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 26.12.2008р., відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, справу № 20/31 прийнято суддею Гумегою О.В. до свого провадження та призначено до розгляду на 19.01.2009р. о 15:00 год.

В судовому засіданні 19.01.2009р. відповідач-1 подав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю та зазначив, що під час видачі патенту № 12023 відповідач-1 не порушив вимог законодавства, оскільки під час проведення експертизи заявки заявлений об’єкт не перевіряється на відповідність умовам патентоспроможності –новизні.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.01.2009р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 16.02.2009р. о 14:10 год.

В судовому засіданні 16.02.2009р. представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2 звернулися до суду із спільним клопотанням про продовження строків вирішення спору у зв‘язку із можливістю укладення мирової угоди. Спільне клопотання сторін про продовження строків вирішення спору, на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.02.2009р., відповідно до ст.ст. 69, 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 02.03.2009р. о 12:20 год. та продовжено строк вирішення спору.

В судовому засіданні, призначеному на 02.03.2009р., за клопотанням сторін суд оголосив перерву до 16.03.2009р. о 15:20 год.

Розгляд справи, призначений на 16.03.2009р., не відбувся у зв‘язку із поданням відповідачем-2 заяви про призначення колегіального розгляду справи.

Ухвалою заступника голови Господарського суду м. Києва від 17.03.2009р. заяву відповідача-2 про колегіальний розгляд справи № 20/31 відхилено.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.03.2009р., відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи призначено на 06.04.2009р. о 12:10 год.

В судовому засіданні, призначеному на 06.04.2009р., позивач звернувся з клопотанням про призначення у справі експертизи об‘єктів інтелектуальної власності.

Відповідач-1 проти призначення експертизи не заперечував. Відповідач-2 подав письмові заперечення проти клопотання про призначення судової експертизи.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз‘яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз‘яснені судовим експертом.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.04.2009р., відповідно до ст.ст. 41, 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 27.04.2009р. о 14:10 год. та надано можливість представникам сторін запропонувати господарському суду питання, які мають на їх думку бути роз‘яснені судовим експертом.

Позивач та відповідач-1 запропонували суду перелік питань, які, на їх думку, мають бути роз’яснені судовим експертом. Відповідач-2 наданим йому правом не скористався та переліку необхідних для роз’яснення судовим експертом питань суду не надав. Остаточне коло питань, які повинні бути роз’яснені судовим експертом, визначаються судом відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.04.2009р., на підставі ст.ст. 41, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, призначено судову експертизу об’єктів інтелектуальної власності по справі № 20/31, проведення якої доручено судовому експерту Мещеряковій Наталії Миколаївні, провадження у справі зупинено до закінчення проведення судової експертизи.

30.12.2009р. через відділ діловодства суду судовим експертом Мещеряковою Н.М. були повернуті матеріали справи № 20/31 разом з висновком експертизи № 37/09-НМ від 30.10.2009р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.01.2010р., на підставі ст.ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, поновлено провадження у справі № 20/31 та призначено справу до розгляду на 22.02.2010р. о 10:10 год.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.02.2010р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 12.03.2010р. о 12:30 год.

12.03.2010р. відповідач-2 через відділ діловодства суду подав клопотання про призначення повторної експертизи, проведення якої просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

В судовому засіданні 12.03.2010р. представник позивача подав письмові пояснення по справі, в яких щодо підстав звернення до суду зазначив, що він є власником патенту України № 15400 на промисловий зразок, який охороняє зовнішній вигляд пляшки, яку використовує позивач у своїй господарській діяльності, однак відповідач-2 подав до суду позов про визнання недійсним патенту № 15400 та заборону позивачу його використання у зв’язку з тим, що промисловий зразок за патентом № 15400 зареєстрований з порушенням прав на промисловий зразок за патентом № 12023, а використання позивачем патенту № 15400 є порушенням прав відповідача-2 на патент № 12023 (справа № 18/60).

В судовому засіданні 12.03.2010 р. представник відповідача-1 подав письмові пояснення на висновок судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності, в яких просить суд не враховувати його під час прийняття рішення у справі, оскільки він є необґрунтованим, суперечливим та таким, що викликає сумнів у його правильності.

В судовому засідання 12.03.2010р. оголошувалася перерва до 22.03.2010р. о 12:10 год.

В судовому засіданні 22.03.2010р. представник позивача подав письмові пояснення по справі, в яких просить суд врахувати висновок експертизи як належний доказ по справі, враховуючи те, що висновок є обґрунтованим, повним та правильним.

Представник позивача подав також письмове заперечення на клопотання відповідача-2 про призначення повторної експертизи, в якому вказав, що в матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували висновок судової експертизи чи підтверджували його необґрунтованість або неправильність та вказували на необхідність призначення повторної судової експертизи.

Господарський суд, відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, призначає судову експертизу для роз’яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань.

Враховуючи те, що суд не володіє спеціальними знаннями, судом була призначена судова експертиза об’єктів інтелектуальної власності.

Відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, при необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

Оскільки повторна експертиза призначається у випадку визнання висновку експерта необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви у його правильності, враховуючи те, що суд не вбачає у висновку необґрунтованості, суперечності чи неправильності, підстави для призначення повторної експертизи відсутні. За таких обставин клопотання відповідача-2 про призначення повторної судової експертизи судом відхилено.

22.03.2010р. представник відповідача-2 через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи з метою з’ясування всіх суттєвих обставин, які можуть впливати на прийняття рішення по справі № 20/31, оскільки в судовому засіданні по справі № 18/60 судом оголошено перерву до 30.03.2010р. для оголошення повного тексту рішення.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є:

1) нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу;

2) неподання витребуваних доказів;

3) необхідність витребування нових доказів;

4) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;

5) необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.

Суд не вбачає передбачених ст. 77 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи № 20/31, у зв’язку з чим клопотання відповідача-2 судом відхилено.

В судовому засідання 22.03.2010р. оголошувалася перерва до 29.03.2010р. о 16:00 год.

22.03.2010р. представник відповідача-2 через відділ діловодства суду подав заяву про відвід складу суду.

Ухвалою від 22.03.2010р. за підписом в.о. Голови Господарського суду м. Києва заяву відповідача-2 про відвід судді Гумеги О.В. залишено без задоволення.

29.03.2010 року через відділ діловодства Господарського суду м. Києва відповідач -2 звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи. Клопогтання відповідача -2 судом відхилено, оскільки він не надав суду доказів на підтвердження обставин, зазначених у поданому клопотанні.

Крім того, стаття 28 ГПК України не визначає представників юридичних осіб, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації, як єдиних представників останніх в суді. Безпосередньо представляти інтереси сторони надано керівникам підприємств та організацій, іншим особам, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами. Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

Подане ж відповідачем - 2 клопотання розцінюється судом як свідоме та безпідставне ухилення від розгляду справи, пошук шляхів для затягування судового процесу. Тому справа розглядається по суті.

В судовому засіданні, призначеному на 29.03.2010р. за згодою представників позивача та відповідача 1 оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення. Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.05.2006р. відповідачем-1 за результатами формальної експертизи, проведеної згідно п. 5 ст. 14 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»(висновок про видачу патенту на промисловий зразок за вих. № 455/2 від 12.01.2006р.), на ім’я відповідача-2 було зареєстровано патент України № 12023 на промисловий зразок «Пляшка «Капітан»для 9 класу Міжнародної класифікації промислових зразків (Локарнської класифікації) (МКПЗ) «Опаковання та вмістини для перевозіння або переносіння товарів», а саме: для індексу МКПЗ 09-01 «пляшки, банки, фляги, горщики, обплетені бутлі та вмістини з розподільчими засобами», заявка на реєстрацію якого № s 200500006 подана 04.01.2005р., а публікація про видачу патенту була здійснена в офіційному бюлетені «Промислова власність»№ 5 від 15.05.2006р., що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, зокрема виданою відповідачем-1 випискою з Державного реєстру патентів України на промислові зразки за вих. № 105-с від 15.01.2008р.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є суб’єктом господарювання, основним видом діяльності якого є виробництво дистильованих алкогольних напоїв (15.91.0 за КВЕД), що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою № 5631 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), виданою Головним управлінням статистики в Одеській області 20.07.2007р.

В процесі розгляду справи судом було встановлено, що позивач є виробником алкогольних напоїв, а саме коньяків, та здійснює їх реалізацію в скляних пляшках, які мають певну правову охорону, як об’єкти промислової власності.

Наявними у матеріалах справи доказами підтверджується, що позивач є власником промислового зразка «Пляшка», що охороняється патентом України № 15400, зареєстрованим відповідачем-1 на ім’я позивача 26.11.2007р. для 9 класу Міжнародної класифікації промислових зразків (Локарнської класифікації) (МКПЗ) «Опаковання та вмістини для перевозіння або переносіння товарів», а саме: для індексу МКПЗ 09-01 «пляшки, банки, фляги, горщики, обплетені бутлі та вмістини з розподільчими засобами»на підставі заявки № s 200700918 від 13.06.2007р., про що здійснена публікація в офіційному бюлетені «Промислова власність»№ 19 від 26.11.2007р.

Судом було досліджено, що відповідач-2 вчиняє конкретні дії, направлені на заборону позивачу здійснювати виробництво та реалізацію продукції, розфасованої у пляшки, зовнішній вигляд яких охороняється зареєстрованим на ім’я позивача патентом № 15400, зокрема:

звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до позивача про визнання патенту України № 15400 недійсним, вилучення з цивільного обороту алкогольної продукції, розфасованої у пляшки за патентом № 15400, знищити вироби, виготовлені як промисловий зразок «Пляшка», заборонити використовувати у господарській діяльності промисловий зразок «Пляшка»(справа № 18/60);

звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до позивача про заборону використовувати промисловий зразок «Пляшка «Капітан», захищений патентом № 12023, вилучити з цивільного обороту коньяк марки «Коньяк України»ординарний «Три зірочки»та не використовувати у господарській діяльності пляшки, в які вказана продукція була розфасована.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України, відносини, пов’язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.

До відносин, пов’язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України визначено, що право інтелектуальної власності –це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об’єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.

Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 Цивільного кодексу України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 420 Цивільного кодексу України, об’єктами прав інтелектуальної власності у сфері господарювання визнаються, зокрема промислові зразки.

Об’єктом промислового зразка, відповідно до ч. 2 ст. 461 Цивільного кодексу України, можуть бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу.

Пунктом 2 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»також встановлено, що об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

Набуття права інтелектуальної власності на промисловий зразок засвідчується патентом (ч. 1 ст. 462 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 156 Господарського кодексу України та п. 5 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»також встановлено, що право інтелектуальної власності на промисловий зразок засвідчується патентом.

Обсяг правової охорони визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка (ч. 2 ст. 462 Цивільного кодексу України).

Згідно п. 6 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», обсяг правової охорони, що надається, визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні (зображеннях) виробу, внесеному до Реєстру (Державний реєстр патентів України на промислові зразки відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки») і засвідчується патентом з наведеною у ньому копією внесеного до Реєстру зображення виробу.

Суб’єктами права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 421 Цивільного кодексу України, є: творець (творці) об’єкта права інтелектуальної власності та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до Цивільного кодексу України, іншого закону чи договору.

Суб’єктами права інтелектуальної власності, зокрема на промисловий зразок є автор промислового зразка та інші особи, які набули прав на промисловий зразок за договором чи законом (ч. 1 ст. 463 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 424 Цивільного кодексу України, майновими правами інтелектуальної власності є:

1) право на використання об’єкта права інтелектуальної власності;

2) виключне право дозволяти використання об’єкта права інтелектуальної власності;

3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню об’єкта права інтелектуальної власності, в тому числі забороняти таке використання;

4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Як передбачено ч. 1 ст. 464 Цивільного кодексу України та ст. 20 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», майновими правами інтелектуальної власності, зокрема на промисловий зразок є право на його використання, виключне право дозволяти використання промислового зразка (видавати ліцензії), виключне право перешкоджати неправомірному використанню промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання, інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Способи використання об’єкта права інтелектуальної власності визначаються Цивільним кодексом України та іншим законом (ч. 1 ст. 426 Цивільного кодексу України).

Використанням, зокрема, промислового зразка у сфері господарювання є, в тому числі, виготовлення, пропонування для продажу, запровадження в господарський (комерційний) обіг, застосування, ввезення чи зберігання з зазначеною метою продукту, що охороняється відповідно до закону (ч. 3 ст. 156 Господарського кодексу України).

Пунктом 2 ст. 20 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»встановлено, що використанням промислового зразка визнається виготовлення виробу із застосуванням запатентованого промислового зразка, застосування такого виробу, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого виробу в зазначених цілях. Виріб визнається виготовленим із застосуванням запатентованого промислового зразка, якщо при цьому використані всі суттєві ознаки промислового зразка.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Господарським процесуальним кодексом України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 2 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів та встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.

Позивач звернувся до суду з вимогами про визнання недійсним повністю патенту України № 12023 на промисловий зразок «Пляшка «Капітан», власником якого є відповідач-2 у зв’язку з його невідповідністю умовам патентоспроможності за критерієм «новизна».

Для розгляду справи по суті необхідно встановити наявність правових підстав для визнання недійсним патенту України № 12023 на промисловий зразок «Пляшка «Капітан»та питання щодо наявності порушення охоронюваних законом інтересів позивача.

Відповідно до ст. 21 Господарського процесуального кодексу України, позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Під поняттям «охоронюваний законом інтерес», відповідно до рішення Конституційного суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004р., необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Як вбачається з матеріалів справи, охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого він звернувся до суду, відповідно до вимог чинного в Україні законодавства, полягає в тому, що спірний патент України № 12023 на промисловий зразок «Пляшка «Капітан», власником якого є відповідач-2, фактично унеможливлює використання позивачем пляшки подібної форми при виробництві коньячної продукцї.

З огляду на вищевикладене, судом відхилено твердження відповідача-2 про те, що позивачем належним чином не обґрунтовано, як саме факт реєстрації відповідачем-1 на ім’я відповідача-2 патенту № 12023 на промисловий зразок «Пляшка «Капітан»порушив права та інтереси позивача, оскільки суд дійшов висновку, що матеріали справи містять докази, які підтверджують наявність у позивача охоронюваного законом інтересу, захист якого потребує звернення з позовом до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 469 Цивільного кодексу України, права інтелектуальної власності, зокрема на промисловий зразок визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п. «а»п. 1 ст. 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»в редакції, чинній на момент прийняття рішення, патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності запатентованого промислового зразка умовам патентоспроможності, визначеним Законом.

Згідно з приписом абзацу 6 п. 3 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»від 23.12.1993р. № 3770-ХІІ встановлено, що патент України може бути визнаний недійсним у порядку, встановленому Законом України «Про охорону прав на промислові зразки», у разі невідповідності промислового зразка умовам охороноспроможності, визначеним законодавством, що діяло на дату подання заявки.

Абзацом 7 п. 3 вказаної Постанови Верховної Ради України № 3770-ХІІ від 23.12.1993р. також встановлено, що відповідність промислових зразків умовам патентоспроможності визначається згідно з законодавством, що діяло на дату подання заявки.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з виписки з Державного реєстру патентів України на промислові зразки за вих. № 105-с від 15.01.2008р. та копій матеріалів заявки № s 200500006 за спірним патентом № 12023, датою подання заявки на видачу патенту є 04.01.2005р., отже відповідність заявленого відповідачем-2 на реєстрацію промислового зразка «Пляшка «Капітан»умовам патентоспроможності за критерієм «новизна»повинна була визначатися відповідачем-1 станом на дату подання заявки.

Судом встановлено, що на момент подання заявки на реєстрацію промислового зразка «Пляшка «Капітан»був чинним Закон України «Про охорону прав на промислові зразки»в редакції від 22.05.2003р.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Пунктом 1 ст. 5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»в редакції від 22.05.2003р. передбачено, що правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності.

Підстави для надання правової охорони промисловим зразкам визначені законодавством.

Так, згідно ч. 1 ст. 461 Цивільного кодексу України, промисловий зразок вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим.

Пунктом 1 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»в редакції від 22.05.2003р. також передбачено, що промисловий зразок відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим.

Промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Крім того, у процесі встановлення новизни промислового зразка береться до уваги зміст усіх раніше одержаних Установою заявок, за винятком тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або за ними Установою прийняті рішення про відмову у видачі патентів і вичерпані можливості оскарження таких рішень (п. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»в редакції від 22.05.2003р.).

У пункті 8.1.4.1 Правил складання і подання заявки на промисловий зразок, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 18.02.2002р. № 110, закріплено, що суть промислового зразка характеризується сукупністю відображених на зображеннях його суттєвих ознак, які визначають зовнішній вигляд виробу з його естетичними та/або ергономічними особливостями. Ознака належить до суттєвих, якщо вона впливає на формування зовнішнього вигляду виробу, якому притаманна така ознака. Для розкриття суті промислового зразка описується сукупність його суттєвих ознак, відображених на зображеннях, з посиланням на них (а також на креслення загального вигляду, ергономічну схему, карту, якщо вони є в матеріалах заявки).

У зв’язку із твердженням позивача про те, що випуск пляшок та реалізація алкогольних напоїв в пляшках, які є однаковими із промисловим зразком за патентом № 12023, здійснювалися різними виробниками задовго до подання відповідачем-2 заявки на реєстрацію спірного промислового зразка, в процесі розгляду справи суд дійшов висновку, що для вирішення справи по суті необхідно визначити: чи був промисловий зразок «Пляшка «Капітан»на момент подачі відповідачем-2 заявки на отримання патенту 04.01.2005. патентоспроможним за критерієм «новизна»чи сукупність суттєвих ознак промислового зразка «Упаковка»за патентом України № 12023 стала загальнодоступною у світі до дати подання відповідачем-2 заявки на отримання патенту 04.01.2005р.

У вирішенні спорів, пов’язаних з визнанням недійсними патентів на промислові зразки у зв’язку з невідповідністю запатентованого промислового зразка умовам патентоспроможності, визначеним законодавством, для з’ясування питань, що потребують спеціальних знань господарський суд призначає судову експертизу, не перебираючи на себе непритаманні суду функції експерта.

З метою об’єктивного вирішення спору у справі № 20/31, оскільки вказані питання належать до предмету доказування по справі, а для встановлення суттєвих ознак промислового зразка необхідні спеціальні знання, судом, відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, призначено судову експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Мещеряковій Наталії Миколаївні.

Відповідно до п. 5 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 29.03.2005р. № 04-5/76 «Про деякі питання практики призначення судових експертиз у справах зі спорів, пов’язаних із захистом права інтелектуальної власності», у вирішенні спорів про охорону права інтелектуальної власності на промисловий зразок залежно від обставин справи та суті спору судом на роз'яснення судового експерта можуть бути поставлені питання, зокрема, про: наявність новизни промислового зразка на дату подання заявки на видачу патенту або, якщо заявлено пріоритет, на дату пріоритету (у порівнянні із протиставленим промисловим зразком); виготовлення конкретного виробу з використанням усіх суттєвих ознак промислового зразка; включення до сукупності суттєвих ознак промислового зразка інших охоронюваних об'єктів права інтелектуальної власності (торговельні марки, комерційні найменування, географічні зазначення походження товарів, твори образотворчого мистецтва тощо).

На вирішення експерта було поставлено наступне питання:

1. Чи наявні в матеріалах справи відомості, які свідчать, що сукупність суттєвих ознак промислового зразка «Пляшка «Капітан», що охороняється патентом України № 12023, стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи, а саме до 04.01.2005 року?

30.12.2009р. через відділ діловодства суду судовим експертом Мещеряковою Н.М. були повернуті матеріали справи № 20/31 разом з висновком експертизи № 37/09-НМ від 30.10.2009р.

При наданні відповіді на поставлене питання експерт дійшла наступних висновків:

- в матеріалах справи наявні відомості, які свідчать, що сукупність суттєвих ознак промислового зразка «Пляшка «Капітан», що охороняється патентом України № 12023, стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи, а саме до 04.01.2005 року.

В матеріалах справи наявні наступні документи, подані позивачем в якості доказів того, що випуск пляшок та реалізація алкогольних напоїв в пляшках, які є однаковими із промисловим зразком за патентом № 12023, здійснювалися різними виробниками задовго до подання відповідачем-2 заявки на реєстрацію спірного промислового зразка:

книга «Коньяк. Практический путеводитель»2001 року випуску, в якій вміщені зображення різних пляшок (т.с. І а.с. 19-37);

книга «Алкогольные напитки. Популярная энциклопедия» 1994 року випуску із вміщеними в ній зображеннями пляшок (т.с. І а.с. 38-39);

бібліографічні дані патенту № 1858 на промисловий зразок «Пляшка»для 9 класу Міжнародної класифікації промислових зразків (Локарнської класифікації) (МКПЗ), а саме: для індексу МКПЗ 09-01, виданого 27.02.1998р. відповідачем-1 на ім’я Гута Шкла «ВАРТА» СА (Польща) на підставі заявки № 97080434 від 12.08.1997р., про що здійснено публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність»№ 1 від 27.02.1998р. (т.с. І а.с. 40-42);

дані патенту № RU 53095 на промисловий зразок «Бутылка (пять вариантов)»для 9 класу Міжнародної класифікації промислових зразків (Локарнської класифікації) (МКПЗ), а саме: для індексу МКПЗ 09-01, виданого 16.09.2003р. Російським агентством по патентах та товарних знаках на ім’я ТОВ «Юридична компанія «Форум»(Росія) на підставі заявки № 2002501378 від 20.08.2002р., про що здійснено публікацію 16.09.2003р. (т.с. І а.с. 43);

дані свідоцтва № 296039 на товарний знак та знак обслуговування «Об’ємний знак»для товарів 33 класу МКТП «бренді», виданого 27.09.2005р. Федеральною службою по інтелектуальній власності, патентах та товарних знаках Росії на ім’я ТОВ «Русская вино-водочная компания-Холдинг»(Росія) на підставі заявки № 2005701823 від 01.02.2005р., про що здійснено публікацію 12.11.2005р., в якому наявне зображення пляшки та зазначено, що воно не охороняється (т.с. І а.с. 46-47);

дані патенту № 664 на промисловий зразок «Бутылка», виданого 18.11.2004р. на ім’я Eurogrup-XXI S.R.L., Intreprindere Mixta (Молдова) на підставі заявки № f 20040028 від 03.03.2004р. (т.с. І а.с. 44-45);

дані патенту № 861742 від 18.08.2005р. на промисловий зразок з інформаційної бази WIPO-ROMARIN (т.с. І а.с. 48-53);

дані міжнародного патенту № DM/058822 на промисловий зразок «Glass bottles/Bouteilles en verre» для 9 класу Міжнародної класифікації промислових зразків (Локарнської класифікації) (МКПЗ), а саме: для індексу МКПЗ 09-01, виданого 26.11.2001р. на ім’я Underberg KG, про що здійснено публікацію 31.03.2002р. (т.с. І а.с. 54-55).

В процесі проведення дослідження експерт дійшла висновку, що для вирішення питання про те, чи наявні в матеріалах справи відомості, які свідчать, що сукупність суттєвих ознак промислового зразка «Пляшка «Капітан», що охороняється патентом України № 12023, стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи, а саме до 04.01.2005 року, необхідно провести порівняльний аналіз сукупності суттєвих ознак промислового зразка та ознак, якими характеризуються протиставлені йому вироби, з метою встановлення факту присутності чи відсутності ознак промислового зразка у виробах.

При здійсненні порівняльного аналізу експертом, поряд із спірним промисловим зразком за патентом № 12023, використовувалися промисловий зразок за патентом № RU 53095, зображення пляшки для лікеру, наведене в книзі «Алкогольные напитки. Популярная энциклопедия»(т.с. І а.с. 39) та промисловий зразок за міжнародним патентом № DM/058822.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи докази експертом було встановлено, що усі суттєві ознаки промислового зразка за патентом № 12023 присутні у ознаках, які характеризують промислові зразки за патентом № RU 53095 та міжнародним патентом № DM/058822.

Стосовно інших зображень пляшок, наявних у матеріалах справи, експерт дійшла висновку, що їх характерні ознаки не дозволяють вести мову про зіставлення їх із суттєвими ознаками промислового зразка за патентом України № 12023.

Досліджуючи наявні в матеріалах докази з точки зору їх загальнодоступності, експерт виявила, що сукупність суттєвих ознак, яка була використана у промисловому зразку «Пляшка «Капітан»за патентом України № 12023, була притаманна промисловим зразкам за патентом № RU 53095 та міжнародним патентом № DM/058822, зареєстрованим відповідно 16.09.2003р. та 26.11.2001р., отже стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки на реєстрацію спірного патенту № 12023, тобто до 04.01.2005р.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок судової експертизи об’єктів права інтелектуальної власності № 37/09-НМ від 30.10.2009р. обґрунтовано підтвердив факт відтворення спірним промисловим зразком «Пляшка «Капітан»за патентом України № 12023 зовнішнього вигляду інших промислових зразків, зокрема за патентом № RU 53095 та міжнародним патентом № DM/058822, що були зареєстровані до дати подання 04.01.2005р. заявки на реєстрацію патенту № 12023.

Відтак, суд дійшов висновку, що спірний промисловий зразок «Пляшка «Капітан», що охороняється патентом України № 12023, на момент подання заявки не відповідав умовам надання правової охорони за критерієм «новизна», як передбачено ч. 1 ст. 461 Цивільного кодексу України та п. 1 ст. 6 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», оскільки він не був новим, зокрема по відношенню до інших промислових зразків, зареєстрованих до моменту подання відповідачем-2 заявки на реєстрацію патенту, а сукупність ознак промислового зразка «Пляшка «Капітан»за патентом України № 12023 стала загальнодоступною у світі до моменту подання відповідачем-2 заявки на реєстрацію патенту саме внаслідок надання правової охорони, зокрема промисловим зразкам за патентом № RU 53095 та міжнародним патентом № DM/058822.

З огляду на вищевикладене, вимоги позивача про визнання недійсним повністю патенту України № 12023 на промисловий зразок «Пляшка «Капітан», власником якого є відповідач-2, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Суд погоджується з твердженням відповідача-1 про те, що під час проведення експертизи заявки на промисловий зразок заявлений об’єкт не перевіряється на відповідність такій умові патентоспроможності як «новизна», оскільки:

відповідно до п. 8 ст. 14 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», під час проведення експертизи встановлюється дата подання заявки на підставі ст. 12 Закону; визначається, чи належить об'єкт, що заявляється, до об'єктів, зазначених у п. 2 ст. 5 Закону; заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам ст. 11 Закону та правилам, встановленим на його основі Установою; документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам;

пунктом 4.1. ст. 4 Правил розгляду заявки на промисловий зразок, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 18.03.2002р. № 198, також передбачено, що після встановлення дати подання заявки та за наявності документа про сплату збору за подання заявки проводиться формальна експертиза заявки під час якої: визначається належність об'єкта, що заявляється, до об'єктів, яким надається правова охорона; перевіряється правильність оформлення документів заявки відповідно до розділу 3 Правил складання та подання заявки на промисловий зразок затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 18.02.2002р. № 110, та відповідність матеріалів заявки вимогам ст. 11 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»; проводиться класифікація об'єкта, що заявляється, відповідно до МКПЗ; перевіряється єдність промислового зразка;

згідно п.1 ст. 18 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», патент видається під відповідальність його власника без гарантії чинності патенту.

Позивач також звернувся до суду з вимогами про зобов’язання відповідача-1 внести відповідні зміни про визнання недійсним повністю патенту України № 12023 на промисловий зразок «Пляшка «Капітан»до Державного реєстру промислових зразків та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Відповідно до п. 1 ст. 2 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на промислові зразки, для чого, зокрема забезпечує опублікування офіційних відомостей про промислові зразки.

При визнанні патенту чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені (п. 3 ст. 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»).

Патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту (п. 4 ст. 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»).

Згідно п. 1.2. ст. 1 Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12.04.2001р. № 290, Державний реєстр патентів України на промислові зразки - це сукупність офіційних відомостей щодо державної реєстрації патентів України на промислові зразки, які постійно зберігаються на електронному та/або паперовому носіях. Реєстр формує Державний департамент інтелектуальної власності, що діє у складі Міністерства освіти і науки України.

Пунктом 2.2. ст. 2 Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12.04.2001р. № 290 встановлено, що у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості, зокрема щодо визнання патенту недійсним повністю або частково.

Підставою для внесення відомостей до реєстру, відповідно до п. 2.3. ст. 2 Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 12.04.2001р. № 290, зокрема є рішення судових органів.

Як вже зазначалося, на підставі вивчених матеріалів справи, результатів експертизи (експертний висновок № 37/09-НМ від 30.10.2009р.) та пояснень сторін, суд дійшов висновку, що патент України № 12023 на промисловий зразок «Пляшка «Капітан»підлягає визнанню недійсним повністю.

За таких обставин суд задовольняє також позовні вимоги про зобов’язання відповідача-1 внести відповідні зміни про визнання недійсним повністю патенту України № 12023 на промисловий зразок «Пляшка «Капітан»до Державного реєстру промислових зразків та здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В процесі розгляду справи суд дійшов висновку, що позивач належними засобами доказування довів факт порушення його охоронюваного законом інтересу та те, що спірний промисловий зразок «Пляшка «Капітан», що охороняється патентом України № 12023, на момент подачі заявки на реєстрацію не відповідав умовам надання правової охорони за критерієм «новизна», що в подальшому обґрунтовано підтвердив і висновок судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності № 37/09-НМ від 30.10.2009р., тоді як відповідач-1 та відповідач-2 належних доказів на спростування зазначених обставин суду не надали.

Суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду справи ним критично оцінені та не прийняті до уваги у зв’язку з неналежністю наступні документи, подані відповідачем-2 в якості доказів:

рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 15.02.2008р. по справі № 2-538/08 за позовом Бєлоцерковського О.І. до ВАТ «Агропромислова фірма «Таврія»та Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, третя особа ЗАТ «Одеський коньячний завод»про захист прав споживачів, яким було визначене виключне право на використання відповідачем-2 та іншими виробниками України промислового зразка «Пляшка «Капітан»за патентом України № 12023 або ідентичних цьому зразку пляшок для фасування алкогольної продукції виробництва України на весь період чинності патенту № 12023 від 15.05.2006р. на промисловий зразок «Пляшка «Капітан», а також зобов’язано відповідача-1 на весь період чинності патенту № 12023 від 15.05.2006р. припинити дії патентів на промисловий зразок «Пляшка «Капітан»або ідентичні йому зразки, видані після 15.05.2006р., та заборонено відповідачу-1 на весь період чинності патенту № 12023 здійснювати реєстрацію права власності на промислові зразки пляшок, що є ідентичними пляшці «Капітан», видані після 15.05.2006р.;

ухвала Апеляційного суду Херсонської області від 15.04.2008р. по справі № 22-ц-811, якою відхилені апеляційні скарги Білоцерковського О.І., ЗАТ «Одеський коньячний завод»та Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України та залишено без змін рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 15.02.2008р. по справі № 2-538/08.

Вказані вище документи не являються належними доказами по справі № 20/31 з огляду на наступне.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтується вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 Господарського процесуального кодексу України).

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).

Зі змісту вищевикладених документів вбачається, що вони не мають суттєвого значення для вирішення спору та не можуть являтися належними доказами по справі, оскільки:

з одного боку, вказані документи свідчать про існування фактів, які не заперечуються, зокрема щодо наявності у відповідача-2 виключного права на використання промислового зразка «Пляшка «Капітан»за патентом України № 12023, власником якого він є, передбаченими законодавством способами;

однак, з іншого боку, вони не підтверджують і не спростовують існування юридичних фактів, що мають значення для вирішення спору по справі № 20/31, предметом якого є вимога про визнання недійсним патенту України № 12023 на промисловий зразок «Пляшка «Капітан», зокрема стосовно того, чи являвся промисловий зразок «Пляшка «Капітан»на момент подачі відповідачем-2 заявки на отримання патенту 04.01.2005. патентоспроможним за критерієм «новизна», чи сукупність суттєвих ознак промислового зразка «Упаковка» за патентом України № 12023 стала загальнодоступною у світі до дати подання відповідачем-2 заявки на отримання патенту 04.01.2005р.

Судом також не прийняті до уваги у зв’язку з неналежністю до справи, що розглядається, подані в якості доказів та наявні в матеріалах справи документи по справі № 18/60 за позовом ВАТ «Агропромислова фірма «Таврія»до ЗАТ «Одеський коньячний завод»та Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про визнання недійсним патенту України № 15400 від 26.11.2007р. на промисловий зразок «Пляшка», власником якого є позивач, у зв’язку з тим, що суттєві ознаки промислових зразків за патентами № 12023, що був зареєстрований 15.05.2006р. на ім’я відповідача-2, та № 15400, що був зареєстрований 26.11.2007р. на ім’я позивача, співпадають, з урахуванням вищевикладеного та з огляду на наступне.

Як вже зазначалось, предметом спору у справі № 20/31 є вимога про визнання недійсним патенту України № 12023 на промисловий зразок «Пляшка «Капітан», а підставами позову є невідповідність вказаного промислового зразка умовам патентоздатності за критерієм «новизна»на момент подачі відповідачем-2 заявки 04.01.2005р. Отже, з’ясуванню у справі № 20/31 підлягав факт щодо того, чи являвся промисловий зразок «Пляшка «Капітан»на момент подачі відповідачем-2 заявки на отримання патенту 04.01.2005. патентоспроможним за критерієм «новизна», чи сукупність суттєвих ознак промислового зразка «Упаковка»за патентом України № 12023 стала загальнодоступною у світі до дати подання відповідачем-2 заявки на отримання патенту 04.01.2005р. За таких обставин питання щодо того, чи є промисловий зразок «Пляшка»за пізніше зареєстрованим патентом № 15400 новим по відношенню до промислового зразка «Пляшка «Капітан»за раніше зареєстрованим патентом № 12023, чи у промисловому зразку за патентом № 15400 використана сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом № 12023 для вирішення спору у справі № 20/31 значення не має, оскільки пердметом спору у справі № 20/31 є визнання судом недійсним промислового зразка у зв’язку з його невідповідністю умовам патентоздатності за критерієм «новизна».

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу при задоволенні позову покладаються на відповідача.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки згідно з п. 8 ст. 14 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки»встановлено, що за заявкою на промисловий зразок проводиться формальна експертиза, суд приходить до висновку, що на відповідача-1 не можуть бути покладені судові витрати.

За таких обставин на відповідача-2 покладаються витрати по оплаті державного мита в розмірі 85,00 грн.

Зібрані у справі докази свідчать, що позивач здійснив оплату за проведення судової експертизи в розмірі 12348,00 грн. платіжним дорученням № 2859 від 02.06.2009р.

За таких обставин на відповідача-2 покладаються витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118, 00 грн. та витрати на оплату судової експертизи в розмірі 12348,00 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В: 1. Позовні вимоги задовольнити повністю. 2. Визнати недійсним повністю патент України № 12023 на промисловий зразок «Пляшка «Капітан». 3. Зобов’язати Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (місцезнаходження: Україна, 03680, м. Київ, вул. Урицького, 45) внести відомості про визнання недійсним патенту України № 12023 на промисловий зразок «Пляшка «Капітан» до Державного реєстру патентів України на промислові зразки та опублікувати відомості про це у офіційному бюлетені «Промислова власність».

4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Агропромислова фірма «Таврія»(74905, Херсонська область, м. Нова Каховка, пр-т Дніпровський, буд. 299; ідентифікаційний код 00413475; рахунок № 260029069 в Херсонській обласній дирекції АППБ «Аваль», МФО 352093), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Закритого акціонерного товариства «Одеський коньячний завод»(65005, Одеська область, м. Одеса, вул. Млинова, буд. 13; ідентифікаційний код 00412056; рахунок № 26001310728201 в Акціонерному банку «Південний»м. Одеси, МФО 328209) 85,00 грн. (вісімдесят п’ять) грн. 00 коп. держмита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 12348,00 грн. (дванадцять тисяч триста сорок вісім) грн. 00 коп. витрат на проведення судової експертизи.

5. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання повного

тексту рішення

31.03.2010 року