Рішення № 9028010, 25.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 13/115 25.03.10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ломберг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Евелон"

про стягнення 32 438,55 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Романчук Л.Г. дов. №б/н від 24.03.2010 р.

від відповідача Журавель О.В. дов. №б/н від 10.12.2009 р.

Обставини справи та СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ломберг" (далі-позивач) звернулось з позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Евелон" (далі-відповідач) заборгованості у сумі 32438,55 грн.

Крім того, позивач просив покласти на відповідача судові витрати у сумі 324,39 грн. сплаченого при поданні позову державного мита, 236,00 грн. витрат з оплати послуг за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

09.03.10 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі №13/115, витребувано документи та докази і сторони зобов'язано вчинити дії, розгляд справи призначено на 25.03.10.

25.03.10 представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з підстав порушення умов договору та з покладенням відповідальності згідно договору та закону.

Відповідач у судовому засіданні надав відзив на позовну заяву у якому не заперечував проти позовних вимог.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.08 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ломберг" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Евелон" (покупець) було укладено договір поставки № 0104-03 (надалі договір), відповідно до умов якого (п. 1 договору) постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, та відповідно до замовлень покупця поставляти товар, а покупець зобовязувався в порядку та а умовах, визначених цим договором приймати товар і оплатити його вартість.

Умови договору свідчать про те, що за своєю правовою природою вищевказаний договір є договором поставки.

У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов Договору позивачем відвантажено відповідачу товар на загальну суму 327126,16 грн., що підтверджується видатковою накладною № 0404-02 від 04.04.08, та отримано відповідачем відповідно до довіреності на отримання матеріальних цінностей серії ЯМВ № 199088 від 04.04.08.

Відповідно до п. 8.1 цього договору Відповідач після отримання товару та необхідних документів зобовязаний провести оплату за товар у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позивача протягом 90 календарних днів, починаючи з дати прийому-передачі товару.

Відповідач порушив умови договору, за поставлений товар розрахувався лише частково на суму 294687,61 грн.

Таким чином станом на день розгляду справи заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Евелон" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Ломберг" становить 32438,55 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих сторонами доказів вбачається, що позивач виконав в повному обсязі зобовязання, покладені на нього договором.

Відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що сторони погодили строк виконання зобовязання щодо оплати вартості отриманої продукції (п.8.1), проте відповідач, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, за отриманий товар не розрахувався, в звязку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 32438,55 грн.

Враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов про стягнення боргу за договором в розмірі 32438,55 грн. визнається судом обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Евелон" (04114, м. Київ, бульв. Лесі Українки, 5-А, код ЄДРПОУ 35533217), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ломберг" (02097, м. Київ, вул. Радунська, 7, кв. 20, код ЄДРПОУ 34624858) 32438 (тридцять дві тисячі чотириста тридцять вісім) грн. 55 коп. основного боргу, 324 (триста двадцять чотири) грн. 39 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.Д. Курдельчук